Тромбофлебіт

Методи діагностики тромбофлебіту

Помітили почервоніння та ущільнення на нозі, з’явився біль під час ходьби? Можливо, це звичайний забій. Та залишається можливість, що це тромбофлебіт — захворювання, яке без своєчасного лікування часто призводить до серйозних ускладнень. Про те, як швидко та точно встановити діагноз, — у цій статті.

Що таке тромбофлебіт і чому він небезпечний

Тромбофлебіт — це запалення стінки вени з утворенням у ній кров’яного згустку (тромбу). Найчастіше патологію пов’язують із венами нижніх кінцівок, хоча вона має можливість вражати й інші судини.

Цифри, які змушують задуматися:

  • захворювання трапляється у 6–15 осіб із кожних 10 000 населення;
  • у людей від 60 років частота зростає до 0,7–1,8 випадків на 1000 осіб щорічно;
  • у 65 % випадків тромбофлебіт розвивається на тлі варикозного розширення вен;
  • у жінок запалення венозної стінки з утворенням тромбу діагностується набагато частіше, ніж у чоловіків.

Види тромбофлебіту класифікують за перебігом (гострий, підгострий, хронічний, мігруючий), локалізацією (глибокий і поверхневий тромбофлебіт), характером запалення (асептичний / негнійний, септичний / гнійний) і ступенем закорковування судини (оклюзивний і неоклюзивний).

Головна небезпека тромбофлебіту — можливість відриву тромбу і його міграція в легеневу артерію, що призводить до тромбоемболії легеневої артерії — стану, що загрожує життю. Найнебезпечніші — гнійний і глибокий тромбофлебіт, які можуть призвести до сепсису або ТЕЛА. Тому рання діагностика цього патологічного стану є критично важливою.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря

Не відкладайте звернення по медичну допомогу, якщо помітили в себе такі ознаки тромбофлебіту, як-от:

  • болючість по ходу вени — відчуття, ніби під шкірою натягнутий болючий джгут;
  • почервоніння шкіри над ураженою веною, іноді з багряним відтінком;
  • ущільнення та набряк — нога збільшується в об’ємі;
  • підвищення температури тіла — як місцеве (ділянка шкіри гаряча на дотик), так і загальне;
  • важкість у ногах, що посилюється до вечора.

До основних симптомів тромбофлебіту належать біль (пекучий, розпираючий) й ущільнення по ходу вени, почервоніння шкіри над ураженою ділянкою, набряк кінцівки, підвищення температури тіла (іноді до 39°C), відчуття тяжкості, слабкість, а також є можливим посиніння або блідість шкіри та обмеження рухливості. Інтенсивність симптомів залежить від виду тромбофлебіту. Наприклад, за тромбофлебіту глибоких вен набряк, біль і тяжкість іноді вираженіші, ніж за поверхневого тромбофлебіту.

Причини розвитку тромбофлебіту

Причини тромбофлебіту пов’язані з тріадою Вірхова: пошкодженням стінки вени (травми, операції, інфекції), уповільненням кровотоку (варикоз, гіподинамія, вагітність) і підвищеним згортанням крові (спадковість, гормональні зміни, онкологія, зневоднення). Також на розвиток тромбофлебіту можуть вплинути інфекційні захворювання, ожиріння, вік від 60 років, куріння і приймання КОК.

Головні чинники та стани, які підвищують ризик тромбофлебіту:

  • варикозне розширення вен — найчастіша причина тромбофлебіту поверхневих вен, уповільнює кровотік;
  • інфекції — грип, ангіна, пневмонія, місцеві запалення;
  • пошкодження стінки вени — травми кінцівок, недавні операції, катетеризація, ін’єкції;
  • порушення згортання крові (тромбофілія) — генетична схильність;
  • гормональні збої — вагітність, післяпологовий період, приймання гормональних контрацептивів, менопауза;
  • тривала нерухомість (постільний режим, довгі авіаперельоти).

Як діагностують тромбофлебіт

Методи діагностики тромбофлебіту поділяються на лабораторні та інструментальні, і використовуються для встановлення діагнозу комплексно.

Лабораторна діагностика

  • D-димер — продукт розпаду фібрину, білка, який формує основу тромбу, перший сигнал тривоги. Коли в організмі утворюється тромб, а потім починається його руйнування, рівень D-димеру підвищується. Нормальний показник D-димеру з точністю до 98 % виключає активне тромбоутворення. Підвищений D-димер не підтверджує діагноз, але вказує на потребу подальшого обстеження.
  • Коагулограма — картина системи згортання крові. Коагулограма показує, як працює система згортання крові. За тромбофлебіту можуть бути виявлені відхилення, що вказують на підвищену схильність до тромбоутворення.
  • Загальний аналіз крові показує ознаки запалення: підвищення кількості лейкоцитів і збільшення швидкості осідання еритроцитів.

Інструментальні методи діагностики тромбофлебіту

  • УЗД вен із доплерографією — основа діагностики. Ультразвукове дослідження з доплерографією визнано золотим стандартом у діагностиці тромбофлебіту. Цей метод поєднує безпеку, доступність і високу інформативність. Він показує наявність тромбу в просвіті вени, розмір і точне розташування тромбу, стан венозної стінки, особливості кровотоку в ураженій судині. Займає 20–30 хвилин і його можна проводити багаторазово для контролю ефективності лікування. Підходить вагітним жінкам.
  • Дуплексне сканування вен — максимум інформації. Це вдосконалений варіант УЗД, який дає змогу здобути кольорове зображення судини та детально оцінити швидкість кровотоку, виявити навіть невеликі перешкоди потоку крові. Воно показує швидкість руху крові венами, напрямок кровотоку, наявність зворотного закидання крові, ступінь звуження просвіту судини.
  • Комп’ютерна томографія з контрастуванням — дослідження, яке призначається в складних випадках, коли є підозра на тромбофлебіт глибоких вен і тромбоз вен черевної порожнини або малого таза. А також у тих випадках, коли УЗД не дає повної картини захворювання і потрібно виключити тромбоемболію легеневої артерії.
  • Магнітно-резонансна томографія вен — застосовується рідше, зазвичай коли є протипоказання до КТ (з-поміж іншого — за непереносимості йодовмісних контрастів) або потрібна додаткова інформація про стан м’яких тканин навколо судини. А також для діагностики у вагітних (зазвичай тільки в другому і третьому триместрі).

У 90 % випадків для постановки діагнозу достатньо лабораторних досліджень, УЗД вен із доплерографією та дуплексного сканування.

Чому рання діагностика рятує життя

Тромбофлебіт — це не те захворювання, яке «само пройде». Без лікування є можливість, що запалення венозної стінки з утворенням тромбу призведе до:

  • поширення тромбозу на глибокі вени;
  • тромбоемболії легеневої артерії в разі відриві тромбу;
  • утворення трофічних виразок.

Також ускладнення тромбофлебіту включають і інші стани, що загрожують життю — сепсис, гнійні абсцеси, а також хронічні стани, як-от посттромбофлебітичний синдром і хронічна венозна недостатність. Несвоєчасне лікування тромбофлебіту підвищує ризик поширення запалення, інфікування, порушення кровообігу та інвалідизації, підкреслюючи важливість невідкладної медичної допомоги.

Профілактика тромбофлебіту

Профілактика тромбофлебіту включає активний спосіб життя, регулярні фізичні вправи (ходьба, плавання, ЛФК), контроль ваги, відмову від шкідливих звичок, носіння компресійного трикотажу (за призначенням лікаря), а також дотримання питного режиму, здорове харчування з обмеженням тваринних жирів і солі, своєчасне лікування хронічних захворювань вен. Важливо уникати тривалого сидіння або стояння, носіння тісного одягу, і відпочивати з піднятими ногами.

Сучасні методи діагностики дають можливість виявити тромбофлебіт на ранній стадії, коли лікування найефективніше та можна обійтися консервативною терапією без операції. Пам’ятайте, чим раніше був виявлений тромбофлебіт, тим простіше його вилікувати й тим нижчий ризик ускладнень. Бережіть своє здоров’я!

Поширені питання

Як відрізнити флебіт від тромбофлебіту?

Флебіт і тромбофлебіт відрізняються наявністю тромбу та ризиком ускладнень. Флебіт — запалення стінки вени без тромбу, яке проявляється болем і почервонінням по ходу вени, помірним набряком; загальний стан за нього зазвичай стабільний. Тромбофлебіт — запалення вени з утворенням тромбу, про що сигналізує щільний і болючий тяж під шкірою, виражений набряк і місцеве підвищення температури; є ризик відриву тромбу та тромбоемболії. Точний діагноз ставлять за УЗД вен із доплером. Самостійно розпізнати захворювання неможливо.

У чому різниця між варикозом і тромбофлебітом?

Варикоз і тромбофлебіт — різні захворювання вен, з різними ризиками. Варикоз — хронічне розширення поверхневих вен, яке розвивається повільно, проявляється важкістю, набряками, судинною сіткою; за нього запалення та тромбу немає. Тромбофлебіт — гостре запалення вени з тромбом, яке проявляється болем, почервонінням, ущільненням по ходу вени, підвищенням температури шкіри; є ризик тромбоемболії. Тобто варикоз — фонове захворювання, а тромбофлебіт — ускладнення, яке вимагає термінового лікування.

Що категорично не можна за тромбофлебіту?

За тромбофлебіту є суворі обмеження. Їх порушення підвищує ризик ускладнень. Категорично не можна:

  • прогрівати уражену ділянку;
  • робити масаж і інтенсивні розтирання;
  • самостійно скасовувати або змінювати лікування;
  • довго сидіти або стояти без руху;
  • активно займатися спортом у гострій фазі;
  • курити — куріння провокує підвищене тромбоутворення;
  • приймати гормональні препарати без призначення лікаря.

Ігнорування цих заборон збільшує ризик відриву тромбу та ТЕЛА. За симптомів погіршення потрібна термінова медична допомога.

У чому різниця між тромбозом і тромбофлебітом?

Тромбоз і тромбофлебіт відрізняються локалізацією та наявністю запалення. Тромбоз — утворення тромбу у вені або артерії; водночас запалення іноді немає; часто вражає глибокі вени; небезпечний високим ризиком тромбоемболії. Тромбофлебіт — тромб + запалення стінки вени; частіше зачіпає поверхневі вени, проявляється сильним болем, почервонінням, ущільненням; ризик ускладнень нижчий, ніж під час глибокого тромбозу.

Що на УЗД свідчить про те, що це тромбофлебіт?

На УЗД тромбофлебіт має характерні ознаки — наявність тромбу в просвіті поверхневої вени, потовщення та набряк венозної стінки, болючість у разі компресії датчиком, вена погано або зовсім не стискається, знижений кровотік або його зовсім немає по доплеру, ознаки запалення навколишніх тканин. Ці знахідки відрізняють тромбофлебіт від варикозу та ізольованого тромбозу.

Чи потрібно розріджувати кров за тромбофлебіту?

Усе залежить від форми тромбофлебіту та ризику ускладнень. Універсальної відповіді немає. Препарати для «розрідження крові» призначають за поширеного тромбофлебіту, ризику переходу тромбу в глибокі вени, наявності чинників тромбозу — вік, ожиріння, онкологія та іммобілізація, рецидивного процесу. За обмеженого поверхневого тромбофлебіту, низького ризику тромбоемболії, хорошого ефекту від місцевого лікування та компресії такі препарати можуть не входити в лікування тромбофлебіту.