Симптоми та діагностика лігаментозу
Біль у колінах після підйому сходами, дискомфорт у плечі під час підняття руки, відчуття скутості в суглобах — ці симптоми багато хто списує на втому або вік. Однак за такими проявами іноді ховається лігаментоз — дегенеративно-дистрофічне захворювання зв’язок, яке без своєчасної діагностики набагато обмежує рухливість і якість життя. У цій статті докладніше поговоримо про те, що таке лігаментоз, чому виникає лігаментоз, як він проявляється і що потрібно зробити, щоб діагностувати захворювання на початковому етапі й почати лікування, яке допоможе уповільнити прогресування патології.
Що таке лігаментоз
Уявіть, що зв’язки у вашому суглобі — це еластичні гумки, які утримують кістки разом і забезпечують правильний рух. У разі лігаментозу ці «гумки» поступово втрачають свою еластичність, у них починають відкладатися солі кальцію, і вони стають жорсткими, як хрящ або навіть кістка.
Лігаментоз — це процес, за якого відбувається заміщення тканини зв’язок хрящовою тканиною, що провокує відкладення солей кальцію й окостеніння. Він має дегенеративний характер і найчастіше розвивається в місцях прикріплення зв’язок до кісток. Це дегенеративно-дистрофічне захворювання зв’язок із хронічним перебігом є незворотним, якщо запустити його, але за адекватного лікування можна уповільнити процес.
Хто в групі ризику лігаментозу
Лігаментоз не вибирає вік або стать, але деякі люди стикаються з ним частіше. До більшого ризику розвитку захворювання схильні:
- Спортсмени та активні люди. Систематичні мікротравми, набуті під час сильних фізичних навантажень, поступово руйнують структуру зв’язок. Бігуни, важкоатлети, футболісти мають особливо високі навантаження на колінні суглоби.
- Люди з надмірною вагою. Кожен зайвий кілограм збільшує тиск на суглоби нижніх кінцівок, особливо на коліна й тазостегнові (кульшові) суглоби.
- Офісні працівники. Парадоксально, але малорухливий спосіб життя також є небезпечним. Коли м’язи навколо суглобів слабшають, зв’язки не отримують достатнього живлення та кровопостачання, що призводить до їхньої дистрофії.
- Жінки після 40 років. Гормональні зміни під час клімаксу призводять до втрати еластичності сухожильної тканини.
- Люди з хронічними захворюваннями — остеопороз, остеоартроз, цукровий діабет та інші порушення обміну речовин.
Де найчастіше розвивається лігаментоз
Попри те, що захворювання може вразити будь-який суглоб, у нього є «улюблені» локалізації:
- Колінний суглоб — безумовний лідер. Хрестоподібні зв’язки коліна відчувають величезне навантаження під час кожного кроку, що робить їх особливо вразливими.
- Кульшовий суглоб — другий за частотою ураження. Хвороба найчастіше діагностується в людей похилого віку.
- Плечовий суглоб — страждає в людей, які виконують роботу з піднятими руками, а також у спортсменів (тенісисти, волейболісти).
- Гомілковостопний суглоб — вразливий після розтягнень і вивихів.
Симптоми лігаментозу: на що звернути увагу
Підступність лігаментозу полягає в тому, що він розвивається поступово й іноді непомітно. Основні ознаки, які мають вас занепокоїти:
- ниючий, тягучий біль у ділянці ураженої зв’язки, який посилюється під час навантаження (підйому сходами, присідання, бігу), виникає під час спроби розтягнути зв’язку (наприклад, за глибокого згинання коліна) і турбує навіть у спокої (на пізніх стадіях);
- обмеження рухливості — амплітуда рухів зменшується, не виходить повністю зігнути або розігнути суглоб, як раніше, з’являється відчуття скутості, особливо вранці або після тривалої нерухомості;
- нестабільність суглоба — через затверділі тканини гіршає функціонування, виникає відчуття, що суглоб «підгинається», «вискакує» або не витримує навантаження;
- хрускіт і клацання в суглобах під час руху, які дуже часто супроводжуються болем або дискомфортом;
- набряклість і почервоніння (на пізніших стадіях), за яких шкіра навколо ділянки ураженого суглоба іноді стає теплішою.
Коли візит до лікаря та обстеження не можна відкладати
Не відкладайте візит до ортопеда або травматолога, якщо:
- біль у суглобі зберігається понад тиждень і не зменшується в спокої;
- після травми або розтягнення зберігається нестабільність суглоба;
- обмеження рухів прогресує;
- біль заважає виконувати звичні дії — ходити, підніматися сходами, піднімати предмети;
- з’явився помітний набряк або почервоніння.
Чим раніше діагностувати лігаментоз, тим більше шансів зупинити процес дегенерації зв’язок і обмеження звичних активностей.
Сучасна діагностика лігаментозу
Для точного встановлення діагнозу лікарю потрібно візуалізувати проблему — побачити місця окостеніння та ділянки відкладень кальцію, оцінити структурні зміни у зв’язках. Тому після оцінювання діапазону рухів у суглобі, рівня болю під час пальпації та рухів, стабільності суглоба, наявності набряку та запалення, а також проведення функціональних тестів, які допомагають перевірити стан певних зв’язок, лікар призначає інструментальне обстеження — УЗД, рентген, КТ та/або МРТ.
- Ультразвукова діагностика суглоба покаже запалення зв’язок, набряк навколишніх тканин, часткові пошкодження. Однак для глибшого оцінювання структурних змін і ступеня кальцифікації УЗД недостатньо, зазвичай потрібні додаткові методи.
- Рентгенографія — класичний метод, що показує кісткові зміни, відкладення солей кальцію у зв’язках (кальцифікацію), остеофіти (кісткові нарости), звуження суглобової щілини, однак він погано візуалізує м’які тканини зв’язок, тому за його результатами остаточний діагноз ставиться дуже рідко.
- Магнітно-резонансна томографія суглобів — золотий стандарт для діагностики лігаментозу, особливо коліна. МРТ детально показує стан зв’язок, хрящів, менісків, виявляє навіть початкові зміни в структурі тканин, дає можливість оцінити ступінь дегенерації, показує супутні проблеми (артроз, пошкодження менісків тощо), не використовує рентгенівське випромінювання. Тому МРТ призначають для точної візуалізації ділянки заміщення нормальної тканини зв’язки хрящовою, ділянок кальцифікації, ступеня вкорочення зв’язок, супутніх патологій суглоба.
- Комп’ютерна томографія суглоба використовується рідко, в основному коли потрібно детально оцінити кісткові структури та відкладення кальцію. КТ добре показує кісткові зміни, але не м’які тканини.
У діагностичному центрі «RADI» можна пройти УЗД, МРТ і КТ суглобів на сучасному обладнанні експертного класу й почати лікування лігаментозу, ґрунтуючись на максимально точній інформації про суглоб.
Чим небезпечне ігнорування симптомів лігаментозу
Без лікування лігаментоз прогресує, і наслідки можуть бути серйозними:
- хронічний біль, який не дає жити повноцінним життям, заважає працювати й займатися улюбленими справами;
- контрактура суглоба — змінені зв’язки вкорочуються та фіксують суглоб в одному положенні, що призводить до значного обмеження рухливості;
- розвиток артрозу — порушення біомеханіки суглоба через уражені зв’язки пришвидшує руйнування хрящової тканини;
- проблеми з хребтом — порушення функції одного суглоба змушує організм компенсувати це з резервів інших відділів опорно-рухового апарату;
- потреба в операції — у запущених випадках потрібне хірургічне лікування для заміни окостенілих зв’язок протезами.
Профілактика лігаментозу — найкраще лікування
Попередити лігаментоз реально, якщо дотримуватися простих рекомендацій:
- контролюйте вагу — кожен зайвий кілограм збільшує навантаження на суглоби;
- зміцнюйте м’язи навколо суглобів — сильні м’язи знижують навантаження на зв’язки;
- розминайтеся перед фізичними навантаженнями;
- носіть правильне взуття — це особливо важливо під час занять спортом;
- уникайте монотонних повторюваних рухів або робіть перерви для відпочинку;
- вчасно лікуйте травми суглобів і не повертайтеся до навантажень передчасно;
- проходьте чекапи суглобів, особливо якщо входите до групи ризику.
Лігаментоз — це не вирок, якщо вчасно розпізнати проблему. Сучасні методи діагностики дають можливість виявити захворювання на ранніх стадіях, коли ще можна зупинити процес дегенерації та зберегти повноцінну рухливість суглобів. Тому, якщо ви помітили в себе симптоми, описані в цій статті, запишіться на консультацію до ортопеда й діагностику. У нашому діагностичному центрі доступні всі сучасні методи обстеження — УЗД, МРТ і КТ на обладнанні експертного класу. Рання діагностика — це ваш шанс зберегти активність на довгі роки.
Поширені питання
Чи можна повністю вилікувати лігаментоз?
Повністю вилікувати лігаментоз вдається не завжди. Усе залежить від стадії процесу і причини. Важливо знати, що на ранніх стадіях зміни частково зворотні, а за хронічного лігаментозу зв’язки ущільнюються і втрачають еластичність, консервативне лікування знижує біль і уповільнює прогресування, повне відновлення структури зв’язок є малоймовірним за тривалого процесу, операція потрібна рідко й за суворими показаннями. На думку експертів, здебільшого у пацієнтів вдається досягти стійкого поліпшення та зберегти функцію суглоба. Раннє звернення підвищує шанси.
Чим небезпечний лігаментоз?
Лігаментоз небезпечний поступовим порушенням функції суглоба. Процес розвивається повільно, але наслідки наростають. Основні ризики — хронічний біль під час навантаження, скутість і зниження рухливості, втрата еластичності зв’язок, нестабільність суглоба, підвищений ризик травм, пришвидшений розвиток артрозу. Без лікування симптоми посилюються. Якість життя знижується. За клінічними даними, дегенеративні зміни зв’язок часто поєднуються з ураженням хряща й кісткової тканини.
Що можна побачити на УЗД за лігаментозу?
УЗД дає можливість виявити структурні зміни зв’язок за лігаментозу. Метод інформативний на ранніх стадіях. Ультразвук бачить потовщення зв’язки, підвищення ехогенності — ознака ущільнення тканин, неоднорідність структури, зниження еластичності під час функціональних проб, мікрокальцинати (за тривалого процесу), ознаки перевантаження в місцях прикріплення до кістки. Також УЗД допомагає оцінити стадію лігаментозу та виключити розрив або запалення. Результати ультразвукової діагностики обов’язково інтерпретують разом із симптомами й оглядом лікаря.
Навіщо призначають МРТ у разі підозри на лігаментоз?
Магнітно-резонансну томографію призначають для точного оцінювання зв’язок і навколишніх тканин. Метод доповнює УЗД. МРТ допомагає:
- підтвердити лігаментоз і його стадію;
- оцінити структури зв’язок по всій довжині;
- виявити дегенеративні зміни й мікропошкодження;
- виключити розриви, запалення, артроз;
- оцінити стан хряща, сухожиль і кістки;
- планувати тактику лікування.
МРТ є дуже важливою за хронічного болю та неясної клінічної картини.
