Які дослідження призначають у разі забою головного мозку
Забій головного мозку — це пошкодження його тканини під час удару, падіння або іншої травми. На думку експертів, щорічно понад 10 млн людей у світі гинуть або шпиталізуються, дістаючи черепно-мозкову травму, приблизно 42 млн мають легкі ЧМТ. За цього важливо вчасно визначити, чи є структурні пошкодження всередині черепа. Це допомагає виключити небезпечні ускладнення, включно з летальним результатом. Є можливість, що навіть легка травма спричинить серйозні наслідки, тому важливо вчасно оцінити стан мозку. У цьому допомагає інструментальна діагностика: те, як проявляється забій мозку та яка діагностика допомагає його виявити, якраз і обговоримо.
Причини забою головного мозку
Забій головного мозку виникає в різних ситуаціях:
- падіння (з висоти або на рівній поверхні);
- удари головою об тверді предмети;
- дорожньо-транспортні пригоди;
- спортивні та виробничі травми;
- обвалення конструкцій будівлі (будинку, офісу тощо);
- побутові конфлікти, насильство й бійки.
Головна причина — удар по голові.
Симптоми забою головного мозку
Симптоми залежать від ступеня забою головного мозку й локалізації пошкодження. Якщо узагальнити, то забій має можливість проявлятися:
- головним болем і запамороченням;
- нудотою і/або блювотою;
- зомлінням або сплутаністю свідомості, аж до коми;
- порушенням координації, слабкістю, швидкою втомлюваністю;
- проблемами з пам’яттю та концентрацією уваги;
- зоровими та/або мовними порушеннями;
- психічними змінами (дратівливістю, загальмованістю та ін.);
- порушеннями серцевого ритму й дихання;
- судомами (у важких випадках).
Навіть легкі симптоми ушкодження головного мозку вимагають уваги, оскільки важкі наслідки можуть проявитися пізніше.
Діагностика забою головного мозку
Діагностика забою головного мозку найчастіше складається з двох основних етапів — лікарське оцінювання стану людини та інструментальна діагностика.
Клінічне оцінювання в разі підозри на пошкодження мозку
Перший етап — огляд у лікаря. Невролог або травматолог з’ясовує, як стався удар по голові, оцінює симптоми, перевіряє рефлекси, координацію та рівень притомності. Усе це допомагає вирішити, чи потрібне подальше обстеження (здебільшого його призначають, щоб точно переконатися, що здоров’я та життя пацієнта поза небезпекою).
Основні інструментальні методи діагностики забою головного мозку
- Комп’ютерна томографія головного мозку — найпоширеніший і найшвидший метод у разі гострої травми голови. Дослідження дає можливість виявити крововиливи, мікрогематоми та переломи кісток черепа, оцінити набряк мозку, побачити здавлення мозкових структур. КТ часто роблять відразу після травми, особливо якщо був епізод зомління або є виражені симптоми.
- Магнітно-резонансна томографія мозку — дослідження, яке доповнює КТ, особливо якщо симптоми зберігаються або змінюються. Перевагами МРТ є: висока чутливість до пошкодження м’яких тканин мозку, можливість виявлення дрібних вогнищ забиття, які не бачить КТ, й оцінювання стану нервових волокон. МРТ безпечна для повторних обстежень, оскільки не використовує для створення знімків іонізуючого випромінювання.
- УЗД судин шиї — метод діагностики, який допомагає оцінити кровотік у великих артеріях, що живлять мозок. Його призначають, якщо є підозра на порушення кровопостачання після травми, тромби, спазм судин або інші судинні ускладнення.
Додатково лікар іноді рекомендує пройти електроенцефалографію (якщо після травми спостерігаються судоми або епілептиформна активність) і здати аналізи крові, включно з коагулограмою, для оцінювання згортання та виявлення ризику кровотеч (особливо за комбінованих травм).
Без точної діагностики неможливо провести ефективне лікування забою головного мозку, мета якого — запобігти ускладненням, зменшити симптоми та пришвидшити відновлення функцій мозку. Навіть за легкого забою є важливим стежити за станом, оскільки деякі наслідки проявляються через тижні.
Вибір методів дослідження залежить від тяжкості травми та клінічної картини. За легкого забою іноді є достатнім КТ або спостереження, але за середніх і важких — часто проводиться комбінація КТ, МРТ і УЗД судин. Комплексна діагностика допомагає вчасно виявити зміни та призначити адекватне лікування, яке знизить ризик ускладнень і допоможе швидше відновитися. У діагностичному центрі «RADI» завжди готові допомогти та провести точну діагностику стану головного мозку в разі підозри на його забій та інші патології, включно з порушенням судинної діяльності.
Поширені питання
Чим забій головного мозку відрізняється від струсу?
Забій і струс — різні за тяжкістю ушкодження головного мозку. Струс — це легка травма без структурних ушкоджень, за якою можливі: короткочасне зомління або амнезія, головний біль, запаморочення; симптоми зазвичай проходять за дні-тижні. Здебільшого під час струсу на КТ або МРТ змін немає. А забій мозку найчастіше можна побачити на КТ і МРТ, оскільки під час нього спостерігається структурне ушкодження тканин мозку з локальними вогнищами крововиливу або набряку. Крім того, забій іноді спричиняє тривалі неврологічні порушення: слабкість, мовні або когнітивні проблеми; і вимагає більш серйозного спостереження та лікування.
У чому різниця між забоєм головного мозку й гематомою?
Забій головного мозку — це пошкодження тканини з місцевим крововиливом і набряком. Симптоми: головний біль, нудота, неврологічні порушення. Гематома — це скупчення крові між тканинами або в порожнині черепа, частіше після травми. Вона тисне на мозок, що може швидко гіршати стан, спричиняти епізоди зомління та/або судоми. Тому, головна відмінність: забій — пошкодження тканини, гематома — скупчення крові, яке створює тиск на мозок.
Чи завжди потрібно звертатися до лікаря після удару головою?
Звернення до лікаря після удару головою не завжди обов’язкове, але є ключові ознаки, за яких консультація потрібна:
- зомління, навіть короткочасне;
- сильний або наростаючий головний біль;
- нудота або блювота;
- запаморочення, порушення координації, слабкість;
- порушення зору, мови, пам’яті;
- судоми або незвичайна поведінка.
Якщо удар був легким і симптомів немає, спостереження вдома є можливим, але за найменшого погіршення потрібно терміново звернутися до лікаря.
Які можуть бути наслідки після забою головного мозку?
Наслідки забою головного мозку залежать від тяжкості травми та локалізації ураження. Після забою можуть спостерігатися головний біль і запаморочення, порушення пам’яті та концентрації, швидка втомлюваність, сонливість і підвищена дратівливість, проблеми з координацією та слабкість кінцівок, порушення мови або зору, у важких випадках — судоми, тривалі когнітивні, психічні розлади, смерть тощо. Рання діагностика та спостереження в невролога допомагають знизити ризик ускладнень.
Як довго проходить забій головного мозку?
Строки відновлення після забою головного мозку залежать від тяжкості травми.
- Забій головного мозку легкого ступеня: симптоми проходять за 1–2 тижні.
- Забій головного мозку середнього ступеня: з великою ймовірністю знадобиться 3–6 тижнів, іноді до декількох місяців.
- Забій головного мозку важкого ступеня: відновлення тривале, від декількох місяців до року, з можливістю залишкових неврологічних порушень.
Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, уникати повторних травм і контролювати симптоми впродовж усього періоду відновлення.
Що покаже КТ у разі забою головного мозку?
КТ у разі забою головного мозку дає можливість виявити структурні пошкодження та ускладнення. Зазвичай на пошарових знімках можна побачити:
- вогнища крововиливу або мікрогематоми;
- набряк або ущільнення тканини мозку;
- переломи кісток черепа, якщо вони є;
- здавлення мозкових структур за масивного забою;
- непрямі ознаки внутрішньочерепного тиску.
КТ є особливо корисною за гострих травм, коли потрібно швидко оцінити тяжкість ушкодження та потребу в терміновому втручанні.
