Прояви та діагностика гіпотиреозу
Гіпотиреоз — це стан, за якого щитоподібна залоза виробляє недостатньо гормонів. На думку експертів ВООЗ, до 5 % дорослих у всьому світі страждають на гіпотиреоз, водночас багато випадків так і залишаються недіагностованими. Нестача гормонів уповільнює обмін речовин і впливає на роботу серця, нервової системи, шлунково-кишкового тракту, репродуктивної системи, а також стан шкіри. Тому в цій статті поговоримо про те, за якими симптомами можна запідозрити в себе знижену функцію щитоподібної залози, коли потрібно терміново звернутися до лікаря і які дослідження допоможуть визначити порушення роботи щитоподібної залози.
Класифікація гіпотиреозу
Види гіпотиреозу можна класифікувати за причинами, ступенем вираженості та типом походження.
- За причинами виділяють первинний (проблеми безпосередньо щитоподібної залози), вторинний (порушення функції гіпофіза) і третинний (дисфункція гіпоталамуса).
- За вираженістю — субклінічний (початкова стадія) і маніфестний (явні симптоми).
- За походженням виділяють вроджений і набутий.
Причини гіпотиреозу
Основні причини гіпотиреозу включають:
- аутоімунний тиреоїдит — імунна система пошкоджує тканину щитоподібної залози;
- видалення частини або всієї залози хірургічним шляхом;
- лікування радіоактивним йодом;
- дефіцит йоду в раціоні;
- вроджені порушення функції щитоподібної залози;
- деякі захворювання гіпофіза та гіпоталамуса;
- терапія певними ліками (наприклад, літієм, аміодароном).
Травми, хронічний стрес, інфекції та запальні процеси в щитоподібній залозі також можуть вплинути на синтез гормонів.
Симптоми гіпотиреозу
Прояви низької функціональності щитоподібної залози розвиваються поступово й можуть включати:
- м’язову слабкість, швидку втомлюваність, сонливість;
- збільшення маси тіла без зміни харчування;
- сухість шкіри, ламкість волосся та нігтів;
- підвищену набряклість обличчя та повік;
- нездатність ясно мислити;
- підвищену чутливість до холоду;
- зниження пам’яті та проблеми з концентрацією уваги;
- закрепи і/або зниження апетиту;
- біль у м’язах і суглобах;
- депресію або різкі перепади настрою;
- уповільнене серцебиття;
- порушення менструального циклу, сильно виражений ПМС у жінок.
Ранні ознаки гіпотиреозу часто непомітні або на них просто не звертають уваги, тому діагностика на цій стадії є надважливою.
Діагностика гіпотиреозу
Для встановлення діагнозу першорядне значення мають лабораторні тести:
- ТТГ (тиреотропний гормон) — найчутливіший показник, його підвищення вказує на нестачу гормонів.
- Вільні Т4 і Т3 — уточнюють ступінь дефіциту гормонів.
- Антитіла до щитоподібної залози (АТ-ТПО, АТ-ТГ) — допомагають виявити аутоімунний тиреоїдит.
Без аналізу ТТГ і вільних гормонів точний діагноз встановити неможливо.
Однак інструментальні методи теж важливі, під час діагностики гіпотиреозу та інших порушень роботи щитоподібної залози саме вони дуже часто допомагають запідозрити недобре, навіть без аналізів.
Крім того, після підтвердження лабораторних порушень лікар не обходиться без інструментальної діагностики, оскільки вона допомагає оцінити структуру залози. Найчастіше призначають УЗД щитоподібної залози — доступно і швидко.
Завдяки ультразвуковій діагностиці лікар визначає розмір і форму залози, виявляє неоднорідність тканини під час тиреоїдиту, виявляє вузли або кісти, а також має можливість оцінити кровотік.
У складних випадках (зокрема, коли результати УЗД неоднозначні, є підозри на пухлину) можуть призначити МРТ або КТ щитоподібної залози, які допомагають уточнити структуру тканин самої ендокринної залози та стан сусідніх анатомічних ділянок.
Також додатково можуть призначити біопсію — дуже рідко.
Інструментальна діагностика гіпотиреозу важлива для розуміння його причини та планування терапії, але первинний діагноз завжди ставиться на основі аналізів крові. Лікування гіпотиреозу залежить від його причини, форми, ступеня та загального стану пацієнта, а найкращою профілактикою гіпотиреозу є:
- регулярний профілактичний контроль стану щитоподібної залози (особливо за сімейної схильності до розвитку її патологій);
- своєчасне лікування вузлів, тиреоїдиту та інших станів;
- адекватне споживання йоду;
- терапія хронічних захворювань, що впливають на щитоподібну залозу;
- здоровий спосіб життя і збалансоване харчування.
Коли потрібно звернутися до лікаря
- За появи симптомів порушення роботи щитоподібної залози — не варто все списувати просто на втому, стрес і недосипання.
- За обтяженого сімейного анамнезу до патологій щитоподібної залози.
- За планування вагітності.
- За лікування хронічних захворювань, що впливають на щитовидку.
Гіпотиреоз розвивається поступово й має можливість довго залишатися непоміченим. Аналізи крові — база встановлення діагнозу, а інструментальні методи допомагають уточнити причину та оцінити структуру залози. Своєчасне обстеження та лікування гіпотиреозу підтримують нормальне самопочуття та запобігають ускладненням. У нашому діагностичному центрі «RADI» можна пройти ультразвукову діагностику щитоподібної залози на сучасному апараті з технологіями AI — Philips EPIQ Elite 2022 року. Щоб записатися на обстеження, зв’яжіться з нами телефоном або залиште заявку на сайті.
Поширені питання
Чи змінюється зовнішність під час гіпотиреозу?
Що не можна робити в разі гіпотиреозу?
У разі гіпотиреозу важливо уникати дій, які заважають контролю хвороби. Зазвичай не рекомендують:
- пропускати приймання лікарської терапії або змінювати дозування без лікаря;
- приймати препарат разом із кавою, кальцієм або залізом — вони знижують всмоктування;
- дотримуватися жорстких дієт і різко обмежувати калорії;
- безконтрольно приймати йод або БАДи;
- відкладати контроль ТТГ.
Будь-який дискомфорт — привід звернутися до ендокринолога.
Які органи страждають у разі гіпотиреозу?
За гіпотиреозу страждає весь організм, тому що гормони щитоподібної залози регулюють обмін речовин. Найчастіше зміни зачіпають:
- серце — сповільнюється пульс, підвищується ризик підвищеного холестерину;
- нервову систему — з’являється сонливість, зниження концентрації;
- шлунково-кишковий тракт — сповільнюється моторика, виникає закреп;
- шкіру та волосся — з’являється сухість і ламкість;
- репродуктивну систему — збій циклу та зниження фертильності.
Здебільшого за своєчасного лікування порушення є оборотними.
Які відчуття в горлі за гіпотиреозу?
За гіпотиреозу неприємні відчуття в горлі виникають не у всіх. Вони зазвичай пов’язані зі збільшенням щитоподібної залози або набряком тканин. Можливі симптоми:
- відчуття тиску в нижній частині горла;
- легка «перевантаженість» шиї;
- дискомфорт під час ковтання твердої їжі;
- відчуття грудки без болю.
Ці ознаки трапляються і під час інших станів. За дискомфорту, що наростає, варто пройти обстеження у фахівця.
Що покаже УЗД щитоподібної залози під час гіпотиреозу?
УЗД під час гіпотиреозу не підтверджує сам діагноз, але показує зміни, які допомагають лікарю оцінити стан залози. На дослідженні можуть бути видні такі патологічні зміни, як:
- зменшення або збільшення об’єму щитоподібної залози;
- неоднорідність тканини, яка виникає за аутоімунного тиреоїдиту;
- зниження або підвищення ехогенності — ознака структурних змін;
- вузли або кісти, якщо вони є;
- змінений кровотік за даними доплера.
Остаточний діагноз встановлюють за аналізами гормонів і оглядом у лікаря.
Чи можна повністю вилікувати гіпотиреоз?
Повне вилікування є можливим не завжди. Все залежить від причини:
- якщо гіпотиреоз виник після гострого тиреоїдиту або важкого дефіциту йоду, функція залози іноді відновлюється;
- за аутоімунного тиреоїдиту відновлення зазвичай є неможливим — щитоподібна залоза втрачає здатність виробляти гормони, потрібна постійна терапія синтетичними гормонами;
- після операції або лікування радіоактивним йодом гіпотиреоз залишається довічно.
Правильно підібрана терапія дає можливість жити без обмежень. Контроль ТТГ допомагає підтримувати стабільний стан.
Як часто треба здавати аналізи, щоб не пропустити гіпотиреоз або контролювати вже встановлений діагноз?
Частота здачі аналізів і проведення інструментальної діагностики залежить від мети — виявити порушення або контролювати встановлений діагноз. Для раннього виявлення рекомендують проходити обстеження 1 раз на 1–2 роки, якщо є чинники ризику: сімейний анамнез, аутоімунні захворювання, лікування радіоактивним йодом, операції на шиї; у разі появи симптомів — відразу, незалежно від термінів попередньої перевірки. За встановленого гіпотиреозу через 6–8 тижнів після зміни дозування гормональної терапії, потім кожні 6–12 місяців за стабільного стану, частіше — якщо змінюються вага, терапія або є вагітність. Регулярний контроль допомагає вчасно коригувати терапію та підтримувати нормальне самопочуття.
