Як діагностується розсіяний склероз
Розсіяний склероз є однією із найчастіших нейродегенеративних патологій у світі. За думкою експертів ВООЗ, із цією хворобою живуть від 1,8 до 2,8 млн людей у світі. Водночас розсіяний склероз здебільшого діагностується в людей віком від 20 до 40 років і вдвічі частіше в жінок, ніж у чоловіків. За умов, що рання діагностика розсіяного склерозу має деякі складності, дуже важливо діагностувати його своєчасно. Тому в цій статті ми обговоримо, що таке розсіяний склероз, чим він небезпечний, які обстеження потрібно пройти, щоб виявити захворювання та розпочати лікування.
Що таке розсіяний склероз
Розсіяний склероз — це хронічне захворювання центральної нервової системи аутоімунного походження, за якого імунна система помилково атакує клітини організму. А саме — мієлінову оболонку нервових волокон. Це пошкоджує нервові клітини, порушує передачу нервових імпульсів, призводить до запалення, пошкодження та рубцювання в головному та спинному мозку.
Є кілька форм розсіяного склерозу:
- клінічно ізольована (з'являються перші неврологічні ознаки);
- рецидиво-ремітуюча (з періодами поліпшень);
- вторинно-прогресуюча (симптоми й далі прогресують без загострень чи ремісій);
- первинно-прогресуюча (з поступовим погіршенням без чітко виражених рецидивів чи ремісій).
Через що виникає розсіяний склероз
Причини розвитку розсіяного склерозу, як й інших аутоімунних захворювань, остаточно не зрозумілі. За цих умов експерти виділяють кілька чинників, які можуть сприяти розвитку захворювання:
- обтяжена спадковість (збільшує ризик, але водночас розсіяний склероз не є прямою спадковою патологією);
- вірусні інфекції (зокрема вірус Епштейна-Барр);
- тривалий дефіцит вітаміну D (тому хвороба часто діагностується в країнах із холодним кліматом і нестачею сонця);
- порушення у функціонуванні імунної системи;
- шкідливі звички (особливо куріння, яке часто посилює запалення в організмі людини);
- стать — жінки страждають на розсіяний склероз у 2–3 рази частіше, ніж чоловіки, що вказує на можливу роль гормонів у розвитку захворювання, хоча точний механізм ще не встановили;
- тривалий стрес (через ослаблення імунної системи) тощо.
Тому розсіяний склероз вважають багатофакторним захворюванням, яке виникає на тлі поєднання генетичної схильності, впливу зовнішнього середовища, вірусних інфекцій та порушень імунної системи.
Основні симптоми розсіяного склерозу
- Порушення зору (зокрема подвійний зір або його часткова втрата).
- Проблеми з координацією та рівновагою.
- Тремтіння рук і ніг.
- Відчуття оніміння або поколювання в кінцівках.
- Слабкість м'язів та спастичність.
- Порушення мовлення (незв'язність, утруднення у вимові слів).
- Проблеми з ковтанням.
- Надмірна втома та слабкість, що залишаються навіть після відпочинку.
- Депресія, підвищена тривожність та інші емоційні розлади.
- Неможливість контролю сечовипускання або часті позиви.
Симптоми розсіяного склерозу можуть бути різноманітними та змінюватися залежно від стадії захворювання та ділянок ураження нервової системи.
Наслідки розсіяного склерозу
Наслідки розсіяного склерозу залежать від типу захворювання, його тяжкості та швидкості прогресування. Серед можливих наслідків є:
- неврологічні порушення (з-поміж іншого — втрата координації, слабкість у кінцівках, труднощі з ходьбою, порушення чутливості не тільки в кінцівках, а й обличчя та тулуба, зорові розлади);
- проблеми з когнітивними функціями (виникають проблеми з пам'яттю, концентрацією уваги, розумовими процесами, плануванням та вирішенням повсякденних завдань, прийняттям рішень та ін.);
- емоційні та психологічні проблеми, аж до зниження самооцінки та соціальної ізоляції;
- зниження якості життя (зокрема проблеми з рухливістю, труднощі з виконанням щоденних завдань та професійної діяльності);
- порушення сечовипускання та уповільнення моторики кишківника;
- хронічна втома;
- втрата здатності до самообслуговування (за важких форм);
- порушення мовлення та ковтання через пошкодження нервових шляхів, які відповідають за ці функції;
- інвалідизація.
Своєчасна діагностика та лікування, а також підходи, спрямовані на управління симптомами (наприклад, фізіотерапія, психотерапія та медикаментозна терапія), можуть допомогти знизити тяжкість наслідків та покращити якість життя пацієнтів із розсіяним склерозом.
Діагностика розсіяного склерозу
Діагностика розсіяного склерозу включає кілька методів, які допомагають виключити інші захворювання та оцінити ступінь прогресування хвороби. Це:
- клінічне оцінювання стану пацієнта (зокрема рухових функцій, координації, рефлексів, чутливості та зору);
- магнітно-резонансна томографія мозку;
- лабораторне тестування для виключення інших захворювань (з-поміж іншого — інфекційних чи запальних, що мають схожі симптоми);
- люмбальна пункція та аналіз спинномозкової рідини для виявлення маркерів запалення в центральній нервовій системі;
- електрофізіологічне дослідження провідності нервів;
- оцінювання симптомів за McDonald Criteria.
Водночас головними діагностичними критеріями розсіяного склерозу є магнітно-резонансна томографія та оцінювання симптомів за McDonald Criteria. МРТ виявляє осередки демієлінізації в головному та спинному мозку, а оцінювання симптомів за McDonald Criteria використовують для підбиття підсумків обстеження — остаточної постановки діагнозу на основі клінічних даних та результатів магнітно-резонансного сканування.
Розсіяний склероз на МРТ проявляється специфічними змінами, які допомагають лікарю діагностувати захворювання. Серед ключових ознак розсіяного склерозу на МР-зображеннях:
- вогнища пошкодження мієліну — яскраві ділянки (можуть локалізуватися в різних зонах мозку, найчастіше — вздовж бічних шлуночків мозку, у мозочку та мозковому стовбурі, на ділянці шийного відділу спинного мозку);
- ознаки запалення — розмазані яскраві плями;
- атрофія (зменшення обсягу) мозкової тканини, особливо в ділянках великих уражень (на пізніх стадіях хвороби).
Усі зміни, що візуалізуються за допомогою магнітно-резонансної томографії, мають прогресуючий характер. Згодом вогнища розсіяного склерозу на МРТ можуть збільшуватися в розмірі та об'єднуватися, утворюючи великі ділянки ураження. Деякі ділянки стають гіперінтенсивними, що свідчить про прогрес патології.
Рання діагностика розсіяного склерозу допомагає набагато покращити прогноз лікування та уникнути інвалідизації. У діагностичному центрі «RADI» у Києві можна зробити МРТ за розсіяного склерозу на обладнанні, яке має передові можливості у візуалізації найдрібніших змін у мозку.
Лікування розсіяного склерозу
Лікування розсіяного склерозу спрямоване на уповільнення прогресування захворювання, управління симптомами та покращення якості життя пацієнта. Серед ключових методів контролю розсіяного склерозу:
- лікарська терапія (з-поміж іншого — імуносупресорами);
- симптоматична терапія (зокрема протисудомними, антихолінергічними, знеболювальними та покращуючими когнітивні функції препаратами);
- фізіотерапевтичні та реабілітаційні процедури — вони допомагають покращити рухливість, зміцнити м'язи та запобігти їхній атрофії, відновити функції організму після загострень, знизити рівень втоми та покращити координацію в просторі;
- психотерапія (зокрема групи підтримки);
- когнітивно-поведінкова терапія;
- корекція раціону та контроль ваги;
- дотримання принципів здорового способу життя (з-поміж іншого — зниження стресу, підвищення якості сну та відпочинку);
- хірургічне втручання (у поодиноких випадках) тощо.
Загострення розсіяного склерозу можуть вимагати шпиталізації та інтенсивної терапії для зниження запалення та покращення самопочуття.
Профілактика розсіяного склерозу
У комплекс заходів, спрямованих на зниження ризику розсіяного склерозу, уповільнення його прогресування та зниження ймовірності рецидиву здебільшого включають рекомендації щодо:
- підтримання нормального рівня вітаміну D в організмі;
- дотримання правил збалансованого харчування (дуже часто експерти рекомендують середземноморську дієту, до якої входять овочі, фрукти, риба, горіхи та приймання Omega-3 жирних кислот);
- регулярної фізичної активності (помірним навантаженням, таким як йога, плавання, піші прогулянки);
- контролю стресу (зокрема використовуються техніки релаксації);
- відмови від шкідливих звичок;
- мінімізації впливу вірусів та інфекцій;
- своєчасного лікування інфекцій, запалень та інших станів, які можуть впливати на імунну систему та сприяти розвитку аутоімунних захворювань, а також їхньому загостренню;
- контрольного обстеження (особливо, якщо в сім'ї вже є випадки захворювання на розсіяний склероз) тощо.
Шукаєте, де зробити МРТ за розсіяного склерозу в Києві? Пройшовши якісну діагностику розсіяного склерозу в центрі «RADI», можна не сумніватися в точності її результатів і, якщо буде потрібно, розпочати лікування на ранній стадії розвитку захворювання. Обстежтеся в нашому центрі, як тільки з'явилися клінічні прояви розсіяного склерозу або є якісь інші підозри — це допоможе надовго зберегти якість життя. Попри те, що сучасній медицині все ще не під силу вилікувати це хронічне аутоімунне захворювання, у разі ранньої діагностики вона дає можливість покращити прогноз для пацієнта.
Поширені питання
Чи показує МРТ розсіяний склероз?
Розсіяний склероз на МРТ можна побачити. Понад те, саме МРТ є основним методом діагностики розсіяного склерозу. Вона показує ділянки пошкодження мієліну в головному та спинному мозку, що є характерною ознакою хвороби, дає можливість оцінити стадію захворювання та ефективність лікування, що проводиться. Під час МРТ із контрастуванням можна підтвердити активні запальні процеси.
Чи можна вилікувати розсіяний склероз?
Повністю вилікувати розсіяний склероз поки що неможливо, але сучасні методи лікування допомагають контролювати хворобу та покращувати якість життя. Серед найефективніших методів лікування розсіяного склерозу — імунотерапія, симптоматична терапія фармацевтичними препаратами, збалансоване харчування, помірна фізична активність, управління стресом. Однак усе це допоможе зробити ремісію довшою за умови ранньої діагностики розсіяного склерозу та своєчасного лікування.
Чи передається розсіяний склероз спадково?
Розсіяний склероз не передається суворо спадково, але водночас є певна генетична схильність. Наявність розсіяного склерозу в близьких родичів збільшує ризик, але ймовірність захворіти залишається невеликою — орієнтовно 2–3 %. Крім генетики, важливими в розвитку розсіяного склерозу є зовнішні чинники — вірусні інфекції, дефіцит вітаміну D, куріння тощо.
Що буде, якщо не лікувати розсіяний склероз?
Якщо не лікувати розсіяний склероз, захворювання найчастіше прогресує та спричиняє такі серйозні ускладнення, як поступова втрата здатності ходити й рухатися через м'язову слабкість і спастику, проблеми з пам'яттю, увагою та мисленням, нетримання сечі, труднощі з ковтанням та ін., аж до інвалідизації. Раннє лікування допомагає уповільнити прогресування хвороби та покращити стан пацієнта.
