Лімфома

Симптоматика та діагностика лімфом

Лімфома — це рак лімфатичної системи, яка береже організм від інфекцій. Хвороба зачіпає лімфовузли, селезінку та інші органи. За інформацією ВООЗ, щорічно у світі діагностують приблизно 600 тис. нових випадків лімфоми, і це число зростає. Гарна новина: якщо виявити лімфому на ранній стадії, шанси на успішне лікування є. Ця стаття допоможе вам зрозуміти, які симптоми мають насторожити, як відбувається діагностика в сучасному медичному центрі. Наша мета — пояснити все простими словами, щоб ви знали, коли йти до лікаря, і що на вас чекає після консультації, які дослідження будуть призначені тощо.

Що таке лімфома й чому вона виникає

Лімфатична система — це мережа судин, лімфовузлів і органів, які борються з патогенними мікроорганізмами. Лімфовузли — невеликі «фільтри», розташовані вздовж лімфатичних судин і вен усього тіла (у шиї, під пахвами, у паху тощо). Лімфома виникає, коли клітини лімфатичної системи починають безконтрольний поділ.

Є два головних типи лімфом:

  • Лімфома Ходжкіна (ходжкінська) — трапляється рідше, частіше в молодих.
  • Неходжкінська лімфома — поширеніша, виникає в людей будь-якого віку.

Точної причини виникнення лімфоми лікарі наразі не знають. Водночас є чинники, які підвищують ризик її розвитку. Найпоширеніші:

  • ослаблений імунітет або імуносупресивна (така, що пригнічує імунітет) терапія (наприклад, після пересадки органів);
  • деякі вірусні інфекції (з-поміж іншого — вірус Епштейна-Барр, ВІЛ);
  • стани, що супроводжуються змінами імунного статусу (наприклад, аутоімунні захворювання);
  • частий контакт із токсинами, канцерогенами, іонізувальним випромінюванням;
  • випадки лімфоми в сім'ї — обтяжена спадковість.

Головна небезпека лімфоми полягає ще й у її відмінності від інших злоякісних пухлин. Вона поширює атипові лімфоцити організмом із током крові та лімфи. Це швидко призводить до IV стадії лімфоми, утворення метастазів у внутрішніх органах, кістках, спинному та головному мозку. Саме цим зумовлена висока агресивність раку лімфатичної системи та рівень смертності. (Селезінка й тимус — частина лімфатичної системи, тому лімфома тільки цих органів не вважається IV стадією.)

Симптоми лімфоми

Лімфома проявляється по-різному, і її ознаки легко сплутати із застудою або звичайною втомою. Ось що має насторожити:

  • збільшені лімфовузли (особливо безболісні шишки на шиї, у пахвах або в паху);
  • постійна лихоманка без явної причини (найчастіше температура тіла підіймається вище 38 °C);
  • сильна пітливість уночі, коли простирадла та білизна стають мокрими;
  • втома, яка не минає, навіть після відпочинку;
  • втрата ваги без дієт або змін у способі життя;
  • свербіж шкіри, особливо без висипу й не пов'язаний зі шкірними захворюваннями;
  • кашель, задишка або біль у грудях, якщо лімфома поширилася на легені.

Така клінічна картина не завжди є ознаками лімфоми, але якщо вона не минає довше 2–3 тижнів, краще звернутися до лікаря. Є можливість, що своєчасна перевірка врятує життя, оскільки наслідки лімфоми летальні.

Чому важлива рання діагностика лімфоми

Лімфома найчастіше розвивається повільно (хоча деякі фолікулярні лімфоми можуть рости швидко), і люди часто ігнорують перші ознаки, думаючи, що «саме минеться». Водночас рання діагностика — ключ до успішного лікування лімфоми. Що раніше лікарі знайдуть проблему, то простіше її усунути. Деякі види лімфом добре піддаються лікуванню, особливо на початкових стадіях. Якщо ви помітили дивні симптоми, не відкладайте візит до лікаря. Перевірка не займе багато часу, але дасть спокій або шанс вчасно розпочати лікування небезпечного раку лімфатичної системи.

Як проводиться діагностика лімфоми

Діагностика лімфоми — це кілька кроків, які допомагають лікарям поставити точний діагноз. Ось як це відбувається:

  • на консультації лікар проводить опитування, вислуховує ваші скарги, обмацує лімфовузли, перевіряє загальний стан і призначає дослідження, що допоможуть підтвердити або спростувати діагноз;
  • ви проходите обстеження, яке найчастіше складається з аналізів крові та візуальних досліджень (КТ, МРТ, УЗД лімфовузлів шиї, пахових, пахвових, черевної порожнини, ПЕТ-сканування).

Якщо інструментальні дослідження підтверджують побоювання, проводять біопсію лімфатичного вузла. Це найважливіший етап. Якщо УЗД, КТ та МРТ допомагають знайти й візуально оцінити уражені ділянки, то біопсія та гістологія дають змогу вивчити патологічні клітини під мікроскопом, щоби підтвердити й уточнити діагноз (з-поміж іншого — встановити вид лімфоми).

Діагностичний центр «RADI» використовує тільки точне обладнання преміального класу та працює з досвідченими фахівцями. Кожен етап діагностики для нас важливий. Ми дбаємо про те, щоб не просто підтвердити лімфому, а й визначити її тип і стадію. Це допомагає вибрати лікування.

Що робити після діагностики лімфоми

Коли всі дослідження завершено, лікар пояснить результати. Якщо лімфома підтвердилася, вас направлять до онколога або гематолога — фахівця з хвороб крові. Він складе план лікування, який підходить саме вам. Не треба боятися ставити запитання: лікарі готові все пояснити.

Корисні поради для читачів

Для профілактики виникнення лімфом можна порадити:

  • слідкувати за самопочуттям — щось видається незвичним, запишіться до лікаря (щодо здоров'я немає зайвої пильності);
  • не намагайтеся лікувати симптоми самостійно;
  • довіряйте тільки професіоналам і сучасному обладнанню.

Діагностика — це не кінець, а тільки початок. Довіртеся нашим фахівцям і запишіться на діагностику в «RADI» — це буде вашим першим кроком на шляху до встановлення правильного діагнозу та одужання.

Поширені питання

Де здебільшого локалізується лімфома?

Лімфома частіше локалізується в лімфатичних вузлах — на шиї, під пахвами, у паху, грудній і черевній порожнині. Також є ймовірність, що вона пошириться на селезінку, кістковий мозок, шлунок, кишківник, печінку та інші органи. Усе залежить від типу лімфоми (ходжкінська чи неходжкінська) і стадії хвороби.

Куди метастазує лімфома?

Лімфома метастазує (поширюється) за межі лімфатичних вузлів у будь-яку частину організму — кістковий мозок, селезінку, печінку, легені, головний та спинний мозок (центральну нервову систему), шлунково-кишковий тракт, шкіру тощо. Що агресивніший тип лімфоми, то вищий ризик ураження внутрішніх органів.

Чи можна повністю вилікуватися від лімфоми?

Повне одужання від лімфоми є можливим — особливо, якщо захворювання виявлено на ранній стадії та було правильно підібрано лікування. На прогноз впливають такі чинники, як тип лімфоми (ходжкінська лімфома лікується частіше і краще, ніж неходжкінські форми), стадія захворювання, вік і загальний стан пацієнта, відповідь організму на хіміє- або імунотерапію. У разі лімфоми Ходжкіна п'ятирічне виживання — понад 85 %, у разі неходжкінських — у середньому 60–70 %, залежно від підтипу.

Що показує УЗД у разі лімфоми?

УЗД показує будь-які структурні зміни в лімфоїдній тканині та інші відхилення від норми, що свідчать про наявність патології. Зазвичай у разі лімфоми на УЗ-зображеннях можна побачити злиття лімфатичних вузлів у конгломерати, які виглядають як великі, неоднорідні маси. Ці конгломерати можуть мати складні контури та змінену ехоструктуру. Також УЗД використовується для оцінювання стану інших ділянок організму.

Чим допоможе КТ під час діагностики лімфоми?

КТ — один із ключових методів під час діагностики та визначення стадії лімфоми. Вона дає змогу точно виявити збільшені лімфовузли в глибоких ділянках (грудна клітка, живіт, таз), оцінити розміри та розташування пухлинних утворень, виявити ураження внутрішніх органів, контролювати ефективність лікування в динаміці, планувати біопсію або променеву терапію. КТ дає точнішу картину, ніж УЗД або стандартний рентген, що важливо для вибору правильної тактики лікування.

Коли призначають МРТ у разі підозри на лімфому?

МРТ за підозри на лімфому призначають у певних клінічних випадках, коли інші методи недостатньо інформативні або потрібне уточнення. Наприклад, за підозри на ураження центральної нервової системи (головного або спинного мозку), для оцінювання пухлин у складних анатомічних зонах (зокрема в малому тазові або поблизу хребта), коли неможливе проведення КТ (зокрема, за алергії на контраст і під час вагітності), для уточнення характеру м'якотканинних утворень. МРТ не є первинним методом виявлення лімфоми, але є важливим доповненням до основних видів діагностики стану в разі цього різновиду раку.