Кальцинати молочних залоз

Чому утворюються кальцинати в молочних залозах і які дослідження можуть знадобитися для їх виявлення та спостереження

Виявлення кальцинатів у молочних залозах часто спричиняє в жінок занепокоєння та безліч питань. Ми розуміємо, що це дуже важливо для вас, тому в цій статті детально розповімо, що таке кальцинати молочної залози, чому вони виникають і які сучасні методи діагностики допомагають лікарям точно визначити їхню природу.

Що таке кальцинати молочних залоз

Кальцинати — це невеликі відкладення солей кальцію в тканині молочної залози. Їх можна порівняти з «піщинками» або маленькими камінчиками, які утворюються в грудній тканині. Кальцинати виявляються приблизно у 40 % жінок старше 40 років і є досить поширеною знахідкою під час проведення інструментальної діагностики.

Самі по собі кальцинати — це не захворювання, а симптом або наслідок різних процесів, що відбуваються в організмі. Вони не викликають болю, не промацуються під час самообстеження (за винятком великих утворень) і найчастіше виявляються випадково під час планового обстеження.

Чому утворюються кальцинати в молочних залозах

Механізм утворення кальцинатів пов'язаний із порушенням кровопостачання певних ділянок тканини. У ділянках порушеного судинного кровотоку починають розвиватися дистрофічні зміни, потім розростається сполучна тканина, у якій легко відкладаються солі кальцію.

Доброякісні причини

Найчастіше кальцинати мають доброякісне походження та пов'язані з:

  • фіброзно-кістозною хворобою молочної залози;
  • запальними процесами (маститом або лактостазом);
  • гормональними змінами (вагітністю, пологами, годуванням груддю, менопаузою тощо);
  • травмами та операціями на грудях;
  • віковими змінами — дистрофічними процесами в тканинах молочної залози в жінок старше 50 років;
  • доброякісними пухлинами.

Зв'язок кальцинатів з онкологією: коли варто насторожитися

Хоча здебільшого кальцинати у молочних залозах доброякісні, вони можуть бути ранньою ознакою злоякісних процесів. Під час раку молочної залози кальцинати виявляються в 30–40 % випадків інвазивного раку і в 50–60 % випадків протокової карциноми. Орієнтовно 50 % випадків раку молочної залози характеризуються включеннями мікрокальцинатів. У 55 % випадків це непальпувані пухлини молочних залоз — тобто пухлини, які неможливо виявити під час самостійного огляду. Саме тому регулярні скринінги такі важливі для раннього виявлення раку.

За злоякісних процесів відкладення кальцію пов'язане з генетичними змінами. Експерти виявили мутації в гені RYR3, який регулює викид кальцію з клітин і підтримує його оптимальну концентрацію.

Види кальцинатів у молочній залозі та їхнє значення

Лікарі класифікують кальцинати молочних залоз за кількома критеріями, що допомагає визначити їхнє походження та потенційну небезпеку.

За розміром

  • Макрокальцинати — великі утворення, зазвичай понад 2–5 мм. Найчастіше мають доброякісну природу й пов’язані з віковими змінами або рубцевими процесами.
  • Мікрокальцинати — дрібні відкладення розміром менше як 0,5 мм. Вимагають особливої уваги, оскільки можуть траплятися за доброякісних і злоякісних процесів.

За локалізацією

  • Протокові кальцинати — розташовані в молочних протоках. Якщо вони мають розмиті обриси й хаотичність, вимагають додаткового обстеження.
  • Часточкові кальцинати — знаходяться в часточках залози. Здебільшого вони вказують на доброякісні процеси.
  • Стромальні кальцинати — поодинокі вкраплення в сполучній тканині, зазвичай не становлять небезпеки.

За розподілом

  • Дифузні — розсіяні по всій тканині молочної залози.
  • Групові (кластерні) — скупчуються в обмеженій ділянці розміром до 2 см.
  • Сегментарні — розташовані в межах однієї частки, частіше пов'язані з протоковою локалізацією.
  • Лінійні — розташовані вздовж протоки, можуть вказувати на патологічний процес.

Методи діагностики кальцинатів у молочних залозах

Здебільшого кальцинати в молочних залозах не дають симптомів і найчастіше не промацуються, тому виявляються випадково на планових інструментальних скринінгах або під час діагностики інших станів, які можуть давати виражену симптоматику: підвищену чутливість грудей, виділення із соска, ущільнення (через кісту або фіброз) тощо.

Мамографія

Мамографія є золотим стандартом у діагностиці кальцинатів у молочних залозах. Цей рентгенівський знімок допомагає виявити навіть найдрібніші відкладення кальцію, які неможливо відчути руками.

На мамограмі ознаки кальцинатів у молочних залозах — білі плями або крапки. Лікар оцінює їхній розмір, форму, кількість і розподіл, що дає можливість припустити природу утворень. Точність обстеження під час мамографії становить приблизно 93 %.

Усі зміни класифікуються за міжнародною системою BI-RADS (від 0 до 6 категорії), яка допомагає лікарям визначити ризик злоякісності та вибрати тактику: BI-RADS 0 — потрібне додаткове обстеження, BI-RADS 1 — норма, BI-RADS 2 — доброякісні зміни, BI-RADS 3 — з великою ймовірністю доброякісні (контроль через 6 місяців), BI-RADS 4 — підозрілі зміни (рекомендується біопсія), BI-RADS 5 — висока ймовірність раку (потрібна біопсія), BI-RADS 6 — підтверджений рак.

Найкраще вибрати контрастну спектральну мамографію (CESM) — найсучасніший метод, який дає змогу не тільки побачити найдрібніші кальцинати, але й оцінити кровопостачання підозрілої ділянки ще до біопсії та отримання результатів гістології. Це допомагає виявити ознаки злоякісного процесу на найранішій стадії.

УЗД молочних залоз

Ультразвукове дослідження молочних залоз чудово доповнює мамографію. УЗД має обмежену чутливість для виявлення мікрокальцинатів, особливо розміром менше ніж 0,5 мм. Однак метод незамінний для оцінювання стану навколишніх тканин, виявлення кіст, фіброаденом та інших утворень. Крім того, його використовують для проведення трепан і тонкоголкової аспіраційної біопсії за підозрілих утворень.

Ультразвукову діагностику зазвичай призначають:

  • молодим жінкам зі щільною тканиною молочної залози;
  • вагітним і годуючим жінкам;
  • для диференціальної діагностики виявлених на мамографії змін;
  • для контролю за відомими доброякісними утвореннями.

МРТ молочних залоз

МРТ молочних залоз застосовується, якщо мамографія залишає питання або потрібна детальніша картина, особливо за щільної тканини грудей.

Магнітно-резонансна томографія найчастіше призначається за:

  • неоднозначних результатів мамографії;
  • високого ризику раку молочної залози (спадковість, мутації BRCA1/BRCA2);
  • потреби в детальному оцінюванні поширеності процесу;
  • моніторингу після лікування раку.

Біопсія

15–30 % біопсій, що виконуються через кальцинати у тканинах молочної залози, підтверджують наявність раку молочної залози. Це означає, що здебільшого підозрілі кальцинати виявляються доброякісними.

Біопсія показана за:

  • підозрілих форм або розподілу кальцинатів;
  • категорії BI-RADS 4 або 5;
  • зміни характеру кальцинатів під час динамічного спостереження;
  • наявності додаткових чинників ризику.

Сучасні методи біопсії малотравматичні та проводяться під контролем УЗД, що забезпечує високу точність забору матеріалу.

КТ молочних залоз

Комп'ютерна томографія не є основним методом діагностики кальцинатів молочних залоз, але іноді застосовується в комплексі під час:

  • планування лікування виявленого раку;
  • оцінювання поширеності процесу;
  • потреби в детальній візуалізації анатомічних структур.

Яке дослідження вибрати для оцінювання стану грудей

Для профілактичного скринінгу (без симптомів):

  • жінкам до 40 років підійде УЗД молочних залоз 1 раз на рік і самообстеження щомісяця;
  • жінкам після 40 років — мамографія кожні 1–2 роки, УЗД молочних залоз (за показаннями) і самообстеження щомісяця;
  • жінкам із високим ризиком раку (спадковість, мутації генів) — мамографія та МРТ із 30–35 років, консультація онколога-мамолога, генетичне тестування (за рекомендацією лікаря).

За виявлення відкладень кальцію:

  • мамографія у двох проєкціях — для детального оцінювання характеристик кальцинатів;
  • УЗД молочних залоз — для виключення супутніх змін;
  • контрастна мамографія або МРТ — за підозрілих знахідок;
  • біопсія з гістологічним дослідженням — за високої категорії BI-RADS.

Для контролю ускладнень кальцинатів молочних залоз за доброякісних кальцинатів (BI-RADS 2–3):

  • контрольна мамографія через 6 місяців;
  • далі — щорічний контроль;
  • за зміни характеру кальцинатів — додаткове обстеження.

Що робити, якщо у вас виявили кальцинати в молочній залозі

  1. Не панікувати.
  2. Звернутися до мамолога для інтерпретації результатів і визначення подальшої тактики. Як такого лікування кальцинатів у молочній залозі немає, але за них є важливим спостереження та лікування станів-причин (запалення, кісти, новоутворення тощо).
  3. Пройти рекомендовані додаткові обстеження. Тільки повна діагностика має можливість точно визначити природу кальцинатів.
  4. Дотримуватися плану спостереження.
  5. Не відкладати біопсію, якщо вона призначена. 80 % жінок після біопсії дізнаються, що в них немає раку — процедура дає спокій і точний діагноз.

Профілактика кальцинатів молочної залози

Хоча повністю запобігти утворенню кальцинатів неможливо, можна знизити ризики:

  • підтримуйте здоровий спосіб життя;
  • уникайте травм грудей і правильно вибирайте білизну;
  • під час грудного вигодовування запобігайте лактостазу;
  • своєчасно лікуйте запальні та гормональні захворювання;
  • відмовтеся від куріння та надмірного вживання алкоголю;
  • регулярно проходьте обстеження — це не профілактика утворення кальцинатів, але гарантія їх раннього виявлення.

Кальцинати молочних залоз — це поширена знахідка, яка найчастіше має доброякісну природу. Однак вони вимагають уважного оцінювання, оскільки можуть бути ранньою ознакою онкологічного процесу. У нашому діагностичному центрі «RADI» можна пройти УЗД і МРТ молочних залоз (а також біопсію під УЗ-контролем) на сучасному обладнанні. Запишіться на обстеження сьогодні — ваше здоров'я у ваших руках!

Поширені питання

Чи залежить кількість кальцинатів від рівня кальцію в організмі?

Кількість кальцинатів не залежить безпосередньо від рівня кальцію в крові.

Це поширена помилка. Кальцинати з'являються не через надлишок кальцію в організмі, а через процеси, які створюють умови для його відкладення в тканинах. На утворення кальцинатів впливає:

  • хронічне запалення — тканина пошкоджується, й організм «зашиває» ділянку кальцієм;
  • погане кровопостачання ділянки — так формуються кальцинати в молочній залозі, простаті, легенях;
  • зміни після травм, операцій або інфекцій;
  • вік — чим старша людина, тим вищий ризик появи кальцинатів;
  • метаболічні порушення (рідко).

В аналізах крові рівень кальцію часто залишається нормальним, навіть якщо кальцинатів багато. Підвищення кальцію виявляють не більш ніж у 5–10 % пацієнтів із кальцинатами — і зазвичай з інших причин.

Кальцинати в молочних залозах — це загроза раку?

Кальцинати в молочних залозах не завжди пов'язані з раком. Здебільшого вони є доброякісними й не потребують лікування. Однак є види кальцинатів, які вимагають уточнення — тому важливо розуміти різницю.

Безпечними є кальцинати в грудях, що з'явилися після запалення, на місці фіброзних змін, з віком; великі, округлі, із чіткими контурами. Такі часто виявляють у жінок після 40 років. Експерти стверджують, що до 80 % кальцинатів на мамографії — доброякісні.

Питання спричиняють кальцинати, які дуже дрібні, розташовані групами, мають неправильні або гострі контури, з'явилися в ділянці, де тканина виглядає підозріло. Саме такі зміни можуть бути пов'язані з ранніми стадіями раку або передраком у молочній залозі.

Чи можуть кальцинати в грудях розсмоктуватися?

Так, деякі кальцинати в молочних залозах можуть зменшуватися або зникати, але це стається не завжди. Усе залежить від їхнього походження.

Кальцинати в грудях можуть розсмоктуватися після:

  • запалення — тканина поступово відновлюється, і відкладений кальцій частково зникає;
  • травми або операції — під час загоєння рубця зміни можуть стати менш помітними;
  • лікування маститу або кістозних змін — кальцій, сформований на етапі загоєння, іноді розсмоктується.

За вікових змін, великих щільних утворень, появи в ділянці фіброзу кальцинати залишаються назавжди. Також нікуди не зникають мікрокальцинати, пов'язані з проліферативними змінами тканини. Однак зазвичай вони безпечні, якщо мають доброякісний характер.

Мамографічні спостереження демонструють, що до 30 % доброякісних кальцинатів можуть поступово зменшуватись. Інші залишаються стабільними й не викликають проблем.

Як кальцинати в молочних залозах виглядають на мамографії, КТ, МРТ та УЗД?

Кальцинати на мамографії виглядають як ділянки підвищеної щільності — маленькі білі крапки, великі плями або лінії. Їхній вигляд дуже важливий, оскільки форма й розташування допомагають відрізнити безпечні зміни від підозрілих. На МРТ кальцинати майже не видно. Це важливий момент. На відміну від мамографії, де кальцій має вигляд яскравих білих крапок, на МРТ він визначається погано або взагалі не визначається. Тому МРТ у разі кальцинатів у грудях призначають тільки в тих випадках, якщо:

  • потрібно оцінити підозрілу ділянку, де на мамографії є мікрокальцинати;
  • є неоднозначна структура тканини й потрібно уточнити судинний малюнок або характер утворення;
  • потрібно оцінити груди високої щільності.

Однак навіть за цього лікар орієнтується саме на результати мамографії, а не на МРТ для оцінювання самих кальцинатів.

На КТ і УЗД кальцинати теж виглядають по-різному. Ці методи можуть їх показати, але точність нижча, ніж у мамографії.

На КТ кальцинати дуже щільні, яскраво-білі ділянки, чіткі, добре видимі, виглядають однаково — томографія не дає можливості відрізнити доброякісні кальцинати від підозрілих. КТ використовують рідко ще й тому, що молочна залоза погано захищена від променевого навантаження.

На УЗД кальцинати виглядають яскравими точками із сильним ехосигналом, можуть давати «хвіст комети» — коротку акустичну тінь. Дрібні мікрокальцинати УЗД показує погано — частина з них просто не видна, тому УЗД не використовують для надійного оцінювання мікрокальцинатів.

Чи обов’язково видаляти кальцинат молочної залози?

Видаляти кальцинати молочної залози здебільшого не потрібно. Операція потрібна тільки тоді, коли кальцинати мають підозрілі ознаки й лікар хоче переконатися, що немає раку на ранній стадії.

Тобто біопсію та видалення ділянки молочної залози можуть запропонувати за:

  • появи мікрокальцинатів неправильної форми;
  • щільної групи дрібних точок на одній ділянці;
  • лінійного або гіллястого розташування — ознака змін у протоках;
  • появи нових кальцинатів, які з'явилися за короткий час;
  • категорії BI-RADS 4 або 5 за мамографією.

У цих ситуаціях йдеться не про видалення «кальцинату», а про прицільну біопсію ділянки тканини. Важливо розуміти, що самі кальцинати не є небезпечними, ризик визначається їхньою формою та розташуванням.