Порушення мовлення

Роль МРТ і КТ у виявленні причин порушення мовлення

Порушення мовлення — це будь-які проблеми з тим, як людина вимовляє слова, формує речення або розуміє мову. Мовні розлади можуть проявлятися в труднощах із вимовою звуків (включно зі спотворенням, заміною, пропуском і змішуванням) і плавністю (наприклад, заїкання), втратою здатності говорити, зміною тембру або затримкою розвитку мовлення в дітей.

Поширеність дефектів мовлення залежить від віку та виду порушень мовлення. Наприклад, до 30 % дітей раннього віку та до 25 % дошкільнят мають ті чи інші проблеми з мовленням. Специфічний розлад мовлення зачіпає приблизно 1 з 14 дітей. Значна частина (~70 % дітей), яким його діагностували у віці приблизно 5 років, усе ще відчувають труднощі з мовленням до 20 років. Серед дорослих порушення мовлення також поширені, особливо в літніх (~18,8 %) і після інсульту.

Коли функція мовлення порушена — є можливість, що це тимчасово (через інфекцію, втому або стрес), але іноді розлади мовлення свідчать про серйозні порушення в мовних ділянках кори головного мозку. Щоб зрозуміти причини порушень мовлення, потрібно пройти інструментальну діагностику: КТ або МРТ.

Що спричиняє порушення мовлення

Порушення мовлення не можна залишати без уваги, оскільки вони можуть бути ознаками серйозних станів, деякі з яких небезпечні для життя.

Порушення мовлення можуть спричиняти:

  • неврологічні захворювання та ураження ЦНС — травми голови або шийного відділу хребта, інсульти та інші порушення мозкового кровообігу, новоутворення, нейродегенеративні патології (з-поміж іншого — хвороба Паркінсона та розсіяний склероз), запальні процеси (наприклад, енцефаліт або менінгіт);
  • вроджені та спадкові чинники — генетична схильність до затримки мовлення або мовних дефектів, патології будови артикуляційного апарату (зокрема неправильний прикус), порушення розвитку ділянок мозку, відповідальних за мовлення;
  • перинатальні чинники — вплив на плід під час вагітності — токсикоз, вірусні інфекції, недоношеність, гіпоксія, пологові травми, вживання алкоголю матір’ю тощо;
  • чинники, пов’язані з оточенням і розвитком дитини — брак мовного спілкування та неправильний мовний приклад батьків (з-поміж іншого — сюсюкання та спотворена вимова), порушення слуху та зору (можуть впливати на сприйняття мови), психологічні чинники (стрес, психологічні травми, емоційний тиск тощо).

Також можливою причиною порушення мовлення можуть бути інтоксикація організму та вікові зміни, що зачіпають головний мозок.

Якщо симптоми мовних розладів були проігноровані та їхня причина була виявлена пізно, лікування буде складнішим, а відновлення мовлення іноді є неповним. Хтось стикається з втратою слів, хтось — з порушенням розуміння мови, але чим швидше дізнатися причину — тим кращий прогноз.

Визначення причин порушення мовлення

Як уже зазначалося на початку, роль МРТ і КТ у виявленні причин порушення мовлення — одна з головних. Без них точна діагностика причин порушення мовлення була б неможливою, як і надання реальної допомоги хворому, оскільки медицина була б нездатною підтвердити або спростувати органічні (структурні) ураження головного мозку в ділянках, відповідальних за мовлення.

КТ (комп’ютерна томографія) показує ділянки з крововиливами, переломами кісток черепа, пухлинами, проблемами кровотоку, а МРТ (магнітно-резонансна томографія) детально візуалізує структури мозку, включно з м’якими тканинами: нервами, центрами мовлення, корою, білою речовиною та ін. МРТ є чутливішою у виявленні невеликих змін і не несе променевого навантаження. Тому саме її найчастіше використовують у разі підозри на неврологічні чинники порушення мовлення (з-поміж іншого — розсіяний склероз). Коли діагноз неясний, можуть пускати в дію обидва методи, щоб здобути повну картину.

Як МРТ допомагає виявити причини порушення мовлення

МРТ за порушення мовлення має можливість показати:

  • невеликі ділянки ураження мозку, які не можна побачити на КТ;
  • пухлини, які тиснуть на мовні центри;
  • наслідки інсульту або мікроінсульту — наприклад, вогнища ішемії;
  • запалення, набряк або атрофію мовних ділянок — зони Брока, Верніке та ін.;
  • структурні аномалії, вроджені дефекти або післяопераційні зміни;
  • динаміку змін — можна провести порівняння знімків «до» й «після», щоб оцінити ефективність лікування.

Спеціальні види МРТ — наприклад, функціональна МРТ (fMRI) — допомагають зрозуміти, як працюють мовні центри мозку під час мовлення та розуміння, але вони застосовуються рідше та вимагають особливих умов.

КТ для встановлення причин порушення мовлення

КТ вибирають у тих випадках, коли:

  • підозрюють гострий стан (наприклад, інсульт, під час якого важливо швидко з’ясувати, де крововилив і в яких масштабах);
  • потрібно оцінити кістки черепа або обличчя (у разі травм, коли є підозра на перелом);
  • МРТ проводити не можна (наприклад, за наявності деяких металевих імплантів і незнімних пристроїв — насамперед старих моделей);
  • пацієнт не має змоги довго залишатися нерухомим і йому протипоказана седація (навіть короткочасна) — КТ проходить швидше, ніж МРТ.

Комп’ютерна томографія швидко показує великі патології, але є менш чутливою до змін у м’яких тканинах, ніж МРТ.

У разі порушень мовлення найкраще, якщо метод діагностики вибере фахівець, з огляду на те, які симптоми вказують на мовні розлади та що говорить історія хвороби, а також можливості пацієнта.

У медичному центрі «RADI» діагностика порушень мовлення проводиться на сучасному обладнанні, яке знижує додаткові ризики та розширює можливості візуалізації — покращує якість зображення, підвищує швидкість сканування, спрощує обстеження людей із металом у тілі та ін. Дослідження проводять на апаратах — Philips Incisive CT Plus на 128 зрізів (КТ) і Philips Ingenia Ambition S 1.5T (МРТ).

Коли варто звернутися до лікаря за порушень мовлення

  • Вимова незрозуміла, розмита, має неправильний темп.
  • Спостерігаються часті повторення звуків, складів або слів.
  • Голос хрипкий або змінений.
  • Виникли різкі зміни мовлення після травми або інсульту.
  • Дитина не говорить або говорить значно менше, ніж її однолітки, а також має дефекти вимови.
  • Мовні порушення поєднуються з головними болями, слабкістю, онімінням, порушеннями зору або координації.

Не чекайте, що мовні порушення пройдуть самі собою, зверніться до невролога, логопеда або фахівця, який призначить КТ або МРТ. Ефективна корекція розладів мовлення починається з виявлення їхньої причини.

Профілактика порушень мовлення найчастіше має найбільш позитивний ефект у дитячому віці. Вона має включати турботу про фізичне та нервово-психічне здоров’я дитини, розвиток моторики та артикуляції, а також створення сприятливих умов для її мовленнєвого розвитку.

Переваги своєчасної діагностики порушень мовлення

  1. Ранній початок лікування = більше шансів на відновлення мовлення.
  2. Можливість точно з’ясувати причину, а не тільки лікувати симптоми.
  3. Запобігання ускладнень: збереження функцій мозку та зниження ризику довготривалої інвалідності.
  4. Підвищення якості життя: здатність говорити та розуміти є ресурсом для соціальної та професійної активності.

Порушення мовлення — це не просто незручність. Це сигнал, що в організмі, з великою ймовірністю, відбувається щось серйозне. МРТ і КТ — точні інструменти, які допомагають «заглянути всередину» мозку та з’ясувати, що спричиняє проблему. Якщо ви або ваші близькі стикаєтеся з мовним порушенням, не чекайте, поки стане гірше. Запишіться на консультацію до фахівця: чим раніше буде проведена інструментальна діагностика, тим швидше можна почати лікування та повернути здатність повноцінно спілкуватися. Ваш голос, ваші слова важливі — зробіть крок назустріч здоров’ю вже сьогодні.

Поширені питання

Яка частина мозку відповідає за проблеми з мовленням?

Мовлення контролюється кількома ділянками головного мозку. Основні — це зона Брока (у лобовій частці), що відповідає за побудову фраз і артикуляцію, та зона Верніке (у скроневій частці), що забезпечує розуміння мовлення. У разі ураженні цих ділянок виникають різні типи порушень мовлення — людина має можливість розуміти, але не говорити, або навпаки. Також на мовлення впливають підкіркові структури та мозочок, які координують рухи та інтонацію.

Які захворювання можуть вплинути на мовлення?

Порушення мовлення можуть бути спричинені різними захворюваннями мозку та нервової системи. Серед них інсульт, черепно-мозкова травма, пухлини, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, Альцгеймера, енцефаліт, аневризма судин головного мозку. У дітей причинами можуть бути затримка мовного розвитку або ДЦП. Мовні порушення можуть бути тимчасовими або стійкими, залежно від характеру ураження мозку та своєчасності лікування.

Як відрізнити органічні та функціональні порушення мовлення?

Органічні порушення мовлення пов’язані з пошкодженням мозку, нервів або мовного апарату. Їхніми причинами бувають інсульт, травма, пухлина, запалення тощо. Водночас мовлення стає нечітким, уповільненим, іноді частково втраченим. Функціональні порушення виникають без структурних змін — частіше через стрес, перенапруження, неврози. У цьому випадку обстеження на МРТ і КТ не виявляє органічних причин, а функція мовлення дуже часто поліпшується за психологічної підтримки та терапії.

Через що вимова стає невиразною?

Невиразна вимова з’являється в разі порушень роботи м’язів, нервів або відділів мозку, що відповідають за артикуляцію. Часті причини — інсульт, черепно-мозкова травма, пухлина, запалення мозку, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона. Також є можливим, що вимова стане нечіткою в разі інтоксикації, сильного стресу, порушення прикусу або проблем із зубними протезами. Якщо порушення виникло раптово, потрібно терміново звернутися до лікаря, щоб виключити інсульт або мікроінсульт.

Чи можуть проблеми із судинами вплинути на мовні функції?

Так, судинні порушення часто стають причиною проблем із мовленням. У разі зниження кровотоку в мозку страждають ділянки, що відповідають за мовлення — насамперед зони Брока та Верніке. Це призводить до нечіткої вимови, уповільнення мовлення або повної втрати здатності говорити. Причиною можуть бути інсульт, транзиторна ішемічна атака або хронічна ішемія мозку. Своєчасне оцінювання судин (МРТ головного мозку з реконструкцією судин і КТ-ангіографія) допомагає виявити ризик і запобігти ускладненням.