Імпіджмент-синдром

Імпіджмент-синдром: прояви та діагностика

Імпіджмент-синдром — це стан, за якого сухожилля та інші м’які тканини здавлюються між кістковими структурами суглоба під час руху. Найчастіше це відбувається в плечовому суглобі, але іноді синдром зачіпає інші суглоби, включно з тазостегновим (кульшовим), де відбувається аномальний контакт головки стегнової кістки та вертлюжної западини. Статистика поширеності імпіджмент-синдрому залежить від суглоба та використовуваного типу діагностики. Наприклад, рентгенологічні ознаки імпіджмент-синдрому кульшового суглоба трапляються у 10–15 % дорослого населення, а плечового — до 20 % у загальній популяції (одна з найчастіших причин болю в плечі). Ризик розвитку зростає після 40 років, особливо в спортсменів. У цій статті розповімо про причини, симптоми та способи виявлення імпіджмент-синдрому. Рання діагностика знижує ймовірність розриву сухожиль і розвитку таких ускладнень, як хронічний біль, прогресуюче обмеження рухливості суглоба, тендиніт, остеоартроз, фіброз, бурсит і атрофія м'язів в ураженій кінцівці.

Що таке імпіджмент-синдром: типи та причини

Є різні види імпіджмент-синдрому. Їх поділяють за локалізацією (плечовий, кульшовий, колінний, гомілковостопний, променево-зап’ястковий) і за механізмом розвитку — первинний (пов'язаний з анатомічними особливостями) і вторинний (виникає на тлі інших патологічних станів, включно з нестабільністю суглоба або дисбалансом м'язів). Також є специфічні види імпіджменту, як-от ілеофеморальний у кульшовому суглобі та імпіджмент надлопаткового нерва в ділянці плеча.

Головною причиною імпіджмент-синдрому є механічне стискання м'яких тканин і сухожиль (наприклад, сухожиль обертальної манжети плеча) між кістковими структурами суглоба (наприклад, головкою плечової кістки й акроміоном). За цих умов є чинники, що підвищують ризик, як-от:

  • надмірні фізичні навантаження;
  • анатомічні особливості суглоба (наприклад, форма акроміона);
  • травми (зокрема під час падіння або сильний удар);
  • вікові дегенеративні зміни (остеофіти, артроз та ін.) — потовщення сухожиль або нарости на кістках;
  • запальні процеси (тендиніт, бурсит тощо);
  • неправильна постава, яка звужує простір у плечі;
  • м'язовий дисбаланс.

Прояви імпіджмент-синдрому

Прояви розвиваються поступово та залежать від стадії імпіджмент-синдрому. Спочатку з’являється тупий біль в ураженому суглобі, який посилюється під час руху. Наприклад, за ураження суглоба в ділянці плеча складно піднімати руку та заводити її назад, а слабкість заважає утримувати предмети. Потім обмежуються рухи та біль стає інтенсивнішим, заважає не тільки активності, але й нічному відпочинку.

Іншими симптомами імпіджмент-синдрому є:

  • набряк і запалення в ділянці ураженого суглоба;
  • відчуття защемлення або «застрягання» тканин;
  • звуки, схожі на клацання або скрегіт, під час руху.

За цих умов треба диференціювати синдром від розриву манжети або артриту, і якомога раніше почати лікування. Тому, якщо помітили зміни, зверніться до фахівця. Він допоможе вчасно розібратися в проявах і зберегти можливість безболісної активності.

Чому точна діагностика імпіджмент-синдрому є важливою

Синдром може маскуватися під інші проблеми, тому іноді з ним не звертаються по допомогу вчасно. Водночас, якщо на ранній стадії достатньо фізіотерапії та консервативного лікування, то з прогресуванням патології єдиним ефективним лікуванням імпіджмент-синдрому стає операція. Не доводьте до такого! Уникнути серйозних ускладнень (зокрема розриву сухожилля) є можливим, якщо прислухатися до сигналів свого тіла та пройти професійну діагностику вчасно.

Методи діагностики імпіджмент-синдрому

Діагностика починається з базових кроків — усний збір інформації (фахівець розпитує про навантаження та болі, коли вони з'явилися), огляд і тести (зокрема Ніра — підйом руки для провокації дискомфорту, Хокінса — циклічні рухи для перевірки здавлення). За результатами первинної консультації фахівець призначає інструментальні та лабораторні дослідження.

Рентгенографія

Рентген показує кісткові зміни. Наприклад, нарости. Не бачить м'які тканини. Є корисним для виключення артриту. Знімки роблять швидко.

Ультразвукове дослідження

УЗД суглобів візуалізує сухожилля в русі, виявляє набряк або розриви. Доплер оцінює кровотік. Триває приблизно 15–20 хвилин.

Магнітно-резонансна томографія

МРТ суглобів — це головний метод. Вона детально показує стан самого суглоба й навколосуглобових тканин. Контраст покращує видимість запалення. Триває 30–45 хвилин. Не дає променевого навантаження та підходить для складних випадків. У нашому центрі можна пройти такі дослідження, як:

Комп'ютерна томографія

КТ суглобів застосовують набагато рідше, коли потрібне оцінювання кісткової тканини. Найчастіше потреба в її застосуванні з'являється в разі підозри на ускладнення. У нас можна пройти такі види дослідження:

Комп'ютерна томографія суглобів проводиться з використанням і без внутрішньовенного контрастування. Спосіб діагностики визначає лікар.

Артроскопія

Це інвазивний метод. Під час нього камера вводиться в суглоб. Проводиться, коли потрібно перевірити діагноз у суперечливих випадках або поєднати огляд із лікуванням.

Лабораторні аналізи

Зазвичай фахівець призначає аналізи крові на маркери запалення (зокрема ревмопроби — С-реактивний білок, ревматоїдний чинник, антистрептолізин-О). Здебільшого лабораторні тести в разі підозри на імпіджмент-синдром призначають для швидкого виключення інших патологій.

У діагностичному центрі «RADI» можна пройти діагностику суглобів на новітніх апаратах: Philips EPIQ 7 Elite (УЗД), Philips Incisive CT Plus на 128 зрізів (КТ) і Philips Ingenia Ambition 1.5T (МРТ). Це підвищує точність діагностики, швидкість проведення дослідження та комфорт під час нього.

Профілактика імпіджмент-синдрому

  • Уникайте перевантажень ураженої ділянки.
  • Робіть вправи на баланс і зміцнення м’язів навколо суглоба, але уникайте навантажень і різких рухів, що спричиняють здавлення.
  • Використовуйте правильну техніку під час занять спортом.
  • Обладнайте ергономічне робоче та спальне місце.
  • Робіть регулярні перерви в навантаженнях, але водночас не забувайте, що фізична активність має бути регулярною.
  • Своєчасно звертайтеся за професійною допомогою та проводьте лікування патологій опорно-рухового апарату.

Що робити за підозри на імпіджмент-синдром

У разі появи симптомів дійте послідовно:

  1. Зверніться до фахівця відразу після появи перших ознак.
  2. Опишіть прояви хвороби детально, нічого не приховуйте.
  3. Пройдіть призначене обстеження

Не займайтеся самолікуванням. Це іноді гіршає ваш стан.

Діагностика відіграє ключову роль у боротьбі з імпіджмент-синдромом, тому, якщо щось запідозрили, не зволікайте, поки стан не погіршився. Раннє виявлення допомагає провести успішне консервативне лікування, без операції. Якщо ви вже були у фахівця і вам призначено обстеження, виберіть діагностичний центр, якому зможете довіряти. Наприклад, у нас ви пройдете діагностику без черг, з можливістю запису день у день, у комфорті та на сучасному обладнанні для УЗД, КТ і МРТ, що забезпечить точність діагнозу. Здоров'я суглобів залежить від професійного оцінювання.

Поширені питання

Які вправи сприяють розвитку імпіджмент-синдрому?

Імпіджмент-синдром розвивається через хронічне перевантаження плечового суглоба. Його провокують вправи з повторюваним підняттям рук вище голови: жим штанги або гантелей вгору, підтягування за голову, махи руками з великою вагою. Також ризик підвищують плавання стилем «метелик» і кидкові рухи в спорті. За неправильної техніки та без достатньої розминки такі навантаження звужують субакроміальний простір і травмують сухожилля.

Чи імпіджмент-синдром минає самостійно?

Імпіджмент-синдром рідко минає повністю без лікування. На ранніх стадіях зменшення навантаження, відпочинок і коригування рухів можуть знизити прояви. Однак за збереження перевантаження біль і обмеження рухливості посилюються, підвищується ризик хронічного запалення та пошкодження сухожиль. Без терапії є можливим формування стійких змін у плечі. Тому в разі перших проявів імпіджмент-синдрому краще звернутися до лікаря та пройти точну діагностику.

Які МРТ-ознаки імпіджмент-синдрому?

На МРТ у разі імпіджмент-синдрому можна виявити потовщення та набряк сухожиль ротаторної манжети, частіше надостного м'яза. Помітне звуження подакроміального простору, бурсит у ділянці субакроміальної сумки, ознаки запалення м'яких тканин. Іноді визначається здавлення сухожиль кістковими виступами або остеофітами. У важких випадках МРТ показує частковий або повний розрив сухожиль і дегенеративні зміни.

Чи можуть направити на КТ у разі імпіджмент-синдрому?

КТ під час імпіджмент-синдрому призначають рідко, оскільки вона гірше відображає м'які тканини, ніж МРТ. Однак дослідження іноді є корисним для оцінювання кісткових структур: виявлення остеофітів, деформації акроміона або артрозних змін, які звужують субакроміальний простір. КТ призначають під час підготовки до операції або якщо МРТ є недоступною або протипоказаною. Головним методом діагностики однаково залишається МРТ.

Чи покаже УЗД імпіджмент-синдром?

УЗД у разі імпіджмент-синдрому показує ознаки запалення сухожиль ротаторної манжети та субакроміальної сумки, наявність рідини в бурсальній ділянці, потовщення тканин і часткові розриви сухожиль. Метод зручний для динамічного спостереження, оцінювання рухливості та реакції на рух. Однак УЗД не таке інформативне щодо виявлення кісткових змін і ступеня звуження субакроміального простору, тому часто використовується разом з МРТ для підвищення точності діагностики.