Енцефалопатія

Енцефалопатія на МРТ

Згідно зі статистикою, енцефалопатія щорічно діагностується в мільйонів людей у всьому світі. Найвразливішими групами вважаються люди похилого віку та пацієнти з хронічними захворюваннями. Водночас, за думкою експертів, до 20 % випадків хронічної енцефалопатії залишаються недодіагностованими на ранніх стадіях, що призводить до прогресування захворювання. Своєчасне виявлення патології скорочує ризик розвитку тяжких ускладнень (зокрема таких, як деменція) на 30–40 %. Зменшити ймовірність розвитку ускладнення допоможе діагностика енцефалопатії на МРТ. Вона уможливлює виявлення відхилень на початкових етапах, особливо, якщо проведена на сучасному апараті. У Києві пройти обстеження на преміальній МР-системі можна в діагностичному центрі «RADI».

Що таке енцефалопатія і хто перебуває в групі ризику

Енцефалопатія — це загальна назва групи неврологічних захворювань, пов’язаних із пошкодженням або дисфункцією головного мозку. Вона буває спричинена різними чинниками, включно з порушенням кровообігу, хронічними інтоксикаціями, інфекційними захворюваннями чи травмами. Основними симптомами є погіршення пам’яті, когнітивні порушення, головний біль і слабкість. Наявність цих станів потребує своєчасної діагностики та лікування.

 

Енцефалопатія з великою ймовірністю розвивається у людей будь-якого віку. Водночас у літніх ймовірність розвитку захворювання значно вища через вікові зміни в судинах і тканинах мозку.

 

Головним чинником у постановці остаточного діагнозу є фіксування явних ознак енцефалопатії на МРТ.

Причини виникнення енцефалопатії та провокативні чинники

У медичній практиці до головних причин енцефалопатії належать:

  • травми голови — особливо черепно-мозкові та струс мозку;
  • літній вік — через вікові зміни в судинах і мозку;
  • робота в токсичному середовищі — через вплив шкідливих хімічних речовин, важких металів або токсинів на організм;
  • інфекційні захворювання — особливо вірусні та бактеріальні, що вражають центральну нервову систему;
  • спадкові захворювання (зокрема генетичні порушення обміну речовин);
  • зловживання алкоголем чи наркотиками — через токсичну дію речовин на клітини мозку.

До переліку додаткових провокативних чинників енцефалопатії входять:

  • стрес та перевтома — погіршення загального стану організму;
  • хронічні хвороби — гіпертонія, атеросклероз, хвороби серця тощо;
  • нездоровий спосіб життя — недостатня фізична активность, неправильне харчування, неякісний сон та ін.;
  • несвоєчасне лікування інфекцій — перехід у хронічну чи ускладнену форму.

Класифікація енцефалопатії та симптоми захворювання

Загальна класифікація енцефалопатії формується, виходячи з причин виникнення хвороби (посттравматична, токсична, інфекційна). Причому найбільш небезпечними та гострими формами є:

  • дисциркуляторна енцефалопатія (пов’язана з порушенням кровопостачання мозку через гіпертонію, атеросклероз або тромбоз);
  • гіпоксична енцефалопатія (розвивається через тривале кисневе голодування, зокрема за асфіксії або серцевої недостатності) — найчастіша форма з перинатальних енцефалопатій.

Симптоми енцефалопатії можуть змінюватися залежно від причини та стадії захворювання. Водночас вони можуть характеризуватися когнітивними, фізичними, емоційними змінами. Серед проявів патології:

  • проблеми із пам'яттю;
  • порушення концентрації та уваги;
  • депресія;
  • дратівливість;
  • аномальні зміни настрою чи поведінки;
  • неможливість контролювати емоції (зокрема надмірна агресія);
  • часті епізоди головного болю та запаморочення;
  • порушення координації в просторі та рухових функцій;
  • тремтіння рук та/або голови;
  • порушення мовлення (запинання, нерозуміння мовлення та ін.);
  • швидка стомлюваність, сонливість чи безсоння;
  • втрата чи зміна рівня свідомості, навіть до коми;
  • напади судом та ін.

Симптоми енцефалопатії можуть поступово розвиватися або виникати раптово залежно від причин (у цьому випадку розрізняють хронічну й гостру форму захворювання). Водночас раннє виявлення, точна кваліфікація енцефалопатії та своєчасне лікування можуть значно вплинути на стабільність самопочуття та покращити прогноз для пацієнта.

Лікування та профілактика енцефалопатії

Лікування енцефалопатії залежить від причини, що її спричинила. Оскільки воно спрямоване на усунення чинників, що пошкоджують мозок.

Головні підходи лікування енцефалопатії включають такі методи:

  • Медикаментозна терапія. Застосування нейропротекторів, антиоксидантів, судинних препаратів, антидепресантів та препаратів для покращення мозкового кровообігу.
  • Корекція основного захворювання. Лікування інфекції, відновлення обмінних процесів або управління гіпертонією, діабетом та ін.
  • Фізіотерапія та реабілітація. Використання методів, таких як масаж, ЛФК та когнітивна терапія, для відновлення функцій мозку.
  • Дієта та спосіб життя. Коригування харчування, відмова від алкоголю та куріння, дотримання режиму сну та відпочинку.

Терапія має бути призначена лікарем з огляду на індивідуальні особливості пацієнта та ступінь виразності захворювання, зафіксованого на основі даних МРТ головного мозку за енцефалопатії.

 

Профілактика енцефалопатії включає кілька головних аспектів, спрямованих на підтримання здоров'я мозку та запобігання чинникам, що сприяють розвитку захворювання:

  • контроль хронічних захворювань;
  • дотримання принципів здорового способу життя;
  • підтримання психоемоційного здоров'я;
  • регулярні медичні огляди;
  • підтримання когнітивної активності тощо.

Переваги МРТ за діагностики енцефалопатії

Ефективність МРТ за виявлення енцефалопатії виражається в таких показниках:

  1. Висока точність. За допомогою МРТ можна здобути детальні зображення головного мозку. А це дає можливість виявити структурні зміни, такі як атрофія, порушення кровообігу, запальні процеси тощо.
  2. Немає променевого навантаження. На відміну від КТ, діагностика енцефалопатії за допомогою МРТ не передбачає використання іонізувального випромінювання, що робить її безпечною для повторних обстежень.
  3. Диференціація типів енцефалопатії. МР-знімки допомагають розрізняти різні види енцефалопатій, з-поміж іншого — судинну, токсичну або гіпоксичну, а також чітко візуалізувати задню оборотну енцефалопатію на МРТ. Це дає можливість призначити точніше лікування.
  4. Рання діагностика. МРТ виявляє патологічні зміни на ранніх стадіях, коли інші види діагностики ще неінформативні.
  5. Оцінювання мозкового кровообігу. Під час обстеження енцефалопатії на МРТ із контрастом можна досліджувати судинну систему та виявити порушення кровообігу, які можуть бути причиною хвороби.

Як трактувати МРТ за енцефалопатії

МРТ головного мозку за енцефалопатії дає можливість виявити характерні зміни, такі як:

  • атрофія мозку,
  • розширення шлуночків,
  • ознаки гіпоперфузії,
  • порушення кровообігу в ділянці кори головного мозку.

Також за енцефалопатії на МРТ можуть бути помітні ділянки демієлінізації, мікроінсульти або хронічні ішемічні зміни, що вказують на хронічні порушення кровопостачання. Оцінювання цих змін допомагає лікарю визначити ступінь виразності хвороби та вибрати оптимальний метод лікування згідно з тими даними, що показує МРТ за енцефалопатії.

 

До появи одного або кількох негативних симптомів завжди потрібно ставитися серйозно й не забувати про них під час консультації з неврологом, оскільки навіть незначне (на вашу думку) нездужання буває тривожним сигналом. У діагностичному центрі «RADI» у Києві ви зможете в комфортних умовах пройти МРТ за енцефалопатії як для первинного обстеження, так і для уточнення діагнозу. Під час діагностики енцефалопатії в «RADI» ви здобудете не тільки якісні знімки високої роздільної здатності, а й експертний висновок, що дасть можливість вашому лікарю точно встановити діагноз та призначити найкраще лікування.

Поширені питання

Що краще за діагностики енцефалопатії: МРТ, КТ чи ЕЕГ?

МРТ головного мозку за енцефалопатії — це основний спосіб діагностики захворювання, оскільки вона дає змогу детально оцінити зміни в структурі головного мозку, зокрема набряки, атрофію та порушення кровообігу. КТ також буває корисним, особливо за гострих станів, але має меншу чутливість до змін у тканинах мозку. ЕЕГ допомагає оцінити функціональний стан мозку, виявляючи порушення активності нейронів, що є важливим для діагностики деяких форм енцефалопатії (наприклад, за епілептичних проявів), але не є основним методом діагностики для постановки діагнозу.

Який метод діагностики рекомендовано дітям з енцефалопатією?

Для діагностики енцефалопатії в дитини найчастіше використовують МРТ. Вона безпечна й дає змогу виявити патологічні зміни в мозку. Також за підозри захворювання в дітей використовується ЕЕГ, як допоміжний метод діагностики енцефалопатії, спрямований на оцінювання функціональних порушень та активності мозку.

Що не можна за енцефалопатії?

За енцефалопатії треба уникати чинників, які можуть погіршити стан мозку, таких як стрес, алкоголь, куріння, фізичне та розумове перенапруження. Тільки так можна підтримати нормальний стан когнітивних функцій та уникнути психоемоційних розладів.

Що буде, якщо не лікувати енцефалопатію?

Якщо не лікувати енцефалопатію, захворювання прогресуватиме. Це призведе до серйозних когнітивних порушень, погіршення пам'яті та концентрації, а також розвитку неврологічних розладів. У тяжких випадках це призводить до інвалідності, коми чи навіть смерті. Особливо високі ризики такого результату, коли енцефалопатія спричинена токсичними, інфекційними чи судинними порушеннями. Тому важливо за наявності показань вчасно пройти якісне обстеження.