Рак передміхурової залози

Чому виникає рак передміхурової залози та як його виявити

За думкою експертів, рак передміхурової залози займає позицію лідера серед чоловічих онкологій у розвинених країнах. Щорічно виявляють приблизно 1,4 млн нових випадків раку простати у всьому світу. Регулярний контроль здоров'я робить ранню діагностику раку передміхурової залози реальною та набагато покращує прогноз лікування. Виявлення онкології простати до появи симптомів (тобто на етапі локалізованого раку) має понад 95 % п'ятирічного виживання і знижує ризик ускладнень. Тому в цій статті ми обговоримо, що таке рак простати, чим він небезпечний і що має включати повноцінна діагностика раку передміхурової залози.

Що таке рак передміхурової залози

Рак передміхурової залози — це смертельно небезпечний патологічний процес, злоякісне новоутворення передміхурової залози, що розвивається із власних клітин органу.

 

Попри те, що клітини простати можуть переродитися на будь-якому етапі життя, ризик розвитку раку різко зростає після 50 років, а пік захворюваності — понад 60 % випадків — припадає на 65–74 роки. Після 75 років ризик зберігається, але найчастіше хвороба діагностується вже на пізніх стадіях.

 

Рак передміхурової залози має чотири стадії, які визначають ступінь поширення пухлини та допомагають вибрати тактику лікування. Якщо на I стадії раку передміхурової залози патологічний процес локалізується безпосередньо в органі й найчастіше виявляється випадково, оскільки немає симптомів, то на IV стадії — ракова пухлина передміхурової залози поширюється на навколишні тканини та метастазує у віддалені органи.

 

Рання діагностика на стадіях І-ІІ дає високі шанси на успішне лікування.

Причини розвитку раку передміхурової залози

Розвиток злоякісної пухлини передміхурової залози є пов'язаним із поєднанням генетичних, вікових та зовнішніх чинників.

 

До головних чинників ризику розвитку раку передміхурової залози належать:

  • вік понад 50 років (пік — 65–74 роки);
  • обтяжена спадковість — наявність раку простати в близьких кровних родичів збільшує ризик у 2–3 рази;
  • підвищений рівень тестостерону та дигідротестостерону;
  • харчування з високим вмістом насичених жирів, червоного м’яса та низьким рівнем овочів та фруктів;
  • зайва вага (підвищує ймовірність розвитку агресивних форм раку передміхурової залози);
  • куріння та зловживання алкоголем;
  • неліковане запалення передміхурової залози (простатит);
  • вплив токсинів, радіації або шкідливих речовин на роботі;
  • певна етнічна приналежність — найвища поширеність серед чоловіків африканського походження.

Поєднання профілактичних заходів, здорового способу життя та регулярних обстежень допомагає знизити ризик захворювання.

Симптоми раку передміхурової залози

На початкових стадіях хвороба часто протікає безсимптомно, але пізніше можуть виникнути ознаки раку передміхурової залози, які залежать від стадії. У разі раку простати, що прогресує, з'являються такі симптоми, як:

  • порушення функції сечовипускання (зокрема часті позиви, утруднений початок виділення сечі, слабкий або переривчастий потік);
  • кров у сечі чи спермі (частіше на пізніх стадіях або за запалення);
  • больовий синдром у ділянці промежини, тазу чи попереку;
  • біль під час сечовипускання або еякуляції.

Ознаками метастазування є біль у кістках (найчастіше в хребті, ребрах, тазі), втома, слабкість, втрата ваги, підвищена набряклість нижніх кінцівок (через здавлення лімфатичних вузлів).

 

За появи будь-якого з цих симптомів дуже важливо негайно звернутися за медичною допомогою та пройти якісну діагностику.

Наслідки раку передміхурової залози

Наслідки раку простати залежать від стадії захворювання, своєчасності діагностики та ефективності лікування. Серед них:

  • поширення пухлини на навколишні тканини та у віддалені органи — спричиняє сильні болі, переломи, порушення функцій організму;
  • утруднення чи нетримання сечі через тиск пухлини або наслідки лікування (операції, променевої терапії);
  • зниження потенції та лібідо (особливо часто такі наслідки виникають після хірургічного чи гормонального лікування);
  • зниження якості життя через хронічні болі, втому та емоційні проблеми (з-поміж іншого — депресії та тривожності);
  • гормональні зміни, остеопороз, зниження імунітету (зокрема через лікування);
  • інвалідизація;
  • смерть.

Діагностика раку передміхурової залози

До методів діагностики раку передміхурової залози належить:

  • ПСА-аналіз — підвищений рівень простатспецифічного антигену є маркером раку, що потребує додаткового уточнення;
  • пальцеве ректальне дослідження;
  • УЗД передміхурової залози (трансректальне та трансабдомінальне);
  • комп’ютерна томографія простати;
  • магнітно-резонансна томографія передміхурової залози (іноді дослідження включає огляд сечового міхура й кісток таза);
  • біопсія тканин простати (проводиться під контролем УЗД).

Ключовими методами постановки остаточного діагнозу є біопсія, УЗД, КТ та МРТ передміхурової залози. Водночас біопсія є головним методом підтвердження злоякісності новоутворення, а за допомогою методів візуалізації можна виявити новоутворення та його поширення на навколишні тканини, визначити зміни структури залози та стадію раку.

 

Додатково в діагностиці раку передміхурової залози використовуються:

  • сцинтиграфія кісток для виявлення метастазів;
  • ПЕТ-КТ для оцінювання поширення новоутворення;
  • аналіз сечі та крові для оцінювання загального стану організму.

Рання діагностика із використанням цих методів збільшує шанси на успішне лікування. У діагностичному центрі «RADI» можна пройти:

Дослідження проводяться на сучасному обладнанні з високою чіткістю та роздільною здатністю здобутих зображень органів репродуктивної системи.

Лікування раку передміхурової залози

Лікування раку простати залежить від стадії хвороби, віку пацієнта та загального стану здоров'я. Основні методи лікування раку передміхурової залози:

  • операція (зокрема повне видалення простати та лімфаденектомія);
  • променева терапія для знищення пухлинних клітин;
  • гормональна терапія для зниження рівня тестостерону, що стимулює зростання злоякісного новоутворення;
  • хімієтерапія (використовується на пізніх стадіях та за метастазів);
  • таргетна терапія;
  • імунотерапія;
  • спостереження — цей метод найчастіше використовується за дуже повільного прогресування або для контролю рецидиву раку простати та включає комплекс досліджень (зокрема контроль рівня ПСА).

Лікування онкології чоловічого органу репродукції визначається з урахуванням персональних чинників. Комбінація методів часто дає найкращі результати.

Профілактика раку передміхурової залози

Профілактика раку передміхурової залози включає кілька стратегій, спрямованих на зниження ризику розвитку захворювання:

  • дотримання принципів здорового способу життя (зокрема правильного харчування, регулярної фізичної активності, контролю маси тіла);
  • проходження регулярних медичних оглядів (особливо після 50 років);
  • відмова від шкідливих звичок;
  • контроль стресу;
  • проведення генетичного тестування та ретельнішого моніторингу здоров'я (за наявності обтяженої спадковості);
  • підтримання балансу нутрієнтів в організмі (особливу увагу варто приділити таким речовинам, як вітамін D, селен, лікопін — приймання добавок ліпше обговорити зі спеціалістом).

Рання діагностика раку передміхурової залози — це те, що значно підвищує шанс на виживання та збереження якості життя. Сучасні методи дають можливість виявити рак на початкових стадіях, коли лікування є найефективнішим. Тому регулярні обстеження та своєчасне звернення за допомогою можуть врятувати життя. Запишіться на проходження візуальних методів діагностики до центру «RADI» — подбайте про своє здоров'я!

Поширені питання

Як відрізнити аденому простати від раку?

Аденома простати є доброякісною гіперплазією (збільшенням тканин), а рак передміхурової залози — злоякісна пухлина. Водночас аденома та онкологія схожі за симптоматикою, зокрема наявності болю, утрудненого сечовипускання, крові в сечі, зниження ваги. Тому, коли є специфічна картина, лікар призначає уточнювальну діагностику — вимірювання рівня простатспецифічного антигену (ПСА), біопсію клітин простати, МРТ, КТ та УЗД передміхурової залози.

Куди насамперед метастазує рак простати?

Рак простати насамперед метастазує в кістки (особливо в хребет, таз, ребра та стегнові кістки), що спричиняє біль, патологічні переломи та гіперкальціємію. А також лімфатичні тазові та заочеревинні лімфатичні вузли, легкі (найрідше), печінку. Розростання метастазів у печінку, крім болю в підребер'ї справа, супроводжується жовтяницею. Раннє виявлення та лікування раку передміхурової залози допомагають знизити ризик метастазів.

Як зрозуміти, що РПЗ дав метастази?

Коли рак передміхурової залози дає метастази, дуже часто виникають такі симптоми, як постійні або такі, що посилюються, болі у хребті, тазу та/або ребрах, патологічні переломи, щільні та збільшені лімфатичні вузли (особливо в тазовій ділянці), загальна слабкість та втома, що супроводжуються симптомами анемії та інтоксикації, жовтяниця, задишка та ін. Однак найкраще орієнтуватися на об'єктивніші маркери метастазування — швидке збільшення рівня простатспецифічного антигену, візуалізація метастазів на знімках КТ та МРТ. Також за діагностики використовується сцинтиграфія кісток та/або біопсія.

Чи можна вижити з раком простати?

З раком простати виживають. Однак здебільшого таке є можливим за ранньої діагностики раку передміхурової залози. Оскільки прогноз виживання безпосередньо залежить від стадії раку передміхурової залози. Пацієнти з локалізованим раком (без метастазів) мають високий шанс виживання — понад 95 % живуть 5 років і довше. За місцево-поширеного раку прогнози гірші, але він також піддається лікуванню, а ось статистика виживання в разі метастатичного раку, навіть за комплексного лікування, набагато гірше — 2–5 років, а іноді й менше. Тому чоловікам треба регулярно проходити обстеження передміхурової залози, під час виявлення хвороби на ранніх стадіях сучасні методи лікування раку простати роблять життя довшим.