Діагностичні дослідження, які потрібно пройти в разі черепно-мозкової травми
Черепно-мозкова травма — це одна з найчастіших причин екстрених звернень. На думку експертів, щорічно у світі фіксують приблизно 69 млн випадків ЧМТ, а в Україні травми голови входять до переліку найчастіших причин шпиталізації. Навіть легкий струс іноді приховує пошкодження, непомітні без інструментальної діагностики. Проблема в тому, що симптоми часто «змазані», проявляються через години або навіть дні. Тому важливо не втрачати час і пройти ті дослідження, які дають можливість точно визначити характер і тяжкість ушкоджень. Тому в цій статті обговоримо, якими бувають клінічні прояви черепно-мозкових травм і які види діагностики потрібно пройти, щоб не пропустити ушкодження мозку або черепа.
Коли потрібна діагностика: ознаки черепно-мозкової травми
Якщо людина дістала удар по голові, впала, втратила рівновагу або зіткнулася з предметом — огляд обов’язковий (оскільки саме такі епізоди є головними причинами ЧМТ). Особливо, якщо з’явилися:
- головний біль;
- нудота та/або блювота;
- сонливість, сплутаність свідомості, епізоди непритомності;
- тимчасова втрата пам’яті;
- проблеми з мовленням, рухами та/або пам’яттю;
- двоїння в очах;
- кровотеча з носа або вух тощо.
Навіть один такий симптом ЧМТ — привід пройти діагностику найближчим часом. У деяких випадках мова йде про години, а іноді й менше.
Типи черепно-мозкових травм
Черепно-мозкова травма — це будь-яке пошкодження кісток черепа, м’яких тканин голови або безпосередньо головного мозку. Лікарі використовують кілька класифікацій, щоб точно оцінити ризик і вибрати тактику обстеження.
За тяжкістю ураження мозку:
- Легка ЧМТ — короткочасне зомління (до 30 хвилин) або без нього, сплутаність свідомості, головний біль, нудота, найчастіший варіант — струс мозку.
- Середня ЧМТ — втрата свідомості від 30 хвилин до 6 годин, більш виражені неврологічні порушення.
- Важка ЧМТ — втрата свідомості на понад 6 годин, високий ризик крововиливів, набряку мозку й небезпечних ускладнень.
За наявністю ушкоджень кісток черепа:
- Закрита травма голови — шкірні покриви не пошкоджені, переломи черепа можуть бути, але без рани.
- Відкрита травма голови — є рана шкіри або перелом, що сполучається із зовнішнім середовищем, високий ризик інфікування.
- Проникаюча ЧМТ — пошкоджені тверді мозкові оболонки, частіше трапляється за поранення гострими предметами або осколками.
За типом ушкодження м’яких структур і мозку:
- Струс мозку — функціональне порушення без видимих ушкоджень на КТ / МРТ, симптоми зазвичай зворотні (стан можна повернути до норми).
- Забій мозку — є ушкодження тканини мозку, класифікується як легкий, середній і важкий.
- Компресія мозку — найчастіше через внутрішньочерепну гематому (крововилив), стан, що загрожує життю.
- Внутрішньочерепні гематоми — епідуральні, субдуральні, внутрішньомозкові. Кожна вимагає термінової діагностики КТ.
- Дифузне аксональне ушкодження — важкий стан, що отримується за різкого пришвидшення / гальмування (під час аварії), часто супроводжується тривалою комою.
За механізмом травми ЧМТ найчастіше поділяють на побутові (падіння, удар по голові), спортивні, дорожні, кримінальні, виробничі.
Які дослідження призначають у разі ЧМТ
У протоколах діагностики черепно-мозкової травми можливі варіації, які залежать від багатьох чинників (зокрема від стану потерпілого). Однак найчастіше обстеження ґрунтується на таких методах, як:
- Комп’ютерна томографія — золотий стандарт у перші години після удару головою. КТ — перший і найважливіший метод. КТ головного мозку показує крововиливи (внутрішньомозкові, субдуральні, епідуральні), переломи кісток черепа, набряк мозку, вогнища забиття, наявність гематом і їхній обсяг. Це дуже важливо, оскільки приблизно 40–50 % внутрішньочерепних крововиливів не проявляються відразу, а КТ дає можливість побачити їх у перші хвилини. Дослідження займає 3–5 хвилин, що є критично важливим за загрози ускладнень.
- МРТ головного мозку — для уточнення наслідків ЧМТ. Магнітно-резонансну томографію мозку найчастіше призначають не відразу, а після стабілізації стану або в разі сумнівів щодо діагнозу. МРТ найкраще визначає: мікрокрововиливи, дифузне аксональне ушкодження (часта причина подальшої когнітивної дисфункції), запальні зміни, пошкодження в глибоких структурах мозку, які не завжди видно на знімках КТ. МРТ є особливо важливим для пацієнтів від 35 років, оскільки в них вищий ризик судинних змін, які можуть «маскувати» наслідки ЧМТ. Також МРТ іноді рекомендують, коли травму голови отримує дитина.
- УЗД судин голови та шиї (доплерографія) — це дослідження призначають для оцінювання кровотоку після травми. Воно допомагає виявити спазм судин, зниження кровопостачання мозку, пошкодження судинної стінки, ризик ішемічних ускладнень. Доплерографія є корисною, якщо людина скаржиться на головні болі, шум у вухах, запаморочення та інші ознаки судинних патологій.
- КТ або МРТ шиї — призначається після падіння або різкого згинання в ділянці шиї. Удар іноді зачіпає не тільки голову, а й шийний відділ хребта. КТ голови та шиї / МРТ шиї виявляє компресійні переломи шийних хребців, підвивихи, пошкодження зв’язок, грижі дисків і набряк м’яких тканин. Часто саме ці пошкодження стають причиною хронічних головних болів після ЧМТ.
- МРТ судин головного мозку (ангіографія) — призначається в разі підозри на судинні ускладнення: розрив або розшарування стінки артерії, аневризми, порушення кровотоку після удару. Метод допомагає вчасно запобігти інсульту, ризик якого в людей із ЧМТ підвищується приблизно на 34 % упродовж першого року.
- Нейропсихологічне та неврологічне оцінювання — після або до інструментальної діагностики (залежно від стану пацієнта) лікар перевіряє його пам’ять, мовлення, концентрацію, координацію, рефлекси. Це потрібно, щоб зафіксувати наслідки, які не завжди можна побачити на знімках.
Чому важлива повторна діагностика черепно-мозкової травми
Набряк мозку, невеликі гематоми або аксональні ушкодження можуть проявитися через деякий час. Тому через 7–14 днів лікар інколи рекомендує повторне МРТ або КТ. Це дає можливість контролювати динаміку, відстежувати зменшення або збільшення гематом, коригувати лікування, запобігати пізнім ускладненням — наприклад, судомам або хронічному головному болю.
До чого призводить відмова від діагностики в разі ЧМТ
Ігнорування обстеження після ЧМТ підвищує ризик:
- прихованих внутрішньочерепних крововиливів;
- епілептичних нападів;
- погіршення пам’яті та уваги;
- тривалого головного болю;
- посттравматичних судинних порушень;
- пізньої втрати слуху або зору;
- інвалідизації;
- летального результату.
Здебільшого ускладненням можна було б запобігти, якби діагностика була проведена вчасно.
Який метод діагностики в разі ЧМТ вибрати
- КТ головного мозку — перша лінія за будь-яких підозр на ЧМТ.
- МРТ головного мозку — другий етап для уточнення та профілактики ускладнень після черепно-мозкової травми.
- УЗД судин і МР-ангіографія — додатковий контроль за тривалих неврологічних симптомів.
- КТ / МРТ шиї — потреба в разі травми, яка отримана з падінням, ударом, різким згинанням голови.
Лікування черепно-мозкових травм неможливе без візуалізації ушкоджень.
Кожна травма голови вимагає уваги. Навіть легкий удар іноді приховує небезпечні зміни, які неможливо визначити без сучасних методів діагностики. Якщо ви дістали ЧМТ — не відкладайте обстеження, відразу ж після удару по голові зверніться по медичну допомогу. У діагностичному центрі «RADI» можна пройти КТ, МРТ або УЗД у разі травм голови та шиї та здобути точну відповідь за короткий термін. Швидка діагностика — найкращий спосіб захистити здоров’я та уникнути ускладнень.
Поширені питання
Чи можна повністю відновитися після черепно-мозкової травми?
Повне відновлення після черепно-мозкової травми є можливим, але залежить від тяжкості ушкодження, віку та швидкості початку реабілітації. Легкі травми часто проходять без наслідків упродовж тижнів. Середні та важкі вимагають тривалішого відновлення. На прогноз впливає:
- глибина ушкодження мозку;
- наявність крововиливів і забиття тканин;
- розвиток ускладнень у перші дні;
- якість і адекватність реабілітації.
На думку ВООЗ, до 70 % людей після ЧМТ легкого ступеня тяжкості повертаються до звичайного життя впродовж трьох місяців. Після важкої травми процес відновлення іноді займає роки, але навіть тоді поліпшення є можливими завдяки фізіотерапії, когнітивним тренуванням і спостереженню у фахівців. Ніколи не втрачайте надії!
Скільки часу потрібно, щоби пройшов набряк мозку після травми голови?
Набряк мозку після травми голови проходить не відразу. Терміни залежать від ступеня тяжкості черепно-мозкової травми, реакції організму й лікування. Лікар оцінює динаміку за симптомами й результатами КТ або МРТ головного мозку. Основні орієнтири щодо термінів зменшення набряку:
- у разі легкої ЧМТ набряк зазвичай проходить за кілька днів;
- за ЧМТ середнього ступеня процес займає 2–3 тижні;
- за ЧМТ важкого ступеня (глибоких ударів або крововиливів) відновлення іноді розтягується на місяці.
На думку експертів, виражений набряк частіше досягає піку в перші 48–72 години. Потім він поступово зменшується за умови правильного лікування та контролю життєво важливих функцій. Якщо з’являються погіршення тями, блювота або слабкість у кінцівках, проводиться екстрена корекція терапії.
Чи можна жити нормальним життям після ушкодження мозку?
Багато людей і далі живуть звичайним життям після ушкодження мозку. Це залежить від глибини травми, віку та якості реабілітації. Легкі ушкодження відновлюються швидше. За середніх і важких потрібно більше часу та підтримка фахівців.
На повернення до активності впливає:
- швидкість початку лікування та реабілітації;
- наявність ускладнень;
- регулярні заняття з реабілітологом, логопедом, нейропсихологом;
- контроль супутніх захворювань.
Дослідження показують, що після легких травм голови до повсякденної активності повертаються до 70–90 % пацієнтів. Після важких — поліпшення можливі, навіть через роки, завдяки тренуванням, фізіотерапії тощо.
Якими мають бути дії після отримання черепно-мозкової травми?
У разі черепно-мозкової травми важливі швидкі та чіткі дії. Вони знижують ризик ускладнень, але не замінюють огляд лікаря та проведення точної діагностики зокрема МРТ / КТ головного мозку).
Основні кроки, які потрібно зробити:
- забезпечити безпеку потерпілого та викликати швидку допомогу;
- покласти людину на бік, якщо вона зомліла, щоб запобігти аспірації;
- контролювати дихання та пульс;
- у разі кровотечі прикласти чисту пов’язку без сильного тиску;
- не рухати голову й шию, щоб не посилити можливі пошкодження;
- не давати ліки та воду;
- спостерігати за свідомістю, мовою, рухами кінцівок до приїзду медиків.
Навіть за легких симптомів важливо пройти діагностику. КТ або МРТ допомагають виявити удари, крововиливи й набряки, які не завжди можна побачити відразу.
