Як виявити вузли та інші зміни в щитоподібній залозі
Щитоподібна залоза — невеликий орган у шиї. Він виробляє гормони, які регулюють обмін речовин в організмі. Вузли в ній — це ущільнення тканини, які є частою патологією. На думку Американської тиреоїдної асоціації, до 60 років вузли в щитоподібній залозі є в половини людей. Понад 90 % таких утворень доброякісні, але перевіряти їх і тримати під контролем дуже важливо. Ця стаття пояснить, які симптоми вказують на наявність вузлів у щитоподібній залозі, чому виникають вузли в щитоподібній залозі і як діагностують вузли щитоподібної залози. Водночас пам’ятайте, що навіть маючи ці знання, ви не зможете оцінити свій стан і ризики об’єктивно. Якщо ви підозрюєте зміни в щитоподібній залозі — зверніться до фахівця.
Що таке вузли щитоподібної залози та які ще можуть бути зміни
Вузли щитоподібної залози — це локальне ущільнення тканин органу, яке відрізняється за структурою від нормального, іноді є поодиноким, а іноді — множинним. Є кілька різновидів вузлів щитоподібної залози. Вони класифікуються за своєю структурою (колоїдні, кістозні, аденоми, злоякісні), гормональною активністю (холодні, теплі, гарячі) і розміром (солітарний, багатовузловий, конгломератний), а також можуть бути частиною дифузно-вузлового зоба. Здебільшого вузли щитоподібної залози є доброякісними, але завжди потрібне обстеження для виключення раку.
Вузли — це не єдині зміни, які можуть розвинутися в щитоподібній залозі.
Також можливі:
- Збільшення щитоподібної залози — зоб.
- Запальні процеси — тиреоїдит (загальна назва захворювань, які можуть бути спричинені інфекціями, травмами, аутоімунними процесами в організмі).
- Гіпертиреоз — надлишок тиреоїдних гормонів.
- Гіпотиреоз — зниження вироблення щитоподібною залозою тиреоїдних гормонів.
Причини утворення вузлів у щитоподібній залозі можуть бути різними. Часто точний чинник невідомий. Ризик підвищують хронічне запалення (як під час хвороби Хашимото), дефіцит і профіцит йоду, обтяжена спадковість, аутоімунні процеси, вплив радіації та токсичних речовин, хронічний стрес, дисбаланс вітамінів і мінералів в організмі, нездоровий спосіб життя. Також на роботу щитоподібної залози впливають вроджені аномалії розвитку, травми шиї, вікові зміни (наприклад, вагітність або клімакс) і застосування деяких препаратів.
Коли варто турбуватися про здоров’я щитоподібної залози
Здебільшого вузли не спричиняють скарг. Їх знаходять випадково. Крім того, навіть ті ознаки вузлів у щитоподібній залозі, які є, схожі із симптомами інших змін у її тканинах. Тому в будь-якому віці потрібно обов’язково звернутися до ендокринолога, якщо у вас з’явилося:
- відчуття грудки у горлі;
- утруднене ковтання або дихання;
- зміна голосу (зокрема хрипота, осиплість);
- швидка втомлюваність;
- втрата або збільшення ваги без причин;
- збільшення шиї на вигляд або на дотик;
- деформація шиї;
- пришвидшене серцебиття;
- тремтіння в тілі тощо.
Рідко також виникає біль у шиї, що віддає в щелепу або вухо.
Якщо помітили такі сигнали організму, запишіться до фахівця. Раннє виявлення змін спрощує лікування вузлів у щитоподібній залозі, а також інших її патологічних станів. Водночас важливо пам’ятати, що багато змін у щитоподібній залозі розвиваються без симптомів. Тому для своєчасного виявлення проблеми з віку 35–40 років потрібно регулярно перевіряти стан щитоподібної залози, як і на етапі планування вагітності. Після збалансованого харчування і контролю стресу регулярний контроль є найефективнішим методом профілактики утворення вузлів у щитоподібній залозі та їхнього переходу в небезпечні стани.
Діагностика вузлів щитоподібної залози та інших її змін
Обстеження — основа розуміння змін у щитоподібній залозі. Воно визначає природу та серйозність змін. Діагностика починається з бесіди: фахівець розпитає про симптоми та огляне шию. Після чого рекомендує інструментальну та лабораторну діагностику.
Найчастіше ендокринологи радять пройти:
- Ультразвукове дослідження щитоподібної залози — базовий спосіб. Воно використовує звукові хвилі. Показує розмір і структуру вузлів. Визначає, тверді вони чи з рідиною. Підозрілі ознаки, які можуть вказувати на злоякісність процесу — нерівні краї та кальцинати. Процедура безболісна. У середньому триває приблизно 15–20 хвилин. Пацієнт лежить спокійно та виконує вказівки лікаря.
- Аналізи крові з вени — перевіряють функцію щитоподібної залози. Вимірюють тиреотропний гормон (ТТГ), тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3). Іноді лікар рекомендує розширити дослідження іншими показниками.
- Тонкоголкова аспіраційна біопсія (якщо вузол спричиняє підозру) — забір клітин голкою під контролем УЗД для точності. Забір проводиться без анестезії. Клітини вивчають під мікроскопом. Результати: доброякісні — 80 %, злоякісні — 5 %, невизначені — 20 %. Для невизначених проводять молекулярні тести на гени.
- Магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія щитоподібної залози — використовується тільки для складних випадків.
У діагностичному центрі «RADI» можна пройти УЗД на сучасному апараті — Philips EPIQ 7 Elite (УЗД), який забезпечить точність та інформативність дослідження. Якщо вам призначена певна діагностика стану щитоподібної залози, зв’яжіться з нашим контакт-центром, щоб уточнити можливість і правила проведення.
Не ігноруйте рекомендації — вони зберігають здоров’я!
Зміни в щитоподібній залозі — поширена проблема. Не відкладайте візит, якщо є симптоми або якесь занепокоєння, також варто пройти планову перевірку, якщо ви старші за 30 років або плануєте вагітність. Це невеликий крок до добробуту, який іноді є вирішальним. Запишіться до нас на УЗД телефоном або через сайт. Це не займе багато часу, але ці 2 хвилини можуть стати найкориснішими за весь день: здоров’я в усвідомлених діях і відповідальності за себе.
Поширені питання
Як швидко ростуть вузли в щитоподібній залозі?
Вузли щитоподібної залози зазвичай ростуть повільно або залишаються стабільними роками. Клінічно значуще зростання визначають як збільшення ≥20 % як мінімум у двох вимірах (мінімум на 2 мм) або ≥50 % об’єму. За інформацією, яку здобули під час тривалого спостереження, за 5 років набагато збільшуються тільки приблизно 15 % доброякісних вузлів. Тому тактика за вузлів у щитоподібній залозі — ультразвуковий контроль за рекомендацією лікаря та оцінювання зростання в динаміці.
Чим небезпечні вузли в щитоподібній залозі?
Найчастіше вузлові утворення щитоподібної залози не є небезпечними та не викликають симптомів. Однак потенційні ризики все ж є. Серед них злоякісні зміни (5–15 %), компресія дихальних і стравохідних шляхів (за великих вузлів), гормональні порушення — ризик гіпертиреозу (деякі вузли автономно виробляють гормони), рідкісні ускладнення під час втручаннях — наприклад, під час пункції є можливими крововиливи та біль.
Як зрозуміти, що вузол у щитоподібній залозі доброякісний?
Відрізнити доброякісний вузол від злоякісного можна тільки під час інструментальної діагностики. Наприклад, на УЗД доброякісний вузол частіше має чіткі контури, рівні краї, однорідну або кістозну структуру, у ньому немає мікрокальцинатів і активного кровотоку. Малі розміри та повільне зростання також свідчать на користь доброякісності. Для остаточного оцінювання проводять тонкоголкову аспіраційну біопсію — «золотий стандарт» діагностики. Тільки дослідження біоптату дає змогу повністю виключити рак щитоподібної залози.
Який розмір вузла в щитоподібній залозі вважається великим?
Вузол щитоподібної залози вважається великим, якщо його діаметр перевищує 2 см або об’єм більший, ніж 1–2 мл. Великі вузли можуть тиснути на гортань і стравохід, спричиняючи дискомфорт, труднощі під час ковтання, задишку, відчуття «грудки в горлі». Навіть доброякісні вузли таких розмірів вимагають лікування та спостереження. Це допомагає уникнути ускладнень і контролювати можливе зростання, зміну структури — переродження новоутворення.
Як часто потрібно робити УЗД щитоподібної залози за вузлів?
Частота УЗД щитоподібної залози за вузлів залежить від їхніх розмірів і характеру. Для маленьких доброякісних вузлів (<1 см) достатньо контролю раз на 12 місяців. Вузли 1–2 см або із сумнівними ознаками контролюють кожні 6–12 місяців. За великих, таких, що швидко зростають, або підозрілих вузлів УЗД проводять кожні 3–6 місяців, також є можливим призначення біопсії. Важливо дотримуватися рекомендацій ендокринолога. Іноді він рекомендує іншу частоту контролю, спираючись на анамнез пацієнта.
Що не можна робити за виявлених вузлів у щитоподібній залозі?
У разі вузлів щитоподібної залози не можна самостійно встановлювати діагноз або намагатися лікувати їх без лікаря. Наприклад, не рекомендується різко змінювати харчування, приймати гормональні препарати для щитоподібної залози без призначення, ігнорувати зростання вузла, появу задишки, дисфагії (порушення акту ковтання), охриплості, болю або зміни голосу. Не варто відкладати обстеження, пункцію або УЗД, якщо їх рекомендував лікар, оскільки це уповільнює виявлення злоякісного новоутворення в тканинах щитоподібної залози або будь-яких інших проблем, що вимагають термінових дій.
Чи перевіряють на КТ або МРТ щитоподібну залозу?
КТ і МРТ рідко застосовують для первинної діагностики вузлів щитоподібної залози. Ці методи використовують за великих вузлів, підозри на поширення пухлини за межі залози, у разі компресії дихальних шляхів або для підготовки до операції. Для оцінювання структури та розмірів вузлів насамперед застосовують УЗД. КТ/МРТ дають детальну картину навколишніх тканин, але не замінюють тонкоголкову біопсію під контролем УЗД, що потрібна для взяття зразка клітин щитоподібної залози для лабораторного тесту.
