Поліпи в носі

Що таке поліпи носа та як їх виявити

Поліпи в носі — це те, що заважає вільно дихати. Вони є достатньо поширеною проблемою. На думку експертів, поліпозом носових ходів страждає 1–4 % популяції. Водночас поліпи в носі частіше виявляють у дорослих; чоловіки хворіють у 2–4 рази частіше за жінок. Пік припадає на 55–59 років у жінок і 75–79 років у чоловіків. Поліпоз дуже важливо виявити на ранніх стадіях. Це поліпшить якість життя. У нашій статті розберемо, що таке поліпи в носі, що провокує ріст поліпів у носі та як перевірити ніс на їхню наявність. Пам’ятайте, тільки фахівець встановить правильний діагноз. Якщо є сумніви, зверніться до отоларинголога.

Що таке поліпи в носі

Поліпи носа — це неракові м’які утворення на його слизовій оболонці. Вони схожі на краплі або грона винограду. Не викликають болю. Розростаються в порожнині носа або пазухах — порожнинах у кістках черепа навколо носа. Поліпи відрізняються від онкології тим, що вони не проростають у тканини й не несуть прямої небезпеки для життя. Водночас, якщо не лікувати поліпоз, ці новоутворення можуть блокувати носові проходи, через що повітря та слиз не циркулюють.

Крім проблем із диханням і гіпоксією, неліковані поліпозні утворення в носі можуть спричиняти неприємні ускладнення, як-от хронічний синусит, обструктивне апное сну, загострення астми та алергії, порушення нюху, рідше (але небезпечніше) — інфекції орбіти очей і мозку (наприклад, менінгіт) і навіть переродження в злоякісні пухлини.

Є різні види поліпів.

За локалізацією їх поділяють на:

  • Етмоїдальні — ростуть із ґратчастої пазухи. Частіше множинні. Займають обидві сторони носа та швидко ростуть. Типові для дорослих.
  • Антрохоанальні — поодинокі. Виходять зі слизової оболонки верхньощелепної пазухи. Рідкісні, 4–6 % випадків. У дітей — до 33 %.

За гістологічною будовою:

  • Набряклі (алергічні, з рідиною всередині) — виникають через розростання келихоподібних клітин через набряк. Містять велику кількість еозинофілів і є найпоширенішою формою.
  • Залозисті — утворюються із серозно-слизового шару й містять багато слизових залоз.
  • Фіброзно-запальні (нейтрофільні) — це гіпертрофічні зміни слизової, які виникають через млявоплинне запалення.
  • Атипові — утворення, у яких в тканинах виявляються атипові клітини. Є одними з найнебезпечніших поліпів, і вимагають додаткової діагностики для виключення онкології.

Види та стадії поліпів визначають завдяки інструментальній діагностиці. Їхнє точне визначення допомагає вибрати підхід до лікування поліпів у носі.

Причини розростання поліпів у носі

Поліпи виникають на тлі хронічного запалення (коли слизова оболонка подразнюється тривалий час, вона потовщується та утворює вирости). Спричиняти хронічний запальний процес можуть різні чинники. Головними причинами = чинниками ризику поліпів у носі є:

  • Алергічні реакції (наприклад, найбільш сприятливі умови для розростання слизової створює алергічний риніт, астма (поліпи є у 7–15 % астматиків), підвищена чутливість до аспірину).
  • Інфекції (бактеріальні, вірусні, грибкові), що спричиняють запалення слизової оболонки придаткових пазух носа.
  • Анатомічні особливості носа (зокрема викривлення носової перегородки та вузькі носові ходи, які можуть порушувати циркуляцію повітря, спричиняючи затримку слизу й розростання тканин).
  • Спадкова схильність — сімейний анамнез.
  • Системні захворювання (наприклад, за муковісцидозу (кістозного фіброзу) у 39–56 % пацієнтів є поліпи в носі).
  • Травми носа, які призвели до порушень у носовій порожнині.
  • Зовнішні чинники — куріння, забруднене повітря тощо.

Якщо уважно вивчити чинники ризику, то є зрозумілим, що інколи утворенню поліпів можна запобігти. Профілактика поліпів носа включає своєчасне лікування отоларингологічних проблем (зокрема травм та інфекцій), контроль хронічних хвороб (алергії, астми, синуситів), відмову від куріння. Також треба підтримувати гігієну порожнини носа, стежити за зволоженістю повітря та уникати подразників слизової носа (диму, пилу, хімікатів тощо).

Ознаки поліпів у носі

Симптоми поліпів у носі розвиваються поступово. Спочатку вони непомітні або майже непомітні, а потім заважають.

До головних «червоних прапорців» належить:

  • Постійна закладеність носа — дихати важко, і від крапель та промивань стан не поліпшується, а іноді навіть гіршає.
  • Утруднене дихання.
  • Втрата нюху — запахи слабшають або зникають.
  • Нежить (здебільшого виділення густі, рясні, але прозорі).
  • Головний біль в ділянці чола або щік.
  • Відчуття тиску в ділянці носових пазух і чола.
  • Хропіння, чхання і/або гугнявість голосу.
  • Хронічна втома (виникає через гіпоксію та поганий сон).
  • Застуди, що часто повторюються.
  • Зміна обличчя та/або поганий апетит — у дітей.

Симптоми схожі на алергію або застуду, але тривають місяцями. Якщо помітили їх у себе або у своєї дитини — не відкладайте візит до фахівця на потім. Зверніться до отоларинголога. Він перевірить і пояснить.

Методи діагностики поліпів носа

Професійна діагностика поліпів носа — ключовий крок на шляху до вільного дихання. Вона показує наявність поліпів, їхній розмір і локалізацію.

Процес простий. Починається з бесіди з фахівцем. Отоларинголог запитує про симптоми й коли вони почалися, а потім проводить огляд з допомогою дзеркала й лампи. За його результатами призначається:

  • Ендоскопія носа. Тонку трубку з камерою вводять у ніздрю. Зображення виводиться на екран, і показує приховані поліпи, якщо вони є. Процедура триває 5–10 хвилин. Ендоскопія не вимагає підготовки та часто проводиться відразу ж на первинній консультації.
  • Комп’ютерна томографія параназальних синусів. На пошарових знімках пазух можна побачити всі деталі. КТ визначає розмір поліпів, запалення. Її часто призначають перед операцією, щоб скласти план дій. Безпечна та проводиться з малою дозою випромінювання.
  • Магнітно-резонансна томографія навколоносових пазух. Її найчастіше проводять, якщо потрібно роздивитися м’які тканини, для контролю стану після видалення поліпа або якщо є протипоказання до КТ. Призначається рідше, ніж КТ — під час МРТ не використовується рентген.
  • Додаткові тести — шкірні проби на алергію, аналізи крові тощо. Лікар робить призначення, орієнтуючись на вік і анамнез.

Діагностика допомагає відрізнити поліпи від інших проблем, визначити їхню стадію та вид. У діагностичному центрі «RADI» можна пройти КТ і МРТ на сучасних апаратах — Philips Incisive CT Plus на 128 зрізів (КТ) і Philips Ingenia Ambition 1.5T (МРТ). Якщо вам призначена інструментальна діагностика поліпів у носі або в іншій зоні, зв’яжіться з нашим контакт-центром, щоб уточнити її можливість і правила проведення.

Поліпи носа — проблема, яку можна розв’язати. Якщо діагностика проведена вчасно, відновити дихання та поліпшити якість життя можна досить швидко. Статистика показує, що мільйони людей справляються з поліпами без розвитку найгіршого сценарію — ризик злоякісного переродження носових поліпів дуже низький. Попри це є важливим визначити стадію і різновид поліпа, щоб лікар міг підібрати найбільш ефективне лікування. Тому в разі виникнення симптомів не відкладайте звернення по допомогу, а якщо вам уже призначено КТ або МРТ пазух носа — запишіться на процедуру в наш діагностичний центр. Здоров’я носа впливає на все: бережіть себе та своє вільне дихання.

Поширені питання

Чи можна намацати поліпи пальцем у носі?

Поліпи в носі зазвичай розташовуються глибше в носовій порожнині, тому самостійно намацати їх пальцем неможливо. Вони м’які, безболісні та їх часто не можна побачити без спеціального обладнання. За великих поліпів людина часто відчуває постійну закладеність носа, зниження нюху, хропіння. Для точної діагностики використовують ендоскопічне дослідження, МРТ або КТ навколоносових пазух. Спроби самостійно «намацати» поліпи є небезпечними, під час них можна травмувати слизову.

Чи можна жити з поліпами в носі?

Жити з поліпами в носі можна, але вони значно знижують якість життя. Поліпи спричиняють хронічну закладеність, погіршують дихання, сон, нюх. За тривалої наявності поліпоз підвищує ризик частих синуситів, отитів, іноді призводить до астми. Без лікування носові поліпи схильні збільшуватися та повністю блокувати ходи. Тому важливо спостерігатися в отоларинголога: лікар підбирає медикаментозну терапію або, якщо є потреба, рекомендує хірургічне видалення поліпів із носа.

Чим небезпечні поліпи в носі?

Назальні поліпи небезпечні не стільки самі собою, скільки ускладненнями. Вони порушують носове дихання та спричиняють хронічну гіпоксію, що призводить до постійної втоми, зниження концентрації, сонливості та ін. Також поліпи часто провокують повторні синусити та отити, можуть погіршувати слух. Тривалу їхню наявність пов’язують з астмою та алергічним ринітом. За великих утворень є можливою повна обструкція носових ходів. Тому в разі підозри на поліпи важливо пройти обстеження та лікування в ЛОР-лікаря.

Який має вигляд поліп носа?

Поліп носа виглядає як м’яке, гладке, напівпрозоре або сірувато-рожеве утворення на слизовій оболонці. Він має округлу або краплеподібну форму, й іноді звисає в просвіт носового ходу. Поліпи безболісні під час дотику, не кровоточать і відрізняються від запалених тканин тим, що не мають яскравого почервоніння. Невеликі утворення часто непомітні без ендоскопії, а великі (запущені випадки) можуть закорковувати носовий хід і бути видимими під час звичайного огляду в ЛОР-лікаря.

Чи можна позбутися поліпів у носі медикаментозно, без операції?

Іноді поліпи можна зменшити завдяки медикаментам. Основою лікування є назальні кортикостероїди в формі спреїв, які зменшують запалення та гальмують зростання поліпів. Можливо, що в разі виражених симптомів лікар призначить короткий курс таблетованих стероїдів. Додатково застосовують антигістамінні, промивання сольовими розчинами та ін. Однак не можна консервативною терапією повністю прибрати великі поліпи. Тому за великих назальних поліпів треба операція з подальшою підтримувальною терапією.

Поліпи та аденоїди — це одне й те саме?

Поліпи та аденоїди — різні утворення. Поліпи — це доброякісні розростання слизової оболонки носа або пазух, пов’язані з хронічним запаленням та алергією. Вони можуть з’являтися в будь-якому віці й зазвичай безболісні. Аденоїди — збільшена носоглоткова мигдалина, частина лімфоїдної тканини, яка захищає від інфекцій. Частіше трапляються в дітей і зменшуються з віком. Симптоми поліпів у носі та аденоїдів можуть бути схожими — закладеність носа, хропіння, часті інфекції, але причини різні.