Способи проведення УЗД

Трансабдомінальне, трансвагінальне та трансректальне УЗД: особливості підготовки та проведення

Ультразвукове дослідження — це один із базових видів інструментальної діагностики на сучасному етапі розвитку медицини. Воно забезпечує безпечну та безболісну можливість зазирнути всередину тіла, щоби перевірити, як працює організм. Завдяки звуковим хвилям лікарі виводять зображення на екран, що допомагає виявити зміни в розмірі, структурі, формі органів, проблеми кровотоку та ін. Є кілька способів проведення УЗД — трансабдомінальне (через живіт), трансвагінальне (через піхву) і трансректальне (через пряму кишку). Кожен із них підходить для певних органів і вимагає своєї підготовки. У цій статті ми розповімо, як проходять ці процедури, як до них підготуватися та чого очікувати. Наша мета — допомогти вам почуватися впевнено напередодні відвідування діагностичного центру й під час діагностики.

Що таке УЗД і як воно працює

УЗД використовує звукові хвилі, які відбиваються від органів, судин, м’яких тканин і створюють їхні зображення на екрані. Це схоже на те, як дельфіни або кажани орієнтуються завдяки звуку. Метод є безпечним, навіть для вагітних і дітей, оскільки не дає променевого навантаження.

Завдяки різним видам УЗД досліджують різні частини тіла. Наприклад:

  • Трансабдомінальне УЗД відмінно підходить для дослідження органів очеревини й заочеревинного простору.
  • Трансвагінальне УЗД — жіночих статевих органів (матки, яєчників та ін.).
  • Трансректальне УЗД — передміхурової залози, прямої кишки, а в деяких випадках — органів малого таза в жінок.

Однак це не вичерпні випадки застосування УЗД, оскільки його також використовують для дослідження серця, судин, м’яких тканин, суглобів тощо.

Трансабдомінальне УЗД: обстеження через передню стінку живота

Трансабдомінальне УЗД — це дослідження, під час якого лікар водить датчиком по животу. Воно допомагає перевірити печінку, нирки, підшлункову залозу, сечовий міхур, у жінок — матку та яєчники, у чоловіків — простату (залозу під сечовим міхуром; частіше використовується як первинний скринінг).

Яка підготовка потрібна до трансабдомінального УЗД

Щоб зображення було чітким, потрібно правильно підготуватися:

  • наповніть сечовий міхур — за 1–1,5 години до процедури випийте 1 літр води й не ходіть у туалет;
  • дотримуйтесь дієти — за 1–2 дні виключіть продукти, що спричиняють підвищене газоутворення (бобові, капусту, газовану воду тощо);
  • приходьте натщесерце — не їжте за 6–8 годин до процедури.

Як проводиться трансабдомінальне УЗД

Ви лягаєте на медичну канапу, лікар наносить на шкіру прохолодний гель і водить датчиком по животу. Зображення з’являється на екрані в режимі реального часу. Процедура триває 15–30 хвилин і не викликає болю.

Для кого підходить трансабдомінальне УЗД

Цей вид УЗД підходить чоловікам, жінкам, дітям і вагітним. Наприклад, частим показанням до трансабдомінального УЗД є перевірка здоров’я плода під час вагітності та діагностика болю в ділянці живота.

Абсолютних протипоказань до трансабдомінального УЗД немає. Однак є ситуації, за яких інформативність методу інколи знижується, а проведення — ускладнюється. До таких обмежень належать:

  • ожиріння — ускладнює візуалізацію через товщину жирової тканини;
  • виражений метеоризм — заважає проходженню ультразвуку;
  • важкі шкірні ураження живота (опіки, рани, дерматити) у ділянці проєкції органу — можуть перешкоджати контакту датчика зі шкірою;
  • нездатність лежати на спині (наприклад, у разі вираженої задишки);
  • недотримання рекомендацій щодо дієти або наповнення сечового міхура.

Лікар рекомендує інший вид доступу або метод (наприклад, трансвагінальне УЗД, КТ, МРТ), якщо трансабдомінальне УЗД недостатньо інформативне.

Чого очікувати від дослідження через передню стінку живота

Процедура комфортна, а після неї ви відразу можете повернутися до своїх справ. Іноді виникає легкий дискомфорт через наповнений сечовий міхур, але ви відчуєте полегшення, сходивши в туалет після процедури.

Трансвагінальне УЗД: обстеження жіночих статевих органів

Ендовагінальне УЗД, або трансвагінальне УЗД — це діагностика, що здійснюється за допомогою тонкого датчика, який вводиться в піхву. Процедура дає чіткіше зображення органів малого таза — матки, яєчників, шийки матки, фаллопієвих труб. Цей метод часто використовують для діагностики гінекологічних проблем. Показанням до трансвагінального УЗД іноді є потреба в первинному виявленні або контролі ендометріозу, міоми матки, поліпів, новоутворень, рідини в малому тазу.

Як підготуватися до трансвагінального УЗД

Підготовка до трансвагінального УЗД досить проста, але важлива для точності результатів. Тому, щоб здобути точні результати:

  • спорожніть сечовий міхур перед процедурою;
  • прийміть душ для особистої (інтимної) гігієни;
  • одягніть на процедуру зручний одяг;
  • спеціальна дієта потрібна тільки за схильності до метеоризму (треба уникати продуктів, що утворюють гази, якщо є потреба — проконсультуватися з лікарем щодо приймання препаратів проти газів).

Дослідження іноді є неінформативним під час:

  • сильних кров’янистих виділень;
  • активної інфекції — можливо, що спочатку знадобиться лікування.

Як проводиться трансвагінальне УЗД

Ви лягаєте на спину зі зігнутими ногами, як на гінекологічному огляді. На датчик надягають одноразовий презерватив без змазки й наносять гель для вашого комфорту. Лікар обережно вводить датчик, щоб здобути зображення. Процедура займає 10–20 хвилин, під час її проведення можливий дискомфорт.

Для кого підходить трансвагінальне УЗД

Цей метод підходить жінкам, особливо, якщо в них є скарги на біль внизу живота, нерегулярні місячні або проблеми із зачаттям.

Протипоказання до трансвагінального УЗД можуть варіюватися залежно від стану здоров’я пацієнта й конкретних обставин. Найчастіше до них належать наявність дівочої пліви, гострі запальні процеси в ділянці статевих органів або малого таза, деякі недавні операції на органах малого таза (до повного відновлення), вагітність (у 2–3 триместрах трансвагінальне УЗД не використовують без критичних показань).

Чого очікувати від вагінального УЗД

Відчуття схожі на звичайний огляд у гінеколога. Дискомфорт мінімальний, а процедура безпечна. Якщо у вас є запалення або інші проблеми, повідомте про це лікаря заздалегідь. Можливо, він підбере інший вид доступу або метод діагностики матки, яєчників, фаллопієвих труб тощо.

Трансректальне УЗД: обстеження через анальний отвір

ТРУЗД, або трансректальне УЗД — це дослідження, яке проводиться через пряму кишку за допомогою тонкого датчика. Воно допомагає вивчити передміхурову залозу в чоловіків (з-поміж іншого — за таких проблем, як-от збільшення або запалення), тканини навколо прямої кишки (у жінок і чоловіків), а також у деяких випадках органи малого таза в жінок (рідко).

Як підготуватися до трансректального УЗД

Підготовка важлива для точного результату, тому обов'язково:

  • очистіть кишківник — за день до процедури зробіть клізму або прийміть проносне (порадьтеся з лікарем);
  • спорожніть сечовий міхур перед дослідженням;
  • дотримуйтесь правил харчування (зокрема не їжте 4–6 годин до процедури).

Як проводиться трансректальне УЗД

Ви лягаєте на бік із зігнутими колінами. На датчик надягають презерватив і наносять гель. Лікар обережно вводить датчик у пряму кишку. Процедура триває 10–20 хвилин, за деяких умов вона спричиняє дискомфорт.

Для кого підходить трансректальне УЗД

ТРУЗД найчастіше призначають чоловікам, особливо за проблем із сечовипусканням або підозрі на захворювання простати. Однак є випадки, у яких трансректальне УЗД призначається жінкам, особливо коли є потреба в детальнішому дослідженні органів малого таза. Показаннями до трансректального УЗД у жінок є підозри на:

  • онкологічні захворювання в ділянці малого таза;
  • доброякісні утворення (зокрема кісти яєчників);
  • запальні процеси в дугласовому просторі (найнижче розташована кишеня очеревини, між прямою кишкою та маткою);
  • болі внизу живота або в промежині (особливо, якщо вони хронічні);
  • нетипові або болючі виділення зі статевих шляхів;
  • ускладнення після операцій в ділянці малого таза тощо.

Чого очікувати від ТРУЗД

Можливий легкий дискомфорт, але процедура повністю безпечна. Якщо у вас є геморой або болі в ділянці прямої кишки, повідомте лікаря заздалегідь. Також протипоказаннями до трансректального УЗД можуть бути:

  • гострі запалення прямої кишки;
  • анальні тріщини;
  • недавні операції на прямій кишці;
  • анатомічні аномалії, що перешкоджають введенню датчика, та ін.

Який вид УЗД вибрати

Вибір методу залежить від того, які органи потрібно перевірити, а також від особливостей вашого організму. Крім того, рішення приймає не пацієнт. Вибір робить лікар. Він підкаже, який метод є кращим з огляду на ваші симптоми. Наприклад, жінці з болями внизу живота треба пройти трансвагінальне УЗД для точної картини, а чоловіку з проблемами сечовипускання — трансректальне або трансабдомінальне.

Чому є важливою підготовка до ультразвукового дослідження

Правильна підготовка робить зображення чітким, а результати — точними. Якщо ви не встигли підготуватися (наприклад, не випили воду або не зробили клізму), повідомте про це фахівця діагностичного центру. Вам підкажуть, чи можна провести УЗД або краще перенести. Здебільшого без підготовки дослідження проводиться тільки в екстрених випадках.

Візьміть із собою результати минулих обстежень і запишіть запитання до лікаря — це допоможе здобути максимум користі від візиту.

УЗД — це простий, безпечний і ефективний спосіб дізнатися, що відбувається всередині вашого тіла. Трансабдомінальне, трансвагінальне та трансректальне УЗД допомагають лікарям швидко знайти причину проблем і призначити лікування. Якщо у вас є скарги, не відкладайте візит до діагностичного центру. Запишіться на УЗД — це вірний крок до турботи про себе.

Якщо ви хвилюєтеся перед процедурою, це нормально. Розкажіть про це лікарю — у центрі «RADI» завжди піклуються про комфорт пацієнта.

Поширені питання

Абдомінальне та трансабдомінальне УЗД — це одне й те саме?

Так, абдомінальне та трансабдомінальне УЗД — це по суті одне й те саме. Обидва терміни належать до ультразвукового дослідження, яке проводиться через передню стінку живота з використанням спеціального конвексного датчика, який сканує тканини на глибину до 25 сантиметрів. Дослідження часто призначають для оцінювання стану органів, як-от печінка, нирки, підшлункова залоза та інші. Для отримання точніших результатів абдомінального УЗД часто рекомендують помірно наповнити сечовий міхур.

Чи можна робити трансабдомінальне УЗД жіночих органів під час місячних?

Трансабдомінальне УЗД жіночих органів можна проводити під час місячних. Однак з огляду на те, що оптимальним часом огляду матки та яєчників є 5–7 день менструального циклу та в деяких випадках трансвагінальне УЗД є більш інформативним (наприклад, для оцінювання стану ендометрія або виявлення поліпів), іноді краще дочекатися припинення кров’янистих виділень. Водночас в екстрених ситуаціях — коли самопочуття різко гіршає та стан є небезпечним для життя, УЗД можна робити в будь-який день циклу (зокрема під час місячних).

Чи боляче робити ректальне УЗД?

Трансректальне УЗД зазвичай вважається безболісною процедурою, але відчуття можуть варіюватися залежно від індивідуальних особливостей пацієнта. Під час процедури пацієнт зазвичай розташовується на боці, згинаючи ноги в колінах. Це допомагає розслабити м’язи та полегшити процес, на початку введення датчика іноді виникає невеликий дискомфорт, але він швидко проходить. Якщо в людини немає яскраво вираженого больового синдрому, процес можна схарактеризувати як делікатне погладжування.

Яке УЗД органів малого таза краще: внутрішнє або зовнішнє?

Вибір між внутрішнім (трансвагінальним) і зовнішнім (трансабдомінальним) УЗД органів малого таза залежить від конкретної ситуації та цілей дослідження. Наприклад, якщо потрібне детальне дослідження та є підозри на конкретні патології (наприклад, кісти, міоми або пухлини), краще вибрати трансвагінальне УЗД, а для отримання загальної інформації достатньо трансабдомінального. Крім того, внутрішньовагінальне УЗД має протипоказання (зокрема наявність дівочої пліви, недавні гінекологічні операції, гострі запалення).