Тератома: чому виникає ця пухлина та як її діагностують
Тератома — це доброякісна або, рідше, злоякісна пухлина, яка утворюється з тканин одразу декількох типів: у її складі можуть виявлятися елементи шкіри, волосся, жирової тканини, хрящів, кісток, зубів, нервової тканини та навіть фрагменти залоз. Звучить незвично, але це пояснюється походженням пухлини: тератома формується з так званих статевих (герміногенних) клітин, які в нормі мали перетворитися на яйцеклітину або сперматозоїд, але на якомусь етапі ембріонального розвитку «збилися з курсу» і почали безконтрольно ділитися, даючи початок різним видам тканин.
Попри страшну назву (від грецького «teras» — чудовисько), найчастіше тератоми — це зрілі, доброякісні утворення, які добре реагують на лікування за своєчасного виявлення. Також їх називають ембріомами та пухлинами зародкових клітин.
Чому виникає тератома: механізм і причини
Точна причина появи тератоми до кінця не встановлена — це не спадкове захворювання в класичному розумінні, і жодного конкретного провокувального чинника медицина поки що не виділяє. Однак механізм формування пухлини з ембріональних клітин вивчений досить добре.
Тератома розвивається з примордіальних герміногенних клітин — попередників статевих клітин, які в період внутрішньоутробного розвитку мігрують до місця майбутніх статевих залоз. Згідно з поширеною гіпотезою, тератома яєчника виникає з клітини, яка пройшла тільки перший поділ мейозу (процесу дозрівання статевої клітини), але не завершила другий. Це пояснює цікаву генетичну особливість таких пухлин: їхній хромосомний набір найчастіше гомозиготний і збігається з набором самої пацієнтки.
Коли тератома формується в ділянці куприка, її походження пов’язують із порушенням диференціації клітин у вузлику Гензена — структурі, що відповідає за закладку трьох зародкових листків на найраніших термінах вагітності.
Серед чинників, які в дослідженнях статистично частіше траплялися у пацієнток зі зрілою тератомою яєчника, згадують пізній початок менструацій, тривалі порушення менструального циклу, безпліддя та меншу кількість вагітностей в анамнезі. Проте це статистичні спостереження, а не доведені причини. Часто у жінок із тератомою подібних чинників немає взагалі, і пухлина нерідко стає випадковою знахідкою під час планового УЗД.
Де виникають тератоми та якими вони бувають
За ступенем зрілості тканин тератоми поділяють на два основні типи:
- Зрілі тератоми — складаються з повністю диференційованих, «дорослих» тканин. Це найпоширеніший тип тератом, який має доброякісний перебіг.
- Незрілі тератоми — містять ділянки ембріональної, не повністю сформованої тканини та можуть поводитися агресивно, тому потребують більш пильного спостереження та часто активного лікування.
За місцем локалізації найчастіше трапляються:
- Тератома яєчника (зріла кістозна тератома, або дермоїдна кіста) — найпоширеніша локалізація у дорослих.
- Крижово-куприкова тератома — вроджена пухлина, яку нерідко виявляють ще під час вагітності на УЗД.
- Тератома середостіння — утворення в грудній клітці, між легенями.
- Тератома яєчка — трапляється у чоловіків, і на відміну від пухлин яєчника у дорослих вона частіше має злоякісний перебіг.
Загальні симптоми тератоми
Різкий, наростальний біль — це завжди підстава для термінового звернення за медичною допомогою, а не для самостійного спостереження.
Наприклад, оскільки значна частина тератом яєчника росте повільно і тривалий час не дає про себе знати, симптоми часто з’являються вже тоді, коли пухлина досягла помітних розмірів або виникло ускладнення.
Підставою для звернення до лікаря можуть стати:
- тягучий або періодичний біль у нижній частині живота;
- відчуття тяжкості, тиску або збільшення об’єму живота;
- порушення менструального циклу;
- раптовий гострий біль — інколи він є симптомом перекрут пухлини (небезпечне ускладнення, за якого порушується кровопостачання яєчника) або про розрив її капсули.
А за тератоми середостіння інколи ще з’являється кашель, дискомфорт за грудиною, задишка (за великих утворень); у новонароджених із крижово-куприковою тератомою — видиме об’ємне утворення в ділянці куприка, яке іноді виявляють ще до пологів.
Діагностика тератоми: роль УЗД, КТ та МРТ
Ви вже знаєте, що таке тератома, але хороша новина полягає не тільки в тому, що вона не є злоякісною та рідко піддається малігнізації. Сучасні методи інструментальної діагностики дають змогу з високою точністю запідозрити тератому ще до операції: завдяки характерній, впізнаваній будові цієї пухлини.
Ультразвукове дослідження
УЗД — основний і перший метод діагностики в разі підозри на тератому яєчника, оскільки не пов’язаний із променевим навантаженням і є особливо важливим для молодих пацієнток. Трансвагінальне УЗД демонструє чутливість приблизно 58 % і специфічність, що наближається до 99,7 %; це зіставно з можливостями МРТ.
Досвідчений фахівець з ультразвукової діагностики орієнтується на низку характерних ознак:
- так званий вузол Рокітанського (щільна ділянка всередині кісти, багата на жир і волосся);
- симптом «верхівки айсберга» (коли щільний компонент пухлини «маскує» частину зображення);
- симптом «крапка-тире»;
- ознака «плаваючих кульок».
У разі підозри на перекрут або порушення кровотоку в діагностиці тератом додатково використовують доплерівське картування.
Комп'ютерна томографія
КТ надає точну інформацію про структуру пухлини та особливо добре візуалізує кальцинати та зубні/кісткові включення, які іноді видно навіть на звичайному рентгенівському знімку. На думку експертів, жировий компонент під час КТ виявляють приблизно в 93 % випадків, вузол Рокітанського — у 81 %, зуби або кальцинати — майже в 56 % випадків. КТ особливо цінна за тератом середостіння та заочеревинного простору, а також коли потрібно оцінити взаємовідношення пухлини з сусідніми органами.
Магнітно-резонансна томографія
МРТ є найчутливішою до жирової тканини та допомагає у складних, неоднозначних випадках — наприклад, коли пухлина не містить типового жирового компонента або коли потрібно додатково оцінити ознаки можливої малігнізації (компонент понад 10 см, нерівні та нечіткі контури, патологічне накопичення контрасту). За крижово-куприкової тератоми у плода МРТ застосовують разом з УЗД для уточнення розмірів і поширення пухлини, що дуже важливо для планування пологів.
Поєднання цих трьох методів — УЗД як першої лінії діагностики, КТ для детального оцінювання структури та кальцинатів, МРТ для уточнення м’якотканинного та жирового компонентів — найчастіше дає можливість встановити діагноз ще до операції, спланувати подальшу тактику. Остаточне підтвердження діагнозу завжди дає гістологічне дослідження видаленої тканини.
Що робити, якщо виявлено тератому
Якщо за результатами УЗД або іншого обстеження у вас чи ваших близьких запідозрили тератому, панікувати не варто. Найчастіше це доброякісне утворення зі сприятливим прогнозом. Проте динаміка пухлини, її точні розміри та структура мають обов’язково перебувати під наглядом лікаря, а рішення щодо тактики — спостереження або хірургічне лікування тератоми — ухвалюють індивідуально, з огляду на вік, симптоматику та результати візуалізації.
Якщо вам призначили УЗД, КТ або МРТ для уточнення характеру новоутворення — пройти таке обстеження ви можете в нашому діагностичному центрі. Сучасне обладнання та досвід фахівців дають можливість точно визначити структуру утворення, відстежити його динаміку та надати лікарю повну картину, що потрібна для ухвалення рішення щодо подальшого лікування.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію фахівця. У разі наявності симптомів зверніться до лікаря.
Ціни на послуги
Поширені питання
Де найчастіше розвиваються тератоми?
Тератоми найчастіше виникають у гонадних (статевих) органах та крижово-куприковій ділянці.
- У жінок — найчастіше в яєчниках (зрілі кістозні тератоми/дермоїдні кісти — одна з найпоширеніших пухлин яєчників).
- У чоловіків — у яєчках.
- У дітей (особливо новонароджених) — сакрококцигеальна (крижово-куприкова) тератома — найпоширеніший варіант.
- Екстрагонадні (позастатеві) локалізації: середостіння (переднє), заочеревинний простір, головний мозок (шишкоподібна залоза), шия, рідше інші місця вздовж середньої лінії тіла.
Чи всі тератоми вроджені?
Не всі, хоча часто вони мають ембріональне походження та формуються внутрішньоутробно (конгенітальні). Багато з них виявляються за народження або в ранньому дитинстві, але можуть діагностуватися в будь-якому віці, включно з репродуктивним періодом і навіть у дорослих. Тератоми гонад (яєчники, яєчка) часто виявляються пізніше та їх не завжди вважають суто вродженими в клінічному сенсі.
У чому полягає небезпека тератоми?
Небезпека залежить від типу (зріла/доброякісна або незріла/злоякісна), розміру та локалізації:
- стискання сусідніх органів (серця, легенів, сечового міхура, спинного мозку тощо);
- перекрут ніжки (особливо яєчникової тератоми) з порушенням кровопостачання та некрозом;
- розрив кісти → хімічний перитоніт, інфекція;
- малігнізація (переродження в рак) — рідко у зрілих, частіше у незрілих;
- метастази за злоякісних форм;
- у новонароджених за великих крижово-куприкових тератом — ускладнення пологів, серцева недостатність, кровотечі.
Чи є можливість, що тератома розсмокчеться сама?
Тератоми — це пухлини з диференційованими тканинами (волосся, зуби, жир, кістки тощо), вони не схильні до спонтанного регресу. Вичікувальної тактики не застосовують — потрібне видалення.
Чи можна позбутися тератоми без операції?
Ні. Головний і майже єдиний метод лікування тератом — хірургічне видалення (лапароскопія у разі яєчникових тератом, відкрита операція у разі інших локалізацій). У разі злоякісних форм додають хімієтерапію. Медикаментозного або консервативного лікування, яке повністю позбавляє від тератоми, немає.
Чи можна запобігти розвитку тератоми?
Специфічної профілактики немає, оскільки це вроджена/ембріональна патологія, пов’язана з порушенням міграції та диференціації герміногенних клітин. Рекомендують здоровий спосіб життя вагітної (уникати токсинів, радіації, куріння), регулярні медичні огляди та УЗД для раннього виявлення. У разі виявлення — своєчасне лікування.
