Стилоїдит: коли зап’ястя болить не просто так і як точно визначити причину
Біль у зап’ясті — одна з найпоширеніших скарг, через яку люди відкладають візит до лікаря. «Напевно, потягнув», «само пройде», «просто перевтомився» — знайомі думки? Тим часом є можливість, що звичний дискомфорт у ділянці променево-зап’ясткового суглоба — стилоїдит — запалення, яке через ігнорування переходить у хронічну форму й суттєво обмежує рухливість руки. Розбираємося, що це за захворювання, як розпізнати стилоїдит, якими методами діагностують запалення сухожиль у місці їх прикріплення до шилоподібних відростків кісток.
Що таке стилоїдит
Стилоїдит — це запальне або дегенеративно-дистрофічне захворювання тканин у місцях прикріплення сухожиль до шилоподібних відростків кісток (від лат. stylus — шило). Найчастіше він виникає в ділянці зап’ястя й зачіпає шилоподібний відросток променевої кістки (променевий або променево-зап’ястковий стилоїдит), а рідше — в ділянці шилоподібного відростка ліктьової кістки (стилоїдит ліктя).
Два види стилоїдиту: променевий та ліктьовий
У 95 % випадків спостерігають променевий стилоїдит, і тільки у 5 % — ліктьовий. Зазвичай захворювання трапляється у людей від 35 років.
Променевий стилоїдит розвивається в ділянці шилоподібного відростка променевої кістки з боку великого пальця. Найчастіше він пов’язаний із повторюваними рухами кисті та великого пальця, а також із тривалим однотипним навантаженням на руку.
Ліктьовий стилоїдит — запалення з протилежного боку зап’ястя. Під час цієї форми біль і припухлість найвираженіші в ділянці шилоподібного відростка ліктьової кістки, больовий синдром інколи віддає в 4-й і 5-й пальці, а також з’являється потріскування та хрускіт у ураженій ділянці.
Чому виникає стилоїдит
(Тут і далі розглянемо захворювання на прикладі найпоширенішого виду стилоїдиту — променевого, променезап’ясткового.)
Головна причина розвитку стилоїдиту кисті — тривале напруження променево-зап'ясткового суглоба через мікротравми та посилену фізичну активність. Постійне навантаження на цю ділянку сприяє відкладенню солей у тканинах сухожилля та хряща через одноманітні, часто повторювані рухи.
Саме тому стилоїдит нерідко називають професійним захворюванням.
У групі ризику — офісні працівники, які годинами не випускають мишу з рук, музиканти, швачки, будівельники, спортсмени (тенісисти, гольфісти, важкоатлети).
На думку експертів, біль у зап’ясті відчувають приблизно 13 % працездатного населення. А повторювані рухи кистю з частотою понад один раз на 30 секунд збільшують ризик розвитку тендинозів зап’ястя в 1,2–3,2 раза.
Окрім хронічного перевантаження, стилоїдит кисті в деяких випадках розвивається після удару або розтягнення. Рідше причиною стають системні запальні захворювання — ревматоїдний артрит або подагра.
Які є заходи для профілактики стилоїдиту
Профілактика стилоїдиту променезап'ясткового суглоба полягає у запобіганні перевантаженням та мікротравмам сухожиль. Щоб уникнути запалення зв’язок у ділянці шилоподібного відростка, потрібно регулярно розминати кисті під час монотонної роботи, робити перерви, використовувати ергономічні аксесуари, такі як килимки для миші з гелевою подушечкою, та уникати різких рухів.
Симптоми: як проявляється стилоїдит
Підступність стилоїдиту полягає в тому, що патологічний процес розвивається повільно. Перші симптоми часто нечіткі й у стані спокою зникають. Саме тому людина звертається до лікаря, коли біль починає заважати повсякденному життю.
Основні прояви:
- Біль. Виникає в ділянці променево-зап’ясткового суглоба з боку великого пальця (за променевого стилоїдиту). Він розвивається як гостро (наприклад, після травми), так і наростає поступово за хронічних перевантажень.
- Больовий тест. Є спеціальні проби для діагностики променевого стилоїдиту: пацієнту пропонують притиснути до долоні великий палець, накрити його іншими чотирма пальцями та відвести кисть у бік ліктя. За променевого стилоїдиту цей рух спричиняє різкий біль.
- Набряк і припухлість у ділянці шилоподібного відростка — помітні під час огляду, особливо вранці.
- Обмеження рухів. Згодом під час зведення великого пальця всередину виникає сильний біль у кисті, порушується біомеханіка рухів.
- Хрускіт і клацання під час руху зап’ястком.
- Хронічна стадія. У хронічній формі стилоїдит призводить до потовщення сухожиль, накопичення солей (візуально помітні «шишки» під шкірою) та здавлювання нервових закінчень.
Без своєчасного лікування стилоїдит поступово призводить до хронічного болю, обмеження рухливості зап’ястя та ослаблення м’язової функції. У запущених випадках стилоїдиту є можливим розвиток тендовагініту — запалення внутрішньої оболонки сухожильної піхви.
З чим можна сплутати стилоїдит
Біль у зап’ясті — неспецифічний симптом. Схожу клінічну картину мають:
- Хвороба (синдром) де Кервена — це стенозуючий теносиновіт сухожиль довгого м’яза, що відводить великий палець, та короткого розгинача великого пальця. Її нерідко помилково називають променевим стилоїдитом, хоча це не повністю ідентичні поняття.
- Артрит променево-зап’ясткового суглоба — запалення самого суглоба.
- Перелом шилоподібного відростка — після падіння на руку.
- Синовіт — запалення синовіальної оболонки суглоба.
- Тунельний синдром зап’ястя — здавлення серединного нерва.
Саме тому самодіагностика під час болів у зап’ясті є ненадійною, а правильний діагноз потребує інструментального обстеження.
Як діагностують стилоїдит
Залежно від клінічної картини та віку пацієнта, у разі підозри на запалення сухожиль у місці їх прикріплення до шилоподібних відростків кісток лікар призначає комбінацію інструментальних та лабораторних методів.
Рентгенографія
Рентген — перший крок під час болю в зап’ясті після травми. Він дає можливість виключити перелом шилоподібного відростка та оцінити стан кісткової тканини. Однак сухожилля, запалені м’які тканини та початкові дегенеративні зміни рентген не покаже — для цього потрібні інші види візуалізації.
Ультразвукове дослідження
УЗД зап’ясткового суглоба — один із найбільш доступних та інформативних способів оцінити саме м’які тканини. УЗД допомагає краще візуалізувати суглобові поверхні, синовіальну сумку, м’які тканини, виявити дефекти сухожиль, хрящів, зв’язок і м’язів. У разі стилоїдиту на УЗД можна побачити потовщення та набряк сухожилля, випіт у суглобі та кальцинати. Важлива перевага ультразвуку — динамічне дослідження в реальному часі: лікар має можливість спостерігати за станом сухожилля безпосередньо під час руху кисті.
Магнітно-резонансна томографія
МРТ зап'ястя — найдетальніший метод оцінювання м'яких тканин. Якщо порівняти з УЗД, вона є інформативнішим методом. МРТ є незамінною, коли потрібно оцінити стан зв'язкового апарату, хряща, кісткового мозку, виключити розрив сухожилля або виявити ускладнення, які не видно на УЗД. Призначають за неясного діагнозу, у разі підозри на супутню патологію або за неефективності розпочатого лікування.
Обидва методи — УЗД та МРТ — є безпечними, оскільки не спричиняють радіаційного навантаження, на відміну від рентгенографії та КТ.
Лабораторні аналізи
Для диференціальної діагностики стилоїдиту також призначають лабораторні аналізи сечі та крові, щоб виключити системні запальні захворювання (ревматоїдний артрит, подагру тощо), які можуть давати схожу симптоматику.
Коли треба пройти діагностику
Не чекайте, поки біль стане нестерпним. Пройдіть обстеження, якщо:
- біль у зап’ясті триває понад 5–7 днів;
- дискомфорт посилюється під час певних рухів (особливо під час відведення великого пальця);
- на зап’ясті з’явився помітний набряк або «ґуля»;
- біль почав заважати роботі та повсякденним справам — вам складно друкувати, тримати ручку, піднімати предмети тощо;
- ви зазнали травми зап’ястя, нехай навіть вона легка.
Чим раніше встановлено діагноз, тим простіше й швидше лікування. Гострий стилоїдит, виявлений вчасно, добре піддається консервативній терапії.
Стилоїдит — поширене, але недооцінене захворювання. Воно починається непомітно, прогресує за тривалих навантажень і має можливість суттєво негативно вплинути на якість життя. Правильний діагноз потребує комплексного підходу: рентген виключає переломи, УЗД оцінює стан сухожиль у реальному часі, МРТ дає детальну картину у складних випадках. Своєчасна діагностика — це не перестраховка, а найкоротший шлях до одужання.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультації фахівця. За наявності симптомів зверніться до лікаря.
Ціни на послуги
Часті запитання
Який лікар лікує стилоїдит?
Стилоїдит (запалення в ділянці шилоподібних відростків променевої або ліктьової кістки) лікує травматолог-ортопед або кистьовий хірург / хірург кисті. Часто на початковому етапі до когось з них скеровує терапевт або невролог. За хронічного перебігу інколи потрібна консультація ревматолога.
Чим відрізняється променевий стилоїдит від ліктьового?
- Променевий стилоїдит — запалення в ділянці шилоподібного відростка променевої кістки (з боку великого пальця) — трапляється в 95 % випадків. Біль посилюється за відведення та розгинання великого пальця, іррадіює в нього та передпліччя, позитивним є тест Фінкельштейна.
- Ліктьовий стилоїдит — запалення в ділянці шилоподібного відростка ліктьової кістки (з боку мізинця). Трапляється рідше (приблизно 5 %). Біль може віддавати в 4–5 пальців, що пов’язано з ураженням ліктьового нерва. Діагностичні проби відрізняються (не використовують тест Фінкельштейна).
Чому за стилоїдиту німіють пальці рук?
Оніміння виникає через компресію (стиснення) нервів у запаленому каналі або навколишніх тканинах:
- за променевого стилоїдиту — частіше уражаються гілки променевого нерва;
- за ліктьового — ліктьовий нерв, що призводить до парестезій у 4–5 пальцях.
Набряк, фіброз і стеноз каналів спричиняють ішемію нерва та порушення провідності імпульсів. Це не головний симптом, але він часто трапляється під час прогресування захворювання.
Навіщо скеровують на рентген у разі стилоїдиту, якщо це — запалення м’яких тканин?
Рентген не показує запалення м’яких тканин безпосередньо, але його призначають для:
- виключення кісткової патології (переломи, артроз, остеофіти, аномалії шилоподібного відростка, кальцифікати);
- диференціальної діагностики (щоби виключити артрит, переломи, пухлини);
- оцінювання супутніх змін кістки в місці прикріплення сухожиль.
Це базове дослідження перед застосуванням точніших методів.
Яке обстеження найкраще виявляє стилоїдит кисті та ліктя?
УЗД м’яких тканин і сухожиль — найбільш інформативне та доступне для діагностики стилоїдиту. Воно дає змогу візуалізувати потовщення сухожиль, набряк, стеноз каналів, гіпоехогенність та доплерівські ознаки запалення. МРТ використовують у сумнівних випадках або якщо є потреба в ще детальнішому оцінюванні. Рентген належить до допоміжних методів диференціальної діагностики.
Стилоїдит і тендиніт — це одне й те саме чи ні?
Стилоїдит і тендиніт — це не одне й те саме, хоча ці стани тісно пов’язані. Тендиніт означає запалення сухожилля незалежно від його локалізації. Стилоїдит — це ураження тканин у ділянці шилоподібного відростка кістки, яке супроводжується запаленням сухожилля, його піхви або дегенеративними змінами у місці прикріплення.
Як запобігти повторному виникненню стилоїдиту?
- Уникати монотонних повторюваних навантажень на кисть (робота за комп’ютером, підняття важких предметів, певні види спорту).
- Робити перерви, гімнастику та вправи на розтяжку/зміцнення.
- Використовувати ергономічне обладнання (килимок із підтримкою зап’ястя, зручну мишку та клавіатуру).
- Носити ортези/бандажі під час навантажень.
- Своєчасно лікувати супутні захворювання (артрити, ендокринні порушення тощо).
- Контролювати вагу та уникати переохолодження.
