Стеноз хребетного каналу: як розпізнати захворювання і що робити далі
Біль у попереку, який посилюється під час ходьби та зникає, коли ви сідаєте або нахиляєтеся вперед, — це не просто «втома спини». Є можливість, що це стеноз хребетного каналу, його ще називають спінальним стенозом або патологічним звуженням хребетного каналу. У цій статті розповімо, що відбувається всередині хребта, які симптоми мають вас занепокоїти і яке обстеження дасть можливість встановити точний діагноз.
Що таке стеноз хребетного каналу
Уявіть шланг, яким тече вода. Якщо його стиснути, потік ослабне. Щось подібне за певних умов відбувається з хребетним каналом — трубчастим простором усередині хребта, у якому проходить спинний мозок і нервові корінці. Стеноз хребетного каналу — це патологічне звуження цього «шланга». Коли простору стає замало, нерви та судини опиняються під тиском, людина починає відчувати біль, оніміння, слабкість у ногах або руках — залежно від того, у якому відділі хребта виникло звуження.
Стеноз хребта — це не самостійне захворювання, а наслідок інших змін. У 90 % випадків він виникає на тлі вже наявних захворювань — остеохондрозу, міжхребцевих гриж, артрозу суглобів хребта.
На думку експертів, патологічне зменшення просвіту хребетного каналу спостерігається у 1–8 % дорослих, кожна 5-та людина після 60 років страждає від цього, 20–30 % пацієнтів не знають про свій діагноз до випадкового обстеження. Проте не варто сильно перейматися, якщо у вас виявили стеноз, у 85–90 % випадків звуження хребетного каналу піддається консервативному лікуванню (без операції).
У якому відділі хребта найчастіше виникає стеноз
Стеноз хребетного каналу має можливість розвинутися в будь-якому відділі хребта, але найчастіше уражає поперековий — на нього припадає найбільше навантаження впродовж життя, зокрема через прямоходіння. Найнебезпечнішим є стеноз шийного відділу (через близькість до мозку), а найрідкіснішим — грудного.
Чому виникає стеноз хребта
Головна причина розвитку стенозу хребетного каналу — вікові зміни. Після 40–50 років міжхребетні диски втрачають вологу та еластичність, зв’язки потовщуються, на кістках з’являються нарости (остеофіти). Усі ці зміни поступово «з’їдають» простір у хребетному каналі.
До інших причин стенозу належать:
- міжхребцеві грижі — частина диска, що випирає, вдавлюється в канал;
- травми хребта та зміщення хребців (лістез);
- вроджено вузький хребетний канал — такі люди схильні до стенозу хребта, навіть у молодому віці;
- запальні захворювання (спондилоартрит, ревматоїдний артрит та ін.);
- пухлини та кісти в ділянці хребта;
- попередні операції на хребті з утворенням рубцевої тканини.
Хто належить до групи ризику стенозу хребта
Звернути особливу увагу на здоров’я хребта та пройти профілактичне обстеження варто, якщо у вас є кілька з наступних чинників:
- вік старше 50 років — ризик стенозу зростає з кожним роком;
- вже діагностовано остеохондроз, міжхребцеву грижу або спондилоартроз;
- робота або спорт, пов’язані з постійними навантаженнями на хребет;
- надмірна вага — додаткове навантаження на поперековий відділ;
- перенесені травми хребта;
- родичі із захворюваннями хребта;
- сидячий спосіб життя та слабкий м’язовий корсет.
Які симптоми має стеноз хребетного каналу
Стеноз хребта — захворювання, що повільно прогресує. Симптоми наростають поступово, місяцями й роками, тому багато людей звикають до дискомфорту і звертаються до лікаря вже на запущеній стадії. Крім того, симптоми можуть відрізнятися залежно від виду стенозу хребетного каналу.
Наприклад, головний «маркер» стенозу поперекового відділу — це нейрогенна перемежована кульгавість — специфічний симптом, якого немає за жодного іншого захворювання хребта. Через 100–200 метрів після того, як людина починає йти, з’являються біль, тяжкість, слабкість або оніміння в ногах. Доводиться зупинятися. Якщо сісти або нахилитися вперед (наприклад, спертися на візок у супермаркеті) — біль швидко проходить. Можна йти далі. Потім ситуація повторюється. Згодом безпечна дистанція все більше скорочується.
Нахил уперед допомагає тому, що в такому положенні хребетний канал трохи розширюється, тиск на нерви знижується, і біль відступає. Саме тому багато пацієнтів воліють ходити, трохи зігнувшись.
До інших поширених клінічних проявів стенозу належать:
- біль у попереку, сідницях або стегнах, який посилюється під час стояння та ходьби та зникає в стані спокою;
- оніміння, поколювання або «мурашки» в ногах (одній або обох);
- слабкість у ногах — відчуття, що вони «підкошуються», важко піднятися сходами (частіше за стенозу поперекового відділу);
- за шийного стенозу — біль у шиї, оніміння в руках, незручність у пальцях, труднощі з дрібною моторикою;
- відчуття тяжкості та втоми в ногах після невеликої прогулянки;
- за грудного стенозу — біль і відчуття «обруча» навколо грудної клітки, а ще є можливим оніміння нижче рівня ураження.
Коли потрібно негайно звернутися до лікаря
Є ознаки, які потребують термінового звернення по медичну допомогу — бо це може бути синдром «кінського хвоста», що потребує екстреної операції:
- раптовий параліч або різка слабкість у ногах;
- порушення сечовипускання або дефекації (затримка або нетримання);
- оніміння промежини та внутрішньої поверхні стегон;
- гострий біль у хребті після падіння або травми.
Як діагностують стеноз хребта
Стеноз хребетного каналу неможливо діагностувати тільки за симптомами та оглядом — схожі ознаки мають судинні захворювання ніг, діабетична нейропатія, остеоартроз кульшових суглобів тощо. Потрібна інструментальна діагностика, золотим стандартом якої є магнітно-резонансна томографія.
Магнітно-резонансна томографія
МРТ хребта — найкращий метод для діагностики стенозу хребетного каналу. Вона показує стан спинного мозку, нервових корінців, міжхребцевих дисків і м’яких тканин. Найчастіше МРТ вибирають ще й тому, що під час створення детальних зображень усіх структур хребта в трьох площинах не використовують рентгенівського випромінювання.
За стенозу МРТ дає можливість:
- точно виміряти ступінь звуження хребетного каналу;
- оцінити стан спинного мозку — чи є ознаки його здавлення;
- точно визначити ступінь тяжкості здавлення;
- побачити, які нервові корінці уражені та наскільки;
- виявити супутні зміни — грижі дисків, кісти, пухлини;
- допомогти нейрохірургу спланувати операцію, якщо вона буде потрібна.
Комп’ютерна томографія
КТ хребта — детально візуалізує кісткові структури — остеофіти, розмір хребетного каналу, стан фасеткових суглобів. Її призначають за підозри на кісткові причини стенозу, коли МРТ проводити не можна (наприклад, через кардіостимулятор або металеві імпланти певних типів) або якщо потрібна швидка діагностика. Також КТ добре підходить для оцінювання результатів після операції на хребті.
Нерідко призначають обидва дослідження: КТ — для оцінювання кісток, МРТ — для оцінювання нервових структур і м’яких тканин. Разом вони дають повну картину та допомагають вибрати оптимальну тактику лікування стенозу хребта.
Рентгенографія
Рентген — перший крок діагностики. Показує загальний стан хребта, висоту дисків, наявність викривлень і зміщень хребців. Не виявляє ураження нервів, тому завжди його доповнюють МРТ або КТ.
Що буде, якщо не лікувати звуження спинномозкового каналу
Стеноз — це захворювання, що прогресує. Без лікування простір у каналі й далі зменшується, симптоми посилюються. Поступово людина починає все менше ходити, уникає будь-якої фізичної активності, якість життя різко гіршає. У важких випадках тривале здавлення нервів іноді призводить до незворотних неврологічних порушень — стійкого паралічу ніг або порушення функції тазових органів. Саме тому раннє виявлення та своєчасне лікування є дуже важливими.
Чи можна запобігти стенозу хребта
Повністю запобігти звуженню хребетного каналу вдається не завжди, оскільки це захворювання часто пов’язане з природним старінням організму та дегенеративними змінами тканин. Однак можна набагато уповільнити його розвиток, знизити ризик виникнення та зменшити симптоми, якщо вести правильний спосіб життя та дбати про здоров’я спини.
Запишіться на діагностику хребта, якщо вас турбує біль у спині, слабкість або оніміння в ногах — не відкладайте обстеження. МРТ або КТ хребта дасть можливість точно встановити діагноз і почати лікування вчасно. У нашому діагностичному центрі доступні МРТ 1,5 Т та КТ на 128 зрізів на апаратах Philips без довгих черг і з детальною розшифровкою.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. У разі появи симптомів зверніться до невролога або нейрохірурга.
Ціни на послуги
Поширені питання
Чим небезпечний стеноз хребетного каналу?
Стеноз хребетного каналу — це звуження просвіту каналу, що призводить до здавлення спинного мозку та/або нервових корінців. Небезпека залежить від відділу хребта, ступеня звуження та швидкості розвитку.
- Основні ризики: хронічний біль, оніміння, слабкість у кінцівках, порушення чутливості та рухових функцій.
- У важких випадках (особливо за шийного стенозу) — порушення дихання, параліч, нетримання сечі/калу, сексуальна дисфункція.
- Без лікування часто призводить до інвалідності, втрати працездатності та навіть летального результату (через компресію спинного мозку або судин).
Як болить спина за стенозу хребта?
Біль зазвичай виникає в поперековому відділі (найпоширеніший варіант) і має характерні особливості:
- Тягучий, тупий або пекучий біль у попереку, сідницях, стегнах, гомілках (часто двосторонній, іноді іррадіює в стопи).
- Класичний симптом — нейрогенна (переміжна) кульгавість: біль, оніміння або слабкість у ногах посилюються під час ходьби або тривалого стояння, проходять через 5–10 хвилин відпочинку (особливо якщо сісти або нахилитися вперед).
- Біль зменшується в положенні згинання хребта (поза «до візочка в магазині») і посилюється після розгинання.
- Можуть бути судоми, «ватні» ноги, відчуття холоду або поколювання. За шийного стенозу біль у шиї та руках, за грудного — менш виражений, але іноді оперізує.
Як швидко прогресує стеноз хребта?
Швидкість залежить від причини, способу життя, ваги та наявності лікування. Найчастіше (дегенеративний стеноз, пов’язаний із віком та остеохондрозом) захворювання прогресує повільно — симптоми наростають поступово впродовж місяців або років. Якщо є травма, патологія прогресує швидше.
Чи можна зупинити прогресування стенозу хребта?
Повністю зупинити дегенеративні зміни (розростання кісткової тканини, потовщення зв’язок) неможливо — це хронічний процес. Однак можна уповільнити прогресування та запобігти ускладненням. У цьому допоможуть:
- контроль ваги;
- відмова від куріння;
- регулярна ЛФК, плавання, ходьба;
- фізіотерапія;
- підтримання правильної постави.
ЗСЖ + консервативне лікування дають хороший ефект на ранніх стадіях.
Чи можна вилікувати стеноз хребта без операції?
Так, на ранніх і середніх стадіях (без вираженої неврологічної симптоматики) найчастіше симптоми успішно усувають консервативними методами:
- НПЗЗ, міорелаксанти, вітаміни групи В, судинні препарати;
- ЛФК, фізіотерапія, епідуральні блокади;
- масаж і кінезітерапія.
(План консервативного лікування складає лікар індивідуально для пацієнта.)
Повністю вилікувати стеноз (розширити канал) неможливо, але якість життя повертається до норми. За вираженого звуження просвіту або сильної компресії операція дуже часто немає ефективної альтернативи.
Чи можна жити нормальним життям зі стенозом?
Так, багато людей із діагностованим стенозом за правильного лікування та контролю ведуть повноцінне життя: працюють, займаються спортом (у розумних межах), подорожують. Головне — не запускати хворобу, виконувати рекомендації лікаря, робити ЛФК і стежити за вагою. Після успішної консервативної терапії або операції здебільшого пацієнти повертаються до активного способу життя.
Як краще спати за стенозу хребта?
Оптимальні пози та умови:
- поза ембріона (на боці з підтягнутими до живота колінами) — знімає навантаження з попереку та розширює канал;
- на спині з подушкою або валиком під колінами;
- матрац середньої жорсткості (ортопедичний, без провисання);
- подушка заввишки в ширину плеча (щоб шия була в нейтральному положенні).
Уникайте сну на животі та на занадто жорсткому/м’якому матраці.
Чи можна робити масаж за стенозу хребетного каналу?
Можна й часто корисно, але тільки лікувальний, щадний, виконаний фахівцем (не самостійно й не агресивний). Масаж знімає м’язовий спазм, покращує кровообіг, зміцнює м’язи та зменшує біль. Не можна його робити в гострому періоді сильного болю або під час мануальної терапії (ризик посилення компресії). Завжди погоджуйте проведення масажу із лікарем.
