Як діагностують спондилоартроз: від перших проявів болю в спині до точного діагнозу
Ви помічали, що вранці важко розігнутися, а після тривалого сидіння за комп’ютером спина ніби «костеніє»? Багато хто списує це на втому або вік. Проте звичний дискомфорт часто приховує спондилоартроз — одне з найпоширеніших захворювань хребта.
На думку експертів, ознаки спондилоартрозу є майже у 90 % людей старше за 60 років. Водночас треба розуміти, що артрозні зміни хребта починають розвиватися вже після 45 років — у чоловіків і жінок приблизно однаково часто. А іноді патологічні ознаки виявляють навіть у людей молодше 30 років.
Хороша новина в тому, що за своєчасної діагностики хвороба піддається контролю. Погана — на ранніх стадіях спондилоартроз майже не має симптомів, і без точної діагностики встановити правильний діагноз складно.
Що таке спондилоартроз
Хребет — це не просто стовп із кісток. Хребці з’єднані між собою невеликими суглобами, які називають фасетними (або дуговідростковими). Саме вони забезпечують гнучкість спини та дають змогу нахилятися, повертатися, згинатися.
Спондилоартроз — це дегенеративно-дистрофічне захворювання фасетних суглобів хребта. Простіше кажучи: хрящова прокладка в суглобі поступово стирається, кістка оголюється, починається запалення, і на краях хребців виростають кісткові «шипи» — остеофіти. У результаті рухи стають болючими, а хребет втрачає рухливість і гнучкість.
Захворювання разом з остеохондрозом є однією з найчастіших причин болю в спині та нерідко розвивається саме на його тлі.
Також спондилоартроз називають артрозом міжхребцевих суглобів, артрозом хребта і, у випадку, коли йдеться про міжхребцеві суглоби грудного відділу хребта (найрідкісніша локалізація) — дорсартрозом.
Причини спондилоартрозу: хто входить до групи ризику
Спондилоартроз — це не тільки «хвороба літніх людей». Є чинники, які істотно підвищують ймовірність її розвитку в молодих людей. Серед них:
- Сидяча робота (офісні працівники, водії, програмісти тощо) — тривале перебування в одній позі створює хронічне навантаження на фасетні суглоби.
- Фізична праця та спорт — особливо за односторонніх навантажень або ударних рухів (важка атлетика, біг по твердому покриттю).
- Надмірна вага (особливо в поєднанні з ендокринними порушеннями) — кожен зайвий кілограм збільшує тиск на хребет.
- Сколіоз і порушення постави — нерівномірне навантаження на суглоби пришвидшує їхнє зношування.
- Перенесені травми — навіть незначні підвивихи фасетних суглобів у нетренованих людей після різкого фізичного навантаження.
- Спадковість — якщо в батьків був артроз міжхребцевих фасетних суглобів, ризик його розвитку у вас набагато вищий.
Профілактика спондилоартрозу спрямована на зміцнення м’язового корсета спини, нормалізацію ваги та підтримання рухливості хребта.
Як проявляється спондилоартроз
Підступність спондилоартрозу полягає в тому, що на початковій стадії він часто не дає жодних симптомів. Хвороба «мовчить» роками, доки зміни не стають вираженими. Водночас попри це можна описати типову картину за стадіями.
Рання стадія
- Легкий біль або дискомфорт у певному відділі хребта після фізичного навантаження (за дорсартрозу тупі болі та дискомфорт у ділянці грудної клітки іноді помилково вважають болем у серці).
- Відчуття скутості вранці, яке проходить через 20–60 хвилин після того, як «розходишся».
- Невелике обмеження рухливості.
Середня стадія
- Біль посилюється під час руху, вщухає в спокої.
- Локальні больові точки за натискання на хребет.
- Типово: біль не поширюється нижче коліна — це важлива відмінність спондилоартрозу від грижі міжхребцевого диска із защемленням нерва.
Пізня стадія
- Біль стає постійним, є можливою іррадіація в сусідні ділянки.
- Наростає м’язова слабкість, оніміння, поколювання.
- З’являється значне обмеження рухливості.
Схожі симптоми мають і інші захворювання — грижа міжхребцевого диска, остеопороз, ревматоїдний артрит тощо. Тому встановити правильний діагноз тільки на підставі скарг неможливо, обов’язково потрібна інструментальна діагностика, яка дає можливість візуалізувати проблему.
Як діагностують спондилоартроз
Діагностика спондилоартрозу — це комплексний процес. Жоден метод сам по собі не дає повної картини. Розглянемо кожен етап встановлення діагнозу.
Клінічний огляд у лікаря
Усе починається з консультації невролога, ортопеда або ревматолога. Лікар:
- з’ясовує характер, локалізацію та тривалість болю;
- оцінює обсяг рухів хребта;
- перевіряє наявність неврологічних симптомів (порушення чутливості, рефлексів тощо);
- визначає больові точки за допомогою пальпації.
На підставі огляду лікар формує попередній діагноз і призначає інструментальне обстеження.
Рентгенографія
Рентген — традиційно перше обстеження за болів у спині. Це швидко, доступно та інформативно для виявлення помітних кісткових змін.
За спондилоартрозу рентген покаже:
- кісткові розростання — остеофіти («шипи» на краях хребців);
- звуження суглобових щілин фасетних суглобів;
- деформацію хребців;
- зміну висоти міжхребцевих дисків.
Однак рентген не бачить м’які тканини — хрящ, зв’язки, нервові корінці, міжхребцеві диски, а це означає, що на ранніх стадіях, коли хрящ тільки починає стоншуватися, а кісткові зміни ще мінімальні, рентгенівський знімок часто має цілком нормальний вигляд, без серйозних відхилень.
Магнітно-резонансна томографія
МРТ хребта — найінформативніший метод діагностики спондилоартрозу, особливо на ранніх і середніх стадіях.
Магнітно-резонансна томографія виявляє такі зміни, як-от:
- витончення хряща у фасетних суглобах — навіть на початковій стадії;
- запалення та набряк у ділянці суглобів (цього не виявляють ані рентген, ані КТ);
- випіт (рідина) у суглобовій порожнині;
- стан зв’язок, капсули суглобів та м’язів;
- міжхребцеві грижі та протрузії;
- компресію нервових корінців і спинного мозку;
- зміни в кістковому мозку хребців.
Саме МРТ дає можливість точно диференціювати спондилоартроз від грижі диска, стенозу хребетного каналу або запальних захворювань (наприклад, анкілозуючого спондиліту, який ще називають хворобою Бехтерева).
Крім того, якщо є потреба, МРТ виконують із контрастом — це підсилює видимість ділянок запалення та дає можливість ще точніше оцінити характер змін.
МРТ не використовує рентгенівське випромінювання, тому є безпечним для вагітних (з II триместру, за призначенням лікаря) і багаторазово застосовуваним.
Комп’ютерна томографія
КТ хребта є незамінною у випадках, коли потрібно детально оцінити саме кісткові зміни (особливо за запущених форм спондилоартрозу або під час підготовки до оперативного лікування захворювання).
Основними перевагами комп’ютерної томографії є:
- висока деталізація кісткової тканини: апарат створює зрізи >1 мм;
- точне оцінювання розмірів і форми остеофітів;
- візуалізація ступеня звуження суглобових щілин;
- можливість 3D-реконструкції — лікар бачить уражений сегмент хребта в об’ємі.
Водночас КТ гірше, ніж МРТ, відображає м’які тканини — хрящі, зв’язки, нерви, не фіксує запалення, набряк кісткового мозку та випіт у суглобі, використовує рентгенівське випромінення, яке навіть на сучасному апараті навантажує організм.
КТ призначають як альтернативу МРТ за наявності протипоказань до неї (кардіостимулятор, металеві імпланти певних типів, сильна клаустрофобія тощо), а також як доповнення до МРТ у складних випадках.
Ультразвукова діагностика
УЗД суглобів і хребта за спондилоартрозу застосовують рідше, ніж МРТ або КТ, але воно в деяких випадках є корисним:
- для оцінювання стану паравертебральних м’язів і м’яких тканин;
- під час динамічного спостереження за вираженістю запалення;
- як первинний скринінг.
У діагностичному центрі «RADI» УЗД, КТ та МРТ виконують на сучасних апаратах експертного рівня Philips — Ingenia Ambition S 1.5T (МРТ), Incisive CT Plus на 128 зрізів (КТ) та EPIQ Elite (УЗД).
Лабораторні аналізи
Аналізи крові за спондилоартрозу призначають не для підтвердження діагнозу (артроз — це не запальне захворювання в класичному розумінні), а для:
- виключення ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту та інших запальних патологій зі схожими симптомами;
- виявлення супутнього запального процесу;
- оцінювання загального стану перед призначенням лікування.
Радіоізотопне сканування (сцинтиграфія)
Цей метод застосовують у складних діагностичних випадках, коли потрібно точно визначити, чи є активне запалення в конкретному фасетному суглобі. Радіоактивний препарат накопичується в ділянках посиленого обміну речовин, що типово для запалення.
Діагностична блокада
Якщо лікар має сумніви в тому, що саме фасетні суглоби є джерелом болю, проводять тестову блокаду: вводять місцевий анестетик у ділянку підозрюваного суглоба. Якщо біль повністю проходить — це підтверджує діагноз. Така маніпуляція є одночасно діагностичною та лікувальною процедурою.
Чому важливо не відкладати діагностику болю в спині
Спондилоартроз прогресує повільно — це створює хибне відчуття, що «встигну розібратися пізніше». Проте саме це і є головною небезпекою.
На 1–2 стадії захворювання добре піддається консервативному лікуванню: фізіотерапія, лікувальна фізкультура, медикаментозна терапія. На пізніх стадіях, коли суглоб уже є помітно зруйнованим, а хребетний канал звуженим — лікування спондилоартрозу стає значно складнішим і тривалішим.
Крім того, за несвоєчасної діагностики спондилоартроз шийного відділу іноді призводить до здавлення хребетної артерії, що проявляється головними болями, запамороченням і порушеннями координації. І це не єдине серйозне ускладнення спондилоартрозу. Також за різних локалізацій без лікування він призводить до стенозу хребетного каналу, здавлення нервових корінців (радикулопатії), утворення гриж, м’язово-тонічного синдрому, стійкого обмеження рухливості хребта та інших проблем.
Що робити, якщо болить спина
Якщо ви впізнали себе в описаних симптомах, ось конкретний план дій:
- Запишіться на консультацію до невролога або ортопеда. Лікар оцінить симптоми та призначить потрібний обсяг обстеження.
- Пройдіть МРТ хребта (того відділу, який турбує — шийного, грудного або поперекового). Це найінформативніший перший крок.
- За потреби лікар доповнить обстеження КТ або лабораторними тестами.
- Не займайтеся самолікуванням — знеболювальні препарати знімають симптом, але не зупиняють прогресування хвороби.
У нашому діагностичному центрі ви можете пройти повний спектр інформативних досліджень здоров’я хребта — МРТ та КТ на сучасних апаратах із високою роздільною здатністю. Ми працюємо для жителів України, цінуємо ваш час і розуміємо, як важливо швидко отримати точну відповідь. Запишіться на обстеження онлайн або телефоном — зробіть перший крок до ясності та життя без скутості рухів і болю.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. За наявності симптомів зверніться до фахівця.
Ціни на послуги
Поширені питання
Чи можна робити масаж за спондилоартрозу?
Так, можна, але з важливими застереженнями:
- не під час загострення (біль, гостре запалення, стан гіршає);
- тільки за призначенням лікаря (невролога, ортопеда або вертебролога) після обстеження;
- перевагу варто надавати лікувальному масажу (розслаблювальному, що покращує кровообіг, знімає м’язовий спазм), а не агресивному або мануальній терапії без контролю.
Масаж допомагає зменшити біль, поліпшити рухливість і кровопостачання, але він є допоміжним методом у комплексі з ЛФК, фізіотерапією та медикаментами. Самомасаж або процедури в неспеціаліста можуть нашкодити. За деяких супутніх проблем хребта є протипоказання до масажу.
Чи можна повністю вилікувати артроз хребта?
Ні, повністю вилікувати (відновити хрящ і суглоби) немає можливості — це хронічне дегенеративне захворювання, як і артроз інших суглобів.
Однак:
- можна значно уповільнити прогресування;
- усунути або помітно зменшити симптоми (біль, скутість тощо);
- зберегти хорошу якість життя на довгі роки.
Основне лікування — консервативне: ЛФК для зміцнення м’язового корсета, контроль ваги, фізіотерапія, медикаментозна терапія (якщо є потреба). У рідкісних випадках (виражений стеноз, сильна компресія тощо) — операція.
Чим раніше розпочати комплексну терапію, тим кращий результат.
Який вигляд має спондилоартроз на МРТ та КТ?
На знімках КТ (краще візуалізує кісткові структури) можна побачити:
- звуження суглобової щілини фасетних суглобів;
- субхондральний склероз (ущільнення кістки під хрящем);
- остеофіти (кісткові розростання, «шипи»);
- гіпертрофію (збільшення) суглобових відростків;
- іноді — субхондральні кісти.
На МРТ (краще показує м’які тканини, хрящ, набряк і запалення):
- витончення/втрату суглобового хряща;
- випіт (рідину) у суглобі, синовіт (запалення синовіальної оболонки);
- набряк кісткового мозку в субхондральній ділянці;
- гіпертрофію фасеток, остеофіти, іноді — кісти або потовщення жовтої зв’язки;
- вплив на спинномозковий канал або форамени (стеноз).
КТ точніше оцінює ступінь кісткових змін, МРТ — запалення та м’якотканинні компоненти.
Як швидко прогресує спондилоартроз?
Швидкість прогресування є індивідуальною та залежить від багатьох чинників:
- вік (після 40–50 років захворювання прогресує швидше);
- генетика;
- надмірна вага;
- перевантаження (важка фізична праця, спорт без контролю);
- супутні остеохондроз, порушення постави, слабкість м’язів спини;
- перенесені травми тощо.
У когось зміни мінімальні й майже не прогресують десятиліттями за правильного способу життя, в інших (особливо в людей з ожирінням і гіподинамією) — захворювання переходить у 3–4 стадію з вираженими остеофітами та обмеженням рухливості за кілька років.
Регулярна ЛФК, контроль ваги та правильна рухова активність істотно уповільнюють прогресування.
Чим відрізняється спондилоартроз від остеохондрозу?
Спондилоартроз уражає фасетні суглоби між хребцями, що призводить до витончення суглобового хряща, остеофітів, гіпертрофії відростків і склерозу, а остеохондроз — міжхребцеві диски (хрящ, фіброзне кільце, пульпозне ядро), знижуючи їхню висоту, спричиняючи протрузії, грижі та дегідратацію. Головний механізм спондилоартрозу — дегенерація дрібних суглобів хребта (як артроз коліна або таза), а остеохондрозу — дегенерація «амортизатора» хребта. За симптомами ці два стани дуже важко відрізнити ще й тому, що на практиці вони часто супроводжують та підсилюють один одного — як частина єдиного дегенеративного процесу хребта.
