Які методи діагностики застосовують у разі підозри на ліпосаркому
Ви виявили невелике ущільнення під шкірою, наприклад на стегні або в ділянці живота, воно не болить, росте повільно — і ви списуєте все на звичайну жирову грудочку (ліпому). Саме так найчастіше починається історія з ліпосаркомою — злоякісною пухлиною жирової тканини, яка маскується під доброякісне утворення. Саркоми м’яких тканин загалом становлять приблизно 1–2 % усіх онкологій, тобто вона досить рідкісна, але це не підстава ігнорувати тривожні симптоми. У цій статті поговоримо про основні симптоми ліпосаркоми та про те, як її вчасно виявити.
Що таке ліпосаркома та чому про неї важливо знати
Ліпосаркома — це рідкісний, але серйозний вид раку. Вона входить до групи сарком м’яких тканин і посідає серед них друге місце за поширеністю. На думку експертів, на частку ліпосарком припадає орієнтовно 18 % усіх злоякісних пухлин м’яких тканин. Пік захворюваності — вік 50–60 років. За цих умов чоловіки хворіють частіше за жінок. У дітей ця пухлина трапляється дуже рідко.
На ранніх стадіях ліпосаркома майже ніяк себе не проявляє. Немає болю, немає температури, немає слабкості. Пухлина зростає повільно та непомітно, поки не досягає значних розмірів — іноді понад 20 сантиметрів. Саме тому своєчасна та точна діагностика є вирішальною в прогнозі лікування.
Точні причини розвитку ліпосаркоми до кінця не вивчені, але вона часто виникає через генетичні аномалії хромосом. Основні чинники ризику включають генетичну схильність, раніше перенесену променеву терапію, травми, контакт із канцерогенами та наявність нейрофіброматозу.
Із цієї ж причини — недостатньої вивченості — наразі немає специфічних методів профілактики утворення ліпосарком.
Коли треба занепокоїтись: перші ознаки ліпосаркоми
Насамперед розберемося, які саме симптоми мають спонукати звернутися до лікаря найближчим часом, а потім уже перейдемо до методів діагностики.
Зверніться до фахівця, якщо ви помітили:
- безболісне ущільнення або пухлину в ділянці стегна, живота, плеча або сідниць, яка повільно збільшується;
- швидке збільшення раніше стабільного утворення;
- відчуття тиску або тяжкості в животі без зрозумілої причини;
- порушення роботи кишківника або утруднене сечовипускання (цей симптом часто трапляється за пухлин у черевній порожнині);
- незрозумілу втрату ваги в поєднанні з перерахованими симптомами.
Немає можливості відрізнити ліпосаркому від доброякісної жирової пухлини самостійно: ні за зовнішніми характеристиками, ні на дотик. Тільки точна діагностика дає точну відповідь і детальну інформацію для лікування.
Які методи діагностики застосовують у разі підозри на ліпосаркому
Діагностика в разі підозри на ліпосаркому — це не один аналіз, а поетапний процес. Лікарі послідовно використовують кілька методів, кожен із яких надає свою, незамінну інформацію. Розглянемо кожен із них.
Ультразвукова діагностика
УЗД м’яких тканин — це перший і найбільш доступний метод, з якого зазвичай починають діагностику ліпосаркоми. Завдяки звуковим хвилям лікар отримує зображення утворення в режимі реального часу. УЗД показує:
- розміри та форму утворення;
- структуру новоутворення (однорідна чи неоднорідна);
- наявність перегородок, кіст або щільних включень усередині пухлини;
- кровопостачання пухлини (завдяки доплерівському режиму);
- стан лімфатичних вузлів і внутрішніх органів.
Ультразвукова діагностика — це швидкий, безпечний і недорогий метод. Він не використовує рентгенівське випромінювання, тому його можна застосовувати багаторазово. Особливо вона ефективна за поверхнево розташованих пухлин.
УЗД має меншу інформативність за глибоко локалізованих пухлин (наприклад, у заочеревинному просторі). У таких випадках потрібні КТ або МРТ. Крім того, ультразвук не має можливості остаточно підтвердити або спростувати онкологію.
Нерідко ліпосаркому виявляють випадково — під час УЗД, призначеного зовсім з іншої причини. Це підкреслює важливість регулярних профілактичних обстежень.
Комп’ютерна томографія
КТ (зокрема м’яких тканин шиї) — це рентгенівське дослідження, яке створює пошарові зрізи тіла з високою деталізацією. Вона є особливо корисною, коли потрібно оцінити пухлини в черевній порожнині, грудній клітці та заочеревинному просторі. За ліпосаркоми комп’ютерна томографія показує:
- точну локалізацію пухлини та її вплив на сусідні структури;
- структуру утворення (жирові, щільні та змішані ділянки);
- ознаки проростання в навколишні тканини або судини;
- стан лімфатичних вузлів;
- наявність метастазів у легенях, печінці та інших органах.
КТ із контрастним підсиленням (коли пацієнту вводять спеціальну речовину внутрішньовенно) набагато підвищує інформативність дослідження. Контраст накопичується в пухлині інакше, ніж у здорових тканинах, що дає можливість чіткіше окреслити її межі та виявити метастази.
На КТ-знімках різні типи ліпосарком мають різний вигляд (це пов’язано з їхньою будовою та ступенем злоякісності — чим більше жиру, тим нижчий ризик):
- Високодиференційована ліпосаркома схожа на звичайну жирову тканину (має низьку щільність, як у жиру), у ній видно тонкі перетинки або невеликі вузли, росте повільно, часто її важко відрізнити від ліпоми.
- Міксоїдна ліпосаркома містить багато слизоподібного (рідкого) компонента, має менш «жировий» вигляд на КТ, неоднорідну структуру, після контрасту помірно накопичує препарат.
- Дедиференційована ліпосаркома поєднує жирову та щільну (нежирову) тканину, у ній видно ділянки жиру та щільні вузли поруч, і вона має ознаки агресивнішого перебігу.
- Плеоморфна ліпосаркома — найагресивніший тип: майже не містить жиру, має щільніший і неоднорідний вигляд, і часто ділянки некрозу (відмирання тканин).
Попри те, що КТ оцінює щільність і структуру утворення, точний тип ліпосаркоми можна встановити та найчастіше встановлюють не за її результатами — потрібне гістологічне дослідження (лабораторний аналіз тканини).
КТ є методом вибору для пошуку метастазів у легенях — саме туди найчастіше метастазують міксоїдні та поліморфні форми ліпосаркоми.
Магнітно-резонансна томографія
МРТ м’яких тканин — це найінформативніший метод для дослідження м’якотканинних утворень. Не випадково фахівці називають його «золотим стандартом» у діагностиці ліпосарком та інших пухлин м’яких тканин.
На відміну від КТ, МРТ не використовує рентгенівське випромінювання. Основа методу — вплив магнітного поля та радіохвиль на атоми водню в організмі людини. Це робить її безпечною для багаторазового використання. Тобто магнітно-резонансну томографію можна застосовувати як для первинної діагностики, так і для контролю за перебігом лікування.
У разі підозри на ліпосаркому під час МРТ оцінюють:
- точні розміри пухлини та її межі;
- ступінь проростання в м’язи, судини та нерви;
- структуру пухлини (співвідношення жирової та нежирової тканини, ділянки некрозу або крововиливів);
- зв’язок із великими судинами (це дуже важливо для планування операції);
- набряклість навколишніх тканин (як ознака агресивного росту).
На МРТ-зображеннях (у режимі Т1 і Т2) ліпосаркома дає різний сигнал, залежно від свого гістологічного типу. Високодиференційовані ліпосаркоми містять багато жирової тканини та добре видні в Т1-режимі (як і звичайна жирова клітковина), а низькодиференційовані та міксоїдні форми дають інший, нижчий, характер сигналу. На Т2 — навпаки.
МРТ із контрастуванням застосовують для оцінювання кровопостачання пухлини та виявлення метастазів у головному мозку та інших органах.
МРТ дає можливість побачити те, що на КТ можна не помітити: наприклад, тонкі прошарки між пухлиною та нервовим стовбуром або ступінь інвазії в м’язи.
Біопсія
Біопсія — єдиний спосіб встановити остаточний діагноз. Ані УЗД, ані КТ, ані МРТ не можуть дати 100 % точну відповідь на питання: чи є пухлина злоякісною.
Є кілька видів біопсії:
- Тонкоголкова (пункційна) біопсія — виконують тонкою голкою під контролем УЗД. Малоінвазивна процедура з низьким ризиком ускладнень. Однак приблизно 20 % пацієнтів потребують повторної біопсії через невелику кількість отриманого матеріалу.
- Трепан-біопсія — товстіша голка дає можливість здобути «стовпчик» тканини, що значно підвищує інформативність дослідження.
- Інцизійна біопсія — хірургічне висічення невеликого фрагмента пухлини. Її застосовують у випадках, коли інших видів біопсії недостатньо.
Біоптат передають на гістологічне дослідження (вивчення клітин під мікроскопом), імуногістохімію (для уточнення типу та агресивності пухлини) та/або молекулярно-генетичне дослідження (виявлення типових генетичних мутацій — цей аналіз є важливим для підбору таргетної терапії та оцінювання прогнозу лікування ліпосаркоми). Яке саме дослідження потрібне — визначає лікар, індивідуально оцінюючи клінічну ситуацію кожного пацієнта.
У діагностичному центрі «RADI» УЗД, КТ та МРТ м’яких тканин виконують на сучасних апаратах експертного рівня Philips — Ingenia Ambition S 1.5T (МРТ), Incisive CT Plus на 128 зрізів (КТ) та EPIQ Elite (УЗД).
Додаткові методи
За низькодиференційованих (агресивних) форм ліпосаркои або в разі підозри на метастази іноді призначають:
- ПЕТ-КТ (позитронно-емісійна томографія) — високоточний метод, який виявляє клітини, що активно діляться, за їхнім посиленим поглинанням глюкози. Це дає можливість виявити метастази розміром від 1,5–2 мм там, де КТ і МРТ ще нічого не показують.
- Сцинтиграфія кісток — застосовують у разі підозри на метастази в кістковій тканині.
Як працюють методи в комплексі: реальна схема діагностики
На практиці обстеження в разі підозри на ліпосаркому має такий вигляд, як-от:
- Первинне звернення до хірурга або онколога → огляд, пальпація, скерування на інструментальну діагностику.
- УЗД м’яких тканин → первинне оцінювання утворення.
- МРТ ураженої ділянки (частіше з контрастом) → детальне оцінювання пухлини, її меж та взаємодії з навколишніми структурами.
- КТ грудної клітки та черевної порожнини → пошук метастазів.
- Біопсія → морфологічна верифікація діагнозу.
- Лабораторні дослідження (гістологія, імуногістохімія, генетика) → уточнення типу пухлини та вибір тактики лікування.
- ПЕТ-КТ / сцинтиграфія (за потреби) → повне стадіювання процесу.
Кожен етап цього ланцюжка є важливим. Пропустити будь-яку ланку — означає ухвалити рішення про лікування ліпосаркоми без повної картини захворювання.
Чому з ліпосаркомою важливо не зволікати
Підступність ліпосаркоми — її «тихий» початок. Пацієнти нерідко роками живуть із пухлиною, думаючи, що це звичайна ліпома. Тим часом пухлина росте, і лікувати її стає складніше. Чим раніше виявлено ліпосаркому — тим кращий прогноз. Високодиференційовані форми, виявлені на ранніх стадіях, добре піддаються хірургічному лікуванню. Низькодиференційовані та запущені пухлини потребують комбінованого підходу — операції, хімієтерапії та променевої терапії — з менш передбачуваним результатом.
Не відкладайте візит до лікаря, якщо помітили будь-яке нове ущільнення в м’яких тканинах, яке повільно, але неухильно збільшується.
Наші фахівці мають досвід у променевій діагностиці онкологічних захворювань і допоможуть здобути максимально інформативний результат дослідження з докладним висновком. Якщо буде потреба, ми підкажемо, куди звернутися з результатами для консультації онколога. Запишіться на консультацію або дослідження — це перший крок до спокою та здоров’я.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. За наявності тривожних симптомів зверніться до фахівця.
Ціни на послуги
Поширені питання
У чому різниця між саркомою та ліпосаркомою?
Це співвідношення «загального» та «окремого».
Саркома — це загальна назва злоякісних пухлин, що виникають зі сполучної тканини (м’язів, кісток, жирової, хрящової тканини тощо). Саркоми м’яких тканин, включно з ліпосаркомою та рабдоміосаркомою, мають несприятливий прогноз, насамперед через схильність до раннього метастазування.
Ліпосаркома — це конкретний вид саркоми, злоякісне новоутворення з групи мезенхімальних пухлин, що розвивається з ліпобластів (молодих жирових клітин), зазвичай локалізується в міжм’язовому просторі, рідше — у підшкірній жировій клітковині. За поширеністю посідає друге місце серед злоякісних пухлин м’яких тканин, після фібросаркоми.
Отже, усі ліпосаркоми — саркоми, але не всі саркоми — ліпосаркоми.
Як швидко зростає ліпосаркома?
Швидкість зростання повністю залежить від типу пухлини:
- Високодиференційовані пухлини зростають повільно та мають порівняно сприятливий перебіг. Через це їх нерідко виявляють випадково, коли вони вже досягли значних розмірів.
- У разі низькодиференційованої ліпосаркоми прогноз гірше, оскільки для неї характерне швидке зростання, а метастазування відбувається як лімфогенним, так і гематогенним шляхом.
- Малодиференційовані пухлини (міксоматозні) зростають швидко та впродовж короткого проміжку часу досягають великих розмірів.
- Пацієнти, у яких є недиференційована ліпосаркома, можуть описувати, що в них зовсім недавно з’явився біль, і говорити про швидке зростання утворення, яке вже було тривалий час.
Однак «повільно» або «швидко» — не дає точності в діагностиці. Злоякісність і агресивність пухлини визначається гістологічним типом, який встановлюється тільки за допомогою біопсії.
Чи можна візуально відрізнити ліпому від ліпосаркоми?
Ні, візуально та під час пальпації зробити це дуже складно. Під час огляду та пальпації ліпосаркома є м’яко-еластичною, округлою, дольчастою, безболісною, відокремленою від прилеглих тканин пухлиною, яка вкрита незміненою шкірою. Проте специфічних ознак, які дають можливість точно сказати, що це саме ліпосаркома, а не якась інша пухлина, немає, що часто ускладнює ранню діагностику. Опосередковано занепокоїти мають:
- швидке зростання утворення або зміна його форми;
- розмір утворення понад 5 см;
- поява болю або обмеження рухливості кінцівки.
Основна інструментальна відмінність — наявність активного кровотоку в тканині ліпосаркоми, тоді як майже всі види ліпом мають рівномірну структуру без кровотоку. Остаточний діагноз встановлюється тільки за результатами біопсії.
Скільки живуть із ліпосаркомою?
Загальна 5-річна виживаність становить орієнтовно 58,9 % після комплексного лікування. Рецидиви виникають у 36,4 % випадків, метастази — у 31,8 %.
Прогноз сильно залежить від типу та стадії:
- Повне одужання спостерігається приблизно у 70 % дітей та 50 % дорослих.
- Пацієнти з ранніми стадіями ліпосаркоми мають вищий відсоток виживаності впродовж п’яти років, якщо порівняти з пізніми стадіями. Водночас навіть після успішного лікування є ризик повторної появи пухлини.
- Низькодиференційовані ліпосаркоми мають гірший прогноз і потребують складнішого комплексного лікування.
