Проблеми із зором

МРТ у разі проблем із зором

Ви помітили, що зір погіршився, з’явилися «сліпі плями» в полі зору або почали бачити подвійне зображення? Офтальмолог провів обстеження та сказав, що з очима все добре, але проблеми із зором залишилися? У таких випадках є можливість, що причина порушення зору не в очах, а в мозку — у зорових шляхах, які передають і обробляють інформацію від очей. І тут незамінним інструментом виявлення захворювань зорової системи стає магнітно-резонансна томографія. У цій статті розберемося, коли проблеми із зором вимагають обстеження головного мозку, які є стани, що спричиняють проблеми із зором, які захворювання виявляє МРТ і чому цей метод стає золотим стандартом нейроофтальмологічної діагностики.

Статистика порушень зору, яка змушує задуматися

  • Глаукома та нейродегенеративні зміни — на думку експертів, тільки в Європі ці патології зору є у 12,3 млн осіб, і багато хто з них не має встановленого діагнозу. Деякі захворювання очей, включно з глаукомою та віковою макулярною дегенерацію, можуть бути частиною більш загального неврологічного або нейродегенеративного розладу, який зачіпає мозок, а не тільки зорові функції.
  • Неврит зорового нерва — у 60–80 % пацієнтів із невритом зорового нерва виявляють зміни сигналу зорового нерва на МРТ, що робить метод критично важливим для підтвердження діагнозу.
  • Пухлини мозку й порушення зорової функції — у 88,9 % пацієнтів із внутрішньочерепними пухлинами першими симптомами були порушення зору — наприклад, зниження гостроти зору, минущі затуманення зору або дефекти полів зору. Середня тривалість між початком зорових розладів і діагностикою внутрішньочерепної пухлини склала 9,8±18 місяців (діапазон від 3 днів до 6 років). Тому дуже важливо уважно ставитися до проблем із зором, навіть до найнезначніших.

У Західній Європі понад 8,5 млн осіб страждають від помірної та тяжкої втрати зору через рефракційні порушення. У Східній Європі найвища поширеність проблем із зором: у 2020 році майже 7,5 % населення мали порушення зору поблизу (далекозорість), 3,6 % — помірну та важку втрату зору, і 2 % — легке порушення зору.

Як працює зорова система людини

Щоб зрозуміти, навіщо під час проблем із зором потрібна МРТ мозку, важливо уявляти, як влаштована зорова система. Вона складається з декількох послідовних ланок:

  • Око — перетворює світлові сигнали в нервові імпульси.
  • Зоровий нерв — передає інформацію від ока до мозку (це фактично частина мозку, винесена назовні).
  • Зоровий перехрест (хіазма) — місце, де частина волокон зорових нервів переходить на протилежну сторону.
  • Зорові тракти — продовження зорових шляхів після хіазми.
  • Латеральні колінчасті тіла — проміжна станція обробки інформації.
  • Зорова променистість — волокна, що йдуть до зорової кори.
  • Зорова кора (потилична частка) — тут відбувається остаточна обробка зорової інформації та формування образів.

Пошкодження на будь-якому із цих рівнів має можливість призвести до порушень зору, але характер очних порушень буде різним.

Симптоми порушень зору: коли потрібно задуматися про нейровізуалізацію

Є можливість, що діагностика зорових порушень за допомогою МРТ знадобиться, якщо ви почали помічати такі тривожні ознаки, як:

  • Раптова втрата зору на одне око з болем під час руху оком — класичний симптом невриту зорового нерва. Типовий неврит зорового нерва спричиняє біль в орбіті (90 %), який часто посилюється під час рухів ока й супроводжується втратою зору.
  • Двоїння в очах — іноді вказує на ураження черепних нервів, що контролюють рухи очей, або на об'ємне утворення в мозку.
  • Втрата половини поля зору — коли в обох очах випадає одна й та ж половина поля зору (наприклад, права). Це характерно для уражень зорових шляхів після хіазми.
  • Прогресуюче погіршення зору за нормальних очей — якщо офтальмолог не знаходить причини порушення зору під час огляду очей, проблема іноді прихована в зорових шляхах або корі мозку.
  • Зміни зору з головними болями — особливо якщо головні болі посилюються вранці, під час нахилів або кашлю. Є можливість, що це вказує на підвищення внутрішньочерепного тиску.
  • Зорові галюцинації — поява спалахів світла, кольорових плям або складних зорових образів іноді є ознакою епілептичної активності в зоровій корі або пухлини.
  • Тимчасове затуманення зору — короткочасна втрата зору, коли стан нормалізується через кілька секунд або хвилин, іноді вказує на набряк зорового нерва через підвищений внутрішньочерепний тиск.

До специфічних патернів зорових порушень належать:

  • Випадання скроневих половин полів зору в обох очах — характерне для пухлин гіпофіза або у ділянці хіазми.
  • Квадрантні дефекти (випадання чверті поля зору) — можуть вказувати на вогнищеве ураження зорової променистості або кори.
  • Концентричне звуження полів зору — іноді виникає в разі глаукоми, але також трапляється під час деяких неврологічних захворювань.

МРТ у діагностиці зорових порушень

МРТ — це золотий стандарт візуалізації зорових шляхів і структур мозку, пов'язаних із зором. На відміну від КТ, магнітно-резонансна томографія:

  • не використовує іонізуюче випромінювання;
  • забезпечує чудовий контраст м'яких тканин;
  • дає можливість бачити зорові нерви на всій їхній довжині;
  • виявляє запальні зміни (набряк, демієлінізацію тощо);
  • розрізняє різні типи патологічних тканин;
  • має можливість оцінити функціональний стан тканин.

Для повноцінного оцінювання зорової системи використовують МРТ орбіт (найчастіше з контрастом) і МРТ головного мозку (зокрема з контрастом — для кращої візуалізації активних вогнищ запалення та судин).

Додатковими методами під час діагностики поширених порушень зору є:

  • МР-ангіографія для оцінювання судин;
  • МР-спектроскопія для характеристики пухлин;
  • функціональна МРТ для оцінювання зорової кори.

Під час діагностики проблем із зором на МРТ можуть виявити розсіяний склероз, оптиомієліт, пухлини зорових шляхів і мозку (наприклад, гліому зорового нерва, менінгіому оболонки зорового нерва, аденому гіпофіза, краніофарингіому (пухлина в ділянці гіпофіза та хіазми), пухлини потиличної частки), ішемічну оптичну нейропатію, ідіопатичну внутрішньочерепну гіпертензію, інсульт у зоровій корі, травматичну оптичну нейропатію (найчастіше після ЧМТ).

Особливо важливою МРТ у разі проблем із зором є за:

  • раптової втрати зору на одне або обидва ока — це є поширеним симптомом інсульту в зоровій корі, гострого невриту зорового нерва, здавлення зорових шляхів пухлиною або гематомою, тромбозу кавернозного синуса;
  • прогресуючої втрати зору — повільне погіршення зору вимагає виключення повільно зростаючих пухлин, хронічної компресії зорових шляхів, нейродегенеративних захворювань;
  • незрозумілої втрати зору в дітей — важливо не пропустити гліому зорового нерва, краніофарингіому, гідроцефалію, вроджені аномалії.

Магнітно-резонансна томографія в разі проблем із зором допомагає:

  • визначити тактику лікування (зокрема вибрати дозу кортикостероїдів, якщо вони потрібні, і призначити проведення операції);
  • оцінити ризик розвитку розсіяного склерозу та інших захворювань, за яких порушення зору — тільки симптом;
  • планувати профілактичне лікування за високих ризиків патології (з-поміж іншого — невриту зорового нерва);
  • оцінити прогноз на лікування порушень зору та інших патологій;
  • контролювати ефективність лікування;
  • оцінити стан зорових нервів і головного мозку;
  • виключити патології, які не пов'язані із зоровою системою та ін.

Не відкладайте обстеження в разі виникнення тривожних симптомів, іноді це коштує життя. У разі проблем із зором з незрозумілої причини обов'язково потрібна консультація фахівця (бажано — нейроофтальмолога), який визначить потребу в МРТ і правильний протокол дослідження.

МРТ + огляд фахівцем = точний діагноз — результати інструментальних досліджень за порушень зорової функції завжди мають інтерпретуватися в контексті клінічних симптомів. Деякі знахідки на МРТ можуть бути випадковими й не пов'язаними зі скаргами пацієнта.

МРТ у разі проблем із зором — це не рутинне дослідження, але в певних ситуаціях воно стає незамінним діагностичним інструментом. Сучасна магнітно-резонансна томографія дає можливість:

  • візуалізувати весь зоровий шлях від ока до кори мозку;
  • виявляти запальні, пухлинні та судинні зміни;
  • прогнозувати розвиток захворювань;
  • планувати лікування та контролювати його ефективність.

Тому, якщо у вас з'явилися незрозумілі проблеми із зором, особливо супроводжувані неврологічними симптомами — не чекайте, коли вони пройдуть самі по собі. Порадьтеся з лікарем, можливо, що ваші скарги — це пряме показання для проведення МРТ у разі проблем із зором. Своєчасна діагностика в деяких випадках не тільки зберігає зір, але й рятує життя.

У діагностичному центрі «RADI» можна пройти МРТ головного мозку та орбіт на сучасному обладнанні експертного класу. Наші фахівці використовують спеціалізовані протоколи для оцінювання зорової системи та надають детальні висновки для ваших лікарів.

Запишіться на МРТ-діагностику вже сьогодні — ваш зір потребує уваги та професійного підходу!

Поширені питання

Які частини мозку відповідають за зір?

Зір забезпечує потилична частка мозку. Сітківка передає сигнали в латеральне коліноподібне тіло таламуса, потім у первинну зорову кору (V1), де формується базове зображення. У ділянках V2–V5 відбувається розпізнавання форми, кольору й руху. Додатковими відділами головного мозку, що відповідають за зір, є тім’яна частка (бере участь в обробці просторової інформації про розташування об’єктів («де?») дорсальним шляхом), скронева частка (відповідає за розпізнавання об’єктів і форм («що?») вентральним шляхом) і лобові частки (поєднують всю зорову інформацію з даними від інших органів чуття).

Чи є КТ альтернативою МРТ за виявлення проблем із зором?

КТ не є повною альтернативою МРТ під час діагностики проблем із зором. МРТ є кращим варіантом, оскільки краще візуалізує:

  • зорові нерви та хіазму;
  • зорові шляхи та потиличну частку;
  • запалення, демієлінізацію (наприклад, за невриту зорового нерва й розсіяного склерозу);
  • пухлини й судинні порушення м'яких тканин.

Комп'ютерну томографію використовують, коли потрібно:

  • швидко виключити травму, включно з переломами орбіт;
  • виявити гострий крововилив;
  • оцінити кісткові структури або наявність стороннього тіла.

У разі порушень зору частіше призначають МРТ, а КТ — тільки в специфічних ситуаціях. Для точного вибору методу потрібен лікар-офтальмолог або невролог.

Чи є можливість, що зір гіршає через остеохондроз у шийному відділі?

Зв'язок шийного остеохондрозу й погіршення зору не є прямим, але можливі непрямі симптоми. Іноді це відбувається за:

  • напруження м'язів і спазмів судин, які можуть спричиняти головний біль, шум у голові, короткочасне затуманення зору;
  • подразнення симпатичних нервів — можливі мушки, двоїння, відчуття «піску» в очах.

Важливо розуміти:

  • постійне зниження зору не пояснюється одним остеохондрозом;
  • більш часті причини — офтальмологічні (міопія, катаракта, глаукома), неврологічні або судинні порушення.

Негайно зверніться до лікаря, якщо у вас раптова втрата зору, сильний біль в оці, випадання полів зору, двоїння, що супроводжується слабкістю або онімінням. Оптимально звернутися до офтальмолога для перевірки очей і до невролога / ортопеда для оцінювання шийного відділу.