Пієлонефрит

Як діагностують пієлонефрит

Пієлонефрит — це запальне захворювання нирок, за якого уражається ниркова тканина та чашково-мискова система. Хвороба може протікати гостро, з підвищенням температури та болем у попереку, або малопомітно, переходячи в хронічну форму. В обох випадках є важливим вчасно встановити діагноз, щоб уникнути ускладнень. На думку експертів ВООЗ, хвороби нирок належать до десятки найпоширеніших інфекційних патологій. Пієлонефрит діагностують приблизно у 5–7 % дорослого населення, водночас жінки страждають ним у 6 разів частіше, ніж чоловіки. У дітей хвороба посідає друге місце після респіраторних інфекцій. Ці цифри підкреслюють, що рання діагностика пієлонефриту має вирішальне значення для збереження функції нирок. Тому в цій статті поговоримо про те, як діагностувати пієлонефрит і чому він з'являється.

Коли варто запідозрити пієлонефрит

Іноді хвороба розвивається раптово (гострий пієлонефрит), але частіше — поступово. Звернутися до лікаря варто за таких симптомів пієлонефриту, як:

  • біль або важкість у попереку з одного або обох боків;
  • підвищення температури, озноб, пітливість;
  • слабкість, нудота, зниження апетиту;
  • пришвидшене або болісне сечовипускання;
  • помутніння сечі, неприємний запах, осад.

Ці ознаки неспецифічні. Подібні симптоми можуть бути під час циститу, каменів у нирках, гінекологічних або урологічних запаленнях. Тому визначити точну причину без обстеження неможливо.

Головна причина пієлонефриту — бактеріальна інфекція, найчастіше кишкова паличка. Крім того, розвитку хвороби сприяють переохолодження, ослаблений імунітет, порушення відтоку сечі та хронічні інфекції сечових шляхів.

Розрізняють гострий і хронічний пієлонефрит — форми захворювання, за яких може бути різний перебіг, що вимагає різного підходу до лікування.

Як лікар встановлює попередній діагноз «пієлонефрит»

Перший етап — консультація нефролога або уролога. Лікар проводить:

  • збір анамнезу: коли з'явилися симптоми, чи були переохолодження, інфекції сечовивідних шляхів, хронічні захворювання;
  • фізикальний огляд — вимірювання температури та тиску, пальпація ділянки нирок, а також перевірка симптому Пастернацького (болючість під час легкого постукування по попереку).

На цьому етапі формується попередній висновок і призначаються аналізи, що підтверджують запалення та оцінюють функцію нирок.

Лабораторні методи діагностики пієлонефриту

Загальний аналіз сечі — перший і обов'язковий метод. За пієлонефриту в сечі виявляються:

  • велика кількість лейкоцитів;
  • бактерії;
  • сліди білка;
  • помутніння та зміна кольору.

Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків дає можливість визначити збудника та підібрати ефективне лікування.

Загальний аналіз крові відображає реакцію організму на інфекцію: відстежують підвищення лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).

Біохімічний аналіз крові оцінює функцію нирок: рівень креатиніну та сечовини підвищується в разі ураження органу.

Інструментальні методи діагностики пієлонефриту

Щоб уточнити ступінь ураження та виключити інші патології, застосовуються інструментальні дослідження. Серед них:

Діагностичний центр «RADI» використовує сучасне обладнання для підвищення точності оцінювання нирок і зниження додаткових ризиків. Дослідження проводять на апаратах — Philips EPIQ Elite (УЗД), Philips Incisive CT Plus на 128 зрізів (КТ) і Philips Ingenia Ambition S 1.5T (МРТ).

Ультразвукове дослідження нирок

Безпечний і доступний метод. На УЗД під час пієлонефриту можна побачити:

  • збільшення розмірів нирки;
  • потовщення стінок чашково-мискової системи;
  • нерівномірність структури тканини;
  • порушення відтоку сечі;
  • наявність каменів або рубцевих змін у разі хронічного процесу.

Комп'ютерна томографія

Призначається за складних випадків або в разі підозри на ускладнення пієлонефриту. КТ дає можливість оцінити поширеність запального процесу, виявити абсцеси, кісти, перешкоди для відтоку сечі, відрізнити пієлонефрит від пухлини або каменів.

Магнітно-резонансна томографія

Альтернатива КТ. Допомагає детально розглянути тканину нирок, виявити запальні зміни, фіброз і оцінити кровопостачання парного органу. Метод часто застосовують у пацієнтів із хронічними формами пієлонефриту, а також за протипоказань до застосування йоду або радіації.

Радіоізотопні методи (за показаннями)

Застосовуються для оцінювання функції кожної нирки окремо — наприклад, під час тривалого або одностороннього процесу.

За симптомів пієлонефриту найчастіше призначається комплекс аналізів та інструментальних досліджень, що дає можливість підтвердити запалення та визначити ступінь ураження нирок. Точна діагностика пієлонефриту потрібна для вибору правильного лікування та запобігання ускладнень.

Особливості діагностики в різних груп пацієнтів

  • У дітей хвороба часто протікає без вираженого болю та з невисокою температурою, тому важливі регулярні аналізи сечі за будь-яких ознак нездужання.
  • У вагітних діагностика обмежується УЗД і лабораторними методами — рентген і КТ не застосовуються через променеве навантаження.
  • У літніх людей і пацієнтів із цукровим діабетом симптоми можуть бути стертими: слабкість, легка температура, підвищена набряклість. У таких випадках найчастіше рекомендують пройти МРТ і здати аналізи.

Чому важливо пройти повне обстеження

Без своєчасного виявлення та терапії пієлонефрит небезпечний ускладненнями: формуванням гнійних вогнищ і абсцесів, сепсисом, хронічною нирковою недостатністю та порушенням функції сечових шляхів. Є ймовірність, що без точної діагностики хвороба перейде в хронічну форму та поступово буде руйнувати ниркову тканину. Повне обстеження дає можливість:

  • підтвердити запальний характер процесу;
  • визначити джерело інфекції та ступінь ураження нирок;
  • підібрати ефективне лікування та контролювати його результати.

Раннє виявлення інфекційно-запального захворювання нирок і контроль стану нирок дає можливість почати лікування пієлонефриту своєчасно та поліпшити прогноз (з-поміж іншого — знизивши ризик ускладнень).

Профілактика пієлонефриту

Важливу роль у збереженні здоров'я нирок відіграє профілактика:

  • своєчасне лікування інфекцій сечових шляхів;
  • дотримання питного режиму;
  • підтримання імунітету;
  • регулярні аналізи сечі під час хронічних захворювань;
  • уникнення переохолоджень і перевантаження нирок.

Пієлонефрит — інфекційно-запальне захворювання нирок, яке вимагає уважного підходу. Симптоми можуть бути розмитими, тому без обстеження неможливо встановити точний діагноз. Сучасні методи — аналізи, УЗД, КТ і МРТ нирок — дають можливість виявити запалення на ранній стадії, запобігти ускладненням і зберегти здоров'я нирок. Якщо з'явилися біль у попереку, підвищена температура або зміни в сечі, не відкладайте звернення за професійною допомогою. Рання діагностика — головний крок до одужання та захисту нирок від хронічного запалення.

Поширені питання

Чого не можна в разі пієлонефриту?

За пієлонефриту не можна ігнорувати симптоми та займатися самолікуванням, оскільки це призводить до ускладнень. Заборонені важкі фізичні навантаження та переохолодження, вживання алкоголю та занадто солоної або гострої їжі. Не рекомендується затримувати сечовипускання та використовувати ліки без призначення лікаря. Порушення цих правил погіршує перебіг хвороби та уповільнює відновлення ниркової функції.

Що покаже УЗД у разі пієлонефриту?

На УЗД у разі пієлонефриту можна побачити збільшення розмірів нирки, потовщення стінок чашково-мискової системи та нерівномірність структури паренхіми. Метод дає можливість виявити порушення відтоку сечі, наявність каменів, кіст або рубцевих змін за хронічних процесів. УЗД також допомагає оцінити динаміку запалення та ефективність лікування, а під час доплерівського дослідження — визначити зниження кровотоку в уражених ділянках.

Навіщо спрямовують на КТ у разі пієлонефриту?

Комп'ютерну томографію в разі пієлонефриту призначають для уточнення ступеня ураження нирок і виключення ускладнень. Метод дає можливість виявити абсцеси, кісти, камені або перешкоди для відтоку сечі, а також відрізнити запалення від пухлинних процесів. КТ дуже корисна під час складних випадків або хронічних форм хвороби, коли інформації, що дає УЗД, недостатньо для точної діагностики та планування лікування патологічного стану.

Як довго зазвичай триває пієлонефрит?

Тривалість пієлонефриту залежить від форми та своєчасності лікування. Гострий пієлонефрит зазвичай триває від декількох днів до двох тижнів за правильної терапії. Хронічний пієлонефрит розвивається повільно; є можливість, що він зберігатиметься місяцями або роками з періодами загострення і ремісій. Без лікування гострий процес із великою ймовірністю перейде в хронічну форму, спричиняючи поступове пошкодження ниркової тканини та підвищуючи ризик ускладнень.

Як відрізнити пієлонефрит від циститу?

Пієлонефрит і цистит мають схожі симптоми, але відрізняються локалізацією та тяжкістю. За пієлонефриту з'являється біль у попереку, підвищена температура, озноб, нудота, а сеча іноді стає каламутною з осадом. Цистит спричиняє часті, болісні позиви до сечовипускання, різі та дискомфорт внизу живота, температура зазвичай нормальна. Точний діагноз встановлюється тільки на основі аналізів сечі та інструментальних досліджень.

Чи призначають МРТ у разі підозрі на пієлонефрит?

МРТ у разі підозри на пієлонефрит призначають рідко, в основному під час складних або хронічних форм хвороби, коли УЗД або КТ є недостатньо інформативними. Метод дає можливість детально оцінити структуру ниркової тканини, виявити запальні зміни, фіброз, а також оцінити кровопостачання органу без променевого навантаження. МРТ є дуже корисною для діагностики вагітних і пацієнтів із протипоказаннями до контрастної КТ.