Неврома Мортона: чому болить стопа і як правильно це діагностувати
Печіння, «камінчик у черевику», стріляючий біль між пальцями ніг — усе це може бути невромою Мортона. Захворювання трапляється рідше, ніж артроз або плоскостопість, але біль від нього іноді є болісним: люди роками терплять дискомфорт, списуючи його на незручне взуття. У цій статті розбираємо, що насправді відбувається в стопі, чому виникає неврома і як сучасна діагностика допомагає знайти проблему швидко та точно.
Що таке неврома Мортона
Попри лякаюче слово «неврома», це захворювання не має нічого спільного з онкологією. Неврома Мортона — це доброякісне потовщення сполучної (фіброзної) тканини навколо одного з нервів стопи — зазвичай між третім і четвертим пальцями, рідше між другим і третім.
У передньому відділі стопи між плесновими кістками проходять тонкі нерви, що забезпечують чутливість пальців. Коли нерв регулярно здавлюється — кістками, зв’язками, тісним взуттям — виникає запальний процес. Організм реагує захисним механізмом: навколо нерва розростається фіброзна тканина. Спочатку це амортизує навантаження, але потім потовщення стає настільки великим, що починає тиснути на нерв і спричиняти біль.
Уперше захворювання описав американський хірург Томас Мортон у 1876 році. Відтоді його ім’я стало назвою хвороби, яку також називають міжплюсневою невромою, компресійною невропатією загального пальцевого нерва стопи, метатарзалгією Мортона, синдромом Мортона.
- 1,9 % від усіх патологій стоп — відносно рідкісне захворювання.
- Частіше виникає в жінок 35–60 років, вони хворіють приблизно у 8–10 разів частіше за чоловіків (це пов’язано з взуттям і біомеханікою стопи).
- Найчастіша локалізація — 3–4 міжпальцевий проміжок (тому міжплюсневу неврому часто називають доброякісним потовщенням нерва між третім і четвертим пальцями стопи).
Чому з’являється неврома Мортона: причини та чинники ризику
Неврома Мортона — поліетіологічне захворювання. Це означає, що причин невроми Мортона декілька, і найчастіше вони поєднуються. Серед чинників, що підвищують ризики її розвитку, є:
- Неправильне взуття. На думку багатьох експертів, це найчастіша причина. Взуття з вузьким носком буквально «затискає» пальці й головки плеснових кісток, хронічно здавлюючи нерви, що проходять між ними. Високий підбор зміщує центр ваги на передній відділ стопи, збільшуючи тиск на нерви в кілька разів. Саме тому жінки більш схильні до захворювання, ніж чоловіки.
- Плоскостопість та інші порушення біомеханіки стопи. Поперечна плоскостопість — найбільш значущий анатомічний чинник ризику. За неї поперечне склепіння стопи «просідає», голівки плеснових кісток розходяться і затискають нерв. Схожий вплив мають: вальгусна деформація великого пальця, високе склепіння стопи, клишоногість, нестабільність плюснефалангового суглоба. Усі ці стани змінюють нормальний розподіл навантаження на передній відділ стопи та створюють умови для хронічного здавлення нерва.
- Надмірні фізичні навантаження. Біг, стрибки, тривала ходьба по твердих поверхнях — усе це повторювані мікроудари по передньому відділу стопи. Особливо вразливі професійні спортсмени та люди, які різко збільшили інтенсивність тренувань. Носіння спортивного взуття без належної амортизації збільшує ризик.
- Травми стопи. Забої, переломи плеснових кісток, розтягнення зв’язок — є можливість, що будь-яке пошкодження в цій ділянці запустить запальний процес, який із часом призведе до фіброзу навколо нерва. Хронічна мікротравматизація (наприклад, під час роботи «на корточках») також розглядається як значущий чинник.
- Запальні захворювання. Ревматоїдний артрит, подагра, бурсити плюснефалангових суглобів — усе це патології, які зачіпають структури, що оточують нерв. Набряк і запалення у вузькому міжкістковому каналі створюють додатковий тиск на нервові волокна.
- Генетична схильність. Якщо в близьких родичів була неврома Мортона або інші компресійні невропатії, ризик її розвитку вищий. Генетика визначає особливості будови нервів і сполучної тканини, які можуть зробити людину більш вразливою.
- Надмірна маса тіла. Кожен зайвий кілограм збільшує навантаження на передній відділ стопи. У поєднанні з іншими чинниками ризику це стає значущою умовою, що провокує розвиток компресійного ушкодження нерва в передній частині стопи.
Тому до групи високого ризику невроми Мортона належать:
- жінки 35–60 років, які регулярно носять взуття на підборах із вузьким носком;
- спортсмени та активні люди (з-поміж іншого — бігуни, футболісти, танцюристи, балерини й ті, хто багато часу проводить стоячи або в русі);
- люди з деформаціями стопи;
- люди з надмірною вагою;
- пацієнти з обтяженою спадковістю.
Профілактика невроми Мортона спрямована на усунення хронічного стиснення нерва в стопі. Основні заходи включають носіння зручного взуття із широким носком і підбором не вище 4 см, використання ортопедичних устілок для підтримання склепіння, контроль ваги, масаж стоп і виключення тривалих статичних навантажень.
Які прояви в невроми Мортона
На ранніх стадіях симптоми невроми Мортона настільки незначні, що найчастіше люди списують їх на незручне взуття або втому. І тільки коли біль стає нестерпним, йдуть до лікаря.
Симптоми ранньої стадії (потовщення менше ніж 5 мм)
- Легкий дискомфорт у передній частині стопи після тривалої ходьби.
- Поколювання або оніміння в пальцях після зняття тісного взуття.
- Неприємні відчуття, які проходять відразу після відпочинку.
Симптоми розвиненої (наростаючої) стадії
- Пекучий, стріляючий або тупий біль між 3-м і 4-м пальцями.
- Відчуття «камінчика» або «складки носка» під стопою, яких немає.
- Біль, що посилюється під час ходьби, бігу, стояння та стихає в спокої.
- Оніміння або зниження чутливості в сусідніх пальцях.
- Полегшення симптомів відразу після зняття взуття та масажу стопи.
Запущена стадія
- Біль є завжди, навіть у стані спокою.
- Неможливо носити звичайне взуття.
- Обмеження рухів і зміна ходи.
Якщо біль у стопі виникає регулярно та разом із ним є онімінням пальців, не відкладайте звернення по медичну допомогу. Неврома Мортона не проходить сама по собі та без лікування прогресує.
Як діагностують неврому Мортона
Діагноз «неврома Мортона» встановлюють на основі комплексу інформації: скарг пацієнта, результатів клінічного огляду та інструментальних методів дослідження. Клінічний огляд дає можливість запідозрити патологію, але для підтвердження та виключення інших причин болю обов’язково потрібна якісна інструментальна діагностика на сучасних апаратах.
Ультразвукове дослідження стопи
УЗД стопи — це метод вибору в разі підозри на неврому Мортона. Воно безпечне, не вимагає підготовки, виконується швидко та дає результат негайно. Під час УЗ-огляду за невроми Мортона на екрані лікар бачить:
- гіпоехогенне (темне) потовщення в міжплюсневому проміжку;
- точні розміри утворення — це є важливим для вибору тактики лікування;
- стан навколишніх м’яких тканин і суглобів;
- ознаки запалення або бурситу.
За потовщення менше за 5 мм частіше призначають консервативне лікування невроми Мортона. За розміру більше ніж 5–8 мм — більш активне втручання.
Ще одна важлива перевага УЗД — під контролем ультразвуку проводять лікувальні блокади: введення анестетика або кортикостероїду безпосередньо в ділянку ураження. Це й діагностика, і лікування.
Магнітно-резонансна томографія стопи
МРТ дистального відділу стопи — найбільш точний метод візуалізації м’яких тканин, включно з нервами та навколишніми структурами.
МРТ призначають у кількох ситуаціях:
- коли УЗД не дає однозначної відповіді;
- за нетипової клінічної картини;
- для диференціальної діагностики з іншими причинами болю в стопі;
- за підозри на кілька утворень або атипову локалізацію;
- перед операцією — для точного планування втручання.
МРТ дає можливість одночасно оцінити стан усіх структур стопи: зв’язок, сухожиль, хряща, кісткового мозку. Це особливо важливо, якщо в пацієнта поєднуються відразу кілька патологічних станів.
Комп’ютерна томографія стопи
КТ стопи призначають, коли потрібно детально оцінити кісткові структури її переднього відділу. КТ є особливо інформативною за:
- супутньої плоскостопості та деформацій стопи;
- підозри на стресовий перелом плеснової кістки;
- посттравматичних змін;
- підготовки до хірургічного лікування.
Рентген
Рентгенографія стопи здебільшого виконується на початку діагностики — не для того, щоби побачити неврому (вона на рентгені не видна), а щоб виключити інші причини болю: переломи, артрит, деформації кісток.
Біль у передньому відділі стопи — симптом неспецифічний. Неврому Мортона нерідко плутають з іншими захворюваннями, що призводить до неправильного лікування роками. Тому так важливо пройти диференціальну діагностику кісткових і м’яких тканин стопи.
Чим раніше проведена діагностика невроми Мортона та встановлений діагноз, тим більше шансів обійтися консервативним лікуванням без операції. На ранніх стадіях у деяких випадках достатньо змінити взуття на правильне, використовувати ортопедичні устілки та пройти курс фізіотерапії.
Наш діагностичний центр має сучасне обладнання для точної та швидкої діагностики захворювань стопи, включно з невромою Мортона. Основне, що ми пропонуємо — МРТ стопи — детальна візуалізація нерва, м’яких тканин і якісна диференціальна діагностика. За результатами дослідження ви отримаєте докладний висновок, з яким можна звернутися до ортопеда або травматолога для призначення лікування. Запишіться на обстеження — не терпіть біль, коли можна знайти її причину.
Стаття має інформаційний характер і не замінює особисту консультацію лікаря-ортопеда або травматолога.
Ціни на послуги
Поширені питання
Чим небезпечна неврома Мортона?
Головна небезпека невроми Мортона — не саме утворення, а в тому, що відбувається, якщо хворобу довго не лікувати. На ранніх стадіях це просто дискомфорт. На пізніх — серйозні наслідки, які істотно знижують якість життя: постійний хронічний біль, порушення ходи та постави, зниження якості життя та соціальна ізоляція (неможливість нормально ходити, носити звичайне взуття, займатися спортом), незворотні зміни в нерві, ускладнення лікування (запущена неврома великого розміру майже завжди вимагає операції). Міжпальцева неврома — прогресуюче захворювання, яке не зникає без усунення причини.
Чи є можливість, що неврома переродиться в злоякісну пухлину?
Злоякісне переродження (малігнізація) не характерне для невроми Мортона, яка є доброякісним утворенням. За своєю природою це фіброз — розростання рубцевої сполучної тканини навколо нерва у відповідь на хронічне подразнення. Клітини, які утворюють це потовщення, не мають злоякісних властивостей: вони не проростають у сусідні тканини, не дають метастазів тощо.
Чи є можливість, що неврома Мортона пройде без лікування?
Повністю сама по собі — ні. Фіброзне потовщення, яке вже сформувалося навколо нерва, самостійно не розсмоктується. Однак симптоми дійсно можуть тимчасово зменшуватися або зникати в тих випадках, коли ви змінили взуття на ширше й без підбора — тиск на нерв зменшився, знизили фізичне навантаження — нерв «відпочиває», схудли — навантаження на передній відділ стопи зменшилося. Запалення навколо нерва іноді вщухає, і біль тимчасово відступає. Однак саме потовщення нікуди не дінеться, і за відновлення навантаження або несприятливих умов симптоми повернуться. Нерідко — з новою силою. Тому усунути причину здавлювання — це тільки перший крок у лікуванні.
Як виглядає неврома Мортона на МРТ?
МРТ — найінформативніший метод візуалізації невроми Мортона в складних або нетипових випадках. На МР-знімках лікар бачить її точне розташування, розміри (здебільшого від 5 до 20 мм), сигнальні характеристики (допомагає відрізнити неврому від рідинних утворень), форму (класична неврома Мортона має вигляд груші або сльози), супутні зміни (з-поміж іншого — набряк навколишніх тканин). Розшифровування МРТ стопи в разі підозри на міжпальцеву неврому вимагає досвіду. У нас опис знімків проводить лікар із профільною спеціалізацією в кістково-суглобових і м'якотканинних патологіях.
Чи можна ходити за невроми Мортона?
Так, можна, але з обмеженнями. Неврома Мортона не є протипоказанням для ходьби як такої, і дотримання постільного режиму не потрібно. Однак характер навантаження та взуття мають принципове значення. Ходити можна в широкому, зручному взутті з м'якою підошвою і невеликим підбором (1–3 см), використовувати ортопедичні устілки з підтриманням поперечного склепіння, краще гуляти по м'яких поверхнях (трава, ґрунт) та ін. Категорично заборонені: взуття на високих підборах і з вузьким носком, тривале стояння на твердих поверхнях, біг, стрибки, інтенсивні тренування в період загострення, ходіння босоніж по твердих поверхнях, взуття без амортизації (балетки, шльопанці тощо).
Чи завжди потрібно видаляти неврому?
Ні, операція — не перший крок і не єдиний варіант. Лікування невроми Мортона підбирають залежно від стадії, розміру утворення і вираженості симптомів. Найчастіше вона піддається консервативній терапії. Грамотна діагностика — фундамент правильного лікування. УЗД і МРТ визначають не тільки наявність невроми, але і її точний розмір. А саме він безпосередньо впливає на вибір методу й тактики лікування.
Чи достатньо УЗД для встановлення діагнозу «неврома Мортона»?
Найчастіше УЗД є достатнім методом для встановлення діагнозу. І це не виняток, а стандартна практика: саме УЗД стопи сьогодні вважається основним інструментальним методом діагностики невроми Мортона. Воно забезпечує пряму візуалізацію утворення в міжплюсневому проміжку в режимі реального часу та високу інформативність за розміру невроми більше ніж 5 мм, має чутливість орієнтовно 79–95 % і специфічність — 85–99 %.
