Апоплексія яєчників: що її спричиняє та як правильно діагностувати
Гострий біль внизу живота, слабкість, запаморочення — ці симптоми можуть означати різне. Іноді за ними ховається апоплексія яєчника — стан, який вимагає негайної медичної допомоги. У цій статті розбираємося, що це таке, чому виникає та як сучасна діагностика допомагає швидко встановити діагноз і уникнути ускладнень.
Що таке апоплексія яєчника
Яєчники — парні органи, які відповідають за вироблення яйцеклітин і жіночих гормонів. Щомісяця в одному з них дозріває фолікул, з якого під час овуляції виходить яйцеклітина. Цей процес супроводжує посилене кровопостачання яєчника.
Апоплексія яєчника — це раптовий розрив тканини яєчника, за якого виникає крововилив всередину самого органу й нерідко в черевну порожнину. Простіше кажучи: яєчник «лопається», кров виходить туди, де її не має бути, і це спричиняє гострий біль і загрозу для життя. Без своєчасної допомоги втрата крові наростає, і наслідки апоплексії яєчника можуть бути дуже серйозними — аж до геморагічного шоку.
- Найвразливіша категорія жінок — 15–35 років.
- До 70 % випадків рецидивує, якщо немає лікування причини.
- Частіше страждає яєчник з правого боку через інтенсивніше кровопостачання.
- У 90 % випадків розрив яєчника відбувається в середині або в другій половині циклу, коли орган максимально наповнюється кров’ю.
Через що може розвинутися апоплексія яєчника
Апоплексія яєчника — поліетіологічний стан. Це медичний термін, який означає, що єдиної причини немає: до розриву яєчника призводить поєднання декількох чинників. До основних із них належать:
- Гормональні порушення — найпоширеніша причина апоплексії яєчника. У середині менструального циклу різко зростає рівень лютеїнізуючого гормону, що викликає овуляцію. У цей час яєчник інтенсивно забезпечується кров’ю, а стінки фолікула або жовтого тіла стають вразливішими. За гормонального дисбалансу цей процес порушується, і судини можуть не витримати.
- Синдром полікістозних яєчників. За СПКЯ в яєчниках утворюються множинні невеликі кісти. Це підвищує внутрішній тиск у тканинах органу та робить його більш схильним до розриву.
- Кісти яєчника. Особливо небезпечні функціональні кісти — фолікулярні та лютеїнові. Вони виникають під час нормального циклу, але за певних умов не розсмоктуються, а ростуть.
- Запальні процеси в малому тазу. Хронічні запалення матки та придатків (аднексит, сальпінгоофорит та ін.) змінюють структуру тканин яєчника: судини стають більш ламкими, з’являються склеротичні зміни. Така тканина значно гірше справляється з підвищеним тиском крові в період овуляції.
Додатковими чинниками, що провокують, вважають:
- інтенсивне фізичне навантаження або підйом важких предметів;
- статевий акт;
- травми живота;
- різку зміну положення тіла;
- відміну гормональних контрацептивів.
Також ймовірність крововиливу стає реальнішою, якщо є порушення згортання крові (ви приймаєте антикоагулянти або є захворювання крові), варикоз судин органів малого таза, пухлини, що тиснуть на яєчник, неправильне положення матки й порушення кровотоку в артеріях яєчників.
Які ознаки має апоплексія яєчників
Апоплексія яєчника завжди починається гостро: симптоми виникають раптово та швидко наростають. Перший сигнал — різкий сильний біль у нижній частині живота, частіше з правого боку, який з’являється без поступового наростання.
Залежно від форми апоплексії яєчника симптоми можуть відрізнятися:
- Больова форма: на першому плані — інтенсивний біль, який іноді віддає в поперек, задній прохід, ногу або зовнішні статеві органи. Супроводжується нудотою, іноді блювотою. Кровотеча незначна.
- Геморагічна (анемічна) форма: переважають симптоми внутрішньої кровотечі — блідість шкіри, синюшність губ, холодний піт, запаморочення, різке зниження тиску, пришвидшений пульс тощо.
- Змішана форма: поєднує ознаки обох форм і є найчастішою.
Якщо жінці не буде надано своєчасну медичну допомогу, це зазвичай призводить до ще однієї неспецифічної ознаки апоплексії яєчника — непритомність. За тяжкого ступеня апоплексії яєчника та наростаючої крововтрати є можливим розвиток геморагічного шоку.
Як діагностують розрив яєчника
Симптоми апоплексії яєчника дуже схожі на ознаки інших гострих станів: апендициту, позаматкової вагітності, перекруту кісти, ниркової коліки та ін. Саме тому правильна діагностика апоплексії вимагає комплексного підходу й сучасного обладнання.
УЗД органів малого таза
Ультразвукове дослідження органів малого таза — це перше, що роблять у разі підозри на апоплексію. Метод безпечний, не вимагає підготовки в екстреній ситуації та дає результат негайно.
На УЗД лікар бачить:
- вільну рідину (кров) у малому тазу й черевній порожнині;
- збільшення ураженого яєчника;
- ознаки розриву його тканини;
- залишкову порожнину на місці розірваної кісти або фолікула.
УЗД дає можливість оцінити обсяг крововтрати та терміновість ситуації. За невеликої кількості крові та стабільного стану пацієнтки можна обмежитися консервативним лікуванням апоплексії яєчника. Якщо ж кровотеча значна, потрібне екстрене хірургічне втручання.
КТ органів малого таза та черевної порожнини
Комп’ютерну томографію органів малого таза та черевної порожнини призначають у складних випадках, коли УЗД не дає однозначної відповіді. Наприклад, у разі підозри на супутню патологію або за нетипової клінічної картини. КТ дає змогу зробити детальні зображення всіх органів, точно визначити джерело кровотечі та виключити інші причини гострого живота. Особливо інформативна за оцінювання стану судин і диференціальної діагностики КТ із введенням контрастної речовини.
МРТ органів малого таза
Магнітно-резонансну томографію органів малого таза застосовують рідше. Здебільшого в планових ситуаціях, коли потрібно детально дослідити структуру яєчника та навколишніх тканин, оцінити наслідки перенесеної апоплексії або виключити онкологічні процеси. МРТ відрізняється високою точністю візуалізації м’яких тканин і не використовує іонізуюче випромінювання.
Паралельно можуть призначити лабораторні дослідження — загальний аналіз крові для визначення крововтрати та запалення, аналіз на ХГЛ для виключення позаматкової вагітності та коагулограму для оцінювання згортання крові. Також призначають пункцію заднього зводу піхви для підтвердження внутрішньочеревної кровотечі та лапароскопію, що дає можливість не просто встановити точний діагноз, а й відразу провести лікування — зупинити кровотечу, видалити кісту або коагулювати пошкоджену судину.
Чому так важлива швидка діагностика апоплексії
За геморагічної та змішаної форми апоплексії яєчника зволікання є небезпечним. Кров і далі надходить у черевну порожнину, стан пацієнтки гіршає з кожною хвилиною та є небезпека для життя.
Діагностичний центр «RADI» має сучасне обладнання для проведення УЗД, КТ і МРТ. Якщо апоплексія яєчника вже була діагностована та пролікована, ми пропонуємо:
- УЗД малого таза для контролю стану яєчників;
- МРТ малого таза для детального оцінювання структури яєчників, виявлення кіст і спайкового процесу;
- КТ черевної порожнини та малого таза — якщо потрібна точна диференціальна діагностика;
- точний опис результатів досліджень.
Своєчасна діагностика — це не тільки встановлення діагнозу в гострій ситуації. Це можливість вчасно виявити чинники ризику (головна умова профілактики апоплексії яєчника — усунення причини) і запобігти повторному епізоду, зберігши репродуктивне здоров’я. Запишіться на УЗД, КТ або МРТ малого таза — бережіть своє здоров’я!
Поширенні запитання
Чи можна побачити апоплексію на УЗД?
Так, й УЗД — це перший і головний інструмент діагностики апоплексії яєчника в гострій ситуації. Саме з нього починають обстеження. УЗД дає результат негайно, не вимагає спеціальної підготовки в екстреній ситуації та є абсолютно безпечною діагностикою. Саме тому воно є методом вибору в разі підозри на апоплексію. Водночас УЗД — не абсолютний метод. У складних випадках, коли картина неоднозначна, додатково призначають КТ із контрастуванням або МРТ малого таза. А остаточний діагноз із точністю до 98–100 % ставить лапароскопія — коли лікар бачить усе на власні очі через камеру та відразу ж надає допомогу.
Що робити, щоб не було апоплексії яєчника?
Повністю виключити ризик апоплексії неможливо. Є велика ймовірність, що цей стан виникне навіть у повністю здорової жінки. Однак набагато знизити ймовірність цілком реально, якщо усунути керовані чинники ризику.
Допоможе профілактичний огляд у гінеколога раз на рік з УЗД малого таза. Так можна виявити кісти, полікістоз, запалення та інші зміни, які підвищують ризик розриву. Крім своєчасного лікування цих патологій, потрібно звернути увагу на:
- корекцію гормональних порушень;
- контроль згортання крові під час терапії антикоагулянтами;
- помірні фізичні навантаження в середині циклу за високого ризику;
- відмову від інтенсивного сексу, підйому важких предметів у період овуляції (в тих випадках, коли є кістозні утворення).
Особливу увагу потрібно приділити профілактиці рецидиву тим, хто вже переніс апоплексію. Після лікування лікар здебільшого призначає КОК на кілька місяців. Вони пригнічують овуляцію та тим самим знижують навантаження на яєчники.
Чи можна зрозуміти, що яєчник скоро лопне?
На жаль, ні. Апоплексія яєчника майже завжди відбувається раптово — жодних попереджувальних сигналів, за якими можна заздалегідь передбачити саме розрив, немає. Проте є стани, які об’єктивно підвищують ризик і вимагають уваги:
- функціональна кіста яєчника (фолікулярна або лютеїнова);
- синдром полікістозних яєчників;
- ендометріоз яєчників;
- запальні захворювання придатків в анамнезі;
- приймання препаратів для стимуляції овуляції.
Якщо у вас є один із цих станів, це не означає, що розрив відбудеться, але це привід бути уважнішою до самопочуття та регулярно проходити УЗД.
Деякі жінки помічають перед апоплексією тягучі болі в яєчнику в середині циклу. Однак ці відчуття характерні також і для звичайної овуляції, тому їх не можна вважати прямими передвісниками розриву яєчника.
Із чим можна сплутати розрив яєчника?
Апоплексія яєчника — один із найскладніших діагностичних випадків у гінекології. Її симптоми можуть точно імітувати такі гострі стани, як-от позаматкова вагітність, апендицит, перекрут кісти яєчника, ниркова коліка, запалення придатків (гострий сальпінгоофорит) тощо. Саме тому за будь-якого гострому болю внизу живота в жінки репродуктивного віку потрібне комплексне обстеження — УЗД, аналіз крові на ХГЛ, загальний аналіз крові. Самостійно «вгадати» діагноз неможливо й небезпечно.
Чи можна обійтися без операції за апоплексії яєчника?
Так, іноді — можна. Усе залежить від форми апоплексії та обсягу крововтрати. Консервативне (безопераційне) лікування є можливим за больової форми, коли кровотеча мінімальна (за результатами УЗД — менше ніж 100–150 мл крові в черевній порожнині), а стан пацієнтки стабільний. Операція (лапароскопія) потрібна за геморагічної форми, значного обсягу крові в черевній порожнині, наростаючої кровотечі або погіршення стану пацієнтки. Лапароскопія — малоінвазивне втручання: 3 невеликих проколи, мінімальна травма тканин. Хірург зупиняє кровотечу, видаляє кров із черевної порожнини, якщо є потреба, зашиває або резектує яєчник. Відновлення займає кілька днів.
У консервативного лікування є важливий недолік — кров, яка залишилася в черевній порожнині, із часом утворює спайки. Це підвищує ризик безпліддя та позаматкової вагітності. Лапароскопія істотно знижує ці ризики, оскільки дає можливість промити черевну порожнину.
Метод лікування вибирає лікар, керуючись клінічною картиною та результатами проведеної діагностики.
Чи можна мати дітей після апоплексії яєчника?
Найчастіше — так. Одна перенесена апоплексія не означає безпліддя.
Прогноз залежить від обсягу втраченої тканини яєчника, наявності спайок, першопричини апоплексії (наприклад, за СПКЯ, ендометріозу та запалення саме вони можуть впливати на здатність завагітніти).
Якщо після лікування вагітність не настає впродовж 6–12 місяців, потрібно пройти обстеження в репродуктолога: перевірити прохідність труб, гормональний фон, оцінити стан яєчників на МРТ або УЗД.
Що не можна робити після апоплексії яєчника?
Період відновлення після апоплексії — дуже важливий етап. Є можливість, що порушення режиму в цей час спровокує рецидив або ускладнення. У перші 4–6 тижнів після лікування категорично не можна займатися сексом, піднімати важкі предмети та робити важкі фізичні навантаження, відвідувати лазню, сауну, приймати гарячу ванну (тепло підсилює кровотік і підвищує ризик повторної кровотечі), плавати в басейні або природних водоймах (за наявності швів), ігнорувати призначене лікування та самостійно скасовувати препарати, відкладати плановий УЗД-контроль. Планувати вагітність рекомендують не раніше ніж через 6 місяців після лікування, і тільки після повноцінного обстеження та підтвердження відновлення.
