Які інструментальні методи дослідження використовують за дисменореї
Біль під час місячних — це не завжди «просто так». Іноді за ним ховаються серйозні стани, які без своєчасної діагностики можуть вплинути на здоров’я і якість життя. У цій статті поговоримо про те, що таке дисменорея, чому важливо за неї обстежитися та які саме інструментальні методи використовують лікарі для її діагностики.
Що таке дисменорея та наскільки вона поширена
Дисменорея — це медичний термін, що позначає біль до та під час місячних. Хворобливі відчуття зазвичай виникають внизу живота, нерідко віддають у поперек і стегна, її можуть супроводжувати нудота, слабкість, запаморочення та навіть блювота. На думку експертів, ті чи інші больові відчуття під час менструації мають від 43 до 90 % жінок репродуктивного віку. І приблизно в кожної другої симптоми настільки виражені, що знижують працездатність і заважають звичному життю.
Сильний біль під час менструацій — це не норма, навіть якщо він переслідує вас багато років. Це привід пройти обстеження.
Первинна та вторинна дисменорея: у чому різниця
Фахівці виділяють два види дисменореї — первинну та вторинну, і від цього безпосередньо залежить план обстеження. Також іноді окремо виділяють спастичну дисменорею — це болісні менструації, що характеризуються гострими, переймоподібними болями внизу живота. Однак у цьому випадку зазвичай йдеться про первинну дисменорею, коли спазми спричиняють надлишок простагландинів і скорочення матки.
Первинна дисменорея
Трапляється найчастіше в дівчат і молодих жінок (13–25 років), зазвичай з’являється через 1–3 роки після першої менструації. Не пов’язана з будь-якими захворюваннями органів малого таза — біль виникає через надмірне вироблення простагландинів, речовин, які спричиняють занадто інтенсивні скорочення матки. Водночас порушується кровопостачання органу та виникає біль. Первинна дисменорея широко поширена. За деякими джерелами, її мають понад 50 % жінок.
Вторинна дисменорея
Розвивається частіше після 30 років і завжди є симптомом якогось захворювання. Найпоширеніші причини дисменореї в цьому випадку — ендометріоз, міома матки, аденоміоз, кісти яєчників, запальні процеси (аднексит, ендометрит), вроджені аномалії будови матки.
Саме для виявлення вторинної дисменореї і потрібні інструментальні методи діагностики. Обстеження варто пройти без зволікань, якщо з’явилися такі ознаки дисменореї (а точніше захворювань-причин), як-от:
- настільки сильний біль, що ви приймаєте знеболювальні;
- посилення інтенсивності болю з кожним циклом;
- біль поза менструацією або під час статевого акту;
- невдалі спроби завагітніти.
Інструментальні методи діагностики дисменореї
Після консультації гінеколога та збору анамнезу лікар призначає інструментальні дослідження — ті, що дають можливість побачити стан органів малого таза. Специфічних лабораторних тестів для діагностики дисменореї немає: встановити діагноз і знайти її причину допомагають саме інструментальні методи візуалізації.
Ультразвукове дослідження органів малого таза
УЗД органів малого таза — це перший і обов’язковий метод діагностики за дисменореї. Згідно із сучасними клінічними рекомендаціями, УЗД призначається всім пацієнткам без винятку.
Лікар використовує два види УЗД у комплексі:
- Трансабдомінальне УЗД — датчик водять по животу, адже дослідження проводять через передню черевну стінку. Дає можливість здобути загальну картину локалізації та розмірів матки і яєчників.
- Трансвагінальне УЗД — датчик вводиться в піхву, що дає набагато детальніше зображення. Дає можливість виявити навіть невеликі утворення, оцінити структуру ендометрію та стінок матки.
УЗД за дисменореї дає можливість виявити:
- міому матки — доброякісну пухлину з м’язової тканини матки;
- кісти яєчників — порожнинні утворення, які можуть спричиняти біль;
- ознаки аденоміозу — проростання ендометрію в стінку матки;
- запальні зміни придатків матки;
- вроджені аномалії будови матки — дворогу, сідлоподібну матку тощо;
- варикозне розширення вен малого таза та інші зміни.
Якщо за результатами УЗД структурних змін не виявлено, з великою ймовірністю йдеться про первинну дисменорею.
Магнітно-резонансна томографія органів малого таза
МРТ органів малого таза — це метод, який дає найбільш детальне зображення м’яких тканин. На відміну від УЗД, МРТ дає змогу побачити навіть найдрібніші вогнища ураження та точно визначити їхню локалізацію. Водночас вона абсолютно безпечна — не використовує рентгенівське випромінювання.
Рутинна МРТ за дисменореї не призначається, вона показана тільки в конкретних клінічних випадках:
- Підозра на ендометріоз — особливо за інтенсивного больового синдрому, який не знімається знеболювальними препаратами. МРТ дає можливість виявити вогнища ендометріозу навіть там, де УЗД їх не бачить: у ректовагінальній клітковині, на кишківнику, сечовому міхурі.
- Підозра на аденоміоз — МРТ дає можливість оцінити глибину проникнення ендометрію в міометрій, що важливо для вибору лікування.
- Уточнення вроджених аномалій розвитку матки — для повної характеристики аномалії УЗД нерідко недостатньо, особливо в підлітків у перші 6 місяців від початку менструацій.
- Неефективність консервативного лікування впродовж 3–6 місяців — МРТ допомагає знайти причину, яку могло пропустити УЗД.
- Диференціальна діагностика утворень органів малого таза — коли потрібно точно визначити характер пухлини або кісти.
Комп’ютерна томографія органів малого таза
КТ малого таза під час діагностики дисменореї застосовується набагато рідше, ніж УЗД і МРТ. Це пов’язано з тим, що КТ використовує рентгенівське випромінювання та значно гірше, ніж МРТ, візуалізує м’які тканини органів малого таза.
Проте КТ призначають у низці ситуацій:
- Виключення патології суміжних органів — сечоводів, сечового міхура, кишківника, які можуть давати болі, схожі з дисменореєю (так званий больовий синдром малого таза).
- Підозра на утворення, які здавлюють органи малого таза — пухлини заочеревинного простору, збільшені лімфатичні вузли тощо.
- Гострі стани — потрібно швидко виключити хірургічну патологію (перекрут кісти, позаматкову вагітність, апендицит).
- Неможливість проведення МРТ — за наявності в пацієнтки металу або електроніки (наприклад, кардіостимулятора) у тілі.
Лікар призначає метод дослідження з огляду на клінічну картину. Наприклад, УЗД органів малого таза — завжди перший крок для всіх, МРТ призначають, коли УЗД не дає вичерпної відповіді або за підозри на ендометріоз, аденоміоз, вроджені аномалії тощо, КТ — якщо є потреба в оцінюванні суміжних органів або виключенні гострого стану.
Без інструментальної діагностики лікування дисменореї не проводиться.
Інші методи діагностики, які іноді призначає лікар
УЗД, МРТ і КТ — основа, але не єдині інструменти діагностики за дисменореї. Залежно від клінічної картини лікар також призначає гінекологічний огляд із кольпоскопією та мазком, гістероскопію (огляд порожнини матки тонким ендоскопом) і/або лапароскопію (мінімально інвазивну хірургічну діагностику).
Профілактика дисменореї
Профілактика дисменореї (болісних менструацій) ґрунтується на збалансованому харчуванні (менше солі та кофеїну, більше овочів), відмові від шкідливих звичок та зниженні стресу. Важливо своєчасно лікувати запальні захворювання малого таза.
Якщо вас турбують болісні менструації, не потрібно чекати, поки само пройде. Почніть із консультації гінеколога та пройдіть інструментальне обстеження. У діагностичному центрі «RADI» можна пройти УЗД органів малого таза на обладнанні експертного класу. Точний результат набагато пришвидшить діагностику та дасть змогу лікарю швидше призначити лікування.
Матеріал має інформаційний характер. Не є медичною консультацією. Перед проходженням обстеження та початком лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем-гінекологом.
Поширені запитання
Що буде, якщо не лікувати дисменорею?
Результат залежить від типу дисменореї. Якщо первинна дисменорея — прямої загрози органам немає, але хронічний біль із часом впливає на психоемоційний стан, якість сну, працездатність і сексуальне життя. Деякі жінки роками приймають знеболювальні безконтрольно, що саме по собі має побічну дію (насамперед на ШКТ і нирки). Якщо дисменорея вторинна — наслідки серйозніші. Наприклад, нелікований ендометріоз прогресує, утворюючи спайки й пошкоджуючи маткові труби, що призводить до безпліддя; міома росте; запальні процеси хронізуються. Тобто біль — це симптом, а основне захворювання і далі розвивається незалежно від того, чи п’єте ви знеболювальні.
Чи є можливість, що дисменорея пройде після пологів?
Так, і це досить поширене явище, але тільки для первинної дисменореї. Механізм пояснюється просто: під час пологів шийка матки розширюється, і якщо больовий синдром був пов’язаний із її вузьким каналом (утруднений відтік менструальної крові → спазм → біль), після пологів ця перешкода усувається. Крім того, змінюється іннервація матки та рівень простагландинів. Однак це не правило, а тільки ймовірність. Частина жінок помічає поліпшення, частина — ні. Розраховувати на пологи як на «лікування» дисменореї не варто. За вторинної дисменореї пологи причину не усувають.
Чим дисменорея відрізняється від альгодисменореї?
Фактично — нічим. Це дві назви одного й того ж стану. Альгодисменорея — старіший термін, складений із грецьких коренів: algos (біль) + dys (порушення) + men (місяць) + rhoia (перебіг). Виходить «болісне порушення менструального перебігу». У сучасній міжнародній класифікації хвороб (МКХ) використовується термін «дисменорея». Альгодисменорея трапляється переважно в старій радянській і пострадянській медичній літературі, але все ще використовується деякими лікарями на пострадянському просторі, зокрема в Україні.
Скільки триває дисменорея?
У рамках одного циклу біль починається за кілька годин до початку менструації або в перший її день, досягає піку в перші 24–48 годин і стихає до 2–3-го дня. Загальна тривалість больового епізоду — від 8 до 72 годин. За вторинної дисменореї біль нерідко триває довше й часто зберігається впродовж усієї менструації. Первинна дисменорея нерідко слабшає з віком (особливо після 25–30 років) і в частини жінок проходить після пологів. Вторинна дисменорея сама по собі не проходить: вона зберігається та нерідко посилюється доти, поки не усунена її причина.
