Коксартроз

Коксартроз: як болить кульшовий суглоб, чому це небезпечно та як правильно діагностувати захворювання

Біль у стегні, кульгавість, відчуття скутості вранці — ці симптоми знайомі мільйонам людей. Водночас багато хто роками ігнорує їх, пояснюючи все втомою або віком. А тим часом коксартроз — артроз кульшового суглоба — повільно руйнує хрящ, і втрачений час обходиться дуже дорого. У цій статті ми розповімо, що відбувається в суглобі за коксартрозу, як розпізнати хворобу на ранній стадії та які методи діагностики сьогодні застосовують для встановлення точного діагнозу.

  • Приблизно 13 % дорослих людей у світі страждають на коксартроз — частіше його діагностують у жінок, ніж у чоловіків.
  • Кожна 5-та людина має те чи інше захворювання суглобів.
  • До 50 років ознаки артрозу кульшового суглоба виявляють приблизно в кожного третього.
  • У 57 % випадків коксартроз розвивається після серйозних травм кульшового суглоба.

Що таке коксартроз і чому він виникає

Кульшовий суглоб — один із найбільших і найбільш наавантажених суглобів у людському тілі. Він витримує вагу всього тіла під час кожного кроку, бігу або підйому по сходах. Суглобові поверхні вкриті хрящем — пружною тканиною, яка діє як амортизатор і забезпечує плавне ковзання кісток. Коксартроз — це хронічне дегенеративне захворювання, за якого хрящова тканина поступово стоншується, тріскається та руйнується. Коли хрящ стирається, кістки починають стикатися одна з одною, що спричиняє біль, запалення та деформацію суглоба.

Види артрозу кульшового суглоба

Лікарі розрізняють два основних види цього захворювання:

  • Первинний (ідіопатичний) коксартроз — розвивається без очевидної причини. Вважається, що найчастіше ключову роль відіграє генетична схильність і приховані аномалії розвитку суглоба. На думку експертів, до 80 % випадків «безпричинного» коксартрозу пов’язані з невиявленими відхиленнями в будові кульшового суглоба.
  • Вторинний коксартроз — розвивається як наслідок іншого захворювання або пошкодження: дисплазії суглоба, перенесених травм, асептичного некрозу головки стегна, запальних процесів.

Лікування коксартрозу безпосередньо залежить від причин його виникнення. Якщо причиною розвитку коксартрозу є вроджена дисплазія, акцент роблять на ортопедичну корекцію, за зайвої ваги — на розвантаження суглоба, а за запалення — на протизапальну терапію.

Хто в групі ризику коксартрозу

До чинників ризику коксартрозу належать: вік старше 40–50 років (хрящова тканина з роками втрачає здатність до відновлення), надмірна вага, жіноча стать, спадкова схильність, фізична праця та заняття спортом із високим навантаженням на суглоби, перенесені травми кульшового суглоба (переломи, вивихи, забої тощо), вроджені аномалії розвитку (зокрема дисплазія кульшового суглоба), малорухливий спосіб життя (ослаблені м’язи не можуть нормально підтримувати суглоб).

Тому профілактика коксартрозу ґрунтується на підтриманні здорової ваги, помірній фізичній активності та захисті суглобів від травм.

Як проявляється коксартроз

Підступність артрозу кульшового суглоба полягає в тому, що він розвивається повільно. Нерідко до появи перших відчутних симптомів коксартрозу проходить кілька років. Саме тому багато людей звертаються до лікаря вже на пізніх стадіях, коли консервативне лікування є значно менш ефективним. Лікарі виділяють 3 (рідше 4) стадії коксартрозу, кожна з яких має свою клінічну картину.

1 стадія (початкова)

  • Періодичний біль після фізичного навантаження — тривалої ходьби, бігу, який зосереджений у ділянці кульшового суглоба або віддає в коліно та після відпочинку повністю проходить.
  • Хода не порушена.
  • М’язи не атрофовані.
  • Зміни можна побачити тільки завдяки інструментальній діагностиці.

2 стадія (помірна)

  • Біль стає інтенсивнішим, виникає не тільки за навантаження, але і в стані спокою.
  • З’являється типова іррадіація в пах і/або стегно, а іноді й легка кульгавість.
  • Обмежується рухливість — важче відвести ногу вбік, повернути назовні.
  • На рентгені добре помітні звуження суглобової щілини та кісткові розростання (остеофіти).

3 стадія (виражена)

  • Біль стає постійним — вдень і вночі.
  • Розвивається різке обмеження рухів у суглобі, а також атрофія м’язів стегна та сідниць.
  • Відбувається вкорочення ураженої кінцівки.
  • З’являється виражена кульгавість, нерідко потрібна тростина.
  • Якість життя помітно знижується.
  • На цій стадії часто потрібне хірургічне лікування.

Біль за коксартрозу: де і як болить

Це одна з найчастіших причин діагностичної помилки. Біль за коксартрозу не завжди можна відчувати саме в кульшовому суглобі.

Типові місця локалізації болю:

  • пахова ділянка — найбільш характерна ознака;
  • передня та бічна поверхня стегна;
  • ділянка коліна — нерідко люди роками можуть лікувати «біль у коліні», не підозрюючи, що причина в кульшовому суглобі;
  • сіднична ділянка;
  • поперек — за двостороннього ураження.

Зазвичай біль посилюється до кінця дня, під час ходьби, підйому по сходах, у вологу або холодну погоду. Вранці характерна короткочасна скутість. На пізніх стадіях коксартрозу біль не проходить, навіть вночі.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря

  • Біль у ділянці паху або стегна не проходить понад 2–3 тижні.
  • Ви помічаєте, що почали кульгати або щадити одну ногу.
  • Важко взутися, надіти шкарпетки — нога погано згинається та розгортається.
  • Вранці відчуваєте скутість у суглобі довше ніж 30 хвилин.
  • Одна нога здається коротшою за іншу.
  • Біль заважає спати.

Діагностика коксартрозу: які методи використовують для встановлення точного діагнозу

Правильна діагностика коксартрозу — це половина успішного лікування. У разі підозри на артроз кульшового суглоба лікар не обмежує обстеження клінічним оглядом і збором анамнезу, він призначає комплексну діагностику, яка включає інструментальні методи візуалізації.

Рентгенографія

Історично рентгенографія є основним методом первинної діагностики коксартрозу. На знімку можна побачити звуження суглобової щілини, кісткові розростання (остеофіти), склероз субхондральної кістки, кісти в кістці. Однак у рентгена є обмеження: він добре показує кістку, але не дає можливості оцінити стан хряща, зв’язок і м’яких тканин на ранніх стадіях.

Ультразвукова діагностика

УЗД кульшового суглоба — доступний, швидкий і безпечний метод, що не потребує променевого навантаження. За коксартрозу УЗД допомагає:

  • виявити синовіт — запалення синовіальної оболонки (скупчення рідини в суглобі);
  • оцінити стан суглобового хряща в доступних для датчика ділянках;
  • виявити кісти та патологічні зміни м’яких тканин;
  • диференціювати артроз кульшового суглоба від періартикулярних патологій (бурситів, тендинітів тощо).

Ультразвукове дослідження є особливо важливим як доповнення до результатів рентгенографії та як метод динамічного спостереження за лікуванням.

Магнітно-резонансна томографія

МРТ кульшових суглобів — найінформативніший метод діагностики за коксартрозу, особливо на ранніх стадіях. Це дослідження дає детальне 3D зображення всіх структур суглоба без рентгенівського випромінювання. МРТ суглобів таза дає змогу:

  • оцінити товщину та цілісність хряща — виявити коксартроз ще до появи рентгенологічних змін;
  • побачити набряк і зміни в субхондральній кістці;
  • діагностувати ранній асептичний некроз головки стегна;
  • виявити розриви вертлюжної губи та пошкодження зв’язок;
  • виявити фемороацетабулярний імпіджмент — поширену причину раннього коксартрозу в молодих людей;
  • виключити пухлинні процеси та інші патології.

МРТ є методом вибору за нетипової клінічної картини, невідповідності симптомів рентгенологічній картині, молодого віку пацієнта, підозри на асептичний некроз або імпіджмент.

Комп’ютерна томографія

КТ кульшового суглоба застосовують рідше, ніж МРТ, але вона незамінна в низці випадків. Комп’ютерна томографія дає тривимірне пошарове зображення кісткових структур із високою роздільною здатністю. Тому її призначають під час планування хірургічного лікування (ендопротезування), для детального оцінювання ступеня деформації кісток, за наявності металевих імплантів (коли МРТ є протипоказаною), а також після травм для оцінювання переломів.

Чому рання діагностика коксартрозу така важлива

Коксартроз — прогресуюче захворювання. Це означає, що без лікування стан буде гіршати. Хрящ не відновлюється сам по собі, тому завдання терапії на ранніх стадіях — максимально уповільнити руйнування та зберегти якість життя. На 1–2 стадії є можливим ефективне консервативне лікування: спеціальні вправи та фізіотерапія, медикаментозна підтримка (хондропротектори, протизапальні препарати), корекція ваги та способу життя, внутрішньосуглобові ін’єкції. На 3 стадії з вираженим руйнуванням суглоба нерідко потрібне ендопротезування — заміна суглоба імплантом. Це ефективна операція, але набагато краще до неї не доводити.

Виразність болю за коксартрозу не завжди відповідає ступеню руйнування суглоба — деякі пацієнти з 2-ю стадією майже не страждають, а в інших уже за 1-ї стадії з’являється значний біль.

Діагностичний центр «RADI» надає повний спектр інструментальних досліджень для діагностики захворювань суглобів. Ми працюємо для жителів України та прагнемо зробити якісну діагностику доступною. Результати досліджень з описом фахівця ви отримаєте в найкоротші терміни. Для запису на дослідження телефонуйте або залишайте заявку онлайн. Коксартроз — поширене захворювання, але він добре піддається ранній діагностиці, зверніться по допомогу вчасно, щоб забезпечити собі роки активного життя без болю.

Інформація в статті має освітній характер і не замінює консультації лікаря. За наявності симптомів зверніться до фахівця.

Ціни на послуги

Поширені запитання

Чи можна жити з коксартрозом без операції?

Так, здебільшого пацієнти саме так і живуть. За клінічними рекомендаціями 2024 року, консервативне лікування показано на всіх стадіях коксартрозу, а оперативне — переважно за 3–4 стадії за Kellgren-Lawrence, коли суглоб зруйновано настільки, що консервативна терапія перестає справлятися з болем і обмеженням рухів. Ключова умова успіху будь-якого лікування коксартрозу — постійність: він потребує довічного спостереження та дотримання рекомендацій лікаря.

Чи можна відновити суглоб за коксартрозу без ендопротезування?

Повністю відновити зруйнований хрящ нині неможливо. Хрящова тканина майже позбавлена можливості до регенерації — у неї немає кровоносних судин, а значить, і механізму самовідновлення, як у кістки або м’язів. Однак це не означає, що лікування не має сенсу. Консервативна терапія уповільнює подальше руйнування хряща, знімає запалення та зменшує біль, зміцнює м’язи, які беруть на себе частину навантаження, покращує живлення хрящової тканини завдяки нормалізації кровообігу, зберігає обсяг рухів і працездатність.

Що не можна робити за артрозу кульшового суглоба?

За коксартрозу важливо не нашкодити суглобу додатковим навантаженням. Згідно з актуальними клінічними рекомендаціями, треба уникати бігу та стрибків (ударне навантаження різко посилює знос хряща), тривалої безперервної ходьби (особливо по нерівній поверхні або в незручному взутті), підйому та перенесення важких предметів, тривалого стояння або сидіння в одній позі (порушує живлення хряща та посилює скутість), глибоких присідань і схрещування ніг, інтенсивних спортивних тренувань без погодження з лікарем (навіть «корисний» велоспорт або плавання вимагають індивідуального підходу), надмірного набору ваги. Також небезпечні самолікування та самостійне скасування призначених препаратів, особливо коли йдеться про нестероїдні протизапальні засоби.

Чи можна зупинити розвиток коксартрозу?

Повністю зупинити розвиток коксартрозу — неможливо. Однак можна істотно уповільнити його прогресування. На думку експертів, за правильного лікування та дотримання рекомендацій багато пацієнтів роками залишаються на одній стадії без переходу до наступної. У цьому реально допомагають: регулярна лікувальна фізкультура, спрямована на зміцнення м’язів навколо суглобів, поліпшення кровообігу та живлення хряща, контроль ваги, ортопедичне взуття з амортизацією, плавання та акватерапія, регулярне спостереження в лікаря (зокрема контрольні інструментальні дослідження), відмова від куріння і нормалізація обміну речовин. Чим раніше встановлено діагноз і розпочато лікування, тим більше шансів на життя без болю.

Який інструментальний метод діагностики є найінформативнішим за коксартрозу?

МРТ — найінформативніший метод неінвазивної діагностики коксартрозу, особливо на ранніх стадіях, коли рентген ще не показує змін. Вона єдина дає можливість безпосередньо візуалізувати хрящову тканину, оцінити її товщину та цілісність, виявити набряк кісткового мозку, розриви вертлюжної губи, зміни зв’язок — тобто діагностувати хворобу на найбільш ранній стадії. Однак вибір методу залежить від клінічної ситуації. Обираючи метод діагностики, лікар керується аналізом скарг і даних клінічного огляду, віком і загальним станом пацієнта. Тому якщо вас спрямували на рентген — це правильно як перший крок. Якщо рентгенографія не дає відповіді або симптоми не відповідають знімку, наступний крок — МРТ і/або КТ. УЗД частіше використовують для динамічного спостереження.