Хвороба Пейроні

Як діагностують хворобу Пейроні

Хвороба Пейроні — це стан, за якого в білковій оболонці статевого члена утворюються фіброзні (рубцеві) бляшки, що спричиняють викривлення пеніса, біль і дискомфорт. Також цю патологію в медичних колах називають фібропластичною індурацією статевого члена. На думку дослідників, поширеність Пейроні в дорослих чоловіків становить приблизно 9–10 %, хоча різні джерела називають діапазон від 0,3 % до 20 % залежно від країни, вікової групи та методів діагностики. Точна діагностика допомагає оцінити ступінь викривлення статевого члена і вибрати оптимальний підхід до лікування. Тому в цій статті ми поговоримо про те, чому з’являється патологічне викривлення статевого члена, за якими ознаками можна запідозрити і як діагностувати хворобу Пейроні.

Причини хвороби Пейроні

  • Мікротравми статевого члена — множинні дрібні пошкодження (наприклад, під час статевого акту, занять спортом, нещасних випадків) — вважаються однією з головних причин.
  • Порушення загоєння — через неправильну регуляцію процесу відновлення тканин утворюється надлишок колагену та фіброз.
  • Генетична схильність — у деяких пацієнтів є сімейна історія фіброзних захворювань (наприклад, контрактура Дюпюїтрена).
  • Судинні та метаболічні чинники — куріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет та інші стани, що впливають на кровопостачання та регенерацію тканин.
  • Запалення — хронічні запальні процеси (баланіт, баланопостит та ін.) стимулюють утворення фіброзної тканини.
  • Вроджені причини — аномалії розвитку (наприклад, занадто короткий уретральний канал) і внутрішньоутробні порушення.

Симптоми хвороби Пейроні

  • Викривлення пеніса під час ерекції — є можливість, що відхилення буде вгору, вниз, вбік або створюватиме дефекти («пісочний годинник»).
  • Бляшка (ущільнення) — тверде утворення, яке можна промацати під шкірою статевого члена.
  • Біль під час ерекції — особливо часто трапляється в гострій фазі хвороби Пейроні, коли відбувається активне запалення.
  • Укорочення статевого члена (іноді).
  • Проблеми з ерекцією — у багатьох пацієнтів із викривленням члена виявляються труднощі зі зниженням твердості ерекції або труднощі з її досягненням і підтриманням.
  • Психологічні прояви — тривожність, занижена самооцінка, складнощі в інтимних стосунках, пов’язані з деформацією і болем.

Якщо ви помітили в себе ознаки, схожі на ці симптоми хвороби Пейроні, потрібно звернутися до уролога для точної діагностики та своєчасного початку лікування. Раннє звернення допоможе запобігти подальшому розвитку й ускладненням, як-от еректильна дисфункція.

Навіщо потрібна точна діагностика в разі викривлення пеніса

Правильна діагностика в разі викривлення статевого члена допомагає:

  • визначити точне розташування та розміри бляшок;
  • оцінити, кальциновані вони чи ні;
  • виміряти кут викривлення та характер деформації;
  • вибрати відповідну тактику — консервативну або хірургічну;
  • відстежувати динаміку хвороби під час лікування.

Первинна консультація в разі появи викривлення члена

Обстеження починається з візиту до уролога. Фахівець запитує:

  • коли з’явилися перші симптоми;
  • чи була травма статевого члена раніше;
  • чи є порушення ерекції;
  • чи є супутні патології (цукровий діабет, гіпертонія та ін.).

Потім уролог проводить фізикальний огляд: пальпує бляшку, промацує потовщення оболонки. Під час ерекції (якщо є можливість) оцінюється деформація — кут, напрямок, наявність стоншення («пісочний годинник») або вкорочення.

За результатами огляду та аналізу зібраного анамнезу уролог призначає комплекс інструментальних досліджень, які уточнюють діагноз.

Інструментальні методи діагностики хвороби Пейроні

УЗД статевого члена (іноді в стані ерекції) — один із найважливіших методів під час діагностики Пейроні, який дає можливість візуалізувати щільні ділянки. Під час ультразвукової діагностики лікар має можливість побачити:

  • бляшки на білковій оболонці;
  • їхню ехогенність (гіперехогенні ділянки частіше вказують на кальцинати);
  • ступінь кальцифікації — ультразвук ефективно виявляє кальциновані бляшки.

Ультразвукове дослідження з доплером використовується для оцінювання кровотоку в печеристих тілах. Це важливо, тому що бляшка має можливість впливати на судинну функцію, що пов'язано з еректильною дисфункцією.

Крім стандартного УЗД можуть призначити такі дослідження, як:

  • еластографія — метод, який на УЗД дає можливість оцінити жорсткість тканин, а оскільки фіброзні бляшки набагато жорсткіші, ніж нормальна оболонка статевого члена, це допомагає точніше визначити її межі;
  • магнітно-резонансна томографія — застосовується рідше, ніж УЗД, але має можливість бути корисною в складних випадках: вона показує м'якотканинні структури дуже детально, допомагає виявити не тільки бляшки, але і їхнє поширення, якщо вони важко пальпуються;
  • комп'ютерна томографія — різновид діагностики, який допомагає виявити кальциновані бляшки, але через випромінювання та меншу м'якотканинну контрастність її застосовують рідше.

Крім інструментальної візуалізації, під час діагностики хвороби Пейроні є важливим кількісне оцінювання:

  • вимірюють кут викривлення пеніса — наскільки далеко статевий член відхиляється від нормального положення;
  • досліджують локалізацію бляшки — з тильного боку, збоку, в основі;
  • фіксують тип деформації — яке саме викривлення статевого члена: вгору або вниз, «пісочний годинник», вкорочення тощо;
  • іноді роблять фото ерекції (за погодженням із пацієнтом), щоб задокументувати деформацію та контролювати зміни.

Додатково оцінюють сексуальну функцію — проводять тести на еректильну функцію, докладніше опитують щодо болів, визначають психологічний статус (деформація та дискомфорт часто впливають на психіку).

У діагностичному центрі «RADI» можна пройти ультразвуковий огляд і визначити причини викривлення статевого члена на сучасному обладнанні — Philips EPIQ Elite 2022 року. На підставі результатів візуалізації складається консультативний висновок і рекомендації для уролога, який буде вести лікування. Пам’ятайте, точна діагностика знижує ризик помилок і дає можливість ефективніше планувати терапію.

Діагностика хвороби Пейроні — це комбінований підхід: опитування, огляд, пальпація, УЗД, можливо — МРТ. У спеціалізованому діагностичному центрі ви отримаєте повну картину: де розташована бляшка, наскільки вона велика або кальцинована, як сильно викривлений статевий член і як це впливає на функції. Це потрібна база для вибору правильного лікування, і чим раніше зроблена діагностика, тим ефективнішою має можливість бути терапія.

Якщо ви помітили викривлення статевого члена, біль або інші симптоми — запишіться на обстеження в наш центр. Наші фахівці готові провести інструментальне обстеження, дати точний висновок і надати інформативний висновок вашому урологу для планування лікування.

Поширені питання

Як уникнути хвороби Пейроні?

На 100 % запобігти хворобі Пейроні неможливо, оскільки точні причини до кінця не вивчені. Однак є заходи, які знижують ризики:

  • Уникайте травм статевого члена — обережність під час сексуальної активності, виключення різких механічних впливів.
  • Контролюйте хронічні захворювання — цукровий діабет, артеріальну гіпертензію, серцево-судинні захворювання.
  • Відмовтеся від куріння та зловживання алкоголем — вони уповільнюють загоєння та підвищують ризик фіброзних змін.
  • Своєчасно лікуйте запальні процеси — інфекції сечостатевої системи й запалення.
  • Підтримуйте здоровий спосіб життя — нормальна вага, регулярна фізична активність, збалансоване харчування з достатньою кількістю вітамінів і мікроелементів зміцнюють здоров’я.
  • Підтримуйте баланс вітамінів і мінералів в організмі — будь-які препарати краще приймати тільки за призначенням лікаря.

Чи можна вилікувати хворобу Пейроні без операції?

Безхірургічне лікування хвороби Пейроні є можливим, але працює не у всіх випадках. Його використовують на ранній (гострій) стадії хвороби Пейроні та за помірного викривлення, яке не заважає сексуальній функції. Основні методи — ін’єкції колагенази та тракційна терапія. Однак важливо розуміти, що консервативні методи не випрямляють різко виражене викривлення, вони можуть зменшити біль, стабілізувати процес і частково знизити кривину. За вираженого викривлення або стійких симптомів надійнішим варіантом залишається операція. У будь-якому випадку, щоб дізнатися, який саме метод лікування підходить вам, отримайте консультацію фахівця!

Чи можна жити нормальним життям із хворобою Пейроні?

Так, з хворобою Пейроні можна жити нормальним життям, особливо якщо симптоми контролюються. У багатьох чоловіків викривлення залишається стабільним і не заважає сексуальній функції. Біль часто зменшується із часом. Сучасні методи — ін’єкції, тракційна терапія, хірургія (якщо є потреба) — дають можливість поліпшити якість життя. Головне — звернутися до уролога, оцінити вираженість викривлення та вибрати безпечну тактику.

Чим небезпечна хвороба Пейроні?

Хвороба Пейроні не загрожує життю, але має можливість помітно погіршувати його якість. Основні ризики пов’язані не із загрозою здоров’ю, а з наслідками для статевої функції та емоційного стану. Через неї виникає:

  • викривлення статевого члена, яке ускладнює або робить болючим статевий акт;
  • зниження ерекції через порушення кровотоку в ділянці бляшки;
  • укорочення статевого члена;
  • хронічний біль у гострій стадії;
  • емоційне напруження, тривога, зниження самооцінки.

За виражених симптомів є можливими проблеми в сексуальному житті. Рання діагностика допомагає контролювати процес і вибрати відповідне лікування.

Чи допомагає втрата ваги під час хвороби Пейроні?

Схуднення не лікує хворобу Пейроні безпосередньо, тому що воно не впливає на формування фіброзної бляшки. Однак зниження ваги покращує загальний стан судин і має можливість підвищити якість ерекції. Це допомагає зменшити вираженість функціональних проблем, які супроводжують захворювання. Схуднення — це підтримувальна, а не лікувальна дія.

Які ознаки на УЗД вказують на наявність хвороби Пейроні?

УЗД статевого члена виявляє структурні зміни, характерні для фіброзної бляшки. Основні ознаки:

  • щільні, гіперехогенні (яскраві) ділянки в оболонках статевого члена;
  • тіні за щільними структурами — ознака кальцинатів;
  • потовщення білкової оболонки;
  • порушення симетрії судин і тканин;
  • зміни кровотоку (під час доплерографії).

Ці ознаки допомагають уточнити розташування та щільність бляшки, а також точно оцінити тяжкість процесу.

Є можливість, що хвороба Пейроні пройде сама?

Хвороба Пейроні рідко проходить повністю самостійно, але на ранній фазі її перебіг іноді тимчасово поліпшується. У частини чоловіків біль зменшується, а викривлення перестає прогресувати. Повне зникнення бляшки відбувається рідко. Без спостереження складно оцінити динаміку, тому важливо звернутися до уролога. Лікар визначить стадію захворювання та вибере тактику лікування, щоб зменшити біль і запобігти посиленню викривлення.