Діагностика гідроцеле (водянки яєчка): як вчасно виявити проблему
Водянка яєчка, або гідроцеле — це скупчення рідини в оболонках яєчка, яке призводить до збільшення калитки з одного або обох боків. За статистикою, це захворювання трапляється у 1–2 % дорослих чоловіків і у 5–10 % новонароджених хлопчиків. Хороша новина в тому, що сучасна діагностика дає можливість швидко й безболісно виявити проблему та визначити найкращу тактику лікування.
Багато чоловіків відкладають візит до лікаря через сором або страх, але зволікання часто призводить до ускладнень: порушення кровообігу, атрофії яєчка, проблем із репродуктивною функцією. Своєчасна діагностика гідроцеле — це перший і головний крок до розв’язання проблеми. У цій статті ми розповімо, від чого з’являється гідроцеле, як проходить обстеження в разі підозри на гідроцеле, які методи використовуються і чому УЗД залишається «золотим стандартом» діагностики.
Що таке гідроцеле й чому воно виникає
Щоб зрозуміти суть проблеми, уявіть, що яєчко оточене декількома захисними оболонками, між якими в нормі є мінімальна кількість рідини — вона потрібна для «змащення» і вільного руху яєчка. За гідроцеле цієї рідини стає занадто багато: вона накопичується, розтягує оболонки, і калитка збільшується в розмірі.
У дітей гідроцеле частіше вроджене — пов’язане з особливостями внутрішньоутробного розвитку. У нормі яєчка опускаються із черевної порожнини в калитку через спеціальний канал, який потім закривається. Якщо цього не відбувається, рідина із черевної порожнини проникає в оболонки яєчка.
У дорослих гідроцеле зазвичай набуте й розвивається з різних причин.
Найпоширенішими причинами гідроцеле є:
- травми калитки — навіть незначний удар має можливість порушити відтік рідини;
- запальні захворювання — орхіт (запалення яєчка), епідидиміт (запалення придатка) тощо;
- інфекції (включно із захворюваннями, що передаються статевим шляхом);
- операції на калитці, включно з видаленням варикоцеле або пахової грижі;
- пухлинні процеси — у рідкісних випадках гідроцеле є ознакою новоутворення.
До групи ризику входять чоловіки, які займаються контактними видами спорту, працюють в умовах вібрації або піднімають важкі предмети.
Симптоми водянки яєчка, за яких потрібна діагностика
Головна ознака гідроцеле — це безболісне збільшення калитки з одного або обох боків. Розмір варіюється від невеликого (як волоський горіх) до значного (як апельсин або навіть більше).
Також є і інші симптоми гідроцели, зверніть увагу на:
- відчуття тяжкості в калитці, яке посилюється ближче до вечора або після фізичного навантаження;
- зміна розміру калитки впродовж дня — вона збільшується під час напруження, кашлю, у вертикальному положенні;
- дискомфорт під час ходьби або статевого акту;
- напруження в паховій ділянці;
- зміна форми калитки — вона стає грушоподібною або кулястою.
Негайно зверніться до лікаря, якщо:
- з’явився різкий біль у калитці;
- збільшення відбулося раптово за кілька годин;
- підвищилася температура тіла;
- шкіра калитки почервоніла або стала гарячою на дотик;
- ви не можете промацати яєчко через розмір утворення.
Ці симптоми можуть вказувати на ускладнення (зокрема інфікування) або на інші серйозні стани, що вимагають невідкладної допомоги.
Відкладання візиту до лікаря небезпечне тим, що тривале здавлювання яєчка порушує його кровопостачання, що призводить до атрофії — зменшення розміру та втрати функції. Це особливо критично для чоловіків репродуктивного віку, які планують мати дітей.
Методи діагностики гідроцеле
Діагностика гідроцеле починається з огляду уролога, але для підтвердження діагнозу та оцінювання стану тканин потрібні інструментальні методи.
Ультразвукове дослідження калитки
УЗД калитки — це головний метод діагностики гідроцеле. Воно дає змогу:
- підтвердити наявність рідини та точно виміряти її кількість;
- оцінити стан яєчка — його розмір, структуру, кровопостачання;
- визначити тип гідроцеле — сполучене (пов’язане із черевною порожниною) або ізольоване;
- виявити причину — запалення, пухлину, наслідки травми тощо;
- виключити інші захворювання — варикоцеле, грижу, пухлину яєчка тощо.
Точність ультразвукового дослідження за гідроцеле перевищує 95 %.
Дослідження проводиться в режимі реального часу з використанням доплерографії, яка оцінює кровотік у судинах яєчка — це є критично важливим для визначення тактики лікування гідроцеле.
Магнітно-резонансна томографія калитки
МРТ калитки призначається в складних діагностичних випадках, коли потрібно:
- детально оцінити структуру пухлини, якщо вона виявлена на УЗД;
- розібратися в нестандартних ситуаціях — поєднання гідроцеле з іншими патологічними станами;
- провести передопераційне планування за великих розмірів утворення.
МРТ дає максимально детальне зображення всіх структур калитки, але це дорожчий метод, який застосовується за суворими показаннями.
Лабораторні дослідження
Хоча вони не діагностують безпосередньо гідроцеле, аналізи крові та сечі допомагають визначити:
- запальний процес — підвищення лейкоцитів, ШОЕ та ін.;
- інфекції — бактерії в сечі та ознаки ЗПСШ;
- онкомаркери — у разі підозри на пухлину яєчка.
У деяких випадках лікар призначає пункцію — забір рідини голкою для аналізу, але це більш лікувальна, ніж діагностична процедура.
У діагностичному центрі «RADI» можна пройти УЗД і МРТ калитки на сучасному обладнанні, яке забезпечує точний діагноз.
Що показують результати УЗ-діагностики гідроцеле
Після УЗД лікар визначає кілька важливих параметрів, які впливають на подальшу тактику:
- Тип гідроцеле. Сполучне — рідина має можливість перетікати між калиткою та черевною порожниною. Типово для дітей, розмір часто змінюється впродовж дня. Несполучне (ізольоване) — рідина ізольована в оболонках яєчка. Частіше трапляється в дорослих.
- Розмір водянки яєчок. Малий — до 50 мл рідини, калитка збільшена незначно, середній — 50–100 мл, помітне збільшення калитки, великий — понад 100 мл, є значна деформація калитки, гігантський — понад 300 мл, іноді досягає розміру дитячої голівки.
- Характер вмісту. Зазвичай це прозора серозна рідина, але іноді УЗД виявляє: хілоцеле — рідина з лімфою (молочного кольору), гематоцеле — кров в оболонках (після травми), піоцеле — гній (у разі розвитку інфекційного процесу).
Ще одне важливе завдання УЗД — відрізнити гідроцеле від інших захворювань калитки. Серед патологій, що мають схожі симптоми:
- пахова грижа — на УЗД можна побачити петлі кишківника, які опустились в калитку;
- варикоцеле — розширені вени сім’яного канатика;
- сперматоцеле — кіста придатка яєчка;
- пухлина яєчка — щільне утворення в тканині яєчка.
У 5–10 % випадків гідроцеле поєднується з іншими патологіями, й УЗД дає можливість це виявити. Це забезпечує призначення правильного лікування.
Додаткові обстеження зазвичай призначають у разі підозрілих утворень у яєчку, нетипової картини гідроцеле, потреби в детальному оцінюванні перед операцією за великого гідроцеле.
Чому важлива рання діагностика гідроцеле
Гідроцеле — це не просто косметичний дефект. Тривале існування водянки призводить до серйозних наслідків:
- Порушується сперматогенез. Накопичена рідина створює «ефект термоса» — температура в калитці підвищується, а для нормального вироблення сперматозоїдів потрібна температура на 2–3 градуси нижче ніж температура тіла. Дослідження показують, що в чоловіків із гідроцеле, яке триває понад рік, показники спермограми гіршають на 30–40 %.
- Атрофуються яєчка. Постійний тиск рідини порушує кровообіг, яєчко починає зменшуватися в розмірах і втрачати свою функцію. Цей процес часто є незворотним, особливо за великих розмірів гідроцеле.
- З’являється психологічний дискомфорт. Збільшення калитки спричиняє сором, заважає статевому життю, знижує якість життя.
Раннє виявлення водянки яєчка й лікування дає можливість уникнути цих проблем.
Не відкладайте візит до лікаря, якщо помітили збільшення калитки або з’явився дискомфорт у цій ділянці. Запишіться на УЗД калитки в наш діагностичний центр. Сучасна діагностика в нас — це:
- експертне обладнання останнього покоління з високою роздільною здатністю;
- досвідчені лікарі УЗД, що спеціалізуються на урології;
- комфортні умови й делікатний підхід;
- швидкі результати — висновок відразу після дослідження;
- обґрунтовані ціни на всі види діагностики.
Подбайте про своє здоров’я сьогодні — це простіше, ніж ви думаєте!
Поширені питання
Чим небезпечне гідроцеле?
Гідроцеле саме по собі зазвичай не є небезпечним для життя, але іноді призводить до дискомфорту та ускладнень за тривалого перебігу. Наприклад:
- дискомфорт і біль через збільшення калитки, тяжкість і натяжіння шкіри;
- порушення функції яєчка — за великих обсягів підвищується температура всередині калитки, що спричиняє зниження вироблення сперми;
- супутні патології — іноді гідроцеле пов’язане із запаленням, травмою або пухлиною яєчка, що вимагає діагностики;
- рідкісні ускладнення водянки яєчка — інфікування рідини, різке збільшення об’єму за травми, непрямий тиск на судини або сусідні структури.
Чи проходить гідроцеле без лікування?
Можливість самостійного зникнення гідроцеле залежить від віку та причини. У немовлят і маленьких дітей гідроцеле часто проходить самостійно в перші 12–24 місяці життя. Статистика показує, що до 80 % вроджених гідроцеле зникають без втручання. У дорослих самовільне зникнення є малоймовірним. Зазвичай гідроцеле зберігається або повільно збільшується, вимагає спостереження, а іноді й хірургічного лікування. Маленьке гідроцеле, яке виникло після інфекції або травми, іноді зменшується після усунення причини, але великі вимагають спостереження або операції.
Як довго можна ходити з гідроцеле?
Тривалість «безпечного» очікування за гідроцеле залежить від розміру, симптомів і віку. У дітей невелике вроджене гідроцеле часто спостерігають до 12–24 місяців, тому що є висока ймовірність того, що воно зникне. Дорослим можна безпечно ходити з гідроцеле, якщо воно маленьке, не болить і не збільшується. Однак велике або швидко зростаюче гідроцеле вимагає консультації уролога. Візит до фахівця не можна відкладати, якщо є різке збільшення калитки, з’явився біль, відчуття тяжкості, ознаки запалення (почервоніння, жар, озноб), дискомфорт під час ходьби або занять спортом. Міжнародні рекомендації радять не ігнорувати гідроцеле в дорослих, навіть якщо симптомів мало, щоб виключити серйозні причини та зберегти функцію яєчка.
Що можна побачити на УЗД за гідроцеле?
На УЗД за гідроцеле можна побачити скупчення рідини навколо яєчка. Це основна ознака, за якою встановлюють діагноз. Основні деталі, які оцінюються:
- рідина в калитці (вона з’являється між оболонками яєчка) — на УЗД має вигляд однорідної темної ділянки (анехогенної);
- яєчко — зазвичай зберігає нормальну структуру та кровотік (УЗД допомагає виключити пухлину й запалення);
- оболонки — візуалізуються потовщеними під час хронічного або запального процесу;
- додаткові знахідки — іноді можна побачити ознаки травми, варикоцеле, кісти або запалення придатка яєчка.
УЗД допомагає підтвердити наявність гідроцеле, оцінити об’єм рідини, виключити серйозні патології, які теж можуть збільшувати калитку.
Чи можуть направити на МРТ у разі підозри на водянку яєчок?
Так, МРТ призначають, але це не стандартна перша діагностика. Найчастіше її використовують, якщо є сумніви в структурі яєчка, підозра на пухлину або складну кісту, УЗД не дало чіткої картини, а також перед хірургічним втручанням, щоб уточнити анатомію. Перевагою МРТ є висока контрастність тканин і можливість оцінити сусідні структури. Однак вона дорожча, займає більше часу й не завжди потрібна за звичайної, неускладненої водянки яєчка. МРТ — допоміжний метод, а не стандартна діагностика гідроцеле.
Як запобігти рецидиву водянки яєчка?
Повністю виключити рецидив гідроцеле неможливо, але ризик можна знизити, якщо правильно усунути причину й дотримуватися рекомендацій лікаря. У профілактику водянки яєчка входять такі заходи, як хірургічне лікування (за показаннями) — закриття вагінального відростка або видалення рідини знижує ризик повторного скупчення, лікування супутніх захворювань, обмеження травм і фізичних перевантажень, динамічне спостереження — після операції або за консервативного підходу є важливим не пропускати контрольне УЗД через кілька місяців, своєчасне звернення за перших симптомів — будь-яке збільшення калитки вимагає повторного оцінювання в уролога. Однак, навіть суворе дотримання цих порад, знижує ризик рецидиву, а не повністю виключає його.