Гідронефроз

Як проявляється та діагностується гідронефроз

Гідронефроз — це стан, за якого в нирці накопичується надмірна кількість сечі через порушення її природного відтоку. Уявіть, що нирка працює як резервуар із системою зливу — якщо злив перекритий або звужений, рідина починає накопичуватися, поступово розтягуючи стінки резервуара. Саме так відбувається під час гідронефрозу: розширюються чашечки й миска нирки, а із часом стоншується і безпосередньо ниркова тканина.

Гідронефроз трапляється у 2 % дітей і ~3,8 % дорослих. Найбільш схильні до його розвитку люди у віці 25–35 років. Саме на цей період припадає пік захворюваності. Важливо розуміти, що гідронефроз вимагає уваги та своєчасного лікування, оскільки без медичної допомоги призводить до серйозних ускладнень, аж до ниркової недостатності.

Патологію також називають гідронефротичною трансформацією нирки й патологічним збільшенням об’єму ниркових чашок і миски.

Чому розвивається гідронефроз

Патологічне збільшення об’єму ниркових чашок і миски не виникає без причини — це завжди наслідок якоїсь перешкоди на шляху відтоку сечі. Причини можна розділити на дві великі групи.

Вроджений гідронефроз

Вроджені форми захворювання зазвичай проявляються в новонароджених і можуть бути виявлені ще під час вагітності на плановому УЗД. Поширеність вродженого гідронефрозу в новонароджених становить 2 %.

Причинами виникнення гідронефрозу в малюків є:

  • неправильне розташування ниркових артерій або сечоводу;
  • вроджене звуження сечоводу або клапанів;
  • недорозвинення структурних елементів нирки.

Набутий гідронефроз

У підлітків і дорослих гідронефроз найчастіше розвивається як наслідок інших захворювань або станів. Серед них:

  • сечокам’яна хвороба — камені можуть перекрити шлях відтоку сечі на будь-якому рівні;
  • пухлини сечовивідних шляхів, яєчників, кишківника;
  • травми спинного мозку або черевної порожнини;
  • запальні захворювання — пієлонефрит, цистит та ін.;
  • у чоловіків старшого віку — аденома або рак передміхурової залози;
  • у жінок — вагітність (через тимчасове здавлювання сечоводу);
  • післяопераційні ускладнення — рубці та спайки в черевній порожнині.

Двосторонній гідронефроз (коли уражені обидві нирки) трапляється рідко — не більше ніж у 8–10 % випадків. Набагато частіше страждає одна нирка, причому права й ліва уражаються приблизно однаково часто.

Як проявляється гідронефроз: симптоми, про які потрібно знати

Підступність гідронефрозу полягає в тому, що на ранніх стадіях він часто має повністю непомітний перебіг. Багато пацієнтів дізнаються про захворювання випадково — під час профілактичного обстеження або під час діагностики зовсім інших проблем. За цих умов ознаки гідронефрозу нирки однаково є:

  • Біль у попереку або боці — найчастіший симптом. Характер болю є різним: тупий, ниючий, такий, що посилюється до вечора, за гострої стадії гідронефрозу — сильні напади, схожі на ниркову коліку.
  • Зміни сечовипускання: болючість, зменшення обсягу виділеної сечі, часті позиви до сечовипускання.
  • Зміни в сечі: поява крові (як візуально видима очам, так і така, що визначається тільки в аналізах), помутніння, зміна кольору і/або запаху.
  • Загальні прояви — підвищення артеріального тиску, слабкість, швидка втомлюваність, нудота, іноді блювота, підвищення температури тіла вище 38°C (у разі приєднання інфекції), набряки (особливо на обличчі та ногах), у дітей — збільшення живота, яке можна побачити візуально.

Гострий гідронефроз розвивається швидко, упродовж кількох годин.

Зазвичай це відбувається після:

  • травми;
  • раптового закорковування сечоводу каменем.

Симптоми наростають бурхливо й нагадують ниркову коліку.

Здебільшого хронічний гідронефроз трапляється у пацієнтів із розширенням ниркових мисок і чашок. Він розвивається поступово, місяцями й роками, і з великою ймовірністю довго залишається непоміченим.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря в разі підозри на гідронефроз

Не відкладайте візит до фахівця, якщо ви помітили:

  • сильний біль у попереку або боці;
  • кров у сечі;
  • різке зменшення кількості сечі;
  • високу температуру в поєднанні з болем у попереку;
  • біль під час сечовипускання, який не проходить.

Без своєчасної діагностики та лікування можуть виникнути серйозні ускладнення гідронефрозу, серед них:

  • втрата функції нирки — тривалий тиск на тканину призводить до атрофії нефрона;
  • інфекції сечовивідних шляхів — застій сечі сприяє розвитку пієлонефриту;
  • сепсис — за важкої інфекції є можливим потрапляння бактерій у кров;
  • сечокам’яна хвороба — застій сечі провокує утворення каменів;
  • підвищення артеріального тиску — через зниження функції нирки;
  • хронічна ниркова недостатність — за двостороннього гідронефрозу або тривалого перебігу;
  • розрив ниркової чашечки або миски — рідкісне, але небезпечне ускладнення.

Як діагностується гідронефроз

Точна та своєчасна діагностика — ключ до успішного лікування гідронефрозу. Зазвичай використовується комплексний підхід, що поєднує кілька методів обстеження.

Первинна консультація та огляд

Діагностика починається з консультації лікаря-уролога або нефролога. Фахівець збирає повний анамнез — дізнається про ваші скарги, перенесені захворювання, проводить фізикальний огляд, під час пальпації (промацування) живота іноді виявляє збільшену нирку — найчастіше в дітей і худорлявих дорослих.

УЗД нирок — золотий стандарт первинної діагностики

Ультразвукове дослідження нирок є основним і найдоступнішим методом діагностики гідронефрозу. Це безпечне, безболісне дослідження, яке показує:

  • розширення чашок і миски нирки;
  • витончення ниркової тканини (паренхіми);
  • розміри та структуру нирки;
  • можливі причини гідронефрозу (камені, пухлини та ін.).

Комп’ютерна томографія в разі гідронефрозу

КТ нирок і сечовивідних шляхів — це високоточний метод діагностики, який призначається як додаткове обстеження, коли:

  • результати УЗД нечіткі або залишають питання;
  • потрібно точно визначити причину гідронефрозу;
  • планується оперативне втручання;
  • потрібно оцінити результати проведеного лікування.

КТ є найінформативнішим методом за захворювань нирок, пов’язаних із порушенням відтоку сечі.

Дослідження дає можливість детально візуалізувати:

  • точну локалізацію і протяжність звуження сечоводу;
  • стан ниркових судин;
  • ступінь розростання сполучної тканини;
  • зміни в заочеревинному просторі;
  • запальні ускладнення;
  • супутні патології — пухлини, аномалії розвитку та ін.

 

Комп’ютерна урографія — спеціальний варіант КТ-дослідження з контрастною речовиною — дає змогу:

  • оцінити функцію нирок;
  • простежити шлях виведення контрасту із сечею;
  • провести диференціальну діагностику з пухлинами, кістами, пієлонефритом.

Магнітно-резонансна томографія нирок під час гідронефрозу

МРТ нирок — ще один високоінформативний метод діагностики. МРТ особливо цінна тим, що не використовує рентгенівське випромінювання.

Магнітно-резонансну томографію призначають:

  • у разі підозри на пухлини сечостатевої системи або заочеревинного простору;
  • якщо є протипоказання до КТ;
  • для детального оцінювання м’яких тканин;
  • у разі потреби уникнути променевого навантаження (наприклад, під час повторних обстежень).

 

МРТ-урографія — спеціальна методика, яка:

  • дає можливість детально візуалізувати всю сечовидільну систему;
  • оцінює функцію нирок;
  • не вимагає введення рентгеноконтрастних препаратів (використовується інший тип контрасту).

Лабораторні дослідження

Для повної картини перебігу захворювання обов’язково призначаються аналізи крові (загальний і біохімічний, включно з визначенням рівня креатиніну, сечовини, калію і натрію) й аналізи сечі (загальний, за Нечипоренко й за Зимницьким).

Додаткові методи діагностики

У складних випадках можуть знадобитися:

  • екскреторна урографія — рентгенологічне дослідження з контрастом;
  • цистоскопія — ендоскопічний огляд сечового міхура;
  • радіоізотопна нефросцинтиграфія — оцінювання функції кожної нирки окремо;
  • ангіографія — дослідження судин нирок.

У діагностичному центрі «RADI» можна пройти УЗД, КТ і МРТ нирок і сечовивідних шляхів на сучасному обладнанні, яке забезпечує швидкий і максимально точний діагноз.

Чим небезпечний гідронефроз

Без своєчасного лікування гідронефроз прогресує та призводить до серйозних ускладнень. Серед них:

  • ниркова недостатність — порушення всіх функцій нирок (на думку фахівців, виражена ниркова недостатність розвивається через 5–15 років від початку захворювання);
  • хронічні інфекції сечовивідних шляхів — пієлонефрит і цистит;
  • утворення каменів — через застій сечі;
  • артеріальна гіпертензія — стійке підвищення тиску;
  • розрив нирки — за гострого масивного гідронефрозу;
  • уросепсис — важке інфекційне ускладнення.

Як запобігти розвитку гідронефрозу

Повністю запобігти вродженому гідронефрозу неможливо, але знизити ризик набутих форм цілком реально.

Знизити ризики допоможуть:

  • регулярні профілактичні обстеження — УЗД нирок (1 раз на рік) і загальний аналіз сечі (за будь-яких нездужань);
  • своєчасне лікування захворювань сечовидільної системи;
  • правильний питний режим (розраховувати кількість потрібної рідини на день треба за вагою, база — вага (кг) × 30–40 мл);
  • здоровий спосіб життя (з-поміж іншого — збалансоване харчування, контроль маси тіла, регулярна фізична активність, відмова від куріння);
  • контроль хронічних захворювань (особливо цукрового діабету, артеріальної гіпертонії, обмінних порушень).

Гідронефроз — серйозне захворювання, що вимагає уваги та професійного підходу. Сучасні методи діагностики — УЗД, КТ і МРТ — дають можливість точно виявити патологію на ранніх стадіях і визначити оптимальну тактику лікування. Наш діагностичний центр має сучасне обладнання для проведення всіх базових досліджень. Досвідчені фахівці допоможуть вам пройти якісну діагностику, здобути точний діагноз і зрозуміти причину проблеми. Пам’ятайте, чим раніше виявлено гідронефроз, тим більше шансів зберегти функцію нирки й уникнути ускладнень. Не відкладайте обстеження, якщо у вас є тривожні симптоми — запишіться на УЗД, КТ або МРТ нирок.

Поширені питання

Чи є можливість, що гідронефроз пройде без лікування?

Гідронефроз сам по собі не проходить. Це стан, за якого сеча погано відходить із нирки й розтягує її. Без усунення причини тиск всередині нирки залишається високим і із часом пошкоджує тканину. На початку зміни можуть бути зворотними — якщо усунути перешкоду, функція частково відновлюється. У тих випадках, коли затримка сечі зберігається, розвивається рубцювання тканини та зниження фільтрації. На думку експертів, пізнє звернення підвищує ризик стійкої втрати функції нирки. У дітей гідронефроз іноді зменшується із дорослішанням, але це має контролюватися лікарем і не вважається «самопрохідним» процесом. У разі гідронефрозу важливо з’ясувати причину (камінь, звуження сечоводу, аномалія, пухлина, рефлюкс), зробити УЗД і здати аналізи, своєчасно усунути перешкоду.

Чи можна відновити нирку після гідронефрозу?

Відновити нирку після гідронефрозу є можливим, але все залежить від того, скільки часу нирка була під тиском і наскільки сильно постраждала тканина. На ранній стадії нирка відновлюється частково або майже повністю. Після усунення перешкоди її функція іноді покращується впродовж тижнів-місяців. За тривалого здавлювання частина тканини заміщується рубцем. У таких випадках нирка працює гірше, і повернути функцію повністю вже неможливо. За статистикою, якщо обструкція усувається в перші 2–4 тижні, шанс відновлення високий. За затримки понад 3–6 місяців ризик незворотного пошкодження різко зростає. Навіть за вираженого гідронефрозу, нирка іноді зберігає частину функції. Оцінити стан нирки можна за допомогою УЗД, аналізів тощо. Прогноз покращує швидке усунення причини, контроль артеріального тиску, лікування інфекцій сечових шляхів.

Скільки зазвичай триває гідронефроз?

Тривалість гідронефрозу залежить тільки від причини, яка блокує відтік сечі. Сам по собі він не проходить, тому стан іноді триває місяцями й навіть роками, якщо перешкода не усунена. Гостра форма розвивається за години або дні. Зазвичай пов’язана з каменем. Якщо камінь вийшов або його видалили, функція починає відновлюватися. Хронічна форма формується поступово. Є можливість, що вона триватиме довго, якщо є постійне звуження сечоводу, аномалія розвитку, рефлюкс або пухлинне здавлювання. Чим довше зберігається обструкція, тим вищий ризик незворотного пошкодження. У дітей деякі форми можуть спостерігатися тривалий час, але під суворим контролем, тому що стан іноді стабілізується, а іноді прогресує. Важливо пам’ятати, що гідронефроз — це не діагноз, а наслідок проблеми; поки його першопричина не усунена, тривалість не обмежена.

Чи спричиняє гідронефроз головний біль?

Гідронефроз сам по собі не викликає головного болю, але він іноді призводить до станів, які роблять біль більш імовірним. Серед них:

  • підвищення артеріального тиску — до 30–40 % пацієнтів з обструкцією верхніх сечових шляхів мають високий тиск, а головний біль — один із типових симптомів такого стану;
  • інфекція сечових шляхів — пієлонефрит на тлі гідронефрозу часто супроводжується температурою, ознобом, слабкістю та головним болем;
  • зневоднення — часта причина головного болю;
  • загальна інтоксикація — під час вираженого застою сечі гіршає самопочуття, що теж впливає на появу болю в голові.

Який інструментальний метод діагностики найкраще показує гідронефроз?

Найкраще гідронефроз видно на УЗД. Це базовий, швидкий і інформативний метод, який показує розширення чашечно-мискової системи й дає можливість оцінити ступінь застою сечі. Тому УЗД нирок — перший і найчастіше достатній етап, воно підходить для первинного оцінювання і динамічного контролю. КТ і МРТ використовують, якщо потрібно уточнити причину стану. КТ для візуалізації каменів, звуження, пухлинного здавлення, а МРТ — якщо є протипоказання до КТ, вона добре візуалізує тканини й сечовід, але менш чутлива до каменів.