Симптоми та діагностика грижі Шморля
Уявіть, що вас нічого не турбує, ви проходите звичайне обстеження, і лікар повідомляє: «У вас виявлена грижа Шморля». Перша реакція — паніка. Однак не поспішайте лякатися! Ця патологія трапляється набагато частіше, ніж здається, і здебільшого не становить серйозної загрози для здоров’я. На думку деяких експертів, грижі Шморля є приблизно у 70 % населення, просто багато людей навіть не підозрюють про їх існування. Розберімося, що це за стан, що призводить до формування грижі Шморля, коли варто хвилюватися та які методи діагностики допоможуть здобути точну картину здоров’я вашого хребта.
Що таке грижа Шморля і чим вона відрізняється від «звичайної» грижі
Вузол, або грижа Шморля — це продавлювання хрящовою тканиною замикальних пластин всередину тіла верхнього або нижнього хребця. Назву патологічний стан хребта здобув на честь німецького лікаря-патологоанатома Крістіана Шморля, який уперше описав цей стан у 1927 році після впровадження рентгенівської діагностики.
Щоб зрозуміти суть проблеми, уявіть хребет як конструкцію із цеглинок (хребців), між якими є м’які прокладки (міжхребцеві диски). У разі грижі Шморля хрящова пластина міжхребцевого диска продавлюється в тіло хребця, що знаходиться вище або нижче. Продавлювання відбувається суворо вертикально, всередину кістки.
Головна відмінність вузла Шморля від міжхребцевої грижі:
- Звичайна грижа випинається горизонтально в спинномозковий канал, здавлює нервові корінці та спричиняє сильний біль, оніміння, слабкість у кінцівках та інші неврологічні симптоми.
- Грижа Шморля спрямовується вертикально, у тіло хребця, не зачіпає спинномозковий канал і нерви, тому часто не має симптомів.
Саме через вертикальний напрямок і те, що немає тиску на нерви, грижа Шморля довгий час має можливість залишатися непоміченою.
Чому виникає вузол Шморля
Розвиток грижі Шморля пов’язаний із тим, що хрящова тканина замикальних пластин провалюється в губчасту кістку всередину тіла хребця. Найчастіше на цей патологічний процес впливають:
- Вроджені та спадкові чинники. Хвороба має високий рівень спадковості — понад 70 %. Якщо у ваших батьків була ця патологія, ви в групі ризику грижі Шморля. Експерти встановили, що фон для розвитку цієї патології формується ще в антенатальному періоді, коли дитина перебуває в утробі матері. Це відбувається через особливості будови сполучної тканини.
- Швидке зростання в дитинстві та підлітковому віці. Найчастіше вузли Шморля трапляються в підлітків (хлопчиків) у нижньому грудному та верхньому поперековому відділах хребта. Це пов’язано з тим, що в період активного зростання м’які тканини ростуть швидше, ніж кісткові структури встигають набрати потрібну щільність. У результаті в губчастій речовині хребців утворюються порожнини, у які із часом продавлюються замикальні пластини.
- Фізичні навантаження та травми. Грижі Шморля пов’язані з травмою, особливо в грудному й поперековому відділі хребта. Тому до чинників ризику грижі Шморля належать професійні заняття важкою атлетикою, підйом важких предметів у неправильному положенні, стрибки з висоти, надмірні вертикальні навантаження на хребет.
- Дефіцит поживних речовин. Нестача кальцію та вітаміну D призводить до зниження щільності кісткової тканини. Кістки стають більш пухкими й податливими, що створює умови для формування грижі. В Україні ця проблема є особливо актуальною в зимові місяці, коли сонячного світла недостатньо для вироблення вітаміну D.
- Вікові зміни. У літніх людей грижа Шморля часто розвивається на тлі остеопорозу — захворювання, за якого кістки втрачають свою щільність і стають крихкими.
Симптоми грижі Шморля
Парадокс грижі Шморля в тому, що вона довгий час не дає симптомів, оскільки не виходить за межі контурів хребця. Ознаки грижі Шморля на знімках виявляються в кожної третьої дорослої людини, найчастіше під час інструментального обстеження хребта з іншого приводу.
Прояви виникають зазвичай за великих розмірів грижі або розвитку ускладнень грижі Шморля (з-поміж іншого — зниження рухливості хребта, мікропереломи замикальних пластинок).
Звернутися до лікаря потрібно обов’язково, якщо з’явилися:
- помірний біль у ділянці ураження, який посилюється за підняття важких предметів, нахилів, поворотів корпусу (зазвичай він тупий, ниючий, не інтенсивний — зовсім не схожий на гострий «прострілюючий» біль за звичайної міжхребцевої грижі);
- відчуття втоми в хребті — типовий симптом, який наростає за тривалого перебування у вертикальному положенні, після роботи стоячи або сидячи спина немов «втомлюється», хочеться прилягти;
- посилення дискомфорту під час і після навантажень.
Симптоми стають більш вираженими за тривалого стояння, сидячої роботи (особливо в незручній позі), фізичних навантажень, занять спортом. А проходять найчастіше в положенні лежачи, тому зазвичай приносить помітне полегшення нічний відпочинок або денний сон, коли ваше тіло в спокої.
Грижа Шморля не викликає таких симптомів, як оніміння, слабкість у кінцівках або різкий прострілюючий біль, оскільки нервові корінці зазвичай не стискаються.
Якщо у вас з’явилися такі симптоми — це ознака іншої патології (зокрема звичайної міжхребцевої грижі), і потрібна термінова консультація невролога.
Діагностика грижі Шморля: яке обстеження вибрати
Діагностика грижі Шморля не представляє труднощів. Сучасні методи візуалізації дають можливість точно визначити наявність, розмір і локалізацію вузла. Найчастіше в разі підозри на грижу Шморля призначають рентгенографію, КТ і МРТ хребта (залежно від скарг).
Рентгенографія хребта
Класичний метод променевої діагностики, перший скринінговий спосіб виявлення грижі Шморля. На рентгенівських знімках можна побачити характерні зміни — дефекти замикальних пластинок хребців, де хрящова тканина диска продавлювала кісткову структуру. Однак на рентгені можна побачити тільки кісткові зміни — він не показує стан м’яких тканин, дисків і нервових корінців, а також дає тільки двовимірне зображення.
Тому частіше його призначають як первинне обстеження в разі підозри на проблеми з хребтом, для скринінгу.
Комп’ютерна томографія хребта
Модернізований рентген, який використовує рентгенівські промені для візуалізації хребетних структур. Апарат робить безліч знімків під різними кутами, а комп’ютер обробляє їх у тривимірне зображення.
КТ хребта застосовують в основному для візуалізації кісткових і хрящових елементів. За грижі Шморля виявляється характерна ознака — острівець низької щільності, пов’язаний із диском і оточений щільною кісткою.
Комп’ютерна томографія дає можливість детально вивчити кісткові структури, будує 3D-модель, точно візуалізує зміни в хребцях. Однак вона менш інформативна для оцінювання м’яких тканин, дисків і нервів у порівнянні зі МРТ, і вимагає опромінення (часто низькодозована). Тому її призначають для уточнення стану кісткових структур, за неможливості проведення МРТ (наявність металу та електроніки в тілі) і для оцінювання травм.
Магнітно-резонансна томографія хребта
МРТ хребта використовує принцип отримання зображень, що ґрунтується на фіксації руху протонів водню під дією магнітного поля. Рентгенівське випромінювання не використовується.
МРТ — найінформативніший метод діагностики, який дає можливість детально розглянути не тільки кісткові структури хребта, але і стан міжхребцевих дисків і навколишніх м’яких тканин. Вона відмінно візуалізує м’які тканини, диски, нервові корінці та спинний мозок, виявляє навіть невеликі грижі й супутні зміни, дає можливість диференціювати нові грижі від старих.
Як найінформативніший метод МРТ призначають у разі підозри на грижу Шморля, для оцінювання загального стану дисків і нервових структур, а також під час планування лікування та для контролю його динаміки.
Яке дослідження вибрати під час діагностики грижі Шморля
Під час діагностики грижі Шморля застосовуються обидва варіанти, які є в нас у діагностичному центрі — КТ і МРТ на сучасних апаратах.
Вибір методу залежить від конкретної ситуації:
- Рентген — для первинного скринінгу і швидкого оцінювання стану хребта.
- КТ — для детального вивчення кісткових змін, особливо за травм і гострих станів, а також, якщо є протипоказання до МРТ.
- МРТ — оптимальний вибір для комплексної діагностики, оцінювання дисків і нервових структур, під час планування лікування грижі Шморля.
Без інструментального підтвердження діагнозу лікування грижі Шморля є неможливим, оскільки лікар має оцінити потребу в ньому. А для цього він має дізнатися, з яким різновидом грижі Шморля має справу й на якій стадії розвитку ваша грижа Шморля. Від цього залежить потреба в лікуванні.
Коли потрібно звернутися до лікаря
Хоча грижа Шморля часто не має симптомів, є ситуації, за яких консультація невролога потрібна. Наприклад, без неї не обійтися за:
- постійного болю в спині або його посилення;
- відчуття втоми в хребті, яке заважає повсякденній активності;
- обмеження рухливості;
- болю, що посилюється за фізичних навантажень;
- планування активних занять спортом (особливо з вертикальними навантаженнями).
Групи ризику, яким показана профілактична діагностика:
- підлітки в період активного росту, особливо за занять спортом;
- люди із сімейною історією патології хребта;
- спортсмени, що займаються важкою атлетикою, стрибками, гімнастикою;
- пацієнти з остеопорозом або дефіцитом кальцію;
- люди, які перенесли травми хребта.
Контроль за станом хребта — важлива частина профілактики грижі Шморля. Крім нього, не забувайте про регулярну помірну фізичну активність, збалансоване харчування, усунення дефіциту кальцію та вітаміну D, правильне підняття важких предметів і контроль постави.
Чому важлива рання діагностика грижі Шморля
Хоча грижа Шморля часто не вимагає активного лікування, її виявлення є важливим з кількох причин. Це допомагає:
- запобігти компресійним переломам хребта, які можливі за великих гриж і низки супутніх чинників;
- уповільнити прогресування грижі Шморля;
- розпочати своєчасну профілактику міжхребцевих гриж — наявність грижі Шморля вказує на ослаблення структур хребта й іноді є передвісником розвитку звичайної міжхребцевої грижі;
- поліпшити прогноз грижі Шморля;
- скоригувати спосіб життя — корекція фізичних навантажень, уникнення травмонебезпечних ситуацій і зміцнення м’язового корсета є потрібною умовою реабілітації за грижі Шморля.
Грижа Шморля — це не вирок, а привід приділити більше уваги здоров’ю хребта. Здебільшого вона не викликає серйозних проблем і вимагає тільки спостереження та профілактичних заходів. Однак своєчасна діагностика дає можливість здобути повну картину стану хребта й запобігти можливим ускладненням. Якщо вас турбують болі в спині, відчуття втоми в хребті або ви належите до групи ризику — не відкладайте обстеження. Подбайте про здоров’я свого хребта сьогодні — запишіться на МРТ і КТ у наш діагностичний центр!
Поширені питання
Чим небезпечна грижа Шморля?
Грижа Шморля сама по собі зазвичай не є небезпечною для життя, але інколи має наслідки для хребта. Грижа — це випинання міжхребцевого диска в тіло хребця. Вона не «випинає» нерв, але змінює структуру кісткової тканини. За цих умов вона іноді спричиняє локальні болі в спині, особливо за навантажень або тривалого стояння/сидіння, підвищує ризик переломів (за остеопорозу або травми ділянка з грижею Шморля часто є слабкою, тому легше ламається), рідко — ускладнення з боку нервів. Здебільшого грижа залишається стабільною. Ускладнення частіше виникають за множинних гриж або супутніх дегенеративних змін диска. Тому грижа Шморля — частіше є випадковою знахідкою на МРТ і рентгені.
Чим відрізняється грижа Шморля від звичайної грижі?
Різниця між грижею Шморля і «звичайною» міжхребцевою грижею полягає в місці й наслідках зміщення диска. За грижі Шморля диск видавлюється всередину тіла хребця, а не назовні, зазвичай не здавлює спинномозкові нерви, тому неврологічні симптоми рідкісні. Найчастіше пов’язана з дегенеративними змінами або остеопорозом. За звичайної міжхребцевої грижі диск випинається назовні в бік спинномозкового каналу або корінця нерва та спричиняє неврологічні симптоми — біль, оніміння, слабкість, порушення чутливості. Тобто грижа Шморля частіше є структурною особливістю, а звичайна грижа — клінічно значущим зміщенням, що тисне на нерви та спричиняє виражену симптоматику.
Що не можна робити в разі вузлів Шморля?
У разі вузлів Шморля важливо уникати дій, які можуть посилити навантаження на хребет або спричинити мікротравми. Тобто потрібно:
- уникати різких підйомів важких предметів — особливо з нахилом уперед, не робити інтенсивні вправи з великим тиском на хребет — присідання з вагою, стрибки, падіння на спину;
- обмежити скручування та різкі нахили — особливо під час болю;
- не ігнорувати біль — у разі посилення симптомів краще тимчасово знизити фізичну активність;
- не запускати остеопороз або інші захворювання кісток — важливо підтримувати щільність кісток, інакше ризик ускладнень підвищується.
Також можуть бути індивідуальні протипоказання в разі грижі Шморля. Тому обов’язково проконсультуйтеся з фахівцем.
Які методи візуалізації найбільш ефективні для виявлення грижі Шморля?
Для виявлення грижі Шморля використовують методи, які добре показують структуру хребців і міжхребцевих дисків. Серед них:
- Магнітно-резонансна томографія — найінформативніший метод. Чітко візуалізує диск, тіло хребця та наявність «вдавлення». Дає можливість оцінити дегенеративні зміни.
- Рентгенографія хребта — показує форму хребців і дефекти тіла хребця, добре підходить для первинної діагностики, особливо під час болю. Менш інформативна для м’яких тканин і диска.
- Комп’ютерна томографія — детально показує кісткову структуру. Використовується за сумнівних випадків або для оцінювання травми.
МРТ — метод вибору, рентген і КТ доповнюють картину, якщо є потреба.
Який вигляд має грижа Шморля на знімку?
На знімку (рентгені, КТ або МРТ) грижа Шморля має вигляд вдавлення міжхребцевого диска в тіло хребця. Крім того, крім вдавленої ділянки, лікар під час опису знімків оцінює:
- форму — частіше півмісяцева або прямокутна, із чіткими межами;
- контур хребця — злегка деформований у місці вдавлення, решта структури зазвичай збережена;
- на МРТ — диск низької або середньої інтенсивності «входить» у тіло хребця, кісткова тканина навколо виглядає нормальною;
- на рентгені — можна побачити поглиблення або дефект на краю хребця, іноді з легкою щільністю, що відрізняється від основної кістки.
Вузол Шморля майже ніколи не виходить назовні й не здавлює нерви, тому на знімку немає ознак компресії спинного мозку.
