Гліоз головного мозку: що означає це виявлення на МРТ і коли варто звернутися до лікаря
Слово «гліоз» у висновку МРТ головного мозку нерідко лякає пацієнтів — особливо тих, хто робив знімок з зовсім іншої причини (наприклад, через головний біль або запаморочення). Однак, якщо говорити відверто, гліоз головного мозку — це одне з найпоширеніших виявлень під час МРТ головного мозку, і часто ця знахідка не означає «червоний рівень тривоги». У цій статті розберемо, що таке гліозне ураження головного мозку, звідки воно береться, як його виявляють і в яких випадках знахідка на МРТ потребує уваги лікаря-невролога.
Що таке гліоз головного мозку та чому це не діагноз
Гліоз — це не самостійне захворювання, а захисна реакція нервової тканини на ушкодження. Коли нейрони в якійсь ділянці мозку гинуть через травму, недостатнє кровопостачання, запалення чи інший ушкоджувальний чинник, на їхнє місце приходять гліальні клітини — насамперед астроцити. Вони розростаються й утворюють «рубець», який заповнює звільнений простір і відмежовує пошкоджену ділянку від здорової тканини. Тобто відбувається процес заміщення загиблих нейронів гліальними клітинами.
Саме тому гліоз правильніше розглядати не як діагноз, а як слід, який залишає після себе перенесене ушкодження мозку (чи то давня подія, чи то зміни, пов’язані з природним старінням судин), і профілактики гліозу немає. Клінічне значення знахідки залежить від причини виникнення гліозу головного мозку, його локалізації, розміру та від того, чи прогресують зміни під час повторних досліджень.
На думку експертів, вогнищеві зміни білої речовини мозку (одна з основних ознак гліозу на МРТ) виявляють приблизно у 20–50 % людей середнього віку та у понад 90 % людей старшого віку.
У медицині немає суворої універсальної класифікації ступенів гліозу головного мозку, проте за характером та обсягом змін на МРТ виділяють такі типи та прояви процесу, як: поодинокі (дрібні) вогнища, помірний (поширений) гліоз та виражений (дифузний / зливний) гліоз.
Причини виникнення гліозу
Гліоз формується на тлі найрізноманітніших станів, серед яких:
- перенесений ішемічний або геморагічний інсульт — гліальний рубець утворюється на місці загиблої ділянки тканини впродовж тижнів і місяців після події;
- черепно-мозкова травма (зокрема струс мозку) — пошкодження нервових волокон запускає реакцію гліальних клітин;
- хронічна недостатність кровопостачання мозку на тлі атеросклерозу, гіпертонії та природного старіння судин — найпоширеніша причина дрібних вогнищ у людей віком понад 50–60 років;
- розсіяний склероз та інші демієлінізуючі захворювання;
- нейроінфекції — енцефаліт, менінгіт та їхні наслідки;
- епілепсія та повторювані судомні напади;
- нейродегенеративні захворювання (зокрема хвороби Альцгеймера та Паркінсона).
Можливі симптоми гліозу головного мозку
Сам по собі гліоз найчастіше не викликає жодних симптомів, особливо якщо йдеться про поодинокі дрібні вогнища, випадково виявлені під час обстеження з іншої причини. Прояви, якщо вони є, пов’язані не з вогнищами гліозу як такими, а з основним захворюванням та локалізацією ураження. Залежно від причини та локалізації вогнища пацієнтів можуть турбувати:
- головний біль і запаморочення;
- погіршення пам’яті та концентрації уваги;
- підвищена стомлюваність;
- порушення координації рухів;
- судомні напади;
- слабкість або оніміння в кінцівках, зміни чутливості.
Інтенсивність симптомів — не є підставою для самостійних висновків щодо небезпеки гліозу. Оцінити клінічне значення змін має можливість тільки невролог, зіставивши дані МРТ зі скаргами, історією хвороби та результатами огляду.
Діагностика гліозу головного мозку: чому МРТ — основний метод
МРТ головного мозку — золотий стандарт діагностики гліозу головного мозку. Гліальні рубці мають характерний сигнал: вони мають яскравіший за навколишню тканину вигляд на Т2-зважених та FLAIR-зображеннях і темніші — на Т1-зважених. Це дає можливість не тільки виявити вогнище, а й оцінити його розмір, форму, точну локалізацію, відрізнити свіжі зміни від давніх, а під час динамічного спостереження — зрозуміти, чи збільшується зміна з часом або залишається стабільною. МРТ є плановим обстеженням у разі головних болів, запаморочень, зниження пам’яті, після перенесених травм та інсультів.
Водночас МРТ у діагностиці гліозу головного мозку — не єдиний спосіб виявити уражені ділянки. Крім неї, можуть призначити КТ головного мозку. Вона показує великі та давні вогнища гліозу, але її чутливість до дрібних і свіжих змін набагато нижча, ніж у МРТ. Найчастіше її призначають в екстрених ситуаціях, якщо є протипоказання до МРТ (кардіостимулятор, деякі імплантати тощо) та в разі підозри на крововилив у головний мозок.
УЗД не застосовують для діагностики гліозу головного мозку, оскільки тканину головного мозку дорослої людини не можна візуалізувати через кістки черепа. А ось УЗД судин шиї використовують як додатковий метод для оцінювання кровотоку, коли є судинні причини. Тобто тільки як частину комплексного обстеження.
У медичному центрі «RADI» доступні всі три методи інструментальної діагностики гліозу — УЗД, КТ та МРТ на обладнанні Philips експертного класу. Ваш лікар порекомендує, яке саме обстеження вам пройти, залежно від клінічної ситуації, скарг та наявних протипоказань.
Що робити, якщо під час МРТ виявлено гліоз
Висновок МРТ з описом поодиноких або множинних вогнищ гліозу — це не діагноз і не підстава для паніки, а інформація для лікаря, що вас лікує.
Наступним кроком варто показати результати неврологу: він зіставить знахідку зі скаргами та анамнезом, і, якщо є потреба — призначить додаткові обстеження (наприклад, УЗД судин шиї, аналізи крові на чинники ризику судинних захворювань), а потім визначить, чи потрібне лікування або спостереження.
Гліоз — поширене явище під час МРТ головного мозку, яке найчастіше відображає природні вікові зміни судин або наслідки давно перенесених подій. Водночас стан свого головного мозку та причину поганого самопочуття потрібно знати точно. Записатися на МРТ, КТ або УЗД можна за телефоном або через спеціальну форму на сайті.
Ця стаття підготовлена з інформаційною метою та не замінює консультації лікаря-фахівця. У разі появи симптомів зверніться до невролога.
Ціни на послуги
Поширені питання
Який вигляд має гліоз головного мозку на МРТ?
Гліоз — це ділянка, де загиблі нейрони заміщені клітинами нейроглії («рубець» у нервовій тканині). На МРТ його найкраще видно — вогнищеві зміни, найчастіше у білій речовині.
Типові ознаки:
- На T2-зважених та FLAIR-зображеннях — гіперінтенсивні (світлі) ділянки/плями з порівняно чіткими або нечіткими межами.
- На T1-зважених зображеннях — частіше гіпоінтенсивні або ізоінтенсивні (іноді описують як світліші ділянки дистрофії).
- Форма: точкові, плямисті, острівцеві або волокнисті; можуть бути поодинокими або множинними.
- Часта локалізація за судинного генезу — лобові частки, перивентрикулярні ділянки (навколо шлуночків), супратенторіальний простір.
МРТ дає можливість не тільки побачити вогнища, а й з певною ймовірністю припустити їхнє походження (судинне, посттравматичне, після запального процесу, за демієлінізації тощо). Іноді для уточнення характеру гліозного ураження головного мозку потрібна МРТ із введенням контрасту.
Що означає «поодинокі вогнища гліозу» у висновку МРТ?
Це одна або кілька (зазвичай 1–2–3) невеликих обмежених ділянок заміщення гліальної тканини. Часто вони:
- не викликають симптомів;
- є випадковою знахідкою;
- пов’язані з віковими змінами, поодинокими судинними епізодами (дрібні судини), перенесеною легкою травмою, рідкісними підвищеннями артеріального тиску або вродженими особливостями.
Поодинокі дрібні вогнища (наприклад, 2–5 мм) у нейтральній ділянці зазвичай не вважають самостійним захворюванням, вони не потребують специфічного лікування. Однак вони — сигнал про те, що потрібно шукати та контролювати можливу причину (стрибки артеріального тиску, підвищений рівень холестерину, цукру, захворювання судин тощо). У таких випадках здебільшого рекомендують динамічне спостереження та консультацію невролога.
Коли призначають КТ у разі підозри на гліоз?
МРТ — метод вибору. Вона набагато чутливіша до дрібних вогнищ гліозу та змін білої речовини. КТ призначають рідше і зазвичай в інших ситуаціях:
- екстрено (підозра на гострий крововилив, травму, коли МРТ недоступна або протипоказана);
- за протипоказань до МРТ (кардіостимулятор, клаустрофобія тяжкого ступеня, деякі металеві предмети в тілі тощо);
- для оцінювання кісткових структур, великих вогнищ або кальцинатів;
- як додатковий метод, якщо потрібна інформація про щільність тканини.
Дрібні вогнища гліозу на КТ часто погано видно або не видно взагалі.
Чи є гліоз небезпечним для життя?
Сам по собі гліоз — це не самостійне захворювання та не пухлина (він не переростає в рак). Небезпека залежить від:
- причини (інсульт, травма, розсіяний склероз, обширна гіпоксія тощо);
- розміру, кількості та розташування вогнищ;
- того, чи порушують гліозні зміни важливі функції (наприклад, є можливість, що вогнище в скроневій частці спровокує епілептичні напади).
Поодинокі дрібні безсимптомні вогнища зазвичай не загрожують життю. Множинні або великі вогнища на тлі прогресуючого основного захворювання можуть негативно впливати на якість життя та в тяжких випадках впливати на прогноз, який насамперед визначається складністю основного діагнозу.
Чи у всіх випадках гліоз потребує лікування?
Ні. Лікують не сам гліоз (оскільки загиблі нейрони не відновлюються, а «рубець» уже сформувався), а причину та симптоми. Тому лікування гліозу головного мозку зводиться до того, що:
- Поодинокі безсимптомні вогнища часто потребують тільки спостереження, контролю чинників ризику (АТ, ліпідів, глюкози) та здорового способу життя.
- За появи симптомів або прогресування захворювання потрібна терапія основного захворювання (судинна, протизапальна, протиепілептична тощо), нейропротекція, реабілітація за показаннями.
- Рішення завжди індивідуальне: невролог (іноді нейрохірург) діє з огляду на причину, розмір/кількість вогнищ, динаміку та скарги пацієнта.
