Опущення матки: які обстеження потрібно пройти для підтвердження діагнозу та виключення інших патологій
Тягнучий біль у нижній частині живота, відчуття тяжкості або чужорідного тіла у піхві, дискомфорт під час ходьби або підйому важких предметів — ці скарги легко списати на втому, «жіночі справи» або наслідки пологів. Проте іноді за ними ховається опущення матки — стан, який трапляється значно частіше, ніж багато хто думає. На думку експертів, ознаки опущення тазових органів під час гінекологічного огляду виявляють у 10–50 % жінок, а ті чи інші симптоми турбують від 1 до 31 % пацієнток залежно від віку. Проблема в тому, що схожі скарги спричиняють і інші стани: від міоми до захворювань сечовивідних шляхів. Тому точний діагноз встановлюють не «на око», а за результатами огляду та повноцінної інструментальної діагностики.
У цій статті поговоримо про те, чому виникає опущення матки та що потрібно, щоби підтвердити його та виключити інші не менш небезпечні стани.
Що таке опущення матки
Опущення матки — це зміщення матки вниз щодо її нормального анатомічного положення внаслідок ослаблення м’язів і зв’язок тазового дна. Цей стан також називають пролапсом матки. Залежно від ступеня, матка опускається в межах піхви або частково виходить за її межі. Найчастіше це пов’язано з розтягненням тканин під час вагітності та пологів, віковим зниженням тонусу м’язів, хронічним підвищенням внутрішньочеревного тиску (постійний кашель, закрепи, підняття важких предметів), а також системними змінами сполучної тканини. Окремо варто підкреслити: опущення матки — це не вирок і не рідкість, а поширений і добре вивчений стан, який піддається корекції на різних стадіях.
Профілактика опущення матки включає зміцнення тазового дна, контроль ваги та відмову від важких фізичних навантажень.
Симптоми, які можуть свідчити про пролапс матки
Симптоми опущення матки є неспецифічними, але в будь-якому разі вони мають занепокоїти та спонукати звернутися до гінеколога:
- відчуття тяжкості, тиску або «випинання» у піхві, що посилюється до вечора або після фізичного навантаження;
- тягнучі болі внизу живота та в попереку;
- часте сечовипускання, утруднене випорожнення сечового міхура, епізоди нетримання сечі;
- дискомфорт або біль під час статевого акту;
- відчуття неповного спорожнення кишківника.
Схожі скарги виникають через міоми, кісти яєчників, цистит, опущення стінок сечового міхура або прямої кишки. Тому тільки на основі відчуттів встановити точний діагноз «опущення матки» немає можливості — потрібен огляд у гінекологічному кріслі та інструментальне підтвердження.
Чому важлива диференціальна діагностика опущення матки
Мета обстеження — не тільки підтвердити сам факт пролапсу матки, але й відповісти на кілька практичних питань: який ступінь опущення матки — наскільки виражене зміщення та чи залучені сусідні органи (сечовий міхур, пряма кишка), чи немає супутньої патології (міоми, поліпів ендометрія, кіст яєчників). Від цього безпосередньо залежить тактика лікування опущення матки та/або інших виявлених гінекологічних патологій: одним пацієнткам достатньо спостереження та зміцнення м’язів тазового дна, іншим потрібна хірургічна корекція або лікування супутнього захворювання.
Які методи застосовують під час діагностики опущення матки
Перший крок — очна консультація гінеколога. Лікар збирає анамнез, уточнює кількість пологів, характер скарг, чинники ризику, проводить гінекологічний огляд, під час якого можна оцінити ступінь опущення матки за загальноприйнятою класифікацією. Уже на цьому етапі лікар визначає, які інструментальні дослідження потрібні саме у вашому випадку. Єдиного «стандартного набору аналізів» для всіх пацієнток немає.
Ультразвукове дослідження
УЗД органів малого таза (зокрема трансвагінальне) — базовий і найдоступніший метод візуалізації у разі підозри на опущення матки. Воно дає можливість оцінити положення та рухливість матки, стан шийки, співвідношення матки з сечовим міхуром, а головне — виключити інші причини схожих симптомів: міому, кісти яєчників, поліпи ендометрія, об’ємні утворення. УЗД не пов’язане з радіаційним навантаженням (тому його можна без побоювань повторювати в динаміці), триває дослідження 15–20 хвилин і не потребує підготовки.
Магнітно-резонансна томографія
МРТ малого таза застосовують, якщо результатів УЗД недостатньо, клінічна картина є комбінованою (опущення матки супроводжується опущенням стінок піхви, сечового міхура або прямої кишки) або якщо планується хірургічне лікування і лікарю потрібна точна об’ємна картина зв’язкового апарату та м’язів тазового дна. МРТ, зокрема з функціональними пробами (у спокої та під час напруження), дає змогу з високою точністю оцінити ступінь і напрямок зміщення органів малого таза. Це особливо важливо під час визначення обсягу операції.
Комп'ютерна томографія
КТ органів малого таза та інших ділянок за опущення матки застосовують рідше, ніж УЗД та МРТ, і призначають прицільно: наприклад, у разі підозри на ускладнення з боку нирок і сечоводів (у рідкісних випадках виражене опущення порушує відтік сечі), за наявності супутньої патології органів черевної порожнини або на етапі передопераційного обстеження. Метод дає швидке та детальне оцінювання кісткових структур таза та сусідніх органів.
Опущення матки — це насамперед клінічний діагноз, який встановлює лікар під час огляду. Інструментальні методи (УЗД, МРТ, КТ) не замінюють огляд, а доповнюють його: допомагають уточнити ступінь змін, оцінити стан сусідніх органів і виключити інші захворювання зі схожими симптомами.
У «RADI» можна пройти інструментальну діагностику опущення матки — УЗД, МРТ, КТ малого таза, черевної порожнини тощо — на обладнанні експертного рівня Philips, яке забезпечує точний результат.
Коли треба звернутися до лікаря
Не відкладайте візит до фахівця, якщо ви помічаєте у себе один або кілька описаних симптомів, особливо після пологів, у пременопаузі або менопаузі, а також під час значних фізичних навантажень. Ризик опущення матки підвищують багаторазові пологи, великий плід під час пологів, хронічний кашель, ожиріння та спадкова схильність до слабкості сполучної тканини. Рання діагностика пролапсу матки дає можливість на початкових стадіях застосовувати консервативні методи — від лікувальної гімнастики для м’язів тазового дна до песаріїв — і запобігти прогресуванню стану.
Матеріал підготовлено з інформаційною метою — він не замінює консультацію лікаря. У разі виникнення побоювань потрібно звернутися до фахівця.
Ціни на послуги
Поширені питання
Чим небезпечне опущення матки?
Опущення матки (пролапс) саме по собі не є станом, що становить безпосередню загрозу життю, але за певних умов воно суттєво впливає на якість життя та може призводити до ускладнень. Наприклад, до таких як-от:
- Дискомфорт і порушення функцій: відчуття тяжкості, тиску або чужорідного тіла в промежині, проблеми з сечовипусканням (неповне спорожнення сечового міхура, нетримання тощо), закрепи, болі внизу живота або попереку, дискомфорт під час статевого акту.
- Інфекції та ерозії: за вираженого пролапсу (матка виходить за межі піхви) є можливою поява виразок слизової оболонки, кровотечі, запалення.
- Вплив на сусідні органи: часто супроводжується опущенням сечового міхура (цистоцеле) або прямої кишки (ректоцеле), що посилює проблеми з сечовипусканням та дефекацією.
- Психологічні та соціальні наслідки: хронічний біль, обмеження активності, проблеми в інтимному житті.
У рідкісних важких випадках є можливим защемлення або серйозне порушення кровопостачання. Своєчасне звернення до лікаря допомагає запобігти прогресуванню захворювання.
Чи можна за відчуттями запідозрити опущення матки?
Так, часто можна. Типові суб’єктивні відчуття:
- важкості, тиску або «випадання» в ділянці промежини/піхви;
- чужорідного тіла або «кульки» у піхві;
- тягнучого болю внизу живота, попереку або тазу, що посилюється під час фізичного навантаження, тривалого стояння або наприкінці дня;
- дискомфорту або болю під час статевого акту.
Також можливими є проблеми з сечовипусканням або випорожненням.
Однак легкі ступені можуть мати непомітний перебіг, а їхні симптоми часто є неспецифічними. Точний діагноз встановлює гінеколог після обстеження.
Чи є можливість, що пролапс матки не матиме симптомів?
Так, дуже часто так і є. Легкі (1-й ступінь) та іноді помірні форми опущення матки виявляють випадково під час профілактичного огляду. Багато жінок не відчувають жодних скарг, особливо на початкових стадіях. Безсимптомний пролапс зазвичай не потребує активного лікування, а тільки спостереження.
Навіщо робити УЗД за опущення матки?
УЗД не є основним методом діагностики пролапсу (основним є гінекологічний огляд із пробою Вальсальви), але його проводять для:
- оцінювання супутніх проблем (стан яєчників, ендометрія, міоми тощо);
- виключення інших захворювань (пухлин, які можуть імітувати або посилювати симптоми);
- точнішого оцінювання ступеня пролапсу та ураження сусідніх органів;
- планування лікування та контролю.
Що саме покаже УЗД за опущення матки?
- Положення та ступінь зміщення матки, сечового міхура, прямої кишки щодо нормальних анатомічних орієнтирів.
- Стан м’язів тазового дна.
- Супутні зміни: розміри матки, міоми, кісти яєчників, товщину ендометрія, залишкову сечу в сечовому міхурі тощо.
- Динаміку під час скорочення м’язів і напруження.
УЗД дає об’єктивні виміри та допомагає у плануванні операції.
Коли показана операція за опущення матки?
Операцію рекомендують, коли:
- симптоми значно впливають на якість життя та не проходять на тлі призначеного консервативного лікування;
- є виражений пролапс, особливо з випадінням матки назовні;
- розвиваються ускладнення — хронічні інфекції, ерозії, значні порушення сечовипускання та дефекації.
За легких і безсимптомних форм операція не потрібна. Вибір методу (гістеректомія, фіксація матки, сакрокольпопексія тощо) є індивідуальним — залежить від віку, планів щодо вагітності, загального стану здоров’я та супутніх патологій.
