Атрофія яєчка

Чому виникає атрофія яєчка і як її діагностують

Атрофія яєчка — це тема, про яку чоловіки говорять неохоче. Однак мовчати небезпечно: патологія прогресує поступово та нерідко її виявляють тільки тоді, коли пара не вагітніє. У цій статті розбираємо, що відбувається з органом за атрофії, чому вона розвивається та чим відрізняється від гіпоплазії яєчка, які сучасні методи діагностики дають змогу вчасно та найточніше виявити проблему.

Що таке атрофія яєчка

Атрофія яєчка (тестикулярна атрофія) — це зменшення розміру й об’єму яєчок, яке супроводжується зниженням або повною втратою їх функцій: вироблення сперматозоїдів і чоловічого статевого гормону — тестостерону. Атрофія — це завжди набутий стан. Орган спочатку був нормального розміру, а потім зменшився під впливом якихось чинників. Вроджена недорозвиненість яєчка називається інакше — гіпоплазією — і є окремим захворюванням.

У яєчку є два типи клітин, які страждають за атрофії:

  • клітини сперматогенного епітелію — виробляють сперматозоїди, тому їх загибель призводить до безпліддя;
  • клітини Лейдіга — синтезують тестостерон, а їх руйнування призводить до гормональної недостатності.

Коли обидва типи клітин перестають працювати, орган зменшується в розмірах, стає м’якшим на дотик і втрачає свою функцію. Це і є атрофія.

  • Норма об’єму яєчка для дорослого — 12–20 мл, а <12 мл — тільки за атрофічних процесів у чоловічих яєчках.
  • У безплідних чоловіків із варикоцеле атрофію яєчок діагностують удвічі частіше, ніж за безпліддя без варикоцеле.
  • За перекруту яєчок критичний термін для виникнення атрофії — 6 год.

Чому виникає атрофія яєчка: причини та чинники ризику

Атрофія яєчка майже завжди має вторинний характер, тобто розвивається як наслідок іншого захворювання або зовнішнього впливу. Самостійно, з нізвідки, вона виникає дуже рідко. До основних причин належать:

  • Варикоцеле — це варикозне розширення вен сім’яного канатика. За цього стану порушується нормальний відтік крові, і венозна кров застоюється в яєчку. Результат — підвищення місцевої температури (в нормі яєчко холодніше тіла на 2–3°C). Хронічне перегрівання поступово руйнує тканину органу. Найчастіше варикоцеле вражає ліве яєчко, через особливості анатомії лівої яєчкової вени.
  • Перекрут яєчка (насіннєвого канатика) — гостра загроза, за якої яєчко буквально «перекручується» навколо своєї осі, перетискаючи власні кровоносні судини. Без відновлення кровотоку: через 4–6 годин починаються незворотні зміни в тканині яєчка, через 6–8 годин — часткова атрофія, через 12–24 години — загибель органу.
  • Запальні захворювання (орхіт і епідидиміт). Особливо небезпечний орхіт, що розвивається як ускладнення епідемічного паротиту (свинки). На думку різних джерел, паротитний орхіт виникає у 15–30 % чоловіків, які перенесли свинку після пубертату. Перенесена в дитинстві без вакцинації вона також є серйозним чинником ризику.
  • Крипторхізм — вроджений стан, за якого яєчко не опускається із черевної порожнини в калитку. Перебуваючи за температури тіла (а не на 2–3°C нижче), яєчко поступово атрофується. Крім того, крипторхізм набагато підвищує ризик злоякісної пухлини яєчка.
  • Травми та операції в паховій ділянці. Удари, забої, розриви тканин калитки — усе це з великою ймовірністю пошкодить судини та нерви, що живлять яєчко. На особливу увагу заслуговують операції щодо пахової грижі: під час їх виконання є ризик випадкового пошкодження сім’явиносної протоки або яєчкової артерії, що призводить до атрофії.
  • Гормональні порушення. За тривалого приймання анаболічних стероїдів у спортсменів гіпофіз бачить надлишок статевих гормонів і припиняє стимулювати власне вироблення тестостерону. Яєчка «вимикаються» і поступово зменшують розмір і масу. Також атрофію яєчок можуть спричинити естрогени, які застосовують під час лікування раку простати, деякі інші гормональні препарати та патології гіпофіза або гіпоталамуса.
  • Променева та хімієтерапія. Іонізуюче випромінювання та хімієтерапевтичні препарати надзвичайно токсичні для клітин, що швидко діляться, у тому числі для сперматогенного епітелію. Іноді вони призводять до незворотної атрофії яєчок. Цей ризик завжди обговорюють із пацієнтом перед початком лікування онкології.
  • Хронічні захворювання та інтоксикації. Серед станів, які можуть вплинути на розвиток атрофії: хронічна ниркова та печінкова недостатність (порушують гормональний обмін), цукровий діабет (уражає судини та нерви, що живлять яєчко), алкоголізм (токсично впливає на тканину яєчка та порушує синтез тестостерону), ВІЛ (уражає клітини яєчка), ХОЗЛ (гіпоксія негативно впливає на сперматогенез).
  • Вікові зміни. Після 40–50 років вироблення тестостерону фізіологічно знижується, яєчка поступово зменшуються в розмірах. Це не патологія, а нормальне старіння — проте за супутніх чинників ризику процес дуже часто пришвидшується.

Виявлення та виключення чинників ризику є найкращою профілактикою атрофії яєчок.

Як проявляється атрофія яєчка

Особливість атрофії яєчка в тому, що вона розвивається повільно та довго залишається непоміченою. Багато чоловіків виявляють проблему випадково — на УЗД або під час звернення до лікаря щодо безпліддя.

Ранні симптоми атрофії яєчка

  • Незначне зменшення яєчка в розмірах.
  • Зниження щільності та пружності яєчка — воно стає м’якшим.
  • Невелика асиметрія калитки.
  • Незначне зниження лібідо або зміна настрою — як наслідок падіння тестостерону.

Розгорнута клінічна картина атрофії яєчка

  • Ознаки з боку репродуктивної системи — виражене зменшення яєчка, зниження кількості насіннєвої рідини під час еякуляції, порушення ерекції (за двосторонньої атрофії), безпліддя (нерідко єдина скарга за одностороннього ураження).
  • Симптоми гормонального дефіциту (за зниження тестостерону) — хронічна втома, зниження працездатності, припливи жару, пітливість, зниження м’язової маси, збільшення жирової тканини, депресія, дратівливість, проблеми зі сном, у підлітків — порушення статевого дозрівання.

Атрофія яєчка не проходить сама по собі, а без лікування прогресує.

Як діагностують атрофію яєчка

Діагностика атрофії яєчка — комплексний процес. Мета лікаря — не просто підтвердити факт зменшення органу, але і знайти причину, оцінити ступінь порушення функції та виключити злоякісний процес. Саме тому одного методу тут недостатньо. Крім огляду, пальпації та орхідометрії яєчок, використовують інструментальні методи діагностики.

УЗД калитки з доплерографією

УЗД органів калитки — це перше та головне інструментальне дослідження в разі підозри на атрофію яєчка. Воно безпечне, доступне, виконується швидко та дає вичерпну інформацію:

  • об’єм кожного яєчка — норма 12–20 мл, довжина від 31–40 мм;
  • ехогенність і структуру тканини — неоднорідність, вогнища фіброзу, кальцинати;
  • стан придатків і сім’яних канатиків;
  • наявність варикоцеле, гідроцеле, кіст;
  • кровотік у яєчковій артерії за допомогою доплера — зниження або відсутність кровотоку вказує на судинну причину атрофії.

Магнітно-резонансна томографія калитки

МРТ калитки призначають у тих випадках, коли УЗД не дає однозначної картини, або є підстави запідозрити злоякісний процес. МРТ — найточніший метод оцінювання структури м’яких тканин. Вона дає можливість:

  • детально оцінити внутрішню структуру яєчка — виявити вогнища фіброзу, некрозу, пухлинні вузли;
  • диференціювати атрофію від пухлини яєчка;
  • оцінити стан придатків, сім’яних канатиків та інших тканин;
  • з контрастуванням — виявити запальні зміни та аномалії кровопостачання.

КТ органів малого таза та заочеревинного простору

Комп’ютерну томографію органів малого таза та черевної порожнини призначають, коли потрібно:

  • знайти «загублене» яєчко за крипторхізму;
  • оцінити варикоцеле високого рівня або виявити його причину (пухлина нирки, порушення венозного відтоку та ін.);
  • обстежити лімфатичні вузли в разі підозри на метастази;
  • оцінити інші органи малого таза під час комплексної діагностики.

Інструментальні методи завжди доповнюють лабораторними дослідженнями. До призначення можуть входити: визначення гормонального профілю, спермограма, ПЛР-аналізи на ІПСШ (хламідії, гонорея, мікоплазма), загальний і біохімічний аналіз крові, проба з ХГЛ та ін.

Чим небезпечна атрофія яєчка: наслідки без лікування

Атрофія яєчка — не просто косметична проблема. Це стан із серйозними медичними наслідками, які зачіпають кілька систем організму. Пізнє виявлення та лікування атрофії яєчка спричиняють:

  • чоловіче безпліддя;
  • дефіцит тестостерону (гіпогонадизм);
  • підвищений ризик раку яєчка;
  • психологічні наслідки (зміна зовнішнього вигляду, проблеми з потенцією та безпліддя нерідко призводять до тривожних розладів, депресії та проблем у стосунках).

У діагностичному центрі «RADI» можна пройти обстеження — УЗД, МРТ і КТ — на сучасному обладнанні, яке дає можливість провести точну та швидку діагностику стану яєчок. За результатами дослідження ви отримаєте докладний висновок, з яким зможете звернутися до уролога-андролога або репродуктолога. Запишіться на УЗД калитки — обстеження займе 20–30 хвилин вашого часу, але дасть точні відповіді на побоювання.

Стаття має інформаційний характер і не замінює особисту консультацію з лікарем-урологом або андрологом.

Ціни на послуги

Поширені запитання

Чи є можливість відновлення яєчка після атрофії?

Це одне з найважливіших питань — і відповідь залежить від двох чинників: причини атрофії та того, наскільки далеко зайшов процес. Повне відновлення є можливим тільки на ранніх стадіях і тільки за усунення причини (раннього варикоцеле, гострого орхіту, пролікованого на початку хвороби, скасування анаболіків, гормональної недостатності центрального походження — порушення роботи гіпофіза). Тканину яєчка, яка вже загинула та заміщена фіброзом, не можна відновити.

Чи можна мати дітей за атрофії одного яєчка?

Найчастіше — так. Одне здорове яєчко має можливість забезпечити зачаття за умови, що воно нормально функціонує. Саме тому багато чоловіків з атрофією одного яєчка мають дітей без жодних допоміжних технологій. Також на можливість мати дитину впливає причина атрофії (наприклад, варикоцеле нерідко знижує фертильність), ступінь атрофії та вік чоловіка (чим молодший, тим кращі компенсаторні можливості), наявність інших чинників безпліддя — якщо партнерка також має репродуктивні проблеми, це підсумовується.

Атрофія і гіпоплазія яєчка — це одне й те саме?

Ні. Це два принципово різних стани, які часто плутають. Різниця впливає на тактику лікування. Атрофія — це зменшення яєчка, яке вже було нормального розміру. Орган розвинувся правильно, працював нормально, а потім під впливом хвороби, травми або іншого чинника почав зменшуватися. Тобто це набутий стан. Гіпоплазія — це вроджена недорозвиненість яєчка. Орган від початку сформувався менше норми, ще в період внутрішньоутробного розвитку. За атрофії яєчка можна знайти та усунути причину, а за гіпоплазії цього зробити не можна, лікування спрямоване на гормональну стимуляцію тих можливостей, які є.

Як зупинити атрофію яєчок?

Зупинити атрофію є можливим тільки одним способом — усунути її причину. Немає універсальних ліків: лікування завжди залежить від того, що саме спричинило зменшення органу. Всупереч поширеним міфам, атрофію яєчок точно не зупинять «вітаміни для потенції», фізичні вправи на м’язи промежини, народні методи, самостійна терапія тестостероном. Ба більше, самолікування за атрофії є небезпечним. Особливо це стосується самопризначення тестостерону: він знижує ФСГ і ЛГ, що додатково пригнічує сперматогенез і пришвидшує атрофію.

Чи потрібно видаляти атрофоване яєчко?

Не завжди. Видалення ніколи не є обов’язковим тільки тому, що яєчко зменшилося. Питання вирішують індивідуально з огляду на декілька критеріїв. Видалення не потрібне, якщо яєчко зберігає частину функції, орган не завдає болю та дискомфорту, УЗД і МРТ не виявляють підозрілих вузлів або утворень, рівень маркерів пухлини яєчка (АФП, ХГЛ, ЛДГ) у нормі. Видалення обговорюють і рекомендують, коли підозрюють злоякісну пухлину, є хронічний больовий синдром, за перекруту яєчко некротизувалося, діагностовано неопущене яєчко в дорослого чоловіка, яке атрофувалося та не піддається гормональній терапії.

Що покаже УЗД за атрофії яєчка в чоловіків?

УЗД за атрофії яєчка показує зменшення розмірів і об’єму (головна ознака), підвищення ехогенності (атрофована тканина має світліший вигляд на екрані — це заміщення нормальної паренхіми сполучною тканиною), неоднорідність структури, зниження кровотоку за результатами доплера, асиметрію яєчок (різниця в обсязі понад 2 мл між двома яєчками — тривожна ознака, що вимагає уточнення) тощо. Під час УЗД калитки лікар бачить придатки яєчок, сім’яні канатики, гідроцеле (якщо воно є), об’ємні утворення (вузли, кісти тощо). Тобто воно допомагає не тільки зафіксувати атрофію, але й виявити причини її розвитку.