Аневризма

Що таке аневризма та як її виявити

Аневризма — це патологічний стан, який інколи довго залишається непоміченим, але водночас він становить серйозну загрозу для життя. Уявіть собі повітряну кулю, яку надувають занадто сильно: стінка іноді не витримує та лопається. Так і аневризма — слабке місце в судині, яке розширюється і є ймовірність, що воно розірветься. Гарна новина: якщо виявити її вчасно, можна уникнути небезпечних наслідків. У цій статті ми розповімо, що таке аневризма, чому вона виникає, які її симптоми і як її виявити, а також що потрібно зробити для раннього виявлення аневризми.

Що таке аневризма та чому вона виникає

Аневризма — це розширення або випинання стінки кровоносної судини, яке виникає через її слабкість. Судина стає схожою на кульку, яка інколи лопається під сильним тиском. Цей стан формується в різних ділянках тіла, але найчастіше він розвивається в:

  • головному мозку (церебральна аневризма);
  • аорті — головній судині, яка несе кров від серця;
  • інших великих артеріях (наприклад, у ногах або животі).

Основною причиною аневризми є ослаблення стінки судини. А воно розвивається на тлі різних станів. Згодом слабке місце в стінці судини розтягується, і ризик розриву зростає. Якщо аневризма розривається, це призводить до кровотечі, яка загрожує життю.

Хто в групі ризику аневризми

Деякі люди більш схильні до аневризми, ніж інші. Основними чинниками, що підвищують ризик її розвитку, є:

  • високий кров’яний тиск, який створює навантаження на стінки судин;
  • куріння — нікотин послаблює судини, роблячи їх вразливими;
  • спадкові чинники (зокрема слабкість судинної стінки з народження та генетичні синдроми — Марфана, Елерса-Данлоса);
  • вік — частіше трапляється в людей старше за 40 років;
  • травми судин, набуті під час аварій, ударів, падінь;
  • інфекції (особливо під час запалення судин);
  • наркоманія (найчастіше за вживання кокаїну);
  • хронічні захворювання, як-от атеросклероз.

Якщо ви потрапляєте в групу ризику, регулярні обстеження — один із потрібних пунктів профілактики виникнення аневризм.

Симптоми аневризми

Аневризма часто не дає про себе знати, поки не стане занадто пізно. Багато людей живуть із нею роками, не підозрюючи про це. Але в деяких випадках симптоми все ж з’являються, залежно від того, де локалізується аневризма:

  • сильні головні болі, які пацієнти описують як «найгірший біль у житті», проблеми із зором, нудота, слабкість у тілі — аневризма в головному мозку;
  • біль у грудях, спині або животі, задишка, відчуття пульсації в животі — аневризма аорти.

Попри те, що ці ознаки не завжди свідчать про аневризму, їх не можна ігнорувати. Якщо ви помітили щось незвичайне у своєму стані, краще звернутися до лікаря. Своєчасна консультація часто рятує життя.

Чому важлива точна діагностика аневризми

Аневризму часто виявляють випадково (наприклад, під час обстежень з інших причин), і інколи це відбувається, коли вже занадто пізно. Це робить діагностику дуже важливою: чим раніше виявлять проблему, тим легше її контролювати. Розрив аневризми — це екстрена ситуація, якої можна уникнути, якщо вчасно обстежитися. Сучасні методи діагностики точні, безпечні та здебільшого доступні в діагностичних центрах.

Методи діагностики аневризми

Лікарі використовують кілька способів, щоб знайти аневризму й оцінити її розмір, форму й локалізацію. Однак серед основних методів, які застосовуються в діагностичних центрах, такі дослідження:

  • Ультразвукове дослідження. Це простий і безболісний метод, знайомий багатьом. Завдяки звуковим хвилям лікар бачить судини на екрані. УЗД часто використовують для перевірки аорти, особливо в ділянці живота. Процедура займає 15–30 хвилин, не вимагає підготовки.
  • КТ-ангіографія (наприклад, судин головного мозку, грудної аорти, черевної аорти). КТ створює докладні знімки судин і внутрішніх органів. Іноді пацієнту вводять контрастну речовину, щоб судини можна було побачити краще. Процедура швидка, займає приблизно 10–20 хвилин, і ви просто лежите на столі, поки апарат робить знімки.
  • Магнітно-резонансна томографія (з-поміж іншого — судин головного мозку й артерій шиї). МРТ використовує магнітні поля, щоб створити точні зображення судин. Цей метод дуже гарно себе показує під час дослідження аневризм у мозку. МРТ не використовує рентгенівське випромінювання, тому підходить для людей, які турбуються про радіацію. Процедура триває 30–60 хвилин, весь цей час важливо лежати нерухомо.
  • Ангіографія. Це «золотий стандарт» для вивчення судин — вона показує точне розташування та розмір аневризми. Однак, на відміну від трьох попередніх досліджень, ангіографія є інвазивною процедурою, оскільки вимагає катетеризації судини. У судину вводять контрастну речовину, а потім роблять знімки за допомогою рентгена. Процедура проводиться під місцевою анестезією та вимагає невеликої підготовки, але є дуже точною.

Кожен із цих методів безпечний і проводиться під контролем фахівців. Лікар підбере той, який найкраще підходить саме вам.

У діагностичному центрі «RADI» для діагностики аневризми найчастіше використовують КТ і МРТ. У нас їх можна пройти на сучасному обладнанні — Philips Incisive CT Plus на 128 зрізів (КТ) і Philips Ingenia Ambition 1.5T (МРТ). Якщо вам призначено дослідження, зв’яжіться з нашим контакт-центром, щоб уточнити можливість і правила його проведення.

Що робити, якщо підозрюється аневризма

Якщо ви помітили такі симптоми, як сильний головний біль, біль у грудях або животі, не відкладайте звернення за професійною допомогою. Навіть слабкі ознаки можуть бути важливими. Ось що потрібно зробити:

  • звернутися до лікаря для консультації (фахівець оцінить ваші симптоми та історію хвороби);
  • пройти рекомендований план обстеження;
  • дотримуватися рекомендацій лікаря — якщо аневризму знайдуть, фахівець розповість, як її контролювати або лікувати.

Тільки лікар встановить точний діагноз і призначить правильне лікування аневризми. Не намагайтеся самостійно інтерпретувати симптоми.

Аневризма — серйозний стан, але сучасна медицина дає можливість виявити її на ранніх стадіях і запобігти ускладненням. Завдяки точним методам діагностики, як-от УЗД, КТ, МРТ і ангіографія, лікарі можуть виявити проблему до того, як вона стане небезпечною. Якщо ви в групі ризику або помітили незвичайні симптоми, не відкладайте візит до діагностичного центру. Запишіться на обстеження — це простий крок, який врятує вам життя. Завжди консультуйтеся з лікарем, щоби бути впевненими у своєму стані та уникнути невиправданих витрат на самодіагностику.

Поширені питання

Чи можна прожити все життя з аневризмою?

Прожити довге й повноцінне життя з аневризмою є можливим, але багато що залежить від її виду й розташування (наприклад, до 50–80 % аневризм головного мозку можуть залишатися безсимптомними все життя, а ризик розриву до 1 % на рік, вище за розміру >7 мм або наявності чинників ризику). До чинників ризику розриву належить великий розмір і зростання аневризми, підвищений артеріальний тиск, куріння, спадковість, наявність супутніх захворювань (атеросклероз, цукровий діабет та ін.). Тому в рамках профілактики розриву аневризми є важливим регулярно контролювати її зростання за допомогою УЗД, КТ або МРТ, перевіряти артеріальний тиск і рівень холестерину, відмовитися від куріння та уникати перенапруження та сильного стресу.

Яка аневризма найнебезпечніша?

Усі аневризми небезпечні, але найнебезпечнішою вважається аневризма головного мозку, особливо якщо вона великого розміру (>7 мм), розташована в передній сполучній артерії або у віллізієвому колі, має тонку стінку або форму з вузьким «перешийком» (мішкоподібна), поєднується з високим артеріальним тиском, курінням або сімейним анамнезом. Це пояснюється тим, що в разі її розриву виникає субарахноїдальний крововилив — важкий стан із летальністю до 40–50 %, навіть за екстреного лікування, до 25 % пацієнтів помирають у першу добу, до 50 % тих, хто вижив, мають неврологічні наслідки. Також небезпечні аневризми аорт (грудної та черевної). У разі розриву, якщо не провести екстрену операцію, у 80–90 % вони спричиняють раптову смерть від внутрішньої кровотечі.

Чим відрізняється справжня аневризма від несправжньої?

Справжня аневризма й несправжня (псевдоаневризма) — це різні за будовою та причинами утворення судинні випинання. Головна їхня відмінність — у структурі стінки. Справжня аневризма — випинання судини зі збереженням усіх її шарів. Частіше пов’язана з атеросклерозом, гіпертонією, вродженими патологіями. Псевдоаневризма виникає за розриву стінки судини: кров витікає й обмежується навколишніми тканинами. Причини — травми, пункції, операції. Обидві форми небезпечні розривом і вимагають спостереження.

Що провокує розрив аневризми?

Розрив аневризми можуть спровокувати різкий стрибок артеріального тиску, фізичне або емоційне перенапруження, стрес, підняття важких предметів, травми голови, вживання алкоголю, куріння, перегрів (наприклад, у лазні), інфекції, жар, лихоманка. Ризик розриву підвищується за великих розмірів аневризми та стоншенні її стінки.

Чи можна вижити в разі розриву аневризми?

Вижити в разі розриву патологічного розширення артеріальної судини є можливим, але шанси залежать від виду аневризми. За розриву аневризми головного мозку смертність до 40–50 % у разі субарахноїдального крововиливу, до 25 % хворих помирають у першу добу. За своєчасної операції (кліпування або емболізації) шанси на виживання та відновлення вищі. А ось за аневризми аорти смертність у разі розриву — до 80–90 %. Допоможе підвищити шанси на виживання тільки екстрена операція — рахунок йде на хвилини. Крім виду аневризми (її локалізації та розміру) і швидкого отримання медичної допомоги, на виживаність впливають вік і загальний стан пацієнта, наявність важких супутніх захворювань. Водночас є можливим розвиток ускладнення аневризми — інсульт, параліч, ниркова недостатність та ін. Тому, якщо є аневризма, дуже важливо спостерігатися та лікувати її до розриву.

Що можна побачити за аневризми на КТ?

На КТ аневризма виглядає як локальне випинання стінки судини. Її візуалізація залежить від типу дослідження. На КТ без контрасту аневризма іноді є слабо помітною, а за розриву можна побачити скупчення крові (наприклад, у мозку або черевній порожнині). На КТ із контрастом (КТ-ангіографії) випинання судини можна побачити чітко, а також є можливість оцінити форму, розмір, ширину шийки, ступінь ризику й чи підходить аневризма для операції, візуалізувати тромб всередині тощо. КТ із контрастом є одним із найбільш інформативних методів для виявлення та оцінювання аневризми.