Діагностика сперматоцеле: як виявити кісту придатка яєчка
Здебільшого чоловіки ніколи не чули про сперматоцеле до того моменту, поки лікар випадково не виявить це утворення під час ультразвукового дослідження. І це не дивно — кіста придатка яєчка часто протікає абсолютно непомітно. Розберімось, що це таке, як проводиться діагностика сперматоцеле та чому важливо вчасно виявити цю патологію.
Що таке сперматоцеле та наскільки воно поширене
Сперматоцеле — це доброякісне кістозне утворення, яке формується в ділянці придатка яєчка. Це невеликий мішечок зі щільними стінками, наповнений рідиною молочно-білого кольору. Усередині цієї рідини містяться сперматозоїди, клітини-попередники та інші компоненти насіннєвої рідини.
На думку експертів, сперматоцеле трапляється набагато частіше, ніж багато хто думає. Під час проведення ультразвукового дослідження калитки це утворення виявляють у кожного третього чоловіка. У структурі всіх патологій калитки на частку сперматоцеле припадає орієнтовно 7–8 % випадків.
Особливість цього захворювання в тому, що кіста росте дуже повільно та здебільшого жодних виражених симптомів сперматоцеле немає. Саме тому багато чоловіків навіть не підозрюють про її наявність.
Чому виникає сперматоцеле
Щоб зрозуміти природу цього утворення, потрібно знати трохи про анатомію. Придаток яєчка — це система тонких звивистих канальців, у яких дозрівають сперматозоїди перед тим, як потрапити в сім’явиносний проток. Коли один із таких канальців блокується, сім’яна рідина починає в ньому накопичуватися, розтягуючи стінки та формуючи кісту.
Причини виникнення сперматоцеле можна розділити на:
- Вроджені. Таке сперматоцеле формується ще під час внутрішньоутробного розвитку через аномалії формування мюллерових проток. Вроджені кісти зазвичай невеликі, не схильні до зростання і рідко спричиняють будь-які проблеми.
- Набуті під впливом деяких чинників — травми калитки або яєчка (навіть незначний удар іноді призводить до запалення та закорковування проток), запальні захворювання (з-поміж іншого — епідидиміт і орхіт), ускладнення після операцій на яєчках.
Найчастіше сперматоцеле розвивається впродовж двох критичних періодів: під час статевого дозрівання (коли активізується робота статевих залоз) й у віці 40–50 років (коли репродуктивна функція починає згасати).
Коли варто звернутися до лікаря
Є можливість, що чоловік проживе все життя, не знаючи про наявність невеликої кісти. Однак у разі зростання утворення можуть з’явитися такі ознаки, як-от:
- відчуття округлого ущільнення розміром із горошину у верхній частині калитки;
- поступове збільшення однієї половини калитки;
- відчуття тяжкості або дискомфорту під час ходьби або фізичної активності;
- неприємні відчуття під час статевого акту;
- тягучий біль у ділянці калитки, зокрема такий, що віддає в пах або ногу;
- набряк або почервоніння калитки (за ускладненого перебігу).
Сперматоцеле — це доброякісне утворення, яке ніколи не перероджується в рак. Проте без належного контролю є можливість, що кіста збільшиться до значних розмірів. Це створить дискомфорт і буде вимагати хірургічного втручання. Основні ризики сперматоцеле включають хронічні болі в калитці, обструктивне безпліддя, нагноєння кісти, а в рідкісних випадках — її розрив. Тому дуже важливо виявити її вчасно.
Методи діагностики сперматоцеле
Діагностика сперматоцеле зазвичай не викликає складнощів завдяки сучасним методам обстеження.
Перший етап — це консультація уролога або андролога. Лікар проводить:
- збір анамнезу — розпитує про скарги, перенесені травми, операції, запальні захворювання сечостатевої системи;
- пальпацію калитки — під час промацування лікар має можливість визначити наявність утворення, оцінити його розмір, щільність, рухливість.
Однак точний діагноз на підставі тільки огляду встановити неможливо — потрібні інструментальні методи дослідження.
Золотим стандартом діагностики є ультразвукове дослідження калитки. Воно дає можливість:
- виявити навіть дрібні кісти розміром від 2–5 мм, які неможливо промацати;
- точно визначити локалізацію утворення;
- виміряти розміри кісти;
- оцінити структуру вмісту (однорідний або неоднорідний);
- визначити вид кісти придатка яєчка (здебільшого);
- відрізнити сперматоцеле від інших патологій — пухлин, водянки яєчка (гідроцеле), варикоцеле та ін.
УЗД не викликає болю та триває всього 10–15 хвилин. Ви лягаєте на спину, лікар наносить спеціальний гель на ділянку калитки та водить датчиком, отримуючи зображення на екрані. Жодної спеціальної підготовки не потрібно.
На екрані сперматоцеле має вигляд округлого утворення із чіткими рівними контурами й тонкими стінками. Кіста вільно пропускає ультразвук (є анехогенною), що відрізняє її від щільних пухлин. Можна точно виміряти її діаметр і визначити кількість камер.
Іноді проводиться доплерівське ультразвукове дослідження — воно дає можливість оцінити кровопостачання калитки та виключити інші патології.
Додатковими методами діагностики сперматоцеле є комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) калитки. Їх призначають у складних діагностичних випадках, коли:
- УЗД не дало достатньо інформації;
- потрібно виключити злоякісну пухлину;
- є підозра на інші види кіст або супутні патології;
- планують хірургічне втручання та потрібне детальне оцінювання анатомії.
Ці високотехнологічні методи дають можливість зробити пошарові зображення калитки з високою деталізацією, що допомагає лікарю точно оцінити ситуацію.
Також лікар дуже часто рекомендує лабораторні дослідження — загальний аналіз крові та сечі. Їх призначають для виявлення запального процесу, якщо є підозра на ускладнений перебіг сперматоцеле.
Переваги сучасної ультразвукової діагностики
У нашому діагностичному центрі УЗД калитки проводять на експертному обладнанні — Philips EPIQ Elite, яке дає можливість:
- виявити кісти на найраніших стадіях;
- здобути чітке зображення, навіть дрібних утворень;
- провести диференціальну діагностику з іншими захворюваннями;
- дати точні рекомендації щодо подальшої тактики.
Дослідження проводять досвідчені фахівці, які не тільки побачать патологію, але і правильно інтерпретують результати, пояснять ситуацію зрозумілою мовою і, якщо виникне потреба, спрямують до уролога.
Що робити після виявлення сперматоцеле
Виявлення сперматоцеле — це не привід для паніки. Тактика подальших дій залежить від розміру кісти та наявності симптомів.
Спостереження рекомендують, якщо:
- розмір кісти менший за 1–2 см;
- немає скарг і дискомфорту;
- кіста зростає повільно або залишається в стабільних розмірах.
У цьому випадку рекомендують проходити контрольне УЗД кожні 6–12 місяців, щоб відстежувати динаміку.
Хірургічне лікування сперматоцеле найчастіше потрібне, якщо:
- кіста досягла великих розмірів (понад 2 см);
- з’явилися болі або дискомфорт;
- утворення швидко збільшується;
- виникли ускладнення (нагноєння, розрив тощо);
- кіста впливає на фертильність.
Медикаментозне лікування за сперматоцеле є неефективним. Ліки можуть зняти запалення, але саму кісту вони не усунуть — її можна видалити тільки хірургічно.
Сперматоцеле — поширена проблема, яка найчастіше має безсимптомний перебіг. Своєчасна діагностика за допомогою УЗД дає можливість виявити кісту на ранній стадії, контролювати її розміри та, якщо є потреба, вчасно ухвалити рішення щодо лікування. Тому в разі виявлення в себе ущільнення в ділянці калитки або появи дискомфорту, не відкладайте звернення по допомогу. Запишіться на УЗД калитки в наш діагностичний центр, і ви отримаєте точний результат і професійну консультацію. Пам’ятайте, що раннє виявлення будь-якої патології — запорука успішного лікування, збереження чоловічого здоров’я та впевненості в собі.
Поширені питання
Який вигляд має кіста придатків яєчок на УЗД?
На УЗД кіста придатка яєчка — округле або овальне утворення із чіткими рівними контурами та тонкими стінками. Вона має однорідну структуру, зазвичай анехогенна (темна на екрані), що означає вільне проходження ультразвуку через рідину. Розташована частіше в ділянці головки придатка, над або збоку від яєчка. Її розміри можуть бути від декількох міліметрів до 2–3 см і більше.
Чи є можливість, що кіста придатка яєчка мине без лікування?
На жаль, кіста придатка яєчка самостійно не розсмоктується. Це утворення зі щільною капсулою, заповнене рідиною. Невеликі кісти можуть роками залишатися стабільними й не збільшуватися, але зникнути без лікування вони не можуть. Єдиний спосіб повністю позбутися кісти — хірургічне видалення. Якщо кіста маленька та не турбує, достатньо регулярного спостереження з УЗД-контролем кожні 6–12 місяців.
Чи впливає кіста в калитці на потенцію?
Ні, кіста придатка яєчка безпосередньо не впливає на потенцію та еректильну функцію. Вона не порушує вироблення тестостерону та не зачіпає механізми ерекції. Однак є можливість, що велика кіста буде спричиняти дискомфорт, біль або психологічний стрес, що побічно впливає на статеве життя. У рідкісних випадках великі двосторонні кісти можуть порушити прохідність сім'явиносних шляхів і вплинути на фертильність, але це не пов'язано з потенцією.
Чи потрібно видаляти кісту в яєчку?
Не завжди. Невеликі кісти (до 1–2 см) без симптомів вимагають тільки спостереження. Видалення рекомендується за: розмірів понад 2 см, постійних болів або дискомфорту, швидкого зростання кісти, запалення або нагноєння, впливу на фертильність, наявності косметичного дефекту. Рішення ухвалюється індивідуально лікарем-урологом після УЗД. Операція називається сперматоцелектомія, виконується під місцевою анестезією амбулаторно.
Чи є профілактика утворення кіст придатків яєчок?
Специфічної профілактики вроджених сперматоцеле немає. Для запобігання набутих кіст рекомендується: уникати травм калитки, своєчасно лікувати запальні захворювання ділянки калитки, запобігати зараженню інфекціями, що передаються статевим шляхом, проходити профілактичні огляди в уролога щорічно після 40 років, проводити самообстеження калитки щомісяця, а за перших симптомів проблем — обов'язково звертатися до лікаря.
