Міозит

МРТ у діагностиці міозитів

Міозит — це запальне ураження скелетних м’язів, що трапляється порівняно рідко, але є клінічно значущим захворюванням. На думку експертів, поширеність міозитів становить від 1:1 000 000 до 1:14 000 у загальній популяції, з тенденцією до зростання. Однак часто запалення м’язів залишається без лікування, оскільки людина списує все на втому або фізичне перенапруження. Тому для нашого діагностичного центру важливо пояснити вам, чому магнітно-резонансна томографія — це один із ключових методів у разі підозри на міозит. Заразом поговоримо про основні симптоми міозиту, а також про причини його розвитку.

Можливі причини міозиту

  • Аутоімунні механізми: імунна система атакує власні м’язові клітини.
  • Інфекційні процеси: вірусні або бактеріальні інфекції можуть запускати запальні процеси в м’язах.
  • Травми та переохолодження м’язів: пошкодження або сильний м’язовий стрес можуть сприяти запаленню.
  • Метаболічні та токсичні чинники: інтоксикації (причини — алкоголь, деякі ліки тощо), порушення обміну речовин.
  • Генетична схильність: рідкісна, але можлива спадкова схильність до розвитку запальних міопатій.

Основні симптоми міозиту

  • Локальні м’язові болі, що посилюються під час руху та пальпації.
  • М’язова слабкість і зниження витривалості — людині стає важко піднімати речі, підійматися сходами або вставати.
  • Обмеження рухливості суглобів через захисне напруження м’язів.
  • Атрофія м’язів (тільки за хронічного запалення).
  • За деяких форм міозиту — шкірні симптоми, зміни внутрішніх органів.

Чому важливо використовувати МРТ для діагностики міозиту

МРТ — один із найінформативніших методів візуалізації під час міозитів. Вона допомагає виявити запалення м’язів ще на ранніх стадіях, коли тканинні зміни ще не призвели до значної атрофії. Також МРТ дає можливість відокремити активне запалення від хронічних змін. У диференціальній діагностиці (тобто коли потрібно виключити інші причини слабкості або болю в м’язах) МРТ є ключовою.

Діагностика міозитів за допомогою МРТ показує:

  • Запальний процес: ділянки запалення в м’язовій тканині є характерною ознакою міозиту.
  • Набряк м’язів: запалені м’язи візуалізуються з «високим сигналом» — це ознака накопичення рідини.
  • Неоднорідність меж м’язових волокон: запальні ділянки можуть бути «розмитими» й розташовуватися вздовж фасцій або міжм’язових перегородок.
  • Заміщення жировою тканиною: під час хронічного міозиту, особливо за тривалого перебігу, іноді відбувається жирове переродження м’язів.
  • Зміни фасцій або міжм’язових структур: потовщення або запалення фасції, якщо хвороба зачіпає не тільки м’язові волокна.
  • Локалізацію та глибину ураження: де саме в м’язі розвинулося запалення, і наскільки глибоко воно поширилося.
  • Ступінь тяжкості пошкодження м’язової тканини за гострого та хронічного перебігу хвороби.

Діагностика міозитів за допомогою МРТ допомагає відрізнити їх від інших захворювань, що спричиняють м’язовий біль та імітують симптоми міозиту (пухлини, забої, розтягнення, розриви м’язів та інші патології).

Переваги МРТ у діагностиці міозитів перед іншими методами

  1. Не вимагає введення контрастів (найчастіше) і не пов’язана з опроміненням.
  2. Має високу чутливість до запалення: завдяки спеціальним режимам можна чітко побачити набряк і активність запалення.
  3. Можна відстежити й оцінити хронічні зміни — переродження м’язів і жирову інфільтрацію.
  4. Під час повторних МРТ можна оцінити, чи реагує м’яз на терапію, чи зменшився набряк, чи з’явилася атрофія.

Як має проходити обстеження до призначення лікування міозиту

  1. Консультація лікаря — ви детально розповідаєте про симптоми: слабкість, болі, тривалість скарг.
  2. Направлення на магнітно-резонансну томографію м’язів (м’яких тканин) — можуть бути призначені спеціальні протоколи: T1, T2, STIR. Також у деяких випадках лікар рекомендує додатково пройти МРТ поперекового або грудного відділу хребта, а в разі ураження м’язів таза — МРТ малого таза або м’язів нижніх кінцівок.
  3. Проведення МРТ — звичайна процедура, займає від 20 до 40 хвилин, положення тіла підбирається залежно від ділянки дослідження.
  4. Аналіз результатів радіологом — ми оцінюємо ступінь набряку, наявність запальних і хронічних змін.
  5. Підготовка висновку й рекомендацій — на підставі висновку МРТ ваш лікар отримує розуміння: чи є активне запалення, чи вимагає воно лікування, чи потрібен контроль динаміки.

Що робити після отримання результатів діагностики

Якщо МРТ підтвердить ознаки міозиту, наступний крок — консультація ревматолога або невролога. Вони можуть призначити:

  • аналізи крові (ферменти м’язів, антитіла);
  • електроміографію (ЕМГ) для оцінювання функції м’язів;
  • біопсію м’яза (у складних випадках) для підтвердження діагнозу.

Результати МРТ допомагають лікарю прийняти рішення про тактику лікування: протизапальну терапію, фізіотерапію або інші підходи.

Магнітно-резонансна томографія — надійний і безпечний метод для виявлення міозиту та його ускладнень. Вона не тільки показує активне запалення, але й допомагає розрізнити гострі та хронічні процеси. Якщо вас турбує біль, слабкість або інші симптоми — запишіться до нас на обстеження. Пам’ятайте, ваше здоров’я у ваших руках — дійте вчасно.

Поширені питання

Як довго триває міозит?

Тривалість міозиту залежить від його причини та тяжкості. Гострий міозит зазвичай проходить за 1–3 тижні за правильного лікування та відпочинку. Якщо запалення пов’язане з вірусною інфекцією або перевантаженням м’язів, іноді відновлення відбувається швидше. За аутоімунних і хронічних форм симптоми можуть зберігатися місяці й навіть роки, періодично погіршуючись. У таких випадках тактика лікування визначається лікарем після обстеження.

Як відрізнити міозит від міалгії?

Міозит і міалгія спричиняють біль у м’язах, але відрізняються за механізмом і вираженістю. Міозит — це запалення м’яза. Для нього характерні постійний, наростаючий біль, болючість під час натискання, слабкість у м’язі (іноді важко підняти руку або ногу), є можливим ущільнення або припухлість, дискомфорт посилюється під час руху й навантаження. Міалгія — це м’язовий біль без запалення. Вона частіше проявляється як нетривалий спазм або тягучий біль, що пов’язані з навантаженням, стресом, переохолодженням і зникають після відпочинку й легкого тепла. Якщо біль зберігається довше декількох днів, посилюється або супроводжується вираженою слабкістю, варто звернутися до лікаря, для уточнення діагнозу і виключення запальних причин пройти інструментальне обстеження.

Що буде, якщо не лікувати міозит?

Нелікований міозит найчастіше призводить до посилення болю, зниження рухливості та обмеження повсякденної активності. За інфекційної природи запалення часто поширюється та спричиняє ускладнення. За аутоімунних форм без лікування розвивається слабкість, а м’язові волокна поступово пошкоджуються. Чим раніше встановлена причина, тим вищим є шанс на уникнення хронічного перебігу захворювання.

Як зрозуміти, що біль від міозиту, а не від остеохондрозу?

Біль під час міозиту частіше носить локальний і м’язовий характер, посилюється під час руху ураженого м’яза, іноді супроводжується слабкістю або набряком. Під час остеохондрозу біль часто іррадіює в руку, ногу або спину, він є пов'язаним із положенням тіла й іноді супроводжується онімінням або поколюванням. Уточнити причину допомагає лікар: він проводить фізикальний огляд, призначає лабораторні аналізи, іноді УЗД або МРТ.

Що покаже МРТ у разі міозиту?

МРТ у разі міозиту показує зміни в м’язовій тканині, характерні для запального процесу. Зазвичай на знімках можна побачити:

  • збільшення об’єму м’яза;
  • неоднорідність структури з ділянками підвищеної рідини;
  • набряк м’яких тканин навколо м’яза;
  • іноді — невеликі мікрозапальні вогнища.

МРТ допомагає відрізнити міозит від травми, пухлини або дегенеративних змін, а також визначити ступінь ураження м’яза.

Чи можна діагностувати міозит за допомогою УЗД?

Так, УЗД має можливість допомогти запідозрити міозит, але зазвичай воно доповнює клінічний огляд і аналізи. Під час УЗД звертають увагу на:

  • збільшення об’єму м’яза;
  • неоднорідність структури з ділянками підвищеної ехогенності або рідини;
  • підвищену набряклість навколишніх тканин;
  • іноді можна побачити дрібні запальні вогнища.

УЗД є зручним для первинної діагностики та динамічного спостереження, але остаточний діагноз частіше підтверджують лабораторними тестами або МРТ.

Як запобігти розвитку міозиту?

Повністю захистити себе від розвитку міозиту неможливо, особливо якщо йдеться про його аутоімунні форми. Однак є заходи, які знижують ризик запалення м’язів і полегшують перебіг хвороби. До профілактики міозиту заведено відносити своєчасне лікування вірусних і бактеріальних інфекцій, захист від травм і переохолодження, регулярну фізичну активність, збалансоване харчування (має бути достатньо білка, вітамінів, особливо важливі D і В12, мікроелементів), контроль хронічних захворювань (з-поміж іншого — цукрового діабету, серцево-судинних і ендокринних патологій), виключення токсичних чинників (наприклад, алкоголю). Дотримання цих заходів знижує ймовірність розвитку міозиту й допомагає підтримувати здоров’я м’язів.