
Як перевірити, чи був мікроінсульт
Мікроінсульт — це тимчасове переривання кровотоку в мозку, яке виникає несподівано. Поширеність мікроінсультів варіюється залежно від віку, статі та наявності супутніх захворювань, але загалом це досить поширене явище, особливо серед людей після 50 років. Симптоми мікроінсульту можуть швидко зникати, і багато хто пропускає їх, що є досить небезпечним. Своєчасна діагностика знижує ризик ускладнень, включно з розвитком інсульту. Сьогодні ми розберемо, як визначити, чи був перенесений мікроінсульт, які ознаки мікроінсульту є, як діагностують мікроінсульт та інші не менш важливі аспекти. Та навіть знаючи це, ви не зможете самостійно об’єктивно оцінити небезпеку, точний висновок робить тільки фахівець після докладного обстеження.
Що таке мікроінсульт і чому він виникає
Мікроінсульт, або транзиторна ішемічна атака (ТІА) — коротке блокування судини в мозку. Кров не доходить до ділянки мозку ненадовго. На відміну від повного інсульту, тканини мозку не пошкоджуються назавжди. Однак це попередження: організм показує, що судини в небезпеці.
Причини мікроінсульту різноманітні. Згустки крові закорковують шлях. Підвищений тиск пошкоджує стінки судин. Атеросклероз — накопичення жирових бляшок — звужує просвіт. Також є й інші чинники ризику. Серед них цукровий діабет, куріння, ожиріння. Уявіть, мозок як двигун, а кров — паливо. Якщо подача переривається, виникають збої.
Симптоми мікроінсульту
Симптоми з’являються різко. Вони тривають недовго — від кількох хвилин до кількох годин. Потім минають, найчастіше навіть без медичної допомоги. Та у цьому полягає головна небезпека. Зникнення ознак мікроінсульту — це не привід розслаблятись. Оскільки без лікування можуть розвинутися наслідки мікроінсульту, які несуть чималий ризик для життя.
Ось основні симптоми, з якими точно потрібно звернутися до лікаря:
- раптова слабкість у руці або нозі, зазвичай з одного боку;
- оніміння обличчя (зокрема асиметричність усмішки), рук та/або ніг;
- проблеми з мовленням (слова плутаються, вимова нечітка тощо);
- порушення зору (двоїння, розмитість тощо);
- запаморочення або втрата рівноваги;
- тимчасова дезорієнтація;
- сплутаність свідомості;
- сильний та/або різкий головний біль без зрозумілої причини.
Запишіть час початку й завершення симптомів. Опишіть, що відчували в момент погіршення самопочуття. Це спростить оцінювання вашого стану фахівцем.
Самостійне оцінювання: що можна помітити вдома
Щоб зробити первинне оцінювання стану хворого, застосуйте тест FAST. Він простий і швидкий. Допомагає розпізнати небезпеку. Кроки такі:
- Обличчя (Face): Усміхніться. Один бік обличчя опускається або не рухається?
- Руки (Arms): Підніміть обидві руки. Одна слабша, падає вниз?
- Мовлення (Speech): Скажіть просту фразу. Вимова змазана або слова не ті?
- Час (Time): Якщо є ознаки, терміново викликайте швидку допомогу.
Тест займає секунди. Він корисний для близьких, але не є повноцінною діагностикою. Симптоми можуть вказувати на інші проблеми. Завжди звертайтеся до фахівця за підтвердженням. Не покладайтеся тільки на себе та своє оцінювання стану. Професійне обстеження точніше.
Чому потрібна точна діагностика мікроінсульту
Мікроінсульт збільшує ймовірність розвитку справжнього інсульту. У перші 90 днів після нападу ризик підвищується в 10–15 разів і досягає 17 %, особливо висока ймовірність у перші 48 годин.
Також на тлі транзиторної ішемічної атаки є можливим розвиток когнітивних порушень (погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення), депресії та тривожних розладів, порушення мовлення та координації, зниження працездатності (зокрема швидкої стомлюваності, хронічних головних болів, проблем із концентрацією). Також упродовж найближчих тижнів або місяців іноді розвивається повторний мікроінсульт.
Раннє виявлення та початок лікування мікроінсульту — це ключ до спокою, який значно знижує рівень небезпеки, допомагає зберегти активність і незалежність. Крім того, професійне оцінювання стану та інструментальна діагностика допомагає визначити вид мікроінсульту (причину й механізм порушення кровообігу в мозку). Він впливає на вибір лікування та схему профілактики повторних транзиторних ішемічних атак.
Основні методи діагностики мікроінсульту
Зазвичай процес діагностики мікроінсульту починається з огляду невролога. Спеціаліст розпитує про симптоми, збирає історію хвороби та призначає план обстеження, яке покаже зміни в мозку й судинах.
Рекомендації можуть включати:
- комп’ютерну томографію голови та шиї — займає хвилини, але допомагає виключити крововиливи;
- КТ-ангіографію головного мозку для детального вивчення судин;
- магнітно-резонансну томографію головного мозку з реконструкцією судин — допомагає виявити дрібні вогнища ішемії;
- ультразвук судин шиї — перевіряє каротидні артерії;
- електрокардіограму (ЕКГ) — оцінює ритм серця для пошуку порушень (зокрема аритмії), які можуть провокувати появу згустків;
- лабораторні дослідження — аналізи крові на згортання, холестерин, глюкозу (теж допомагають знайти додаткові ризики).
Ці методи комбінують, після чого лікар інтерпретує результати, призначають лікування або профілактику мікроінсульту. Також є можливим, що буде виявлений інший патологічний стан, який потребує допомоги.
У діагностичному центрі «RADI» можна пройти УЗД, КТ і МРТ на сучасних апаратах — Philips EPIQ 7 Elite (УЗД), Philips Incisive CT Plus на 128 зрізів (КТ) і Philips Ingenia Ambition 1.5T (МРТ). Якщо вам призначено діагностику мікроінсульту, зв’яжіться з нашим контакт-центром, щоб уточнити можливість і правила проведення досліджень.
Що робити після обстеження
Якщо мікроінсульт підтверджено, дотримуйтесь вказівок фахівця, який, найімовірніше, пропише вам медикаментозну терапію (наприклад, для розрідження крові або зниження тиску), зміну способу життя та спокій.
Вам потрібно буде:
- контролювати артеріальний тиск щоденно;
- слідкувати за рівнем холестерину та глюкози в крові;
- відмовитися від шкідливих звичок (наприклад, науково доведено, що паління сильно пошкоджує судини);
- харчуватися збалансовано — більше овочів, менше солі тощо;
- слідкувати за регулярністю розумної фізичної активності;
- уникати зайвої ваги;
- регулярно консультуватися з лікарем.
Профілактика мікроінсульту знижує ризики та підтримує здоров’я надовго.
Мікроінсульт — серйозний сигнал. Своєчасна діагностика стану запобігає біді. Розберіться в ознаках, використовуйте тест FAST вдома, одразу звертайтеся по допомогу до фахівця. Проходження інструментального обстеження на сучасних апаратах дасть ясність, а дотримання рекомендацій після знизить ризики. Пам’ятайте, здоров’я залежить від своєчасності та правильності ваших дій. У разі підозр не зволікайте — зверніться по допомогу та пройдіть рекомендоване обстеження. Щоб записатися на УЗД, МРТ або КТ, зв’яжіться з нашим контакт-центром за телефоном або залиште заявку на сайті.
Поширені питання
Яка перша допомога потрібна в разі мікроінсульту?
За підозри на мікроінсульт важливо діяти швидко, щоб запобігти розвитку інсульту. Покрокові дії першої допомоги:
- Викликати «швидку», навіть якщо симптоми минули за кілька хвилин, оскільки ТІА — це попередження про високий ризик інсульту в найближчі 48 годин, а раннє надання допомоги знижує ризик на 80 %.
- Укласти людину з піднятою головою (30–40°), щоби поліпшити кровотік від мозку.
- Забезпечити спокій — не давати вставати й ходити.
- Розстебнути тісний одяг, забезпечити доступ свіжого повітря.
- Перевірити дихання та пульс — якщо їх немає, розпочати серцево-легеневу реанімацію.
- Не давати їсти та пити — у разі порушення ковтання є ризик аспірації.
- Контролювати тиск — за дуже високого тиску (вище 200/120 мм рт. ст.) медики знизять його, але самостійно робити це небезпечно.
- Не давати ліки без консультації з лікарем, окрім тих, що пацієнт уже приймає за призначенням (наприклад, антигіпертензивні засоби).
Із чим можна сплутати мікроінсульт?
Мікроінсульт можна переплутати зі станами, які дають схожі неврологічні симптоми, — гіпоглікемія, мігрень з аурою (через оніміння кінцівок, порушення мовлення та зору), епілептичний напад, розсіяний склероз (якщо він проявляється слабкістю та порушенням координації), вестибулярні розлади (запаморочення, хиткість ходи та ін.), інтоксикація (наприклад, алкогольна або медикаментозна).
Що заборонено після мікроінсульту?
Після мікроінсульту важливо знизити ризик повторного інсульту та ускладнень. Тому заборонено пропускати призначені лікарем ліки, палити та вживати алкоголь, переїдати (особливо жирною, солоною та солодкою їжею), ігнорувати контроль за рівнем артеріального тиску та глюкози в крові, перенавантажуватися фізично та психологічно (зокрема працювати без відпочинку), самостійно скасовувати, змінювати або коригувати лікування.
Скільки разів може повторюватися мікроінсульт?
Мікроінсульт може повторюватися необмежену кількість разів, якщо не усунути причини та чиннику ризику. Найчастіше повторні епізоди трапляються за неконтрольованої гіпертонії, атеросклерозу судин, порушень серцевого ритму, цукрового діабету, наявності шкідливих звичок — паління та зловживання алкоголем, відмови від рекомендованого лікарем лікування. Кожен новий мікроінсульт підвищує ризик інсульту та інвалідності.
Скільки відновлюється організм після мікроінсульту?
Термін відновлення після мікроінсульту залежить від тяжкості пошкодження мозку, віку та стану здоров’я. У середньому легкі симптоми (слабкість, оніміння, запаморочення) можуть зникнути за кілька годин або днів, порушення мовлення, координації, пам’яті відновлюються за 1–3 тижні, за наявності супутніх захворювань (гіпертонії, цукрового діабету, атеросклерозу тощо) реабілітація триватиме 1–3 місяці та більше. Навіть якщо симптоми минули швидко, пошкодження мозку все ж було. Тому лікарі рекомендують починати лікування та профілактику в перші години.
Чи покаже МРТ або КТ мікроінсульт, якщо напад минув?
Здебільшого МРТ виявляє сліди мікроінсульту, навіть через кілька днів або тижнів після нападу. Вона фіксує будь-які пошкодження мозку, які залишаються після короткочасного порушення кровотоку. КТ у разі мікроінсульту менш інформативна, але іноді застосовується для виключення крововиливу та інших гострих патологій. Якщо минуло багато часу та вогнища дуже малі, їх можна не побачити на знімках, але в багатьох пацієнтів зміни зберігаються та візуалізуються під час обстеження.