Кіста яєчника

Як діагностують кісту яєчника

На думку статистів, від 30 до 50 % жінок стикаються з кістами яєчників у певний момент життя, і здебільшого вони не підозрюють це, оскільки симптомів іноді немає. Тому є важливою правильна (зокрема профілактична) діагностика. Вона дає можливість зрозуміти, чи потрібна допомога й наскільки терміново, та уникнути ускладнень. У цій статті ми розповімо, що таке кіста яєчника, які види кіст яєчника є, які ознаки кісти яєчника, як проходить діагностика кісти яєчника, на що очікувати й чому не варто боятися обстеження, яке іноді рятує життя.

Що таке кіста яєчника

Кіста яєчника — це маленький мішечок, наповнений рідиною, який утворюється на поверхні або всередині яєчника. Яєчники — це органи, що відповідають за виробництво яйцеклітин і гормонів. Кісти бувають різними: одні розвиваються на тлі природних процесів в організмі (їх називають функціональними) — найчастіше вони виникають за порушення овуляції, інші — через певні патологічні стани, не пов’язані із менструальним циклом (наприклад, ендометріоїдна кіста розвивається на тлі ендометріозу). Точну природу кісти яєчника має визначати лікар за результатами УЗД та іншими аналізами.

Гарна новина полягає в тому, що здебільшого кісти нешкідливі й можуть зникнути самі собою. Однак вони можуть впливати на якість життя. Оскільки симптоми кісти яєчника — тягнучий або гострий біль внизу живота, порушення менструального циклу (затримки, рясні або болючі місячні), відчуття тиску на сечовий міхур або пряму кишку, болі під час статевого акту, здуття живота тощо — малоприємні, і вимагають негайної допомоги лікаря. Не варто чекати, коли розвинеться ускладнення: з’явиться різкий біль, нудота або ви знепритомнієте.

Найчастіші причини розвитку кісти яєчника

Кісти яєчників можуть виникати з різних причин. Головні з них:

  • гормональні порушення — збій овуляції, надлишок естрогену, нестача прогестерону;
  • стрес і хронічна втома;
  • запальні захворювання органів малого таза;
  • ендометріоз — розростання тканини ендометрія за межами матки;
  • спадкова схильність;
  • порушення обміну речовин.

Тому найкращою профілактикою утворення кіст яєчників є своєчасне лікування гінекологічних захворювань, контроль рівня гормонів і регулярне УЗД органів малого таза або матки та придатків (яєчників), яке допомагає виявити кісти на ранній стадії.

Чому є важливою діагностика кісти яєчника

Якісна діагностика допомагає зрозуміти, яка кіста з’явилася, наскільки вона серйозна й чи потрібно її лікувати. Без обстеження кіста має змогу непомітно рости, спричиняти дискомфорт або, у рідкісних випадках, призвести до ускладнень (наприклад, розриву). Рання діагностика дає змогу вчасно вжити заходів щодо стану: іноді достатньо просто спостерігати, а іноді потрібно лікувати. Сучасні методи обстеження безпечні, точні й допомагають лікарям швидко розібратися в ситуації, щоб ви почувалися спокійно.

Як діагностують кісту яєчника

Щоб виявити кісту яєчника, лікарі використовують кілька простих і надійних методів. Найчастіше схема включає:

  • огляд у гінекологічному кріслі та бесіду (лікар ставить запитання щодо вашого самопочуття: чи є болі внизу живота, чи змінився менструальний цикл, чи були інші скарги тощо);
  • ультразвукове дослідження органів малого таза — це основний метод діагностики кіст яєчників (датчик можуть притулити до живота або використати трансвагінальний метод (через піхву) для точнішої картини), який показує їхній розмір, форму та вміст;
  • лабораторну діагностику (інколи лікар вважає за потрібне перевірити рівень гормонів, онкомаркер СА-125, загальний аналіз крові та ін.).

Також гінеколог призначає комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ) органів малого таза, але тільки в тих випадках, коли УЗД не дало вичерпної інформації або є потреба дослідити складну, атипову та таку, що швидко зростає, кісту.

КТ дає змогу оцінити розміри та структуру утворення, виявити кальцинати або ознаки ускладнень. МРТ — точніше візуалізувати м’які тканини, відрізнити доброякісну кісту від пухлини, визначити склад вмісту й залученість у патологічний процес сусідніх органів.

Ще рідше для діагностики використовують лапароскопію — невелику операцію з камерою, яка допомагає роздивитися кісту і, якщо потрібно, відразу її видалити.

У діагностичному центрі «RADI» для обстеження яєчників на наявність кіст використовується сучасне обладнання, що забезпечує точні результати та максимальний комфорт під час обстеження:

Лікування кісти яєчника не має проводитися без попередньої точної діагностики, особливо, якщо після УЗД яєчників залишаються питання.

Як підготуватися до обстеження яєчників

Стандартна підготовка до обстеження яєчників здебільшого є простою й не завдає клопоту. Однак завжди краще обговорити її з фахівцем, оскільки вона залежить від того, який вид діагностики призначено, а також особливостей вашого організму й загального стану. Додаткову інформацію щодо підготовки до УЗД, МРТ або КТ можна здобути в нашому контакт-центрі, записавшись на діагностику. Зазвичай обстеження яєчників рекомендують проводити на 5–7-й день менструального циклу.

Що робити після діагностики кісти яєчника

Коли результати готові, лікар пояснить, що показав огляд і аналізи. Ви дізнаєтеся, яка у вас кіста й що з нею робити. Іноді достатньо просто спостерігати за нею, повторюючи УЗД через кожні кілька місяців. В інших випадках лікар призначає консервативну терапію, рідше — операцію. Важливо обговорити всі питання з лікарем, щоб розуміти план дій.

Чому варто звернутися до нашого діагностичного центру

Фахівці діагностичного центру «RADI» роблять усе, щоб діагностика була зручною, інформативною та зрозумілою. Наше сучасне обладнання дає чітку картину, обстеження проводяться швидко, є можливим запис день у день, без очікування в живій черзі. Ваше здоров’я — наш пріоритет.

Діагностика кісти яєчника — це простий і безпечний процес, який допомагає вчасно подбати про ваше здоров’я. Якщо ви відчуваєте біль, помітили зміни в циклі або просто хочете перевірити чи все гаразд, не відкладайте візит. Запишіться на обстеження в наш центр, і ми допоможемо вам розібратися в ситуації. Пам’ятайте: турбота про себе починається з простого кроку — консультації з фахівцем і якісного обстеження. Не бійтеся, це простіше, ніж здається, і вже точно краще за невідомість!

Поширені питання

Який розмір кісти на яєчнику вважається небезпечним?

Кіста яєчника вважається потенційно небезпечною, якщо її розмір перевищує 5 см. Особливо це важливо за наявності симптомів — болю, збою циклу, тиску на сусідні органи. Утворення понад 7–8 см часто потребують хірургічного видалення, оскільки зростає ризик перекручення, розриву або здавлення тканин. Точну тактику визначає лікар після УЗД і аналізів.

Як виглядає кіста яєчника на УЗД?

На УЗД кісту яєчника можна побачити як округле або овальне темне утворення із чіткими контурами. Прості кісти мають тонкі стінки й однорідний вміст. Складні — перетинки (іноді), внутрішні включення або нерівні контури. Розміри, структура й наявність кровотоку визначаються завдяки доплерографії. Ультразвукова діагностика допомагає відрізнити функціональну кісту від патологічної.

Що не можна робити в разі кісти яєчника?

У разі кісти яєчника не можна підіймати важкі речі та перенапружуватися фізично, приймати гарячі ванни й відвідувати сауну, гріти низ живота, займатися самолікуванням або пити гормони без призначення лікаря, відкладати візит до гінеколога в разі болю або збою циклу. Ці обмеження допомагають уникнути розриву, перекруту та інших ускладнень кіст яєчників.

Чи проходить кіста яєчника сама собою?

Іноді кісти яєчника можуть розсмоктатися самостійно. Найчастіше це функціональні кісти — фолікулярні або кісти жовтого тіла. Вони виникають на тлі гормональних коливань і зазвичай зникають впродовж 1–3 менструальних циклів. Однак, навіть такі утворення потребують спостереження лікаря та повторного УЗД, щоб унеможливити виникнення ускладнень чи зростання.

Чи можуть кісти яєчників перейти в рак?

Деякі кісти яєчників можуть мати злоякісний потенціал, особливо в жінок після 40 років або за обтяженої спадковості. Прості функціональні кісти рідко переходять у рак. Однак складні, ті, що швидко розростаються, або багатокамерні утворення потребують ретельної діагностики — УЗД, аналіз на онкомаркери та, якщо буде потреба, біопсія. Тільки лікар після досліджень має можливість виключити ризик онкології.