Агнозія: симптоми, причини та діагностика
Агнозія — це порушення впізнавання знайомих предметів, облич або звуків, коли зір, слух і чутливість збережені. Людина бачить ключ, може описати його форму й колір, але не розуміє, що це за річ, доки не візьме її в руки. Причинами найчастіше стають інсульт і травма голови, рідше — пухлини та нейродегенеративні хвороби. Раптова поява труднощів із впізнаванням потребує невідкладної допомоги. Нижче пояснюємо, які зміни в мозку спричиняють агнозію, як її відрізняють від інших порушень і коли призначають МРТ або КТ.
Що таке агнозія та як мозок розпізнає предмети
Щоб упізнати річ, недостатньо отримати її зображення через очі. Мозок має зіставити побачене з попереднім досвідом і надати йому значення. Це схоже на бібліотеку, де і книга, і каталог на місці, але зв'язок між ними порушено: книгу видно, проте розпізнати, що це за видання, немає можливості. Так виникає розлад обробки сенсорних сигналів, які надходять через зір, слух або дотик. Він з'являється, коли порушується робота ділянок мозку, які поєднують інформацію від органів чуття зі знаннями про навколишній світ. Загальна пам'ять і здатність міркувати можуть залишатися відносно збереженими.
Зазвичай порушено один канал сприйняття, а решта дають змогу впізнати предмет. Через це проблему інколи помічають лише в певних ситуаціях.
Види агнозії розрізняють за тим, яка інформація перестає набувати звичного значення:
- зорова — людина бачить предмет, але не впізнає його (окремим проявом є труднощі з розпізнаванням знайомих облич — прозопагнозія);
- слухова — звуки чути, проте не вдається визначити їхнє джерело або значення (наприклад, упізнати дзвінок телефона);
- тактильна — знайомий предмет не впізнається навпомацки за достатньо збереженої чутливості руки.
Найчастіше такі труднощі виникають після ушкодження мозку, але інколи вони проявляються з раннього віку без попередньої травми або інсульту (наприклад, розвиткова прозопагнозія). Тому лікарю важливо знати, коли саме з'явилися симптоми та чим вони відрізняються від звичного рівня сприйняття людини.
Чому виникає агнозія
Порушення пов'язане з ушкодженням кори головного мозку — його зовнішнього шару — або зв'язків між її ділянками. Значення має не лише розмір змін, а й їхня локалізація. Потиличні та скроневі ділянки беруть участь в обробці візуальної інформації, а тім'яні — у поєднанні відомостей про дотик і положення предметів. Щоб з'ясувати причину, лікар уточнює обставини появи симптомів. Якщо симптоми з'явилися раптово, насамперед виключають гостре порушення мозкового кровообігу. За поступового наростання коло причин ширше.
Можливими причинами агнозії є:
- інсульт — ушкодження мозку через припинення кровопостачання або крововилив;
- черепно-мозкова травма, особливо з ушкодженням ділянок, відповідальних за розпізнавання;
- пухлина або інший процес, що змінює структуру мозкової тканини;
- запальні та інфекційні ураження головного мозку;
- нейродегенеративні хвороби — стани з поступовою втратою функцій нервових клітин.
Найбільш уразливими є пацієнти, які перенесли інсульт або значну травму голови, мають відомі структурні зміни мозку або прогресуючі когнітивні порушення.
Оскільки агнозія виникає через ушкодження мозку, її чинники ризику збігаються із чинниками ризику серцево-судинних та неврологічних хвороб:
- старший вік;
- серцево-судинні проблеми (високий тиск, атеросклероз, високий рівень холестерину, миготлива аритмія тощо);
- цукровий діабет;
- куріння та хронічне зловживання алкоголем;
- спадковість — нейродегенеративні захворювання в сімейному анамнезі;
- діяльність із високим ризиком травм голови.
Симптоми агнозії
За агнозії людина може мати труднощі лише з окремими категоріями предметів або в окремих ситуаціях. Іноді вона докладно описує колір, форму й деталі, але не може поєднати їх у знайомий образ.
У побуті привертають увагу такі зміни:
- неможливість упізнати звичну річ за її виглядом, попри здатність роздивитися деталі;
- труднощі з розпізнаванням близьких людей на фотографіях або під час зустрічі;
- нерозуміння знайомого побутового звуку за достатнього слуху;
- неможливість визначити предмет у руці із заплющеними очима, хоча дотик відчувається.
Подібні скарги можливі й за порушень зору, слуху, мовлення, уваги або пам’яті. Наприклад, людина впізнає предмет і показує, як ним користуватися, але не згадує його назву. Це не те саме, що нездатність розпізнати річ, тому одного запитання «Що це?» недостатньо.
Окремо оцінюють здатність виконувати звичні дії та орієнтуватися в просторі. Після травми або інсульту різні порушення можуть поєднуватися. Це ускладнює побут, роботу й спілкування, хоча сила м'язів і рухливість можуть бути збережені.
Діагностика агнозії: від огляду до обстежень
Діагностика агнозії починається з консультації невролога та перевірки того, що саме людина не впізнає. Лікар уточнює час появи змін, перенесені травми, супутні симптоми та їхній вплив на побут. За можливості він враховує спостереження близьких, особливо якщо пацієнтові складно описати власні труднощі.
Під час огляду пропонують упізнати предмет за зображенням і на дотик, визначити знайомі звуки тощо. Перевіряють зір, слух, чутливість, мовлення, увагу та пам’ять, щоби відокремити різні причини помилкового впізнавання. Якщо є потреба, призначають нейропсихологічне обстеження — докладне оцінювання функцій мозку за допомогою спеціальних завдань.
Агнозія не підтверджується лише візуалізацією. МРТ і КТ допомагають виявити можливу структурну причину. Зміни на зображеннях зіставляють зі скаргами та результатами перевірки розпізнавання, а нормальний результат дослідження не виключає агнозії й не скасовує потреби в оцінюванні функцій мозку.
Додаткові аналізи або перевірку слуху та зору призначають відповідно до результатів огляду. Єдиного обов’язкового набору обстежень для всіх немає. Послідовність визначає лікар, зважаючи на швидкість появи симптомів і ймовірну причину.
КТ та МРТ за підозри на агнозію
За агнозії МРТ головного мозку часто є найінформативнішим методом оцінювання мозкової тканини. Дослідження використовує магнітне поле та дає змогу докладно розглянути ділянки, залучені до розпізнавання. Воно допомагає виявляти наслідки інсульту, пухлини, запальні зміни та певні ознаки нейродегенеративних процесів.
КТ головного мозку використовує рентгенівське випромінювання, але зазвичай виконується швидше. Її часто застосовують під час невідкладного обстеження, щоби виявити крововилив, оцінити наслідки травми або значні структурні зміни. На початку ішемічного інсульту — порушення кровопостачання без крововиливу — звичайна КТ інколи не показує ураження, тому в деяких випадках після неї потрібне додаткове дослідження.
Обидва обстеження не призначають автоматично лише через скаргу на порушення впізнавання.
Контрастування (введення речовини, яка робить певні зміни помітнішими) під час діагностики агнозії потрібне не в кожному випадку. Його доцільність залежить від діагностичного завдання (наприклад, підозри на пухлинний або запальний процес), а також від попередніх реакцій на контрастну речовину та наявності захворювань нирок.
Звичайний рентген черепа не дає достатньої інформації про мозкову тканину й не пояснює порушення розпізнавання. УЗД судин шиї інколи є додатковим дослідженням за підозри на судинну причину, але не показує ділянки кори, не замінює обстеження головного мозку та перевірку його функцій.
Коли агнозія потребує термінового звернення
Якщо людина раптово перестала впізнавати знайомі предмети, обличчя або звуки, потрібна невідкладна допомога. Це особливо небезпечно, якщо одночасно виникли слабкість руки або ноги, асиметрія обличчя, порушення мовлення чи сильний незвичний головний біль. У такій ситуації телефонуйте 103 або 112, навіть якщо зміни здаються тимчасовими. Не чекайте планового запису на МРТ або КТ і не обирайте метод обстеження самостійно. За поступової втрати здатності розпізнавати об'єкти зверніться до невролога та докладно опишіть труднощі: свої або близької людини.
Лікування та профілактика агнозії
Тактику лікування визначає профільний лікар після встановлення причини та оцінювання порушених функцій. Специфічного лікування агнозії немає — лікують причину, якщо її встановлено, а відновлення навичок підтримують заняття з ерготерапевтом і логопедом. Можливість відновлення залежить від характеру та обсягу ушкодження, віку й загального стану людини.
Універсальної профілактики теж немає, оскільки це порушення виникає через різні захворювання. Можливість зменшення ризиків обговорюють із профільним лікарем.
Агнозію діагностують за двома напрямами: перевіряють, як людина розпізнає предмети, і шукають зміни в мозку. Самої візуалізації недостатньо. За призначенням лікаря пройти МРТ або КТ можна в діагностичному центрі «RADI» у Києві.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Джерела
Ціни на послуги
Поширені питання
Хто найбільше схильний до розвитку агнозії?
Підвищеної уваги потребують люди після інсульту або тяжкої травми голови, а також пацієнти з пухлинами або нейродегенеративними захворюваннями мозку. Ризик залежить від уражених ділянок, а не тільки від віку. Звичайна вікова або стресова забудькуватість сама по собі не свідчить про це порушення.
Чи можна повністю вилікувати агнозію?
Так, у частини людей можливе повне відновлення розпізнавання, але гарантувати його не можна. Прогноз залежить від причини, локалізації та обсягу ушкодження мозку. За прогресуючих станів можливості відновлення інші; тактику визначає профільний лікар.
Чи потрібно робити і КТ, і МРТ за наявності агнозії, чи достатньо одного дослідження?
Ні, обидва дослідження потрібні не завжди: іноді достатньо одного методу, обраного лікарем. За раптових симптомів обстеження часто починають із КТ, а МРТ призначають для уточнення (якщо виникає така потреба). Рішення залежить від симптомів, терміновості та результатів огляду; ухвалює його лікар.
У чому різниця між КТ та МРТ у діагностиці агнозії?
КТ швидко виявляє крововилив, значні структурні зміни та наслідки травми, використовуючи рентгенівське випромінювання. МРТ працює за допомогою магнітного поля та докладніше показує мозкову тканину, зокрема невеликі ураження. Метод вибирають з огляду на діагностичне завдання.
