Пневмоторакс: симптоми та інструментальна діагностика
Раптовий колючий біль у грудях і відчуття, що не вдається зробити повний вдих, можуть з'явитися без жодної травми, навіть у молодої, здорової на вигляд людини. Інколи так проявляється пневмоторакс: повітря потрапляє між легенею та грудною стінкою, і основний орган дихання не може повністю розправитися. Нижче пояснюємо, чому це стається, які симптоми мають занепокоїти та як УЗД, рентгенографія й КТ допомагають підтвердити діагноз.
Що таке пневмоторакс
Пневмоторакс — це скупчення повітря в плевральній порожнині, тобто у вузькому просторі між двома оболонками, що вкривають легеню та внутрішню поверхню грудної клітки. У нормі цей простір допомагає легені рухатися разом із грудною стінкою під час дихання, наче дві зволожені поверхні скла, що легко ковзають одна по одній. Коли між ними з'являється повітря, цей зв'язок слабшає, і частина легені спадається.
Пневмоторакс буває різним за обсягом повітря, швидкістю появи та впливом на дихання й кровообіг. Це назва стану, а не пояснення його причини, тому першим завданням лікаря є з'ясувати, звідки взялося повітря.
Види пневмотораксу та механізм його розвитку
Найчастіше пневмоторакс поділяють за обставинами появи:
- Спонтанний виникає без прямої травми. Первинний трапляється в людей без відомого захворювання легень, а вторинний пов'язаний із наявними змінами в легеневій тканині.
- Травматичний розвивається після ушкодження грудної клітки.
- Ятрогенний виникає після окремих діагностичних або лікувальних маніпуляцій.
Окремо виділяють клапанний (напружений) пневмоторакс. Повітря надходить у плевральний простір, але не виходить назад, тому тиск у грудній клітці швидко зростає. Це небезпечний стан, який потребує невідкладної медичної допомоги.
Чому розвивається пневмоторакс
Механізм залежить від стану легень, травми та обставин появи симптомів. Лікар оцінює причини разом із результатами огляду та візуалізації, адже знімок показує не лише повітря, а й можливі супутні зміни.
Найчастіше йдеться про такі чинники:
- розрив невеликих повітряних міхурів (бул) на поверхні легені, особливо у високих, худорлявих молодих чоловіків;
- куріння;
- хронічні та гострі захворювання легень, зокрема ХОЗЛ і емфізема, які змінюють структуру тканин;
- удар, проникне поранення або перелом ребер із ушкодженням легені;
- маніпуляції у ділянці грудної клітки або штучна вентиляція легень.
Ці чинники підвищують імовірність накопичення газу в плевральній порожнині, але не дають можливості самостійно встановити діагноз. Це має зробити профільний лікар — торакальний хірург або хірург загального профілю.
Симптоми пневмотораксу
Прояви часто з'являються раптово, але їхня вираженість не завжди відповідає обсягу повітря на знімку. Невелике накопичення повітря може давати лише дискомфорт, тоді як людина зі зниженим резервом легень навіть помірні зміни відчуває сильніше.
На що звернути увагу:
- раптовий біль у грудній клітці, зазвичай з одного боку;
- відчуття нестачі повітря або прискорене дихання;
- сухий кашель, слабкість, прискорене серцебиття;
- посилення дискомфорту під час глибокого вдиху або фізичного навантаження.
Ці ознаки неспецифічні. Схожі скарги бувають за захворювань серця (зокрема інфаркту), запалення оболонок легень, тромбоемболії легеневої артерії та інших станів. Тому визначати пневмоторакс тільки за відчуттями не можна: потрібне обстеження, яке підтвердить або виключить накопичення повітря в плевральній порожнині.
Чому пневмоторакс плутають з іншими станами
Біль у грудній клітці та задишка мають багато причин, а під час первинного огляду зміни дихання можуть бути малопомітними. Інколи люди пояснюють собі симптоми перевтомою, тривогою або м'язовим болем. Диференціальна діагностика — це послідовне відмежування одного стану від іншого за скаргами, оглядом і результатами досліджень.
За напруженого пневмотораксу стан швидко гіршає. Виражена задишка, синюшність губ, сильний біль, запаморочення або непритомність є приводом негайно викликати екстрену медичну допомогу, а не чекати планового обстеження.
Інструментальна діагностика пневмотораксу
Діагностика пневмотораксу починається з оцінювання скарг, обставин їхньої появи та фізикального огляду. Метод обстеження добирають з огляду на стабільність стану, можливий обсяг змін і доступність дослідження. Якщо пневмоторакс підозрюють у невідкладній ситуації, зволікати з медичною допомогою заради планової візуалізації не можна.
Рентгенографія органів грудної клітки
Це поширений спосіб підтвердити накопичення повітря в плевральному просторі та приблизно оцінити його обсяг. На знімку лікар шукає край спаданої легені та ділянку без легеневого малюнка за ним. Водночас невелике або локалізоване спереду накопичення газу в плевральній порожнині, особливо на знімку, зробленому лежачи, може бути непомітним, тому негативний результат не завжди остаточно виключає стан.
УЗД легень (плевральних порожнин)
Метод зручний біля ліжка пацієнта, коли транспортування небажане або потрібне швидке повторне оцінювання. Для виявлення невеликих обсягів повітря УЗД плевральних порожнин інколи є чутливішим за рентген, зроблений лежачи. Лікар ультразвукової діагностики оцінює ковзання плеври під час дихання, а також вертикальні артефакти, схожі на світлі лінії на екрані. Їхня наявність у досліджуваній точці свідчить проти пневмотораксу, бо означає, що легеня прилягає до грудної стінки. Ще одна ознака — «точка легені», де межують нормальна й змінена картини. Відсутність ковзання сама по собі не доводить накопичення повітря, адже буває й з інших причин, тому результат завжди зіставляють із клінічною картиною.
КТ органів грудної клітки
КТ органів грудної клітки — найчутливіший метод: він виявляє навіть малий обсяг повітря, локальні скупчення та супутні ушкодження легень, ребер чи інших структур. Пошарове зображення працює як детальна мапа, що показує, де саме розташоване повітря та що могло його спричинити. Діагностика пневмотораксу за допомогою КТ особливо корисна за неоднозначних результатів рентгенографії, після травми або за підозри на іншу патологію грудної клітки. Дослідження супроводжується променевим навантаженням, тому його призначає лікар, коли користь від уточнення діагнозу виправдовує ризики.
МРТ легень
МРТ не є стандартним методом первинного підтвердження гострого стану: повітря в плевральній порожнині краще оцінювати за допомогою рентгенографії, УЗД або КТ.
Лікування пневмотораксу
Тактику обирає лікар залежно від причини, обсягу повітря та стану пацієнта. Інколи достатньо спостереження з контрольними знімками, а в інших випадках застосовують відкачування повітря голкою, дренування плевральної порожнини або операцію. Займатися лікуванням самостійно не можна.
Профілактика пневмотораксу та повторні епізоди
Гарантованого способу попередити накопичення газу в плевральній порожнині немає, але ризик можна знизити. Найважливіше — відмовитися від куріння та вчасно лікувати хвороби легень. Людям, які вже мали пневмоторакс, варто обговорити з лікарем безпечність занурень з аквалангом і польотів, адже перепади тиску можуть бути небезпечними.
Коли звернутися до лікаря в разі підозри на пневмоторакс
Медична допомога потрібна за раптового болю в грудній клітці, задишки або відчуття, що неможливо зробити повний вдих, особливо після травми. Не відкладайте звернення, якщо скарги посилюються, з'являються виражена слабкість, блідість, синюшність або прискорене серцебиття.
- Негайно викликайте екстрену допомогу за різкого утруднення дихання, непритомності або швидкого погіршення самопочуття.
- Після травми грудної клітки зверніться до лікаря, навіть якщо скарги помірні.
- За повторного епізоду болю або задишки повідомте лікаря про попередні зміни в легенях і проведені втручання.
У медичному центрі «RADI» у Києві можна пройти УЗД або КТ за скеруванням лікаря, коли ці методи доречні для уточнення стану.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. За наявності симптомів або відразу після травми грудної клітки зверніться до спеціаліста.
Джерела
- StatPearls
- National Library of Medicine National Center for Biotechnology Information, PMC
- Neurocritical Care Society, NСS
- Cleveland Clinic
- Mayo Clinic
Ціни на послуги
Поширені питання
Чи можна замінити УЗД на рентген у пацієнтів із підозрою на пневмоторакс?
Так, УЗД є альтернативою рентгенографії в деяких ситуаціях, зокрема для швидкого оцінювання біля ліжка пацієнта. Проте вибір методу залежить від стабільності стану, досвіду фахівця та клінічної ситуації; іноді потрібні рентген або КТ.
Які основні УЗ-ознаки пневмотораксу?
Основні УЗ-ознаки: плевра не ковзає під час дихання, В-ліній не визначено, виявлено «точку легені», де нормальне ковзання межує з ділянкою, у якій його немає. У М-режимі інколи визначають «штрихкод»-патерн. Кожну ознаку оцінюють у сукупності з іншими даними.
Чи можна використовувати УЗД для моніторингу розсмоктування пневмотораксу?
Так, УЗД можна застосовувати для повторного оцінювання змін у динаміці, оскільки воно не використовує іонізувальне випромінювання та доступне біля ліжка пацієнта. Поява ковзання плеври в раніше зміненій ділянці найчастіше свідчить про розправлення легені. Потребу в подальшому контролі визначає лікар.
Чому КТ вважають «золотим стандартом» у діагностиці пневмотораксу?
КТ вважають референсним методом через високу чутливість і пошарові зображення грудної клітки. Вона виявляє малу кількість повітря, його нетипове або локальне розташування, супутні ушкодження легень, ребер та інші причини симптомів, які можуть бути неочевидними на рентгенограмі.
Чи у всіх випадках рекомендують КТ за підозри на пневмоторакс?
Ні, КТ потрібна не в усіх випадках. За типової картини й підтвердження на рентгенографії або УЗД лікар часто не призначає томографію. Метод частіше обирають, коли є травми, суперечливі результати, підозри на малий або локальний пневмоторакс, супутні ушкодження.
Чи є можливість, що пневмоторакс пройде без лікування?
Так, невеликий стабільний пневмоторакс у деяких випадках поступово розсмоктується під медичним наглядом. Проте самостійно оцінити його обсяг і ризики неможливо: потрібні огляд лікаря та візуалізація. Тактику вибирають індивідуально з огляду на симптоми та причини.
